Справа № 487/5624/25
Провадження № 2/487/295/26
10 березня 2026 року м. Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Марченко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
07 серпня 2025 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (позивач) до ОСОБА_1 (відповідачка) про стягнення заборгованості, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 4405801 в розмірі 84 180,36 грн, суму сплаченого судового збору, витрати на правову допомогу 10 000,00 грн, а також в порядку ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України зобов'язати орган, що здійснюватиме примусове виконання, нараховувати інфляційні витрати та 3% річних відповідно до статті 625 ЦПК України починаючи з дня набрання рішенням законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних витрат і 3% річних з ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» отримало право вимоги за вказаним договором. З часу відступлення права вимоги відповідач не здійснив жодного платежу, у зв'язку з цим, позивач звертається до суду.
12 серпня 2025 року судом відкрито провадження у даній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У позові представник позивача просив про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка в судове засідання повторно не прибула, причину неявки не повідомила, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, відзив не подала.
За таких обставин відповідно до вимог ч. 4 ст. 223, 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши докази в сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 22 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний застосунок «Credit7» укладено Договір №4405801 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого Товариство зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 10 000,00 грн (пункти 1.1., 1.2.).
Відповідно до пунктів 1.2.1. Договору, за взаємною згодою сторін сума кредиту може бути збільшена, про що сторонами укладається Додатковий договір. При цьому сторони погодили, що збільшення суми кредиту можливе до дати здійснення клієнтом першого платежу за Договором, відповідно до Графіку платежів (п. 1.3. цього Договору).
Відповідно до п. 1.3. Договору, строк кредитування 360 днів, періодичність зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Клієнт виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.
Відповідно до п. 1.4. Договору, Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах:
Стандартна процента ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні Стандартної процентної ставки дорівнює 2,5% Знижена процентна ставка становить 0,01% за кожен день користування кредитом та застосовується на таких умовах:
Якщо Клієнт до 21.03.2024 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Клієнт розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Клієнта, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.
Відповідно до п. 1.6. Договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 100 000,00 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 92 530,00 грн.
Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 . Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього Договору (пункти 2.1. та 2.2. Договору).
Вказаний договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Наведене свідчить про належне укладення вказаного вище договору з ОСОБА_1 , шляхом проставляння електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Отримання відповідачем кредиту у сумі 10000,00 грн підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» від 19.12.2024, рухом коштів по рахунку відповідачки в АТ «А-БАНК».
За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом частини 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
З розрахунку ТОВ ««ЛІНЕУРА УКРАЇНА» встановлено, що відповідачка свої зобов'язання за договором не виконала, внаслідок чого має заборгованість у сумі 68 696,82 грн, з яких: 9 991,97 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 53 704,85 грн - сума заборгованості за процентами, 5 000,00 грн - штрафні санкції.
25 листопада 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладений договір факторингу №25/11/2024, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило позивачу права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до наявних у матеріалах справи витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 25 листопада 2024 року №25/11/2024, акта прийому-передачі Реєстру боржників від 25 листопада 2024 року до договору факторингу від 25 листопада 2024 року №25/11/2024 ТОВ «Українські фінансові операції» набуло право вимоги, в т. ч. до ОСОБА_1 на суму 68 696,82 грн, з яких: 9 991,97 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 53 704,85 грн - сума заборгованості за процентами, 5 000,00 грн - пеня, штрафи.
За наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором № 4405801 від 22.02.2024 заборгованість за відсотками за період з 26.11.2024 по 15.02.2025 становить 20 483,60 грн.
Звертаючись з позовом, ТОВ «Українські фінансові операції» як новий кредитор, до якого перейшли права вимоги за укладеним з ОСОБА_1 кредитним договором від 22.02.2024, просило про стягнення з позичальника 9 991,97 грн - суми заборгованості за основною сумою боргу; 53 704,85 грн - сума заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором та суми процентів, нарахованих ним з 25.11.2024 по 15.02.2025 - 20 483,60 грн. Також просив в порядку ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України зобов'язати орган, що здійснюватиме примусове виконання, нараховувати інфляційні витрати та 3% річних відповідно до статті 625 ЦПК України починаючи з дня набрання рішенням законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних витрат і 3% річних з ОСОБА_1 .
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Тобто, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Статтями 514, 516 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 «… боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Судом встановлено, що в укладеному між сторонами Договорі визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, строк повернення коштів, розмір процентів, умови кредитування, наслідки невиконання умов договору. З зазначеними умовами договору відповідач погодився, своїм підписом підтвердив, що прийняв пропозицію укласти договір саме на запропонованих умовах.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання.
