Справа № 645/8722/25
Провадження № 3/645/128/26
12 березня 2026 року м. Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Мартинової О.М.,
секретар судового засідання - Кривченко Т.В.,
захисника - адвоката Смілянського Я.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
04.12.2025 року до Немишлянського районного суду міста Харкова з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 527625 від 30.11.2025 року ОСОБА_1 , 29.11.2025 року о 22 год. 50 хв. в м. Харкові по вул. Свистуна, 12, керував транспортним засобом Crysler Cherkee державний номерний знак НОМЕР_2 , та після ДТП за його участю, до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп'яніння, вживав алкоголь (горілку).
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пп. Є п. 2.10 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився.
До канцелярії суду не надходила клопотань від ОСОБА_1 про відкладення судового засідання.
Крім цього, судом враховуються строки, передбачені ст.294 КУпАП, а також те, що захисник Смілянський Я.Г., який діє в інтересах ОСОБА_1 , особисто з'явився в судове засідання в суд.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Також, згідно з усталеною практикою Суду, учасники справи в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження; процесуальна бездіяльність скаржника не може ставити під сумнів здійснення судочинства судом апеляційної інстанції відповідно до вимог процесуального закону.
За таких обставин, враховуючи вимоги ст. ст.268,294 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 , але з участю захисника Смілянського Я.Г., виходячи з відомостей, що є наявні в матеріалах цього провадження.
Так, в судовому засіданні захисник Смілянський Я.Г. просив закрити провадження про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування свого клопотання також посилався на незаконність складення протоколу про адміністративне правопорушення, та пояснив, що 29.11.2025 o 22-50 год. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Марки CHRYSLER CHEROKEE державний номерний знак НОМЕР_3 та працівники поліції помітили ДТП за участю двох авто на перехресті за участі ОСОБА_1 , та зупинились, щоб надати допомогу. Під час розмови ОСОБА_1 з працівниками УПП в Харківській області у останніх виникло припущення, що ОСОБА_1 знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, через нібито відмову від проходження тесту на стан алкогольного сп'яніння, та «вживання» алкоголю (горілки) після ДТП, працівниками поліції складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП. При цьому зауважив, що вищезазначений протокол про адміністративне правопорушення не підписаний ОСОБА_1 , разом з тим самі по собі наявність запаху алкоголю чи позитивний результат огляду не може свідчити про вживання алкоголю саме після зупинки, а тому не підтверджує склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП. Пояснив, що на теперішній час, матеріали дорожньо-транспортної пригоди за участі ОСОБА_2 , знаходяться на розслідуванні у слідчому управлінні ГУ НП в Харківській області. В рамках розслідування кримінального провадження, 29.12.2025 року слідчим проведено огляд транспортного засобу Chrysler Cherokee, р.н. НОМЕР_3 , 2005 р.в. У протоколі огляду транспортного засобу від 29.12.2025 року, зазначено, що вилучена скляна пляшка об'ємом 500 мл. з назвою «Гетьман» - горілка з салону а/м «Крейслерр.н. НОМЕР_2 . Під час проведення огляду транспортного засобу, слідчим зафіксовано, що автомобілі знаходилась скляна пляшка з під горілки Гетьман, половини якості рідини, частково замерзла, частково не замерзла. Слідчий направив на експертизу, відповідно до висновку експерта Харківського науково дослідного експертно криміналістичного центру МВС України від 09.01.2026 року, встановлено, що рідина своєму складі етиловий спирт не містить, спиртовмісною рідиною не являється. Захисник вважає, що нібито встановлений факт вживання ОСОБА_1 , алкоголю після ДТП є помилковим, так як пляшка з якої пив ОСОБА_1 , у своєму складі етиловий спирт не містить. Працівниками УПП не було вилучено дану пляшку під час складання протоколу адміністративне правопорушення, тому висновки, щодо наявності у пляшці