справа № 619/1646/26
провадження № 1-кс/619/265/26
іменем України
23 березня 2026 року,
м. Дергачі,
Слідча суддя Дергачівського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 Ю підозрюваної ОСОБА_6 , розглянула у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Дергачівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42026222080000018 від 04.03.2026 щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку Харківської області, Золочівського району, с. Феськи, громадянки України, з вищою освітою, працює юристом СТОВ «Мрія», одружена, має неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,-
підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Суть питання, що вирішується ухвалою.
До суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_6 на строк досудового розслідування, тобто до 17 травня 2026 року. Визначити розмір застави, що перевищує визначений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме заставу в розмірі 1000000,00 гривень. У обґрунтування клопотання зазначено, що в провадженні СВ ВП № 3 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42026222080000018 від 04.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. На адресу Дергачівської окружної прокуратури надійшла заява ОСОБА_9 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 , яка вимагає від нього грошові кошти за вплив на посадових осіб медичних закладів м. Харкова та посадових осіб ВЛК щодо прийняття рішення про виключення його з військового обліку. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше лютого 2026 року, перебуваючи на території Харківської області, розробила злочинну схему вимагання неправомірної вигоди від громадян України для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме посадовими особами закладів охорони здоров'я, військово-лікарських комісій, а також посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо зняття осіб з військового обліку. Реалізуючи вказаний злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішень посадовими особами, поєднаний із вимаганням такої вигоди, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, ОСОБА_6 під час особистого спілкування з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом створення штучних умов повідомила останньому про нібито неможливість самостійного проходження військово-лікарської комісії та подальшого зняття з військового обліку без надання грошових коштів посадовим особам закладів охорони здоров'я, членам відповідних експертних комісій та посадовим особам ТЦК та СП. Одночасно з цим ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_9 , що має налагоджені зв'язки та можливість впливати на посадових осіб закладів охорони здоров'я з метою виготовлення медичної документації, у тому числі із зазначенням періодів лікування за попередні роки та внесення відповідних відомостей до електронних медичних баз, а також на посадових осіб військово-лікарської комісії та територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо прийняття рішення про зняття з військового обліку. Разом із цим в ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9 є військовослужбовцем ЗСУ та у лютому 2026 року переніс операцію, та має відповідні проблеми зі здоров'ям. Таким чином ОСОБА_6 створила для ОСОБА_9 умови, за яких останній був вимушений погодитися на надання неправомірної вигоди з метою безперешкодного проходження військово-лікарської комісії та подальшого зняття з військового обліку, сформувавши у нього впевненість у реальності впливу на прийняття відповідних рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_6 визначила розмір неправомірної вигоди у сумі 4500 доларів США, які, за її словами, необхідні для організації виготовлення медичної документації, проходження медичних та експертних комісій, а також впливу на прийняття рішень на користь ОСОБА_9 16.03.2026 під час телефонної розмови ОСОБА_6 , впевнившись у наявності у ОСОБА_9 раніше обговореної суми грошових коштів у розмірі 4500 доларів США, повідомила останньому місце зустрічі, яка мала відбутися 17.03.2026 у місті Харкові, з подальшою передачею грошових коштів, отримавши які, вона обіцяла здійснити вплив на прийняття відповідних рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави, з метою зняття ОСОБА_9 з військового обліку. 17.03.2026, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, ОСОБА_6 залучила до отримання вказаної суми грошових коштів ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який не був обізнаний про її злочинні наміри, та під час телефонної розмови повідомила ОСОБА_9 про необхідність з'явитися до названого нею місця у м. Харків та передати пакунок з грошовими коштами її довіреній особі. Так, 17.03.2026 близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_10 , діючи за вказівкою ОСОБА_6 , яка скерувала його до визначеного місця для отримання пакунка та подальшого його перевезення до іншого обумовленого місця, зустрівся з ОСОБА_9 поблизу будівлі за адресою: м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, поблизу буд. 29А, де отримав від останнього пакунок, в якому знаходилися грошові кошти у сумі 4500 доларів США, з метою подальшого їх доставлення до місця, яке мала повідомити ОСОБА_6 . Враховуючи викладене, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вищенаведених обставин вимагала та в подальшому отримала від ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , неправомірну вигоду у сумі 4500 доларів США за вплив на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме на посадових осіб закладів охорони здоров'я щодо виготовлення та видачі медичної документації, а також на посадових осіб військово-лікарської комісії та територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо зняття ОСОБА_9 з військового обліку. Матеріали кримінального провадження дають підстави вважати повідомлену ОСОБА_6 підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання її винною, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, підтверджують існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, викладених вище.
У судовому засіданні підозрювана проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечувала, зазначила, що докази її вини відсутні, паспорта для виїзду за кордон вона немає, має на утриманні неповнолітнього сина та онкохворого чоловіка, який зараз перебуває у лікарні. Старший син її являється військовослужбовцем і також має проблеми зі здоров'ям.
Захисники у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, зазначивши, що ризики є необгрунтованими. Підозрювана з'являлася до слідчого за першою вимогою. Можливості знищити або спотворити докази вона позбавлена можливості, оскільки все, що було вилучено під час обшуку, знаходиться у слідчого. Вплив на свідків також виключається, бо злочин був спровокований правоохоронними органами, а клопотання про тримання під вартою є нічим іншим, ніж заявлений з можливістю у подальшому впливу на ОСОБА_6 . Щодо ризику перешкодити досудовому розслідуванню іншим чином, то цей ризик є абстрактним, нічим не підтвердженим. Крім того, підозрювана має на утриманні неповнолітнього сина, має сама проблеми зі здоров'ям, позитивно характеризується за місцем проживання, має безліч подяк і грамот, є волонтером. Розмір застави прокурором є занадто завищеним і надмірним, оскільки підозрювана має заробітну плату у розмірі 24000,00 грн.
