Справа № 489/214/26
Провадження № 3/489/358/26
Інгульський районний суд міста Миколаєва
Постанова
іменем України
23 березня 2026 року місто Миколаїв
Суддя Інгульського районного суду міста Миколаєва Гриненко Михайло Вікторович, розглянувши матеріали справи, що надійшла з Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , згідно з протоколом проживаючої по АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 557730 від 03.01.2026, 03.01.2026 о 00:01 год в м. Миколаєві по просп. Центральному, 252, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння (тремтіння пальців рук, бліда шкіра обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло), в порушення вимог п. 2.5 ПДР України відмовилася від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі КНП «МОЦПЗ» МОР.
ОСОБА_1 в судові засідання 03.02.2026, 25.02.2026 та 23.03.2026 жодного разу не з'явилася, про причини неявки не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи не подавала. Про дату, час та місце судових засідань повідомлялася судовими повістками та оголошенням на сайті судової влади. Таким чином, судом вжито всіх можливих та вичерпних заходів для своєчасного виклику особи до суду, щоб забезпечити їй можливість скористатися своїм захистом під час розгляду протоколу.
Для захисту своїх прав 02.02.2026 ОСОБА_1 залучила захисника, адвоката Сидоренко Т.В., яка після ознайомлення 23.02.2026 з матеріалами справи подала 24.02.2026 клопотання про відкладення розгляду справи. У зв'язку із вказаним клопотанням захисника судовий розгляд був відкладений до 23.03.2025 для надання достатнього часу та можливостей для сформування позиції сторони захисту у вказаній справі та надання до суду відповідних заперечень проти протоколу, у випадку наявності таких. Таким чином, суддею було вжито всіх вичерпних заходів для виклику Оставненко С.Г. до суду та надано їй та його захиснику достатньо можливостей для захисту прав та інтересів ОСОБА_1 при розгляді вказаної справи в суді, зокрема з участю професійного адвоката.
Однак у судове засідання 23.03.2026 залучений ОСОБА_1 захисник втретє не з'явилася, подавши клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з її участю в іншому судовому засіданні. Проте у клопотанні про відкладення захисник не зазначив жодних поважних причин, за яких вказана справа не може бути розглянута без його участі та з якою метою необхідно відкласти судовий розгляд.
При цьому, від захисника також надійшли письмові заперечення проти протоколу з клопотанням про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
При вирішенні клопотання захисника про відкладення судового засідання суддя виходить з того, що суд відкладає розгляд справи лише в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про належне його повідомлення, або коли повідомлені суду причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також у п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 ЄСПЛ констатував, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
При цьому ОСОБА_1 відомо, що на розгляді Інгульського районного суду міста Миколаєва знаходиться справа про адміністративне правопорушення відносно неї, що підтверджується змістом протоколу про адміністративне правопорушення, з яким її ознайомлювали поліцейські, в якому зазначено про те, що протокол направляється для розгляду до вказаного суду, а також вона тричі повідомлялася про розгляд справи даним судом. У зв'язку з цим, особа, відносно якої складено протокол, яка обізнана про те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно неї перебуває на розгляді в суді, виходячи із практики ЄСПЛ, зобов'язана вживати заходів для того, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження, зокрема отримати судову повістку та з'явитися до суду для розгляду вказаної справи та мати змогу заперечувати проти інкримінованого правопорушення.
Також відповідно до ст. 6 Конвенції із захисту прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Суддя враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисник самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, вирішують питання щодо участі в судовому засіданні.
Отже, оскільки причиною неявки до суду адвоката є надання переваги участі у розгляді іншої справи, що не є поважною причиною для відкладення судового розгляду, та останній мав достатньо часу та можливостей реалізувати своє право викласти свої аргументи щодо протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та фактично скористався цим, надіславши до суду розгорнуті та обґрунтовані письмові заперечення проти інкримінованого правопорушення, тому суддя вважає можливим здійснити розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника, взявши до уваги надіслані до суду письмові заперечення проти інкримінованого ОСОБА_1 діяння.