рідини, що містить у своєму складі етиловий спирт та є спиртовмісною рідиною є упередженим висновком. Захисник вважає, що матеріали справи не містять будь-яких доказів, якими можна було встановити вживання ОСОБА_1 алкоголю після дорожньо-транспортної пригоди, навпаки під час досудового розслідування встановлено, що в пляшці, з якої пив ОСОБА_1 відсутні у своєму складі етиловий спирт та рідина не спиртовмісною. Крім того, направлення на проходження огляду водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, протокол було складено більш ніж через три години після зупинки водія працівниками патрульної поліції на місці дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_1 , так він усвідомлював, що працівники поліції, направивши його на проходження огляду водія транспортного засобу, порушують вимоги ст. 266 КУпАП, оскільки з моменту зупинки до складання направлення минуло більше трьох годин. Також, захисник посилається на те, що працівниками поліції не забезпечено дотримання спеціального порядку, передбаченого ст. 266-1 КУпАП, огляд а саме: на стан алкогольного сп'яніння та оформлення матеріалів були проведені без участі або виклику посадової особи, уповноваженої начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, або командира (начальника) відповідної військової частини, що суперечить вимогам. Захисник зауважив, що у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутня відеофіксація подій більш ніж одну годину, таким чином, наданий відеозапис не є безперервним та цілісним, що ставить під сумнів його достовірність та допустимість як доказу. Захисник посилається на те, що до протоколу про адміністративне правопорушення було долучено два акти огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за підписом поліцейського у двох екземплярах. У відповідних актах огляду зазначено нібито виявлені ознаки алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів), але при цьому не проведено фактичного тестування спеціальним технічним засобом і результати такого огляду відсутні («не проводився»). Дані твердження є помилковими та не відповідають об'єктивним обставинам справи, оскільки ОСОБА_1 неодноразово намагався пройти тест на алкотестері, таким чином захисник припускає, що причиною не проведення тесту на стан алкогольного сп'яніння є несправність спеціального технічного засобу. Разом з тим, причини неможливості проведення огляду не були з'ясовані та належним чином зафіксовані працівниками поліції, однак у складених актах огляду відсутні будь-які відомості про технічний стан алкотестера, його можливу несправність, а також про причини, з яких тестування фактично не було проведене, попри те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду.
Суд, вислухавши доводи захисника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Положення ч.ч. 1, 2 ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Ст. 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
П. 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
пп. Є п. 2.10 ПДР України передбачає обов'язок водія до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Відповідальність за частиною 4 статті 130 КУпАП настає за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції).
Щодо першого способу, поліцейські проводять огляд та оформлюють результати огляду лише щодо стану алкогольного сп'яніння за наявності певних умов. В усіх решта випадках має бути застосований другий спосіб (тобто огляд має бути проведений лікарем закладу охорони здоров'я).
Відповідно до п. 9 ч. ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої 09.11.2015 року № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством (п.3 розділу ІІІ Інструкції).
Відповідно до п. 15 розділу ІІ Інструкції, за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду (п. 16 розділу ІІІ Інструкції).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 527625 від 30.11.2025 року ОСОБА_1 , 29.11.2025 року о 22 год. 50 хв. в м. Харкові по вул. Свистуна, 12, керував транспортним засобом Crysler Cherkee державний номерний знак НОМЕР_2 , та після ДТП за його участю, до проведення медичного огляду з метою встановлення стану сп'яніння, вживав алкоголь (горілку).
