18 березня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 687/1191/25
Провадження № 22-ц/820/726/26
Хмельницький апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Янчук Т.О.
розглянув в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України цивільну справу № 687/1191/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 29 грудня 2025 року у складі судді Горобець Н.О. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
У листопаді 2025 року ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1386-8381 від 26.04.2024 року в розмірі 81 000 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 16 200 грн, за нарахованими відсотками - 64 800 грн та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 26.04.2024 року між ТзОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТзОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1386-8381. Договір підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором C9079.
Відповідно до умов кредитного договору ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» взяло на себе зобов'язання надати позичальнику кредитні кошти в розмірі 16 200 грн, строк кредитування 300 календарних днів за зниженою процентною ставкою 1,2% в день, стандартною процентною ставкою 1,5% в день.
Оскільки відповідачка належним чином не виконувала свої зобов'язання за кредитним договором, тому станом на 13.10.2025 року, утворилася заборгованість, яка становить 90 849, 60 грн., з яких 16 200 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 72 219,60 грн. - прострочена заборгованість за процентами, 2 430 грн прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту.
Кредитодавцем було прийнято рішення про застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» та часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісіями та процентами у сумі 9 849,60 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 81 000 грн.
Тому, ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» просило задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідачки на користь позивача нараховану суму заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 29 грудня 2025 року, позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1386-8381 від 26.04.2024 року у розмірі 32 400 грн та 968 грн 96 коп судового збору, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» не погодилося з таким рішенням суду в частині незадоволення позовних вимог, подало апеляційну скаргу, посилається що судом не з'ясовано належним чином всі обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи. Частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення процентів за кредитним договором суд першої інстанції зазначив, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати відповідно до п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» яким передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», протягом 120 днів - 2,5 % та протягом наступних 120 днів - 1,5 %, з 20 серпня 2024 року - не більше 1%, а тому відсотки було перераховано судом першої інстанції, крім того, нарахована сума боргу суперечить засадам справедливості, добросовісності, розумності і є несправедливою у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Апелянт посилається, що відповідно до укладеного між сторонами договору про відкриття кредитної лінії № 1386-8381 від 26.04.2024 року, було погоджено порядок, розмір та строк, нарахування відсотків за користування кредитними коштами. Згідно п. 4.3. кредитного договору - плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії, при цьому тип процентної ставки за користуванням кредитом є фіксованим, тобто процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному Договорі, може надаватися можливість скористатися кредитом за Зниженою процентною ставкою.
Так, судом першої інстанції не враховано, що відповідно до п. 4.6. кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня його видачі до дати фактичного повернення всієї суми за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1,5% за кожен день користування кредитом та за зниженою процентною ставкою 1,2%. Таким чином, нарахування процентів здійснюється за процентними ставками, що визначені у Договорі. Пунктом 2.3. Кредитного договору передбачено, що задля мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендує позичальнику здійснити повне погашення кредиту не пізніше останнього дня першого Базового періоду строку кредитування, згідно наступного розрахунку: - дата видачі кредиту - 26.04.2024 року, базовий період - строк протягом якого боржник бажає сплачувати саме проценти за користування кредитом (в даному випадку - 14 днів), який він сам обирає при заповнення заявки на отримання грошових коштів. А строк кредитування - строк на який видаються грошові кошти, якими він може користуватися, в даному випадку - 300 днів до 19.02.2025 року. Відповідно до розрахунку заборгованості за договором 1386-8381 від 26.04.2024 року, станом на 13.10.2025 року, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» здійснювало лише нарахування по процентам за користування кредитом (згідно п. 4.6. та 10.2. кредитного договору) в строк договору (згідно п. 4.9. Договору), що погоджений між сторонами. Отже, вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.
