Справа № 185/3982/26
Провадження № 1-кс/185/252/26
23 березня 2026 року слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 (дистанційно), слідчого ОСОБА_4 (дистанційно), захисника - адвоката ОСОБА_5 (дистанційно), у присутності підозрюваного ОСОБА_6 (дистанційно), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника слідчого відділення відділення поліції № 2 Синельниківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_4 про застосування до підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища міського типу Дніпровське, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, неодруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, старшого навідника 2-ї обслуги міномета 2-го мінометного взводу мінометної батареї 3-го батальйону спеціального призначення, старшого солдата НОМЕР_1 , раніше не судимого, -
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -
Клопотанням слідчого, яке надійшло до суду 20 березня 2026 року, погодженим прокурором, порушується питання про застосування до підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Відповідно до матеріалів, якими слідчий обґрунтовує клопотання, ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння (концентрація алкоголю 2,02 %) чим заздалегідь позбавив себе можливості об'єктивно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, не маючи права на керування автомобілями, у тому числі категорії В1, В, діючи із кримінальною протиправною недбалістю, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, грубо порушуючи вимоги п. 1.3, п. 1.5, п. 2.3, п.п. «б» п. 12.3, п. 12.4., п. 12.9 Правил дорожнього руху, 20.04.2022, близько 14.00 годин, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, не діючи таким чином, щоб не піддавати загрози життя та здоров'я громадян, керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ 2103», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 виданого 05 червня 1998 року Покровським МРЕВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області належить ОСОБА_7 , рухаючись по правій смузі руху проїжджої частини вулиці Сонячна, яка має дві смуги руху у кожному напрямку, у селищі міського типу Межова, Синельниківського району, Дніпропетровської області в напрямку села Слов'янка, Синельниківського району, Дніпропетровської області, навпроти території Комунального некомерційного підприємства «Центральна лікарня» Межівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, яка розташована по вулиці Сонячна буд.12, селища міського типу Межова, Дніпропетровської області, допустив зіткнення правою передньою частиною керованого ним автомобіля із вказаним мопедом марки «Navigator» без державного реєстраційного номеру, яким керувала водій ОСОБА_8 та, увімкнувши лівий показник повороту, стала виконувати маневр поворот вліво на житловий масив «Сонячний», у результаті чого остання отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани лобної ділянки по центру, садна обличчя, підборіддя, гематома перенісся; закритий перелом нижньої третини променевої кістки лівого передпліччя зі зміщенням уламків; закриті переломи нігтьової фаланги 1 пальця, основних фаланг 2,3 пальців правої стопи; закритий перелом 2 плюсневої кістки лівої стопи без зміщення; садна колінних суглобів.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
21 квітня 2022 року відомості про вказане кримінальне правопорушення було внесено до ЄРДР за № 12022041480000061 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
13 березня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
На думку слідчого, що погоджено з прокурором, відносно підозрюваного ОСОБА_6 має бути застосований запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою у зв'язку з обґрунтованою підозрою у вчиненні ним кримінального правопорушення, враховуючи що ОСОБА_6 вчинив нетяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох років до п'яти років, перебуваючи під загрозою застосування до нього суворого покарання, у разі доведеності його вини у вигляді позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне провадження. Крім того, слідчий вважає, що існує ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні а також існує ризик знищення, приховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Слідчий та прокурор у судовому засіданні підтримали клопотання, просили його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_6 зазначив, що він визнає підозру, однак вважає що він може бути кориснішим на військовій службі. На досудовому розслідуванні він відшкодовував потерпілій кошти за лікування у загальному розмірі приблизно 50 000 - 60 000 грн.
Захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення заявленого клопотання. Зазначив, що ОСОБА_6 є діючим військовослужбовцем військової частини, на даний час виконує бойове завдання. За час досудового розслідування не переховувався від органів досудового розслідування, відшкодовував витрати на лікування потерпілій. ОСОБА_6 має місце реєстрації, проживає у цивільному шлюбі з жінкою, має батьків. Ризик зазначені органом стороною обвинувачення не доведені, просив застосувати більш м'який запобіжний захід.
Вивчивши клопотання слідчого та матеріали додані до клопотання, з'ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання слідчого, зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, проаналізувавши та зіставивши результати розгляду клопотання слідчого між собою, та в сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням приходжу до наступного висновку.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.
Слідчим доведено, що відносно підозрюваного ОСОБА_6 проводиться досудове розслідування, оскільки даний факт за № 12022041480000061 від 21 квітня 2022 року зареєстрований в Єдиному реєстрі досудових розслідувань.
13 березня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
18 березня 2026 року підозрюваним було отримано копію клопотання з доданими матеріалами про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілих по даному кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Так статтею 178 КПК України зазначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Прокурором у судовому засіданні доведено, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
У той же час, ризики, передбачені п.п. 2, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.
У свою чергу, слідчий суддя також вважає доведеними твердження сторони захисту, що більш м'які запобіжні заходи, не пов'язані із триманням під вартою, зможуть запобігти наявним ризикам. Так, підозрюваний ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є діючим військовослужбовцем, який безпосередньо приймає участь у виконанні бойових завдань, має регулярний дохід, має місце реєстрації та постійне місце проживання, має батьків, позитивно характеризується за місцем служби.
Виходячи із зазначеного, оцінюючи в сукупності обставини вчиненого кримінального правопорушення та матеріали кримінального провадження, вважаю, що стороною обвинувачення належним чином не було доведено неможливість застосування до підозрюваного, зважаючи на дані про його особу, більш м'якого запобіжного заходу.
Лише тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання його винуватим не є безумовною підставою для обрання (продовження) найсуворішого запобіжного заходу.
При цьому, вирішуючи питання щодо обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, а також обставини у відповідності до вимог ст. 178 КПК України.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, з урахуванням доводів викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, і не доведено того, що більш м'який запобіжний захід є недостатнім для запобігання ризику, вказаному у клопотанні.
Згідно вимог ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті.
З урахуванням викладеного та оцінюючи ступінь порушення загальносуспільних прав та інтересів, з метою забезпечення належного проведення досудового розслідування, явки даної особи для надання показань тощо, слідчий суддя доходить висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про застосовування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважає за необхідне застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 49 920 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять) грн. та відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК покласти на підозрюваного певні обов'язки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 372, 395 КПК України -
У задоволенні клопотання заступника начальника слідчого відділення відділення поліції № 2 Синельниківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_4 про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 49 920 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять) грн.,які необхідно внести на депозитний розрахунковий рахунок № UA158201720355229002000017442, банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, код банку отримувача (МФО) 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2026 року у справі № 185/3982/26 (провадження № 1-кс/185/252/26), поклавши на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Підозрюваний не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу; при цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень; застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави - до 11 травня 2026 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Cлідчий суддя: ОСОБА_1