02 березня 2026 рокуСправа № 495/8544/21
Номер провадження 2/495/1814/2026
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючої одноособово - судді Братків І.І.,
за участі секретаря судового засідання - Трофімчук О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державного нотаріуса Білгород-Дністровської міської нотаріальної контори Одеської області Саданова Олександра Валерійовча про одержання права на спадкування разом із спадкоємцями першої черги,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державного нотаріуса Білгород-Дністровської міської нотаріальної контори Одеської області Саданова Олександра Валерійовча про одержання права на спадкування разом із спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст та обгрунтування позову
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 23.04.2021, актовий запис №553. Позивач ОСОБА_1 є рідною сестрою померлої ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 10.12.1996, актовий запис №1015, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 28.07.2020, актовий запис №1375. Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина у вигляді частини житлового будинку АДРЕСА_1 , та частини автомобіля марки «ЗАЗ», 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 . Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 являються відповідач по справі ОСОБА_3 рідний син померлої та відповідач по справі ОСОБА_2 мати померлої. Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги після смерті спадкодавця ОСОБА_4 . Сторони по справі після смерті ОСОБА_4 вчасно звернулись до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини. З 2015 по 2021 рік позивач довготривалий час перебувала на роботі за межами України, що підтверджується патентами на працевлаштування. Позивач банківську картку яка була відкрита на імя позивача передала померлій сестрі і усі грошові кошти, які перебували на картці та які позивач в подальшому переказувала на банківський рахунок, використовувала її сестра. Позивач, протягом тривалого часу опікувалась, матеріально забезпечувала, надавала допомогу своїй сестрі, яка через тяжку хворобу перебувала у безпорадному стані, а після її смерті, позивач за свої особисти грошові кошти здійснила її поховання.
Відомості про рух справи, процесуальні дії у справі.
13.10.2021 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державного нотаріуса Білгород-Дністровської міської нотаріальної контори Одеської області Саданова Олександра Валерійовча про одержання права на спадкування разом із спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2021 матеріали цивільної справи №495/8544/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державного нотаріуса Білгород-Дністровської міської нотаріальної контори Одеської області Саданова Олександра Валерійовча про одержання права на спадкування разом із спадкоємцями першої черги, передані на розгляд судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярського О.О..
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.10.2021 відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18.01.2022 за клопотанням представника позивача з Білгород-Дністровської міської нотаріальної контори Одеської області витребувана належним чином завірена спадкова справа до майна померлої ОСОБА_4 .
Згідно розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи №317 від 28.02.2024 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2024 матеріали цивільної справи №495/8544/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державного нотаріуса Білгород-Дністровської міської нотаріальної контори Одеської області Саданова Олександра Валерійовча про одержання права на спадкування разом із спадкоємцями першої черги, передані на розгляд судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І. І.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 01.03.2024 справа прийнята до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17.09.2024 підготовче провадження закрито та справа призначена до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не зявилась, повідомлялась, причини неявки суду не відомі, будь-яких заяв або клопотань до суду не надходило.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не зявились, повідомлялись, причини неявки суду не відомі, будь-яких заяв або клопотань до суду не надходило.
Державний нотаріус Білгород-Дністровської міської нотаріальної контори Одеської області Саданов О.В. в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 23.04.2021, актовий запис №553.
Позивач ОСОБА_1 є рідною сестрою померлої ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 10.12.1996, актовий запис №1015, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 28.07.2020, актовий запис №1375.
Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина у вигляді частини житлового будинку АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі договору дарування частки домоволодіння, посвідченого 23.05.2018 приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Чербаджи К.М., зареєстрований в реєстрі за №680 та частини автомобіля марки «ЗАЗ», 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , яка належала померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.09.2020, зареєстроване в реєстрі за №2-522.
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 являються відповідач по справі ОСОБА_3 рідний син померлої та відповідач по справі ОСОБА_2 мати померлої.
Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем другої черги після смерті спадкодавця ОСОБА_4 .
Сторони по справі після смерті ОСОБА_4 вчасно звернулись до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини.
Позивач посилаючись на норми ст.1259 ч.2 ЦК України звернулась до суду з даним позовом та просить визнати її спадкоємцем, яка одержала право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги, посилаючись на те, що з 2015 по 2021 рік позивач довготривалий час перебувала на роботі за межами України, що підтверджується патентами на працевлаштування.