Таким чином, позивач має законне право на нарахування процентів, згідно п. 4.6 та 10.1 кредитного договору, протягом строку договору, який визначений в п. 4.8 кредитного договору. Крім того, у розділі 8 кредитного договору передбачена відповідальність позичальника за неналежне виконання умов кредитного договору, однак позивач не нараховував відповідачу жодних процентів, пеню, штраф або інших платежів за неналежне виконання умов кредитного договору, згідно вимог ст. 625 ЦК України, тому суд неправильно застосував норми матеріального права і як наслідок фактично «скасував» істотну умову Кредитного договору щодо нарахування процентів за користування кредитним коштами.
Апелянт посилається, що на дату укладення кредитного договору, діяли законодавчі обмеження, згідно з якими максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1,50%. Договір було укладено саме в цей перехідний період з 23.04.2024 по 20.08.2024 р включно, тому встановлена в договорі денна процентна ставка відповідала чинним вимогам законодавства та не перевищувала передбаченого граничного значення. Таким чином, оскільки договір було укладено 26.04.2024 р., тобто у період з 23.04.2024 по 20.08.2024 року коли денна процентна ставки не могла перевищувати 1,50%, то у Кредитному договорі № 1386-8381 від 26.04.2024 року Кредитодацем встановлено правильно денну проценту ставку згідно чинного законодавства у розмірі 1,388 процентів, що не перевищує законодавчих обмежень, згідно з якими максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1.50 в період (з 23.04.2024 по 20.08.2024 року). Тому, суд першої інстанції помилково перерахував щоденно нараховані відсотки та як наслідок позбавив позивача законного права на отримання процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов укладеного Договору.
Також апелянт вказує,що норма закону, зокрема п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» має місце щодо застосування до вимог про нарахування пені, а не до всіх умов Договору. Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» вбачається, що Товариством не здійснюється будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору, а відтак і відсутні порушення норм закону, що визначені в п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів». Згідно наданого розрахунку заборгованості, Товариство здійснює лише нарахування по процентам (згідно п. 4.6. та 10.2. Договору) за користування кредитом в строк договору (згідно п. 4.9. Договору), що погоджений між сторонами. Тобто, суд помилково ототожнює, проценти за користування кредитом та неустойкою (пенею) у разі невиконання (порушення, прострочення) зобов'язань боржником за договором.
З огляду на доводи викладені в апеляційній скарзі, ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» просить скасувати рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 29 грудня 2025 року в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути заборгованість за нарахованими процентами в повному обсязі.
Рішення суду в частині стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 16 200 грн тіла кредиту, в апеляційному порядку не оскаржено та в силу вимог ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції зміні в частині, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни судового рішення повністю або частково є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що 26.04.2024 року між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1386-8381, за умовами якого ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» надало відповідачці кредит в сумі 16 200 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити нараховані відсотки відповідно до умов кредитного договору.
Звертаючись до суду з даним позовом, ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» посилалося, що через неналежне виконання умов кредитного договору ОСОБА_1 допустила заборгованість, тому позивач просив стягнути з відповідачки на користь товариства прострочену заборгованість за кредитом у розмірі у розмірі 81 000 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 16 200 грн, за нарахованими відсотками - 64 800 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Із прийняттям Закону України Про електронну комерцію № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, сторони уклали в електронній формі кредитний договір шляхом приєднання ОСОБА_1 до запропонованих товариством Правил відкриття кредитної лінії № 1386-8381. За умовами цього договору ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» надало відповідачці кредит, а вона, у свою чергу, зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами.
Згідно п. 2.2. кредитного договору, кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.
Відповідно до п. 4.3. Кредитного договору, плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користуванням Кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак Позичальнику на умовах, вказаних у даному Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися Кредитом за Промоставкою та/або Пільговою, та/або Зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності.
Відповідно до п. 4.6. кредитного договору - нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 1,5% за кожен день користування кредитом, вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою, та/ або Пільговою процентною ставкою).
У п. 10.1 кредитного договору зазначено - Позичальник за умови дотримання вимог, передбачених п.п.10.2, 10.3 цього Договору, користується програмами лояльності кредитодавця та сплачує проценти (відсотки) за користування Кредитом за наступними ставками: - Пільгова процентна ставка становить 1,2 % за кожен день користування Кредитом протягом першого Базового періоду, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника спробувати скористатися послугами кредитодавця.
