Справа № 214/9492/25
1-кп/214/456/26
17 березня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 ,за участю: прокурора, - ОСОБА_3 ,
потерпілої,- ОСОБА_4 ,
обвинуваченого, - ОСОБА_5 ;
захисника
обвинуваченого адвоката, - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025041750001105 від 04.09.2025 відносно:
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянин України, який зареєстрований: АДРЕСА_1 , без постійного місця мешкання, на теперішній час перебуває в КУВП №3, раніше судимий:
-08.02.2024 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ч.4 ст.185 КК України призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки.
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ст.126-1 КК України,
ОСОБА_5 , повторно в період дії воєнного стану, 03.09.2025 у денний час доби перебуваючи в квартирі потерпілої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , з корисливих мотивів, переслідуючи мету власного збагачення, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, шляхом вільного доступу, здійснив крадіжку майна належного ОСОБА_4 а саме:
-планшет Lenovo Tab M10 HD модель Lenovo TB-X306X об'єм пам'яті 64GB IMEI:863945056646096 чорного кольору, вартість якого згідно висновку експерта №2215 від 08.09.2025 року становить 3449,75 гривень;
Після чого, ОСОБА_5 з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на свій розсуд.
Внаслідок умисних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_4 спричинено матеріальний збиток на загальну суму 3449,75 гривень.
ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст.185 КК України за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану.
Крім того, відповідно до ст. 28 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може буди підданий катуванню, жорсткому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводження чи покарання.
Згідно з п.п. 3,14 ч.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 №2229-VІІІ, домашнє насильство-діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються у сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі ді або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Так, ОСОБА_5 систематично вчиняв домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_4 , за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 , висловлюється на її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою.
За фактами вчинення домашнього насильства, щодо ОСОБА_5 працівниками поліції було складено протоколи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 -2 КУпАп та направлено для розгляду до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу.
По результатам розгляду вказаних протоколів про вчинення адміністративного правопорушення, постановами суддів Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.02.2025 року, 11.07.2025 року, 29.07.2025 року, 31.07.2025 року ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень за частинами 1, 2, 3 ст. 173-2 КУпАП до адміністративного стягнення у виді штрафу.
Однак, ОСОБА_5 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на систематичне вчинення домашнього насильства відносно своєї матері ОСОБА_4 , 03.09.2025 року приблизно о 19:00 годині, знаходячись за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 , умисно вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_4 , в ході якої висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою.
Внаслідок систематичних протиправних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_4 завдано психологічних страждань, погіршилась якість його життя, що виразилося у втраті позитивних емоцій, втраті відпочинку та негативних переживаннях.
ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст.126-1 КК України за ознаками: домашнє насильство, тобто умисного систематичного вчинення психологічного насильства, щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, та погіршення якості життя потерпілої особи.
Під час прийняття обвинувального вироку по справі судом враховані та досліджені в судовому засіданні наступні докази на підтвердження вини обвинуваченого та причетності його до вчинення інкримінованих правопорушення.
Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, не визнав та суду пояснив, що 03.09.2025 року прибув до місця проживання своєї матері та своїх дітей відносно яких він позбавлений батьківських прав опікується дітьми за рішенням суду його мати ОСОБА_4 . Матері дома не було він взяв планшет так як вважав йому можна користуватись ним, планшет купляла мама. В цей же день віддав цей планшет своєму знайомому куму своїх дітей ОСОБА_7 та взяв за нього 200 гривень на які купив алкогольні напої, він його в заставу не дав, не продавав ОСОБА_7 .. В подальшому намагався забрати планшет щоб повернути його матері, але так і не встиг бо ОСОБА_7 не було вдома, а мати відразу заявила в поліцію і він був вилучений у ОСОБА_7 працівниками поліції.