До того ж, суддя звертає увагу на те, що в заяві про відкладення розгляду справи захисником не зазначено для встановлення яких саме обставин потрібно відкласти розгляд справи та яке істотне значення ці обставини мають для вирішення справи, а також неможливість судом прийняти законне та обґрунтоване рішення на підставі аналізу письмових заперечень сторони захисту проти інкримінованого особі правопорушення, які були надіслані захисником до суду, що свідчить про реалізацію останнім своїх функцій захисника Оставненко С.Г. у даній справі.
При цьому, враховуючи той факт, що судом справа призначалася до розгляду тричі, однак захисник не з'явився у жодне судове засідання, систематично подаючи клопотання про відкладення судового розгляду, тому вказану поведінку захисника суддя розцінює як зловживання процесуальними правами з метою затягування розгляду справи в розумні строки для уникнення притягнення особи до адміністративної відповідальності та закінчення строку накладення адміністративного стягнення.
Крім того, суддя виходить з того, що якщо особисто особа та її захисник не з'явилися у судове засідання, а суддя вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення (постанови), не відкладаючи розгляд справи, то він може вирішити таку справу. При цьому, основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, чи її захисника, а можливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Також суддя враховує той факт, що участь особи в суді при розгляді справи про адміністративне правопорушення вказаної категорії не є обов'язковою.
Таким чином, беручи до уваги розумний строк розгляду справи, відсутність обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи, а також обґрунтованості неможливості розгляду справи на підставі наявних у ній доказів та заперечень, суддя вважає, що є підстави для розгляду даної справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, який скористався своїм правом надати належну правову допомогу особі, з урахуванням його обізнаності про судове засідання та надання письмових заперечень проти протоколу.
Із змісту письмових заперечень сторони захисту вбачається, що остання просить закрити провадження у справі на тій підставі, що ОСОБА_1 не відмовлялася від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння; протокол про адміністративне правопорушення був складений під час сигналу повітряної тривоги в той час, коли в ОСОБА_1 погіршився стан здоров'я та була викликана карета швидкої медичної допомоги; ОСОБА_1 самостійно 03.01.2026 пройшла огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, за наслідками якого було встановлено, що вона твереза.
Дослідивши матеріали, що знаходяться у справі (протокол про адміністративне правопорушення; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; довідку УПП в Миколаївській області від 04.11.2025; переглянувши відеозапис з нагрудного відеореєстратора поліцейського; світлокопію повідомлення КНП «МОЦЕМД та МК» МОР від 02.03.2026 № 196; світлокопію повідомлення КНП «МОЦПЗ» МОР від 11.03.2026 № 01-499; світлокопію свідоцтва про народження; світлокопію витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; світлокопію висновку № 126 про наявність порушення функцій організму), суддя дійшов таких висновків.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з частинами 2, 3 та 6 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з вимогами пункту 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ та МВС.
Відповідно до п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів, в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Пункт 3 зазначеного Порядку передбачає можливість проведення огляду як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), так і лікарем закладу охорони здоров'я.
Проте Інструкція про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), яка визначає саму процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду, деталізує процедуру такого огляду у залежності від виду сп'яніння.
Так, розділ ІІ зазначеної Інструкції визначає порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів.
В той же час пунктом 12 розділу ІІ даної Інструкції визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Пункт 4 розділу І Інструкції визначає ознаки саме наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на відміну від п. 3 розділу І Інструкції, який визначає ознаки алкогольного сп'яніння.
При цьому, відповідно до положень п. 6 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.
Пунктом 14 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Із пунктів 15, 16, 17, 18, 19, 21 розділу ІІІ Інструкції слідує, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду. Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма». Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Таким чином, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що у разі наявності у поліцейського підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, огляд такого водія поліцейським на стан сп'яніння на місці із використанням спеціальних технічних засобів не проводиться, а водій в обов'язковому порядку направляється до найближчого закладу охорони здоров'я для встановлення того, чи перебуває він в стані наркотичного сп'яніння та для проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Особа реалізувала своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодилася виконувати додатково покладені на неї обов'язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пунктом 2.5 яких зобов'язано водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначені ознаки саме наркотичного сп'яніння, передбачені п. 4 Розділу І Інструкції (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, бліде обличчя, тремтіння пальців рук), які поліцейські спостерігали в особи, тому остання була зобов'язана на їхню вимогу пройти огляд на стан сп'яніння саме в закладі охорони здоров'я.