Слідча суддя, заслухавши клопотання прокурора, думку підозрюваної та її захисника, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі передбачені п. 1-11 ч. 1 ст. 178 КПК України, дійшла висновку про його задоволення, з огляду на таке.
Згідно даних витягу з ЄРДР 04.03.2026 внесено відомості (кримінальне провадження 42026222080000018) про вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, де у фабулі зазначено, що 04.03.2026 на адресу Дергачівської окружної прокуратури Харківської області надійшла заява ОСОБА_9 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_11 , яка вимагає з нього неправомірну вигоду за вплив на посадових осіб ВЛК та РТЦК та СП щодо виключення його з військового обліку.
17 березня 2026 року ОСОБА_6 , відповідно до ст. 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Як передбачено ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Частина 2 ст. 177 КПК України констатує, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, перелік яких надано у зазначеній статті.
Матеріали кримінального провадження, на які послався прокурор у клопотанні та надав належним чином звірені їх копії, дають підстави вважати підозру ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України обґрунтованою.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваної, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Разом із тим, наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
У обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, у обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України прокурор зазначив, що підозрювана ОСОБА_6 може вчинити спробу переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнути відповідальності, враховуючи, що з огляду на тяжкість інкримінованого останній злочину, тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі до восьми років з конфіскацією майна, з метою подальшого виконання можливого винесеного стосовно неї обвинувального вироку за вчинення злочину, передбаченого вищевказаною статтею Кримінального кодексу України, вбачається ризик того, що вона може вчинити спробу переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду в України або за її межами, перетнувши державний кордон України, через встановлені пункти пропуску, або поза їх межами, а так само через тимчасово не підконтрольну територію.
У обґрунтування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України прокурор зазначає, що існує ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, враховуючи те, що на даний час не встановлені інші причетні особи до вчинення кримінального правопорушення та, які за вказівкою підозрюваної, у разі перебування останньої на волі, можуть знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень.
Також, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, існує ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні враховуючи те, що на даний час органом досудового розслідування встановлюються особи, які можуть бути у подальшому підозрюваними у вчиненні вказаного злочину, а також допитані як свідки щодо відомих їм обставин вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень, тому у разі незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вона може незаконно впливати на них з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, прокурор зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України існує ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином враховуючи те, що підозрювана ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може приховувати докази своїх злочинних дій, не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду.
У зв'язку із наведеним та оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , його наслідки, характер та обставини інкримінованих їй дій, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною інкримінованого їй злочину, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою, даних, що характеризують особу підозрюваної, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання слідчого СВ ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_6 підлягає задоволенню.
Слідча суддя вважає, що прокурор довів наявність всіх обставин для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_6 , оскільки зазначені у клопотанні обставини свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним вище ризикам, а надані докази обґрунтовують ці обставини.
На переконання слідчої судді, таке обмеження права ОСОБА_6 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Суд не вбачає можливості застосування до підозрюваної ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, оскільки інші запобіжні заходи не здатні в повній мірі запобігти зазначеним ризикам, тому клопотання захисників та підозрюваної про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, якщо відсутні підстави для її незастосування.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, при цьому застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та не може бути завідомо непомірною для нього.
Із статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, в цілому, та її 3 пункту, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06.11.2007, заява №. 42440/06, та пункт 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12.04.2009, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (пункт 79 рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain).
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що щодо особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Вихід за ці межі допускається лише у виключних випадках, якщо суд дійде висновку, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Як убачається з наданих матеріалів, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні порушувалось питання про визначення підозрюваній застави у розмірі 1000000,00 грн, однак будь-яких переконливих доводів, які б свідчили про наявність виключного випадку у розумінні абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, стороною обвинувачення наведено не було.
При цьому посилання сторони обвинувачення на характер інкримінованого кримінального правопорушення, його корупційну спрямованість, а також на суму неправомірної вигоди - 4500 дол. США, само по собі не може свідчити про наявність виключних обставин, які б давали підстави для визначення застави у розмірі, що значно перевищує встановлені законом межі.
Слідча суддя враховує як характер інкримінованого кримінального правопорушення, так і дані про особу підозрюваної, наявність постійного місця проживання, відсутність судимостей, наявність неповнолітньої дитини, хворого чоловіка та вважає за необхідне визначити максимальний розмір застави передбачений КПК України, що становить 266240,00 грн, здатний забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, передбачених частини 5 статті 194 КПК України та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, не є завідомо непомірним і буде достатнім стримуючим засобом перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні.
Водночас. слідчий та прокурор не обґрунтували наявність виключних факторів, які свідчать, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків,
Частиною 1 ст. 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 372, 395 КПК України, слідча суддя
постановила:
Клопотання про застосування запобіжного заходу задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк досудового розслідування, тобто до 17 травня 2026 року.
Взяти підозрювану ОСОБА_6 під варту в залі суду.
Про взяття ОСОБА_6 під варту має бути негайно повідомлено його близьких родичів, членів сім'ї чи інших осіб за її вибором в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Виконання ухвали покласти на начальника ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області та начальника Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Визначити суму застави 266240,00 грн, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, протягом дії запобіжного заходу, за такими реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA208201720355299002000006674.
В іншій частині клопотання відмовити.
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку запобіжного заходу протягом дії ухвали.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документа із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити письмово про це суд.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_6 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_6 такі обов'язки:
1)прибувати до слідчого, у провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Після внесення застави і звільнення ОСОБА_6 з-під варти слід вважати, що до неї застосовано запобіжний захід у виді застави.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити до 17 травня 2026 року.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваною в той же строк, з моменту вручення копії ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню та діє до 17.05.2026.
Суддя ОСОБА_1