Рішення від 19.03.2026 по справі 643/5701/25

Справа № 643/5701/25

Провадження № 2/643/3015/26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2026 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Власенка М. В.,

за участю секретаря судового засідання Дудченко К. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

12.04.2025 представник ТОВ «Цикл Фінанс» - адвокат Дорошенко М. А. звернулася до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 22030000512026 від 21.05.2021 у розмірі 140915,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21 травня 2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22030000512026, відповідач не надавав своєчасно товариству грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, у зв'язку з чим утворилась зазначена заборгованість. Право вимоги за указаним договором перейшла від АТ «Банк Кредит Дніпро» до ТОВ «Цикл Фінанс» згідно умов відповідного договору факторингу, укладеного між цими товариствами.

Заочним рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 26.06.2025 стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 22030000512026 від 21.05.2021 у розмірі 140915,24 грн; стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судовий збір у розмірі 2422,40 грн; стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

08.12.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Пузін Д. М. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 26.06.2025 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 23.12.2025 скасовано заочне рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 26.06.2025 у справі № 643/5701/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором; призначити справу № 643/5701/25 до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті.

06.01.2026 до суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Пузіна Д. М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У позові міститься клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином. У матеріалах справи наявна заява представника відповідача про розгляд справи без їх участі.

Окрім відзиву, до суду не надходили інші заяви по суті справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив таке.

21 травня 2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22030000512026, відповідно до умов якого банк надає клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове користування на споживчі потреби, а клієнт зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені цим договором, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним договором розмірах і строках та виконати свої зобов'язання за даним договором в повному обсязі.

З положень вищевказаного договору слідує, що банк надає клієнту грошові кошти (кредит) на таких умовах: сума кредиту 74772,00 гривень, строк кредитування 60 місяців, цільове призначення: на споживчі потреби, щомісячна комісія за обслуговування кредиту: з 21.05.2021 по 20.09.2022 4,5% від суми кредиту, з 21.09.2022 по 20.12.2023 3,5% від суми кредиту, з 21.12.2023 по 20.03.2025 2,5% від суми кредиту, з 21.03.2025 по 21.05.2026 1,4% від суми кредиту; процента ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у такому розмірі: на строкову заборгованість за кредитом 0,001% річних; на прострочену заборгованість за кредитом 56,0% річних.

Згідно даних АТ «Банк Кредит Дніпро» відповідачці було перераховано кредитні кошти на її рахунок.

28 березня 2024 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» було укладено Договір факторингу № 28/03/24, відповідно до якого АТ «Банк Кредит Дніпро» відступив ТОВ «Цикл Фінанс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 28/03/24 від 28 березня 2024 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 22030000512026 від 21.05.2021.

Надання відповідачу кредиту та користування ним кредитними коштами підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 21.05.2021 по 27.03.2024.

Згідно з розрахунком заборгованості, який здійснений АТ «Банк Кредит Дніпро», станом на 27.03.2024 за відповідачем рахується заборгованість за договором № 22030000512026 від 21.05.2021 у сумі 140915,22 грн, з яких: залишок простроченого кредиту 74366,40 грн, залишок прострочених відсотків 1,74 грн, залишок прострочених комісій 66547,08 грн.

Отже, судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Отже, у зв'язку з наявністю заборгованості за кредитними договорами банк звернувся до суду з позовом саме про стягнення заборгованості за кредитним договором, що є обраним позивачем способом захисту свого порушеного цивільного права, спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22030000512026 та узгоджено істотні умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.

За положеннями ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

28.03.2024 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл фінанс» укладено договір факторингу №28/03/24, за умовами якого до ТОВ «Цикл фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 22030000512026 від 21.05.2021 на суму 140915,24 грн.

На підставі вищенаведених положень законодавства та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази, суд доходить висновку, що вимоги позову у частині стягнення заборгованості по тілу кредиту у сумі 74366,40 гривень, заборгованості по відсоткам у сумі 1,74 гривень, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, до складових заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача, входить заборгованість за комісією у сумі 66547,08 грн.

Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19.

Згідно з ч. 6 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Умовами укладеного між сторонами договору передбачено щомісячну комісію за обслуговування кредиту у розмірі від 4,5% до 1,4% від суми кредиту у різні періоди строку кредитування.

Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Встановивши у кредитному договорі сплату комісійної винагороди за обслуговування кредиту щомісячними платежами, що відповідно до розрахунку заборгованості у загальному розмірі складає 66547,08 грн, кредитодавець у кредитному договорі не зазначив конкретного переліку банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, також позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Крім того, розмір такої комісійної винагороди, з огляду на обставини справи (зокрема, розмір кредиту та процентів), вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що оспорювані умови кредитного договору є несправедливими. Відтак, суд доходить висновку про неправомірне нарахування позивачем комісійної винагороди.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 09.02.2024 (справа № 337/3703/22).

Отже, вимоги позову про стягнення з відповідача комісії у сумі 66547,08 грн, задоволенню не підлягають.

Крім цього, згідно позову та доказів на його обґрунтування, сума просторочених відсотків складає 1,76 грн. Проте, згідно розрахунку заборгованості, який здійснений АТ «Банк Кредит Дніпро», станом на 27.03.2024 за відповідачем рахується заборгованість за договором № 22030000512026 від 21.05.2021 у сумі 140915,22 грн, з яких: залишок простроченого кредиту 74366,40 грн, залишок прострочених відсотків 1,74 грн, залишок прострочених комісій 66547,08 грн. Відтак, суд вважає за необхідне стягнути суму відсотків саме 1,74 грн, замість 1,76 грн.

На підставі викладеного, позов підлягає частковому задоволенню.

Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої вказаної статті Кодексу).

Нормами частин 1, 2 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правової допомоги № 43453613 від 02 січня 2025 року, додаткову угоду № 22030000512023 до договору № 43453613 про надання правової допомоги від 02 січня 2025 року; акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 02 квітня 2025 року; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, квитанцію про сплату наданих послуг.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Про це зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі № 910/12876/19 від 07.07.2021.

Також судом приймається до уваги, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.01.2021у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19).

Частинами 4, 5 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не скористався своїм правом заявити клопотання про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу.

З огляду на часткове задоволення позову, до стягнення з позивача на користь відповідача підлягають понесені витрати на оплату професійної правничої допомоги, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 3166,51 грн.

Керуючись ст. 12, 76 - 81, 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 22030000512026 від 21.05.2021 у розмірі 74368,14 гривень, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту 74366,40 гривень, заборгованості по відсотках 1,74 гривень.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судовий збір у розмірі 1278,42 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3166,51 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», ЄДРПОУ 43453613, місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено, підписано та проголошено 19.03.2026.

Суддя Михайло ВЛАСЕНКО

Попередній документ
135050687
Наступний документ
135050689
Інформація про рішення:
№ рішення: 135050688
№ справи: 643/5701/25
Дата рішення: 19.03.2026
Дата публікації: 25.03.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Салтівський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (19.03.2026)
Дата надходження: 25.12.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
28.05.2025 11:30 Московський районний суд м.Харкова
26.06.2025 10:30 Московський районний суд м.Харкова
23.12.2025 10:00 Московський районний суд м.Харкова
28.01.2026 10:00 Московський районний суд м.Харкова
25.02.2026 10:00 Московський районний суд м.Харкова
19.03.2026 10:00 Московський районний суд м.Харкова
Учасники справи:
головуючий суддя:
ВЛАСЕНКО МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
суддя-доповідач:
ВЛАСЕНКО МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
відповідач:
Коротенко Ніна Олексіївна
позивач:
ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС»
представник заявника:
Пузін Денис Миколайович
представник позивача:
ДОРОШЕНКО МАРИНА АНАТОЛІЇВНА