Справа № 645/9470/25
Провадження № 2/645/1142/26
23 березня 2026 року місто Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Костіної І.Г.,
за участю секретаря судового засідання Бугай К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Немишлянського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 26 753,35 грн., суми сплачених судових витрат у розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 16.08.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії №609348091 у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 8 910,00 грн. Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував відповідачу, грошові кошти на банківську карту № НОМЕР_1 , відповідача, яка була вказана при укладенні Договору. Отже, Первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі. 15.04.2025 між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/31. Всупереч умов кредитного договору відповідач своєчасно не вносить платежів на повернення кредиту, порушуючи взяті на себе договірні зобов'язання та станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 26 753 грн. 35 коп., з яких: заборгованість по кредиту 8 805,03 грн; заборгованість за процентами 17 948,32 грн.
Ухвалою суду від 30.12.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Надав до суду заяву, відповідно до якої просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечую.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце проведення судового розгляду повідомлений, заяв та клопотань з приводу розгляду справи до суду не подав, правом на подачу відзиву до суду не скористався.
Суд у зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 280 ЦПК України, враховуючи згоду представника позивача та не подання відзиву відповідачем, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, яка не з'явилася, у порядку заочного розгляду справи за наявними в справі матеріалами.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.
Згідно ч.1ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що 16.08.2024 між «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 609348091. Договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора YUPV.
Відповідно до п. 2.1 Договору кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 9 300,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Положеннями п. 2.3 Договору встановлено, що кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у розмірі 3545,00грн. 16.08.2024 року. Відповідно до п. 14.2 Договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису, позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та ЗУ «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Відповідно до п. 3.1 Договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий Транш в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу.
Згідно із п. 5.1 Договору кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 5457-08XX-XXXX-6531, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.
Кінцевий дата повернення кредиту 15.09.2029 року ( п.7.3. Договору).
Положеннями п. 8.3 Договору встановлено, що на момент укладення цього Договору та отримання першого Траншу за цим Договором Базова процентна ставка складає 1,50 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50 відсотків річних.
За період від дати видачі першого Траншу до 15.09.2024 р. (включно) розрахунок витрат за Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою 0,73 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 266,45 (двісті шістдесят шість цілих сорок п'ять сотих) відсотків річних ( п.8.5.1 Договору).
У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів або здійснить Поновлення Дисконтного періоду, на період після 15.09.2024 р. розрахунок витрат за Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою 1,46 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 532,88 (п'ятсот тридцять дві цілих вісімдесят вісім сотих) відсотків річних. Кредитодавець має право зменшити розмір Індивідуальної процентної ставки у наступних періодах Пролонгації, зокрема у разі отримання Позичальником від Кредитодавця та введення в Особистому кабінеті спеціального набору символів (промокоду), які дають право на отримання додаткової знижки на Індивідуальну процентну ставку. ( п.8 .5 .2Договору).
Крім того, 17.12.2024 року між «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору № 609348091 від 16.08.2024 року, яку підписано позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «9246».
Відповідно до п. 1.1 Додаткової угоди, сторони дійшли згоди про надання Кредитодавцем Позичальнику Траншу в сумі 5 365 грн 00 коп. (п'ять тисяч триста шістдесят п'ять грн. нуль коп.).
Після надання Траншу відповідно до цієї Додаткової угоди сума Кредиту, яка була надана Позичальнику за Договором та неповернута на момент укладення цієї Додаткової угоди, разом із сумою Траншу, що видається відповідно до цієї Додаткової угоди, буде складати 8 907,90 грн. ( п.1.2 Додаткової угоди).
Згідно п.1.3. Додаткової угоди безготівковий переказ цього та інших Траншів за Договором може бути здійснено за реквізитами Платіжної картки Позичальника 5457-08XX-XXXX-6531
Пунктом 1.4. Додаткової угоди визначено, що з моменту отримання Траншу вказаного в п. 1.1. Договору, Базова процентна ставка за Договором (для суми всіх наступних Траншів в рамках Договору та для суми, яка вже є в користуванні) буде складати 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних. З моменту підписання цієї Додаткової угоди, незалежно від зазначеного в Договорі, розмір Дисконтної чи Індивідуальної ставки не може бути більшим за Базову процентну ставку вказану вище.
З урахуваннями викладеного, сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
До матеріалів справи долучена заявка ОСОБА_2 на отримання грошових коштів в кредит від 16.08.2024 року.