Отже, знижена процентна ставка становить 1,2 % за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 4.4. зазначено, базовий період складає 14 календарних днів.
Перебіг першого базового періоду починається з дати надання видачі Кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного Базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього Базового періоду, крім наступного випадку: якщо Позичальник у поточному Базовому періоді має заборгованість зі сплати процентів і здійснив повне погашення цієї заборгованості, в дату погашення вказаної заборгованості перебіг поточного Базового періоду припиняється достроково та з наступного календарного дня починається перебіг наступного Базового періоду. Перебіг останнього Базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору.
Згідно п.4.5. сплату процентів за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніш останнього дня кожного Базового періоду. Проценти за користування Кредитом вважаються: сплаченими з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок Кредитодавця. Позичальник підписанням цього Договору підтверджує та розуміє, що після ініціювання Позичальником переказ коштів з власного рахунку на рахунок Кредитодавця проходить певний час до моменту зарахування сплачених Позичальником коштів на рахунок Кредитодавця, а також те, що ризики того, що сплаче Позичальником кошти можуть надійти на рахунок Кредитодавця із затримкою, несе Позичальник.
Згідно з п.4.9. кредитного договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі - Строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 19.02.2025 року. Строк Договору є рівним Строку кредитування. В частині виконання зобов'язань Договір діє до повного та належного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором. Продовження Строку кредитування в односторонньому порядку Кредитодавцем або Позичальником не допускається. Подовження Строку кредитування є можливим виключно за взаємною згодою Сторін в процесі реструктуризації кредитних зобов'язань Позичальника.
Пунктом 8.5 кредитного договору, передбачено, що у разі прострочення Позичальником сплати процентів за користування Кредитом на строк понад один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати від Позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування Кредитом до настання дати закінчення Строку кредитування, визначеного п.4.9 даного Договору.
Таким чином, кредитним договором визначено базовий період користування коштами 14 днів (з 09.05.2024 року по 23.05.2024), при цьому загальний строк дії 300 днів (з 09.05.2024 року по 19.02.2025 року), також сторони передбачили право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, як в межах базового періоду та і протягом усього загального строку кредитування, відповідач з такими умовами кредитного договору та правилами відкриття кредитної лінії, які розміщені на сайті товариства, був ознайомлений під час оформлення заявки на отримання кредитних коштів, шляхом підписання вказаних документів електронним підписом з одноразовим ідентифікатором С9079.
Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 16200 грн підтверджується довідкою ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування ОСОБА_1 суми кредиту за договором № 1386-8381 від 26.04.2024 року за допомогою системи LIQPAY, платіж 2454663239 на платіжну карту № НОМЕР_1 та не було спростовано відповідачем.
Таким чином кредитодавець виконав своє зобов'язання за кредитним договором та надав відповідачці кредитні кошти згідно умов кредитного договору, за умовами якого ОСОБА_1 зобов'язалася повернути отримані нею грошові кошти у визначений договором строк, однак, позичальниця свої зобов'язання за договором не виконала та не повернула отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за вказаним договором.
Згідно із наданого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розрахунку заборгованості за договором № 1386-8381 від 26.04.2024 року, вбачається, що заборгованість по процентам нарахована за період з 26.04.2024 року по 09.05.2024 року з розрахунку 1,20% в день, з 10.05.2024 року по 19.02.2025 року з розрахунку 1,50% в день.
Суд першої інстанції вірно визнав наданий розрахунок заборгованості необґрунтованим та застосував положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року і яким доповнено ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Згідно з п 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22 квітня 2024 року); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (до 20 серпня 2024 року).
З врахуванням того що кредитний договір було укладено 26 квітня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тому вказані норми повинні бути враховані під час укладення договору.
Таким чином, починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22 квітня 2024 року - не більше 1,5%, з 20 серпня 2024 року - не більше 1%.
