23 березня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 684/660/25
Провадження № 22-ц/820/998/26
Хмельницький апеляційний суд у складі судді-доповідача Корніюк А.П., переглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
04 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2026 року.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 10 березня 2026 року в задоволені клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 26 лютого 2026 року залишено без руху та надано йому строк у 7 днів з дня отримання копії ухвали для сплати судового збору в сумі 3633,60 грн.
19 березня 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав клопотання, в якому просить відстрочити або розстрочити, або зменшити розмір судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на те, що він немає офіційного доходу, перебуває у скрутному матеріальному становищі. Зазначає, що згідно довідки Державної податкової служби України за 2025 рік заявнику доходи не нараховувались та не виплачувались, а тому судовий збір у розмірі 3633,60 грн перевищує 5 відсотків його річного доходу, що відповідає умовам, передбаченим статтею 8 Закону України «Про судовий збір». Крім того, ОСОБА_1 вказує на те, що щодо нього відкрито виконавчі провадження, в межах яких здійснюється примусове стягнення заборгованості, що свідчить про значне фінансове навантаження.
Відповідно до частин 1, 3, 5 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов'язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Згідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Такими документами, наприклад, можуть бути довідки про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.
Підтвердження майнового стану особи потребує комплексного дослідження у сукупності наданих доказів, якими можуть бути: витяг про доходи з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, довідки про наявність, або відсутність відкритих рахунків у банківських установах та суми розміщених на них коштах, декларація платника податків, інші документи, які підтверджують майновий стан особи.
Проте, заявником не надано суду апеляційної інстанції достатніх доказів на підтвердження реального майнового стану (наявність рухомого і нерухомого майна, довідки про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором, а зазначені у клопотанні обставини та надані копії постанов про відкриття виконавчого провадження щодо ОСОБА_1 не можуть повністю охарактеризувати майновий стан заявника. Поміж того, у додатках до клопотання ОСОБА_1 вказує про наявність довідки ДПС про доходи за 2025 рік, проте до матеріалів справи долучено «Квитанція №1», що підтверджує лише подання запиту щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору (в електронному вигляді).
Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Згідно із частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зазначені заявником обставини та надані суду апеляційної інстанції докази на підтвердження майнового стану не є підставами для відстрочення, розстрочення або зменшення розміру судового збору.
Таким чином, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення або розстрочення, або зменшення суми судового збору за подання апеляційної скарги слід відмовити, оскільки наданих заявником доказів, а саме: копій постанов про відкриття виконавчого провадження від 12.06.2025 і від 27.10.2025 та квитанції №1 не достатньо для підтвердження та оцінки судом його реального майнового стану.
Відповідно до частини 2 статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене, зазначений в ухвалі Хмельницького апеляційного суду від 10 березня 2026 року строк для усунення недоліків слід продовжити та повідомити про це заявника.
Керуючись статтями 127, 185, 356, 357 ЦПК України,
В задоволені клопотання ОСОБА_1 про відстрочення, розстрочення або зменшення розміру судового збору відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Хмельницького апеляційного суду від 10 березня 2026 року, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання вимоги суду до вказаного строку апеляційну скаргу буде визнано неподаною та повернуто скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя А.П. Корніюк