Судовим розглядом встановлено, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, крім протоколу, підтверджується:
- актами огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відповідно до якого зазначено, що огляд на стан сп'яніння, підставами проведення якого були виявлені ознаки: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка зо не відповідає обстановці, порушення координації рухів ОСОБА_1 не проводився, у зв'язку з відмовою;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів що знижують увагу та швидкість реакції складеного о 02-00 год 30.11.2025 року;
- змістом рапорту заступника командира роти №4 батальйону №4 УПП в Харківській області ДПП Сергієм Гончаренком від 30.11.2025 року.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, також підтверджується відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, зроблених під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , які записані на диски, які за своїм змістом є ідентичними. Так, з відеозапису з назвою «export-u7sl5», розміщеного на диску з написом «АЛ 11284» та позначкою «3», де зафіксовано, що ОСОБА_1 розмовляє по телефону та зазначає, що за ним бігає працівник поліції, під час цієї розмови поліцейський вказує: "Зазначте, що вчинили ДТП та намагались втекти з місця події". Далі фіксується розмова працівників поліції з ОСОБА_1 , який на питання поліцейського: «Навіщо ти це робиш, у тебе чути запах?», ОСОБА_1 відповідає: «Я і так знаю, що чути, в мене стрес» (0:06:21 хвилина відеозапису). У розмові з поліцейським вказав, що якщо вони запропонують проходити тест на алкотесті: «я не буду, я «нецензурна лайка», я пив вже, пив дві пляшки» (0:09:20 хвилина відеозапису), «Задувати будуть обох, а я то пив, дістав пляшку і «нецензурна лайка»» (0:10:07 хвилина відеозапису), «Я вже п'яний, в мене стрес, ти ж бачив, я дістав пляшку і «нецензурна лайка», ти ж не заперечуєш, після того, як сталося ДТП, я дістав пляшку і «нецензурна лайка»» (0:10:25 хвилина відеозапису). Далі ОСОБА_1 демонструє предмет ззовні схожий на скляну пляшку, приблизна на 2/3 заповнену рідиною та говорить «оце скільки я «нецензурна лайка», вона в мене в руках, я просто з горла пив» (0:10:44 хвилина відеозапису), «Ти бачив, я «нецензурна лайка», майже пляшку «водки» при тобі» (0:11:39, 0:11:45 хвилини відеозапису). По приїзду швидкої допомоги ОСОБА_1 повідомив працівнику екстреної бригади: «Капітан поліції бачив, що я після того як виліз» демонструє рух: підносить пляшку з рідиною до рота (0:20:39 хвилина відеозапису). В подальшому на пропозицію поліцейського пройти медичний огляд, ОСОБА_1 наполягав щоб інша людина пройшла тест, зазначивши, що він відмовляється. На пропозицію поліцейського пройти огляд у закладі охорони здоров'я також відмовився. При намаганні пройти тест на місці зупинки транспортного засобу, за неодноразових спроб продути алкотест та пояснень поліцейських як це необхідно зробити правильно, ОСОБА_1 зазначив, що не може та почав йти в невідомому напрямку, що було розцінено працівниками поліції, як відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Доводи сторони захисту про те, що рідина, яку ОСОБА_3 випив із пляшки не була спиртовмісною рідиною спростовуються наявними в матеріалах справи відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 під час розмови з працівниками поліції зазначав, що не буде проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки випив, та зазначив, що після ДТП дістав пляшку та випив. Суд критично оцінює висновок експерта Харківського науково дослідного експертно криміналістичного центру МВС України від 09.01.2026 року, як доказ того, що ОСОБА_1 , після ДТП не вживав алкогольні напої, оскільки рідина в пляшці вилучена з автомобіля ОСОБА_1 не містить етилового спирту, оскільки як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 повідомив, що випив пляшку «водки» при поліцейському, при цьому також зазначав, що пив дві пляшки (0:09:20 хвилина відеозапису«export-u7sl5»), таким чином суду не надано доказів, що саме пляшка з якої ОСОБА_1 вживав рідину після ДТП була направлена для проведення експертизи. Крім того, суд критично ставиться до суб'єктивних доводів захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки з долученого відеозапису об'єктивно вбачається, що на неодноразові пропозиції працівника поліції пройти відповідний огляду у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 здійснював спроби продуву алкотесту, проте вони були без результативні, разом з тим на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 пішов у невідомому напрямку, що було розцінено працівниками поліції як відмова.
Доводи захисника про те, що протокол складений відносно ОСОБА_1 не підписаний останнім, спростовуються змістом протоколу про адміністративне правопорушення, де у графі «підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначено, ОСОБА_1 відмовився.
Твердження захисника про те, що направлення на проходження огляду водія транспортного засобу з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, протокол було складено більш ніж через три години після зупинки водія працівниками патрульної поліції на місці дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_1 , так він усвідомлював, що працівники поліції, направивши його на проходження огляду, порушують вимоги ст. 266 КУпАП, оскільки з моменту зупинки до складання направлення минуло більше трьох годин, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення, так під час пропозиції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не повідомив вищезазначений факт, більш того, матеріали справи не містять відомостей про те, що сторона захисту скористалися своїм процесуальним правом та подати заяву до правоохоронних органів щодо перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов'язків при складанні адміністративного матеріалу за ч. 4 ст.130 КУпАП.