З досліджених та перелічених вище доказів вбачається, що в матеріалах справи містяться докази відступлення прав вимог за вказаними договорами, після відступлення права вимоги позивачу, відповідачка не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості, тому наявні підстави для стягнення заборгованості за вказаним договором та користь позивача.
Водночас суд не погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості, виходячи з такого.
22 листопада 2023 року був прийнятий Закон України №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Даним Законом було внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування».
Зокрема, ст.8 Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування» доповнено частиною п'ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5розділу І цього Закону(яким, зокрема, доповнено пунктом 17розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Таким чином положення пункту 2 розділу II та пункту 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» застосовуються до кредитних договорів, укладених до 24 грудня 2023 року, якщо строк їх дії було продовжено після цієї дати. До кредитних договорів, укладених після 24 грудня 2023 року, підлягає застосуванню частина п'ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою встановлено, що максимальна денна процентна ставка не може перевищувати 1%, розрахованих згідно з частиною четвертою цієї ж статті.
Оскільки договір № 4405801 був укладений 22.02.2024, тобто після набрання чинності Законом від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальна денна процентна ставка за кредитом для відповідача не могла перевищувати 1%.
Слід зазначити, що положення ч.5 ст.8 Закону України №1734-VIII «Про споживче кредитування», внесені згідно із Законом України №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, не вказують на недійсність або нікчемність умов договору про надання споживчого кредиту, яким передбачаються умови про нарахування кредитором процентів за користування кредитом в розмірі, що перевищує максимальний розмір денної процентної ставки (1%). Вказаною нормою установлено обмеження щодо розміру процентів за користування кредитом, який може нараховуватися кредитором за договором про споживчий кредит, з метою захисту прав споживача від надмірного фінансового навантаження.
З наданих представником позивача розрахунків заборгованості за договором установлено, що первісним кредитодавцем здійснювалось нарахування відсотків за користування кредитом до 22.02.2024 за ставкою 0,01% в день, а з 23.03.2024 за ставкою 2,5% в день, як передбачено Договором. Також позивач нараховував заборгованість за ставкою 2,5% в день.
Оскільки відсоткова ставка встановлена законом, який регулює спірні правовідносини між сторонами, та не може бути збільшена умовами договору, тому є необхідним провести перерахунок заборгованості за процентами з 23.03.2024, виходячи зі встановленої ч. 5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки у розмірі 1 %.
З 23.03.2024 по 24.03.2024 (2 дні) заборгованість за тілом кредиту складає 9991,99 грн, а тому розмір процентів за цей період складає 199,84 грн; з 25.03.2024 по 23.04.2024 (30 днів) заборгованість складає 9991,98 грн, а тому розмір процентів за цей період складає 2 997,59 грн; з 24.04.2024 до 15.02.2025 (298 днів) заборгованість складає 9991,97 грн, а тому розмір процентів за цей період складає 29 776,07 грн.
Загальний розмір заборгованості з 22.02.2024 до 15.02.2025 складає 32 974,50 грн, а з урахуванням сплачених відсотків 8 281,10 грн, сума заборгованості по процентам складає 30 692,40 грн.
Отже загальний розмір заборгованості, який слід стягнути з відповідачки складає 40 684,37 грн, з яких: 9 991,97 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 30 692,40 грн - сума заборгованості за процентами.
Таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за договором № 4405801 на суму 40 684,37 грн.
Що стосується вимоги про стягнення інфляційних витрат і 3% річних, суд виходить з такого:
Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проте, згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.
З 24.02.2022 і по день ухвалення судом рішення в Україні діє воєнний стан. Дана обставина є загальновідомою та не потребує доказування в силу ч. 3 статті 92 ЦПК України.
Отже, відповідач звільнений від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, передбаченої статтею 625 ЦК України, на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, тому не повинен сплачувати суму боргу саме з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від суми боргу.
За таких обставин, вимога позивача про нарахування інфляційних втрат і 3% річних, відповідно до ст.625 ЦК України, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили до моменту виконання рішення, є необґрунтованою, тому суд відмовляє у її задоволенні.
На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача потрібно стягнути судовий збір пропорційно до задоволених вимог (48%), а саме в розмірі 1 162,75 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 800,00 грн.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за договором позики № 4405801 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 22.02.2024 у сумі 40 684,37 грн, з яких: 9 991,97 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 30 692,40 грн - сума заборгованості за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» судовий збір в розмірі 1 162,75 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4 800,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, апеляційної скарги, якщо їх не буде подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», ЄДРПОУ 40966896, місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 10 березня 2026 року.
Суддя: З.М. Сухаревич