По епізоду домашнього насильства за ст.126-1КК України вину свою визнав суду пояснив, що дійсно коли приходив додому до своєї матері за адресою її проживання АДРЕСА_2 періодично вчиняв дії психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_4 та дітей. Грюкав у двері виражався нецензурною лайкою на її адресу в той час він зловживав алкогольними напоями і йому зараз соромно за свої дії. Він неодноразово притягався судом до адміністративної відповідальності за вчинення психологічного насильства щодо своєї матері та дітей не заперечує дану обставину. В судовому засіданні просив сурово не карати застосовати до нього умовний термін покарання або мінімально можливий реальний термін.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 суду показала, що обвинувачений ОСОБА_5 є її син, останній позбавлений батьківських прав щодо своїх малолітніх дітей онуків, ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 11.06.2016 за рішенням суду. За цим же рішенням вона є опікуном своїх онуків.
Так 03.09.2025 коли вона перебувала на роботі до неї в квартиру за місцем її мешкання та онуків АДРЕСА_2 в денний час прийшов обвинувачений ОСОБА_5 та таємно від онуків викрав планшет «Lenovo» який вона купувала за власні кошти, планшет належав їй, щоб онуки під час війни з рф могли навчатися онлайн в школі, виконувати домашні завдання, це не вперше коли ОСОБА_5 виносить її особисті речі з квартири. Після чого вона заявила в поліцію, від працівників поліції вона дізналася, що планшет вони вилучили у ОСОБА_7 якому його продав ОСОБА_5 за 200 гривень. Брати планшет обвинуваченому вона не дозволяла так само як і заходити до квартири так як від ОСОБА_5 одні неприємності і страждання їй та її онукам тому, що останній зловживає алкоголем, наркотиками, поводить себе неадекватно.
Щодо епізоду домашнього насильства потерпіла ОСОБА_4 суду повідомила, що дійсно на протязі останніх років її син ОСОБА_5 створював багато моральних, психологічних проблем їй та її онукам опікуном яких вона є. На фоні постійного вживання алкоголю та наркотиків останній періодично в неадекватному стані приходить до неї додому, стукає у двері, намагається прорватись до квартири за місцем її мешкання куди вона його не пускає. Коли він потрапляв все ж таки до квартири то своєю поведінкою лякав онуків, травмує їхню психіку просив постійно гроші. Голосно кричав нецензурною лайкою, від чого в неї погіршився стан здоров'я, а їй треба виховувати та дбати про онуків їй неможна хворіти. Коли вони його не впускали до квартири останній постійно кричав, лякав дітей та сусідів. В зв'язку з чим їй не одноразово доводилось викликати поліцію які складали адміністративний протоколи на обвинуваченого, але це не зупиняло його, насильницькі дії психологічного характеру продовжувались в притул до затримання обвинуваченого. 03.09.2025 року обвинувачений знову повернувся до квартири, на запитання кому він віддав планшет, почав кричати, вів себе неадекватно перебував у стані алкогольного сп'яніння чим налякав її та онуків, та фактично знову вчинив психологічне насильство. Наразі коли обвинувачений перебуває під вартою вона та її онуки нарешті почувають себе в безпеці.
В подальшому потерпіла в судові засідання не з'являлась надала суду заяву про слухання справи у її відсутності просила застосувати до обвинуваченого мінімальне покарання передбачене КК України.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показав, що ОСОБА_5 знає давно його жінка крестила дітей обвинуваченого. 03.09.2025 року в денний час до нього прийшов ОСОБА_5 та поросив в борг 200 гривень для придбання горілки в задаток залишив планшет чорного кольору. Він дав обвинуваченому гроші, останній і його пригостив горілкою. На наступний день до нього додому прийшли працівники поліції та вилучили планшет повідомивши, що ОСОБА_5 його викрав у своєї матері. планшет він видав добровільно.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду показала, що знає як обвинуваченого ОСОБА_5 так і потерпілу ОСОБА_11 остання є матір'ю обвинуваченого, виховує дітей обвинуваченого, вона є сусідкою потерпілої живуть в одному будинку крім того вона працювала в дитячому садочку куди приходили діти обвинуваченого. Басова може охарактеризувати лише з негативної сторони останній зловживає алкоголем, наркотиками агресивний веде себе неадекватно. Часто кричав на весь двір нецензурною лайкою порушував громадський порядок, приходив до своєї матері ОСОБА_4 грюкав у двері, кричав нецензурною лайкою, потерпілій доводилось викликати працівників поліції. Крім того її знайома працює в ломбарді і часто повідомляла, що обвинувачений ОСОБА_5 викрадав особисті речі у потерпілої ОСОБА_12 і останній доводилось їх знову викупати назад за свої кошти.