Так, не знайшли свого підтвердження доводи захисника про неповноту відеозапису з місця події. Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліції» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 266 КУпАП та положеннями «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» унормовано використання поліцейськими технічних засобів відеозапису при фіксуванні відмови особи, від проходження огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення та відеозаписи з нагрудних камер поліцейських не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи. Таким чином. доводи захисника про те, що долучений до матеріалів справи відеозапис не є безперервним не може бути підставою для визнання такого неналежним, оскільки на такому зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з'ясуванню та дають можливість встановити в діях особи наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Долучений до матеріалів справи відеозапис не містить даних, які би свідчили про те, що такий, у розумінні ст. 251 КУпАП, є неналежним доказом у справі.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та працівники поліції мали викликати на місце події представників ВСП для огляду на стан сп'яніння відповідно вимог ст. 266-1 КУпАП також є необґрунтованими, оскільки ст. 266 КУпАП регламентує відсторонення осіб від керування т/з, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а ст. 266-1 КУпАП встановлено порядок проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців ЗСУ на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Таким чином, вказані статті КУпАП розмежовують порядок огляду осіб на стан сп'яніння за суб'єктом правопорушення та об'єктивною стороною.
Військовослужбовці, при виконанні своїх службових обов'язків, крім іншого, є суб'єктами правопорушення, передбаченого ст. 172-20 КУпАП, у разі виявлення у них ознак чи стану сп'яніння. У вказаному випадку слід розмежовувати поняття суб'єкта правопорушення, а саме першочергово особа, яка керує т/з спочатку визначається як водій (загальний суб'єкт), а при умові виконання ним ще й службових обов'язків, пов'язаних із проходженням служби в ЗСУ (керуючи т/з) як військовослужбовець (спеціальний суб'єкт).
Суд вважає, що за наявності існування ознак двох складів адміністративних правопорушень як за ст. 130 КУпАП, так і за ст. 172-20 КУпАП, такі дії слід фіксувати при спільних діях працівників поліції та служби ВСП для складення протоколів про адміністративні правопорушення за відповідними статтями.
Разом з тим, матеріали справи не містять даних про те, що у визначений у протоколі час водій ОСОБА_1 перебував під час виконання своїх обов'язків військовослужбовця.
Навпаки, як убачається з відеозапису боді-камери працівника поліції ОСОБА_1 пояснював поліцейським, що перебуває у приватних справах, а саме, відпочивав, про перебування при виконанні обов'язків військовослужбовця не повідомляв.
Доводи захисника, про те, що причиною не проведення тесту на стан алкогольного сп'яніння є несправність спеціального технічного засобу та причини неможливості проведення огляду не були з'ясовані та належним чином зафіксовані працівниками поліції, а у складених актах огляду відсутні будь-які відомості про технічний стан алкотестера, його можливу несправність, а також про причини, з яких тестування фактично не було проведене, попри те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду. Суд ставиться критично до таких доводів захисника та розцінює їх як обраний спосіб захисту та спробу уникнути відповідальності, ОСОБА_1 неодноразово пропонувалося пройти огляд, як на місці зупинки транспортного засобу так і в закладі охорони здоров'я.
Таким чином, клопотання захисника про закриття провадження про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Від заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 4 ст. 130 КУпАП, невідповідність внесених до протоколу даних, порушення при запропонованому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції.
Таким чином, з врахуванням викладеного, поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 527625 від 30.11.2025 року стосовно ОСОБА_1 складено в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
З врахуванням наведеного вище, суд вважає доведеним невідповідність дій ОСОБА_1 вимогам п. 2.10.є Правил дорожнього руху України.
Отже, в діях ОСОБА_1 , які мали місце 29.11.2025 року, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.130 КУпАП.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Як вбачається з довідки, виданої старшим інспектором ВАП УПП в Харківській області ДПП Д.Чаговець, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно облікових даних ІПНП отримував посвідченням водія серії НОМЕР_4 від 20.08.2021 року.
Враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність, з метою виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, вважаю за необхідне піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмір і однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент вчинення адміністративного правопорушення становить 605,6 грн.
Керуючись ч. 1 ст.130, ст. ст.283-285, КУпАП, п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Також роз'яснюємо що згідно ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О. М. Мартинова