Позивач вказує, що банківську картку яка була відкрита на ім'я позивача передала померлій сестрі і усі грошові кошти, які перебували на картці та які позивач в подальшому переказувала на банківський рахунок, використовувала її сестра, що підтверджується транзакціями по картці. Аналогічні дії вчиняв син позивача ОСОБА_5 .
Передача картки була ініційована позивачем, оскільки про сестру ніхто не дбав, не надавав ніякої допомоги, не брач участь у її утримані, оскільки сестра страждала тяжкими захворюваннями: гінекологічними, кардіологічними, цирозом печінки, артрозами, кіста та новоутворення яєчника, язва кішки, холецистит, панкреатит, кісла підшлункової залози, пневманя, гепатит, кардіосклероз, ковід.
Після смерті сестрі, позивач за свої особисти грошові кошти здійснила її поховання, що підтверджується договором ритуального агентства «Стикс» №20 від 23.04.2021.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Частинами першою та другою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (частина перша статі 1267 ЦК України).
Тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як одержання права на спадкування наступною чергою (частина друга статті 1258 ЦК України) та зміну суб'єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом.
Одержання права на спадкування наступною чергою стосується другої - п'ятої черг і пов'язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини.
На зміну суб'єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом в межах певної черги, впливають такі юридичні факти як:
- зміна черговості на підставі договору або рішення суду (стаття 1259 ЦК України);
- застосування правил про право представлення (стаття 1266 ЦК України);
- відмова спадкоємця від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом (частина друга статті 1274 ЦК України);
- спадкова трансмісія (стаття 1276 ЦК України);
- збереження правового зв'язку при усиновленні (частина третя статті 1260 ЦК України).
Зміна суб'єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом, стосується першої-п'ятої черги.
Згідно статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до статті 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
За змістом частини другої статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку:
1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо);
2) матеріальне забезпечення спадкодавця;
3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири;
4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3;
5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.
Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п'яти вищезазначених обставин. Належними доказами, які підтверджують безпорадний стан особи, є відповідні медичні (лікарські) документи, висновки судово-медичних експертів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 02 грудня 2020 року в справі № 592/1045/18- ц (провадження № 61-820св20), від 01 березня 2021 року в справі № 233/5990/18 (провадження № 61-19232св19), від 17 березня 2021 року у справі №200/12980/14 (провадження №61-14159св19), від 25 березня 2021 року в справі №195/707/19-ц (провадження № 61-16935св20), від 22 квітня 2021 року в справі № 331/6453/18 (провадження № 61-380св21).
Під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений віком, тяжкою хворою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
За статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 80 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Надані стороною позивача виписки про стан вкладу позивача, довідки про доходи сина позивача ОСОБА_5 , виписки за картковими рахунками не є належними доказами матеріального забезпечення спадкодавця і тривалого часу здійснення над нею опіки з боку позивача.
Медичні виписки та необхідність лікування достовірно не свідчать про безпорадний стан спадкодавця та у зв'язку з цим потребування стороннього догляду, допомоги та піклування.
Позивач належними та допустимими доказами не довела наявність вище перелічених юридичних фактів у їх сукупності, за наявності яких у неї могло виникнути право на зміну черговості спадкування з підстав, передбачених ч.2 ст.1259 ЦК України, зокрема факт перебування ОСОБА_4 в безпорадному стані, неможливість останньої здійснювати догляд за собою, наявності у неї потреби у матеріальній чи іншій допомозі. При цьому, наявність у спадкодавця ОСОБА_4 хронічних захворювань не може безумовно свідчити про те, що вона протягом тривалого часу перебувала в безпорадному стані та у зв'язку з чим потребувала стороннього догляду.
Таким чином, позовна вимога про визнання позивача спадкоємцем першої черги є недоведеною, а тому позов задоволенню не підлягає.
В силу вимог ст.141 ЦПК України також не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1216-1218, 1258, 1259, 1261, 1262, 1267, 1266, 1259 ЦК України, ст.ст.2, 4, 12, 13, 76, 81, 82, 263, 265, 354 ЦПК України, суд,
В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державного нотаріуса Білгород-Дністровської міської нотаріальної контори Одеської області Саданова Олександра Валерійовча про одержання права на спадкування разом із спадкоємцями першої черги - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ірина БРАТКІВ