На підтвердження факту перерахування кредитних коштів відповідачу, сторона позивача надала підтвердження ТОВ « ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, відповідно до якого, ТОВ « ПрофітГід» було здійснено успішний переказ 17.12.2024 року на рахунок отримувача НОМЕР_1 грошових коштів у сумі 5 365,00грн., призначення платежу: credit transaction 3686704679 ОСОБА_1 Договір: 609348091 від 16.08.2024 року.
Крім того, відповідно до довідки виданої ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання кредитного договору № 609348091 від 16.08.2024 р. (далі - Договір), Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами: Особа Платника: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Код ЄДРПОУ 38569246; Особа Отримувача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ; Рахунок/платіжна карта Отримувача: 5457-08XX-XXXX-6531, Термін дії: 10.2028; Сума платіжної операції: 3545,00 грн.; Ідентифікатор платіжної операції: 2504355744; Дата ініціювання платіжної інструкції: 16.08.2024 16:21:04.
Згідно з наданою АТ КБ "Приват Банк" інформацією від 01.01.2026, на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в банку емітовано банківську картку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), виписка по рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), за період 16.08.2024 року -17.12.2024 року містить зарахування коштів на суму 3545,00 грн. від 16.08.2024 року та 5 365,00 грн від 17.12.2024 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на день продажу (15.04.2025 року) ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги ТОВ «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 , за кредитним договором № 609348091 від 16.08.2024 року, заборгованість становить 18 471,24 грн.
15.04.2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» направило ОСОБА_1 , повідомлення про відступлення права вимоги.
15.04.2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № МВ-ТП/31 за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п.4.1 договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог.
Положеннями п.8.1 договору факторингу встановлено, що договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до кінця календарного року, в якому його було укладено.
Відповідно до Реєстру боржників б/н від 15.04.2025 за договором факторингу № МВ-ТП/31 від 15.04.2025 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 609348091 від 16.08.2024 року до ОСОБА_1 на загальну суму 18 471,24 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 609348091 від 16.08.2024 у розмірі 31 155,87 грн.
10.09.2025 ТОВ «Таліон Плюс» направлено ОСОБА_1 повідомлення про дострокове розірвання Договору № 609348091 від 16.08.2024 року.
Згідно ч.1ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 5 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом пере направлення (відсилання) до нього (ч. 5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому т.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1ст. 612 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. (ч. 2ст. 615 Цивільного кодексу України)
Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором. Якщо договір не містить умови про розмір процентів, він визначається обліковою ставкою банківського процента (ставкою рефінансування), встановленою Національним банком України. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми кредиту.
Позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцеві відповідну суму коштів у строк та в порядку, встановленому договором. Якщо позичальник не виконав цього зобов'язання, він повинен сплатити пеню (у вигляді процентів) від дня, коли настав строк виконання, до дня повернення коштів кредитодавцеві, незалежно від сплати процентів за умовами договору.
Відповідно до частини першої статі 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст.ст.610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частини другої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» про стягнення заборгованості, підлягають задоволенню.
Щодо заявлених позивачем витрат на правову допомогу, судом встановлено таке.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.
При стягненні витрат на правничу допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.
Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Так, у матеріалах справи міститься: копія договору надання правничої допомоги від 02.12.2024 № 5, додаткова угода №2199 від 06.11.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 5 від 02.12.2024, копія Акту прийому-передачі наданих послуг до Договору надання правничої допомоги № 5 від 02.12.2024, платіжна інструкція № 218 від 06.11.2025 про оплату за надання правової допомоги згідно Договору №5 від 02.12.2024 року та Додаткової угоди № 2 199 від 06.11.2025 на суму 5 000, 00 грн.; копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію ордеру від 02.12.2024 р.
Згідно копії акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги від 06.11.2025 АБ «Ліга юридичних технологій та інновацій» надало такі правові послуги щодо боржника: підготовка до розгляду справи, підготовка та направлення повідомлення про оплату заборгованості, підготовка позовної заяви, вартість цих послуг визначена в сумі 5 000,00 грн.
У постанові Верховного Суду від 13.03.2025 у справі № 275/150/22 сформовано висновок, що суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
При цьому, судом враховано, що відповідач заперечень проти розміру витрат на професійну правничу допомогу не заявляв, свій процесуальний обов'язок щодо доведення неспівмірності витрат не виконав.
Отже позивачем доведені заявлені до стягнення з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн. та підлягають присудженню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесений судовий збір у розмірі 2422, 40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247 ч. 2, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість за кредитним договором № 609348091 від 16.08.2024 в розмірі 26 753 ( двадцять шість тисяч сімсот п'ятдесят три) грн. 35 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 ( п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним Кодексом України не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», код ЄДРПОУ 39700642, місцезнаходження: м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 23.03.2026.
Суддя І.Г. Костіна