Крім того вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ст.126-1 КК України, підтверджується письмовими матеріалами кримінального провадження дослідженими в судовому засіданні:
-витягом з ЄРДР №12025041750001105 від 04.09.2025 згідно якого зареєстровано кримінальне провадження за ч.4 ст.185 КК України за заявою потерпілої ОСОБА_4 , яка повідомила працівникам поліції про крадіжку планшету «Леново» її сином ОСОБА_5 (т.№1 ас.1)
-протоколом огляду предмету, викраденого майна планшету планшет Lenovo Tab M10 HD модель Lenovo TB-X306X об'єм пам'яті 64GB IMEI:863945056646096 чорного кольору який видав свідок ОСОБА_10 , а останньому його передав обвинувачений ОСОБА_5 03.09.2025 року(т.№ 1 а.с.14);
-постановою слідчого від 05.09.2025 якою планшет Lenovo Tab M10 HD модель Lenovo TB-X306X об'єм пам'яті 64GB IMEI: НОМЕР_1 чорного кольору визнаний речовим доказам по справі(т.1 а.с.16);
-постановою слідчого від 08.09.2025 якою ОСОБА_4 визнана потерпілою по даному кримінальному провадженню(т.№1 а.с.19);
-копією документів на придбання планшету планшет Lenovo Tab M10 HD модель Lenovo TB-X306X об'єм пам'яті 64GB IMEI:863945056646096 потерпілою ОСОБА_4 (т.№1 а.с.24)
-копією рішення суду від 22.06.2021 року яким обвинувачений ОСОБА_5 позбавлений своїх батьківських прав щодо своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у зв'язку з невиконанням своїх батьківських обов'язків та зловживанням алкоголем та наркотиками(т.№1 а.с.25-27);
-рішенням виконавчого комітету Саксаганського району у місті Кривому Розі ради яким потерпілу ОСОБА_4 визнано опікуном над малолітніми дітьми обвинуваченого ОСОБА_5 у зв'язку з позбавленням його батьківських прав(т.№1 а.с.28-30);
-висновком судово-товарознавчої експертизи згідно якої вартість викраденого у потерпілої планшету Lenovo Tab M10 HD модель Lenovo TB-X306X об'єм пам'яті 64GB IMEI: НОМЕР_1 становить 3449,75 грн(т.№1 а.с.35-38);
-постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 25.02.2025 року ОСОБА_5 було піддано адміністривному стягненню за вчинення психологічного насильство над малолітнім сином ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 за ч.2 ст.173-2 КК України за, що піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.(т.№1 а.с.99,100)
-постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 25.02.2025 року ОСОБА_5 було визнано винним за вчинення психологічного насильство над матір'ю ОСОБА_4 за ч.1 ст.173-2 КК України за, що піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.(т.№1 а.с.101, 102)
-постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 25.02.2025 року ОСОБА_5 було визнано винним за вчинення психологічного насильство над малолітньою донькою ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_5 за ч.2 ст.173-2 КК України за, що піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.(т.№1 а.с.103.104)
-постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 11.07.2025 року ОСОБА_5 було визнано винним за вчинення психологічного насильство над ОСОБА_4 за ч.3 ст.173-2 КК України за, що піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі '1020 грн.(т.№1 а.с.105)
-постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 31.07.2025 року ОСОБА_5 було визнано винним за вчинення психологічного насильство над матір'ю ОСОБА_4 за ч.2 ст.173-2 КК України за, що піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.(т.№1 а.с.106)
-постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 25.03.2025 року ОСОБА_5 було визнано винним за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП України, за порушення термінового забороняючого припису, (протоколу серіїАА571606 від 12.02.2025) а саме кривднику ОСОБА_5 не наближатись до місця проживання потерпілої ОСОБА_4 за, що піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.(т.№1 а.с.107,108)
-постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 29.07.2025 року ОСОБА_5 було визнано винним за вчинення психологічного насильство над матір'ю ОСОБА_4 за ч.2 ст.173-2 КК України за, що піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.(т.№1 а.с.106)
Таким чином обвинувачений ОСОБА_5 не одноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства над потерплою ОСОБА_4 та своїми неповнолітніми дітьми відносно яких позбавлений батьківських прав. Систематичний характер такого насильства чітко прослідковується з зазначених вище постанов суду.
