Справа № 187/155/26
1-кп/0187/58/26
"19" березня 2026 р.
Петриківський районний суд Дніпропетровської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасників судового провадження прокурора ОСОБА_3 ,
захисника адвокатки ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Петриківка в залі суду клопотання захисника про зміну способу зберігання арештованого майна та передачу його на відповідальне зберігання власнику з правом користування у кримінальному провадженні №42022040000000245 від 03.08.2022 щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 240, частина 1 статті 209 КК України,
Встановив:
16.03.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява захисника, в якій обвинувачений просить передати на відповідальне зберігання власнику - обвинуваченому, з правом користування (експлуатації):
- транспортний засіб - вантажний тягач червоного кольору, модель FN 12-42Т, VIN-код НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з ключами;
- напівпричіп марка “Bodex», модель Kis 33, сірого кольору, VIN-код НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_4 ;
- Екскаватор марка “Hitachi», модель ZX330LC-3, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_5 з ключами.
Клопотання обґрунтоване тим, що 26.02.2026 земельна ділянка, на якій розміщена техніка, перейшла у власність третьої особи, яка не є учасником кримінального провадження. Вказана обставина зумовлює вільний доступ сторонніх осіб до майна, що створює реальний ризик його пошкодження або викрадення. Арештована техніка є технічно складними механізмами, тривале перебування яких без експлуатації призводить до погіршення технічних характеристик та втрати матеріальної цінності. Заборона користування майном позбавляє власника можливості отримувати дохід від господарської діяльності, що, на переконання заявника, є непропорційним втручанням у право власності та завдає істотної шкоди його інтересам. При цьому власник зобов'язується забезпечити належне зберігання майна, не відчужувати його до вирішення справи по суті та надавати за першою вимогою органу досудового розслідування або суду.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, мотивуючи свою позицію тим, що зазначена спеціальна техніка має ознаки знарядь вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним видобуванням та транспортуванням копалин. Надання права користування цим майном, на думку прокурора, створює ризик продовження протиправної діяльності та знищення доказів. Зокрема, експлуатація техніки може призвести до зміни, пошкодження або знищення «слідової картини» на транспортних засобах, що мають суттєве значення для кримінального провадження. Прокурор зазначив, що клопотання про «зміну способу зберігання» фактично є спробою обійти встановлену процедуру скасування арешту майна в частині заборони користування ним. Твердження сторони захисту про погіршення технічного стану майна прокурор вважає припущеннями, оскільки до матеріалів справи не додано відповідних висновків експертів або актів технічного огляду. Водночас факт зміни власника земельної ділянки, на якій розміщена техніка, прокурор визнав підставою лише для переміщення майна силами правоохоронних органів на майданчик тимчасового утримання або для передачі його в управління АРМА, проте не для повернення обвинуваченому. Крім того, на думку сторони обвинувачення, отримання комерційного прибутку фігурантом справи від майна, яке в подальшому може підлягати спеціальній конфіскації, є неприпустимим.
Дослідивши матеріали клопотання та заслухавши доводи сторін, суд дійшов висновку, що клопотання сторони захисту задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, згідно з якою арешт майна може бути скасований повністю чи частково, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На даний час судом здійснюється судовий розгляд кримінального провадження по суті, у межах якого проводиться дослідження письмових доказів відповідно до встановленого порядку дослідження доказів у справі.
Судом встановлено, що ухвалами слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.10.2023 накладено арешт на майно із забороною володіння, користування та розпорядження вказаним майном. Визначено зберігати арештоване майно відповідно до Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх охорони, пересилання, страхування, а також передачі для реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104:
-справа № 202/8061/22, провадження №1-кс/202/8669/2023 на майно - транспортний засіб - вантажний тягач - марка «VOLVO», модель «FH 12-42T», червоного кольору VIN-код (ідентифікаційний номер) «YV2A4DAAX2B305414», з державним реєстраційним номером НОМЕР_6 , власником якого є обвинувачений, який знаходиться на балансі ТОВ «Старт-М Дніпро» код ЄДРПОУ 43990104, власником якого є обвинувачений, з ключами від виявленого вантажного тягача..
-справа № 202/8061/22, провадження №1-кс/202/8670/2023 на майно - Напівпричіп - марка «Bodex», модель «Kis 33», сірого кольору, VIN-код (ідентифікаційний номер) «SU90333GH4SBU1115», з державним реєстраційним номером НОМЕР_4 , власником якого є обвинувачений;
-справа № 202/8061/22, провадження № 1-кс/202/8672/2023 на майно - Екскаватор - марка «Hitachi», модель «ZX330LC-3», VIN-код (ідентифікаційний номер) «HCM1V700H00052675», власником якого є ФОП ОСОБА_6 , з ключами від виявленого екскаватору.
Оцінюючи доводи заявника, суд зазначає, що стороною захисту не надано належних та допустимих доказів того, що ризики, які стали підставою для накладення арешту, наразі зникли. Надання права користування (експлуатації) майном фактично призведе до скасування арешту в частині заборони користування, що прямо суперечить меті його накладення - забезпеченню збереження речових доказів та можливості застосування спеціальної конфіскації.
Враховуючи характер висунутого обвинувачення за ч. 2 ст. 240 та ч. 1 ст. 209 КК України, вищевказана спецтехніка має ознаки знарядь вчинення кримінального правопорушення та є матеріальним об'єктом, що зберіг на собі сліди протиправної діяльності. Вільна експлуатація техніки створює реальний ризик знищення її «слідової картини», пошкодження або втрати майна як речового доказу. Оскільки санкції інкримінованих статей передбачають можливість застосування спеціальної конфіскації, отримання обвинуваченим комерційного прибутку від використання такого майна до вирішення справи по суті є неприпустимим, оскільки нівелює превентивну функцію арешту та суперечить завданням кримінального провадження, визначеним ст. 2 КПК України.
Твердження про погіршення технічного стану транспортних засобів унаслідок простою не підкріплені доказами, а тому мають характер припущень. Факт зміни власника земельної ділянки, де наразі зберігається техніка, сам по собі не є безумовною підставою для повернення майна обвинуваченому, а може бути підставою для звернення до органу досудового розслідування щодо зміни місця зберігання речових доказів у встановленому законом порядку.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для зміни способу зберігання майна шляхом надання права користування ним, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 99, 100, 131-132, 170-171, 174, 372, 376 КПК України, суд -
Постановив:
Клопотання захисника про зміну способу зберігання арештованого майна та передачу його на відповідальне зберігання власнику з правом користування - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
Повний тест ухвали буде складено та проголошено 23.03.2026 о 16.00 год.
Суддя ОСОБА_1