Також з досліджених відеозаписів слідує, що під час спілкування з поліцейськими останні стали вживати заходи, направлені на виявлення ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_2 , яка для цього витягла руки вперед, оглядали її, після чого поліцейською були зазначені їй ознаки наркотичного сп'яніння у вигляді блідої шкіри обличчя, тремтіння пальців рук та звужені зіниці очей, що не реагують на світло, на що остання не заперечувала вказане, а навпаки пояснювала це станом свого здоров'я, анемією (тривалість відеозапису: 04:45 хв - 04:56 хв, 59:50 хв - 01:00 год). Вказане свідчить про те, що у поліцейських були передбачені вищевказаними нормативними актами підстави вимагати, щоб ОСОБА_1 пройшла огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Натомість, з відеозаписів з нагрудних реєстраторів поліцейських вбачається, що за вказаних у протоколі обставин ОСОБА_1 , яка керувала транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, на неодноразово висловлені вимоги поліцейських пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я категорично відмовилася від огляду, незважаючи на роз'яснення поліцейських, що наслідком такої відмови є складення відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.
Крім того, на відеозаписах зафіксовано, що перед ознайомленням з протоколом поліцейський роз'яснив особі права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Також при складенні протоколу про адміністративне правопорушення особа була ознайомлена з його змістом та виклала пояснення про те, що не погоджується з протоколом.
Крім того, зміст відеозаписів свідчить про те, що відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах відповідно до вимог ст. 40 Закону України "По національну поліцію". Відеозаписи події відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, відповідно до вимог якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису. При цьому, тривалість та зміст відеозаписів дозволяють встановити повні та необхідні відомості щодо обставин відмови особи від огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Також складений протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
Надаючи оцінку письмовим запереченням сторони захисту, суддя виходить з такого.
На переконання судді, не має правового значення для вирішення питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення надане стороною захисту повідомлення КНП «МОЦПЗ» МОР від 11.03.2026 № 01-499, в якому зазначено, що остання за власним бажанням 03.01.2026 о 01:09 год пройшла огляд на стан алкогольного сп'яніння та результат огляду: алкоголю не виявлено, «твереза», оскільки, по-перше, огляд ОСОБА_1 в закладі охорони здоров'я проводився лише на визначення стану алкогольного сп'яніння, а не наркотичного, натомість протоколом їй інкримінується відмова від огляду на стан наркотичного сп'яніння при наявності у неї ознак саме такого сп'яніння, а не алкогольного.
По-друге, проведення вказаного огляду ОСОБА_1 в закладі охорони здоров'я відбувалося з порушенням вимог ч. 4 ст. 266 КУпАП, а саме: за відсутності поліцейського, у зв'язку з чим такий огляд згідно з положеннями ч. 5 ст. 266 КУпАП є недійсним.
Крім того, не спроможними є твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлялася від огляду в закладі охорони здоров'я, оскільки з відеозаписів однозначно вбачається, що після оголошення ОСОБА_1 виявлених у неї ознак наркотичного сп'яніння поліцейські неодноразово висловили їй вимогу пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, на що остання спочатку сказала, що згодна поїхати, але в подальшому сіла до свого автомобіля та її поведінка однозначно вказувала на її відмову від того, щоб проїхати до закладу охорони здоров'я разом з поліцейськими з метою проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відповідно до встановленої законом процедури. Також на відеозаписах зафіксовано, що на твердження чоловіка, що був в автомобілі разом з ОСОБА_1 , про те, що їй потрібен захисник для участі в огляді на стан сп'яніння, поліцейські повідомили їй про можливість залучення захисника та надали ОСОБА_1 достатньо часу та можливостей залучити захисника самостійно, після чого остання протягом 12 хв знаходилася у салоні свого автомобіля, однак не вживала будь-яких заходів для виклику та залучення собі захисника. Після того поліцейські повторно висловили ОСОБА_1 вимогу проїхати з ними до закладу охорони здоров'я для встановлення стану наркотичного сп'яніння, на що остання повторно відповіла відмовою, незважаючи на роз'яснення поліцейськими наслідків такої відмови у вигляді настання адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від огляду на стан наркотичного сп'яніння, після чого поліцейські почали складати письмовий протокол за вказане порушення щодо особи (тривалість відеозапису з 05:00 хв до 18:30 хв, з 01:01:45 год до 01:13:40 год).
