20 березня 2026 року
м. Київ
справа № 308/1449/26
провадження № 51-1036впс26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши подання Закарпатського апеляційного суду про направлення кримінального провадження (справа № 308/1449/26) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (далі - КК), з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
встановив:
До Верховного Суду в порядку, передбаченому ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), надійшло указане вище подання обґрунтоване тим, що інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення вчинено на території м. Херсон Херсонської області, тобто в межах територіальної юрисдикції Херсонського міського суду Херсонської області.
У запереченнях прокурор просить повернути обвинувальний акт до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для подальшого його розгляду.
Учасників провадження повідомлено про час та місце розгляду подання, проте для розгляду вони не прибули, що не перешкоджає вирішенню питання.
Перевіривши наведені доводи, дослідивши наявні матеріали провадження, колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду дійшла висновку, що указане вище подання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 34 КПК передбачено, що кримінальне провадження передається на розгляд до іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що воно надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
Положеннями ч. 1 ст. 32 КПК визначено, зокрема, що кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який надалі продовжено до 04 травня 2026 року.
Особливий режим судового розгляду в умовах воєнного стану врегульовано, в тому числі ст. 615 КПК за змістом ч. 9 якої (в редакції Закону України № 2462-IX від 27 липня 2022 року, який набрав чинності 25 серпня 2022 року) під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до наявних у Суду матеріалів обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 надійшов до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області. Судовий розгляд у зазначеному провадженні не розпочато.
З обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території (ч. 7 ст. 111-1 КК).
За загальним правилом визначення територіальної підсудності, кримінальне провадження здійснюється в тому суді, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. Тобто основною юридичною ознакою для визначення територіальної підсудності є місце вчинення кримінального правопорушення, яке згідно з п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК належить до обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Причому «місце вчинення кримінального правопорушення» в контексті ч. 1 ст. 32 КПК розглядається лише як ознака, що дозволяє визначити підсудність кримінального провадження, - це одиниця адміністративно-територіального устрою, на підставі якої побудована судова система в цілому.
У цьому провадженні, з урахуванням викладених у обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення не вбачається однозначно конкретного місця (адміністративно-територіальної одиниці), де саме обвинувачена, за версією органу досудового розслідування, вчинила інкриміновані їй діяння, а йдеться лише про те, що ОСОБА_4 не пізніше 27 липня 2022 року добровільно зайняла посаду старшого інспектора організаційно-аналітичної групи установи «Північна виправна колонія (№ 90)» Управління служби виконання покарань в Херсонській області створеного представниками держави-агресора на території м. Херсона, тобто зайняла посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
Крім того, Суд вважає за необхідне зазначити, що з огляду на зміст обвинувального акта сам факт розташування вказаної вище установи у м. Херсоні не свідчить, що місцем вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення є м. Херсон.
Отже, за таких обставин, на підставі обвинувального акта неможливо визначити суд, який за правилом територіальної підсудності щодо місця вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК, мав би здійснювати розгляд цього провадження. У зв'язку з цим подання апеляційного суду необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 34, ч. 9 ст. 615 КПК, Верховний Суд
постановив:
Подання Закарпатського апеляційного суду про направлення кримінального провадження (справа № 308/1449/26) за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3