Відтак суд першої інстанції, зробив цілком законний висновок, що умова укладеного між сторонами договору щодо встановлення процентної ставки у розмірі 1,50 % після 20 серпня 2024 року у порядку ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» не відповідає вимогам закону.
Отже, загальний розмір заборгованості за процентами за період з 26.04.2024 року по 19.02.2025 року становить 57315,60 грн, з них 2721,60 грн. проценти за період з 26.04.2024 року по 09.05.2024 року (16200х1,20%х14днів); 24786 грн. за період з 10.04.2024 року по 19.08.2024 року (16200х1,5%х102днів), 29808 грн. за період з 20.08.2024 року по 19.02.2025 року (16200х1%х184днів).
Таким чином, розмір нарахованих відсотків має становити 57315,60 грн.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, однак зменшивши розмір заборгованості за процентами, з огляду на положення ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» припустився помилки.
Як встановлено судом апеляційної інстанції між сторонами існують кредитні правовідносини, умови та правила надання кредитних коштів були погоджені між сторонами, а звертаючись до суду з позовом ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» посилалося на неналежне виконання позичальником умов кредитного договору, тому відповідно до вимог ст. 1048, 1056-1 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача прострочену заборгованість за нарахованими процентами.
Відповідач в ході розгляду справи, нараховану суму заборгованості не спростувала, власного розрахунку суду не подавала.
Жодних штрафних санкцій: пені, штрафу, процентів відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем не нараховувалося.
Відтак відсутні підстави, передбачені пунктом 5 частиною третьою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», для зменшення розміру процентів, оскільки відповідачка до суду з позовом про недійсності кредитного договору чи окремих його пунктів, не зверталася, а наданий позивачем розрахунок заборгованості частково відповідає погодженим сторонами умовам кредитного договору.
Отже, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни судового рішення, в частині стягнення заборгованість за нарахованими процентами та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості в сумі 57315,60 грн, а не 16 200 грн як вказав суд першої інстанції, розмір яких нараховано з урахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року і яким доповнено ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % та п 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування».
Отже доводи апеляційної скарги щодо неправомірного зменшення розміру нарахованих процентів частково знайшли своє підтвердження в ході перегляду справи судом апеляційної інстанції у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
У зв'язку з вищенаведеним підлягає зміні і розподіл судових витрат.
Звертаючись до суду з позовом позивач просив суд стягнути з відповідача 81 000 грн заборгованості за кредитним договором, рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволено частково, за наслідками перегляду рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції оскаржуване судове рішення змінено в частині.
Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю на суму 73515 грн, яка складається з тіла кредиту у розмірі 16200 грн та нарахованих відсотків за користування грошовими коштами у сумі 57315 грн, тобто позовні вимоги задоволено на 90,75 %.
При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2422 грн 40 коп, а тому з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Укр Кредит Фінанс», слід стягнути 2198,33 грн (2422,40х90,75%:100), сплаченого судового збору.
При подачі апеляційної скарги ТзОВ «Укр Кредит Фінанс», сплатило 3 633 грн 60 коп, оскільки апеляційна скарга задоволена 90,75%, тому розмір судового збору також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за її подачу становить 3297 грн ( 3633,60х90,75%: 100).
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити частково.
Рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 29 грудня 2025 року змінити.
Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( місце реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» ( місце знаходження: Бульвар Лесі Українки буд 26 офіс 407 м Київ ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1386/8381 від 26.04.2024 року у розмірі 73 515 грн, яка складається з тіла кредиту - 16 200 грн та нарахованих відсотків - 57 315 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( місце реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» ( місце знаходження: Бульвар Лесі Українки буд 26 офіс 407 м Київ ЄДРПОУ 38548598) 2198,33 грн сплаченого судового збору в суді першої інстанції.
В решті рішення залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 ( місце реєстрації: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» ( місце знаходження: Бульвар Лесі Українки буд 26 офіс 407 м Київ ЄДРПОУ 38548598) 3297,49 грн судового збору, сплаченого в суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 23 березня 2026 року.
Судді А.М. Костенко
Р.С. Гринчук
Т.О. Янчук