При цьому, необхідно зауважити, що відповідно до положень ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного сп'яніння поліцейський зобов'язаний організувати в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, що, у свою чергу, вказує на відсутність у поліцейського законних підстав для тривалого спілкування з особою - водієм та її умовляння чи примушування на такий огляд.
Також не можуть бути підставою для закриття провадження у справі посилання захисника на те, що протокол про адміністративне правопорушення складався під час повітряної тривоги, оскільки, по-перше, у протоколі фіксуються обставини вже інкримінованого особі правопорушення, яке полягало у її відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, натомість вимога пройти такий огляд була пред'явлена особі до оголошення сигналу повітряної тривоги, що жодним чином не заважало їй безпечно для свого життя та здоров'я проїхати разом з поліцейськими до закладу охорони здоров'я для проходження відповідного огляду.
По-друге, незважаючи на те, що протокол був складений під час сигналу повітряної тривоги, поліцейські забезпечили можливість ОСОБА_1 ознайомитися з його змістом та викласти свої заперечення проти інкримінованого діяння, роз'яснивши права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, чим особа і скористалася, власноруч написавши пояснення у протоколі.
Крім того, відсутні підстави для закриття провадження у справі через те, що, за твердженням захисника, в ОСОБА_1 на час складення протоколу були проблеми зі здоров'ям у вигляді «панічних атак», оскільки, по-перше, на час висловлення поліцейськими вимоги ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння остання не зазначала про будь-які скарги на здоров'я, які б позбавляли її можливості пройти такий огляд, а навпаки поводилася спокійно та природно, відповідала на питання поліцейських.
По-друге, прибуття карети швидкої медичної допомоги на місце складення протоколу та висловлення вперше скарг з боку ОСОБА_1 щодо свого здоров'я відбулося після спливу 50 хв після зупинки автомобіля під керуванням останньої та вже після завершення складення протоколу про адміністративне правопорушення, підставою для початку складання якого стала відмова особи від проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Крім того, суддя бере до уваги, що процес притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з часу її зупинки та до завершення складення протоколу про адміністративне правопорушення становить значний проміжок часу близько 50 хв, протягом якого остання категорично відмовлялася від огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, незважаючи на роз'яснення поліцейських про настання адміністративної відповідальності за таку відмову.
При цьому, суддя враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, відноситься до правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху.
Оцінивши сукупність досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов висновку, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійсно керувала транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння та відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.
За такого, заперечення сторони захисту проти інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення суддя оцінює критично як намагання уникнути відповідальності за скоєне діяння.
Таким чином, встановлені суддею обставини вказують на наявність вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні інкримінованого їй правопорушення та своїми діями вона вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим підлягає адміністративній відповідальності за вчинене діяння.
Враховуючи особу, яка притягується до адміністративної відповідальності (вперше притягується), обставини вчинення адміністративного правопорушення, вважаю за доцільне накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції ст. 130 КУпАП, яка містить безальтернативний вид накладення стягнення, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, на яку накладено стягнення, підлягає стягненню судовий збір в дохід держави.
Керуючись статтями 252,266,280,283,284,285 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач коштів: Миколаївське ГУК /Миколаїв. обл./ 21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300, рахунок отримувача: UA438999980313010149000014001), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.В. Гриненко