Причетність ОСОБА_5 до вчиненого крім часткового визнання своєї провини обвинуваченого повністю підтверджуються показами потерпілої, свідків, матеріалами кримінального провадження дослідженими в судому засіданні які розкривають механізм та обставини вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень за ч. 4 ст. 185, ст.126-1 КК України обвинуваченим ОСОБА_5 узгоджуються між собою та покладені судом в основу вироку.
Вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 4 ст. 185, ст.126-1 КК України повністю доведена поза всяким розумним сумнівом.
Доводи обвинуваченого, що він вважав викрадений ним планшет спільною власністю сім'ї і що він мав право ним володіти, користуватися, розпоряджатися є не обґрунтованими. Так допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 , категорично повідомила, що планшет придбаний нею за її кошти і останнім користувалися її онуки для навчання, брати планшет ОСОБА_5 вона не дозволяла а тим паче таємно виносити його з квартири. В розумінні Сімейного Кодексу України не ОСОБА_5 не є членом родини потерпілої, останній є давно повнолітній, має повну цивільну дієздатність, в квартирі потерпілої не зареєстрований, не мав спільних коштів з потерпілою. Офіційно не працевлаштований.
Невизнання ОСОБА_5 своєї провини у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.185 КК України суд розцінює як обраний спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене. Доводи обвинуваченого до непричетності у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст.185 КК України є голослівними та повністю спростовуються показами свідків, потерпілої, матеріалами кримінального провадження вивчених в судовому засіданні та покладених в основу вироку.
Так, обставиною, відповідно до ст. 66 КК України, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому є рецидив злочинів.
Обвинувачений по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч. 1 ст. 19 КК України.
Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначені обвинуваченому ОСОБА_5 виду та міри покарання суд враховує характер та ступінь громадської небезпеки вчиненого, відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність обставини що пом'якшує покарання, особу винного - його негативну характеристику за місцем періодичного проживання, який раніше судимий, позбавлений батьківських прав, щодо своїх дітей, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом «Психічні та поведінкові розладив в наслідок вживання опіоїдів, синдром залежності» тяжкість вчиненого, інкриміноване кримінальне правопорушення за ст.126-1 КК України є проступком, за ч.4 ст.185 КК України є тяжким злочином, обставини справи, інкриміновані злочини вчинив під час іспитового строку за попереднім вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.02.2026. Тому з метою його виправлення та попередження вчиненню нових злочинів ОСОБА_5 належить призначити реальне покарання межах санкцій статей ч. 4 ст. 185, ст.126-1 КК України.
Крім того, при визначенні остаточної міри покарання ОСОБА_5 слід застосувати ч. 1 ст. 71 КК України та до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати не відбуте покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.02.2024 року, призначивши остаточне реальне покарання за сукупністю вироків.
Суд, переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69, 75 КК України, судом не встановлено.
Потерпілою цивільний позов не заявлено, однак за ним зберігається право на звернення до суду за відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку цивільного судочинства.
Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 не змінювати. Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання.
Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
Документально підтверджені судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 373, 374, 375 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред'явленому йому обвинуваченні, у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст. 185, ст126-1 КК України та призначити йому покарання:
-за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі;
-за ст.126-1 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_5 покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати не відбуте покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.02.2024 року, та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу не змінювати.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання з 12.09.2025 року(т.№1 а.с.81).
Речові докази планшет марки Lenovo Tab M10 HD модель Lenovo TB-X306X об'єм пам'яті 64GB IMEI: НОМЕР_1 переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_4 , як власниці майна, під зберігаючу розписку залишити в розпорядженні останньої (т.1 а.с. 32,33).
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, а обвинуваченому який перебуває під вартою у той же строк з моменту отримання вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку вручити учасникам процесу.
Суддя ОСОБА_1