13 березня 2026 року
м. Київ
справа № 521/26756/23
провадження № 61-15429св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд): головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач),
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Цимбал Сергій Юрійович,
на постанову Одеського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Громіка Р. Д., Комлевої О. С.
у справі
за позовом ОСОБА_2 (далі - позивач)
до
відповідача - ОСОБА_1 (далі - відповідачка)
третя особа - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хвойний» (далі - третя особа),
про усунення перешкод у здійсненні права користування майном багатоквартирного будинку,
ухвалив постанову про таке:
I. Вступ
1. У грудні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки за участю третьої особи про усунення перешкод у здійсненні права користування майном багатоквартирного будинку.
2. Відповідачка проти позову заперечувала.
3. Суд першої інстанції позов залишив без розгляду.
4. Апеляційний суд скасував ухвалу суду першої інстанції, а справу направив до цього ж суду для продовження розгляду.
5. Відповідачка оскаржила постанову апеляційного суду в касаційному порядку. Підставою касаційного оскарження вказала порушення судом норм процесуального права.
6. Ключовим питанням у цій справі є правильність застосування пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) щодо залишення позову без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача.
7. Оскаржуване судове рішення переглядається в межах, передбачених статтею 400 ЦПК.
ІI. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
8. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 03 березня 2025 року позов залишено без розгляду.
9. Залишаючи позов без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК, суд першої інстанції виходив із того, що позивач та його представник двічі поспіль, а саме 04 лютого 2025 року та 03 березня 2025 року в судові засідання не з'явилися, причини своєї неявки суду не повідомили.
IІІ. Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
10. Постановою Одеського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року апеляційну скаргу позивача задоволено частково, ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 03 березня 2025 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
11. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що представником позивача доведено належним чином те, що вона не з'явилась до суду з поважних причин, тому це не може бути підставою для залишення позову без розгляду.
ІV. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
12. У касаційній скарзі представник відповідачки просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
13. Касаційна скарга обґрунтована таким:
- постанова апеляційного суду суперечить усталеній практиці Верховного Суду, згідно з якою суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, хоча такі причини можуть бути і поважними. Навіть за наявності доказів поважності причин повторної неявки позивача суд повинен залишити позовну заяву без розгляду, якщо від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;
- представник позивача - адвокат Доніна Л. А. через систему «Електронний суд» була належним чином повідомленою про час та місце судових засідань, призначених на 04 лютого 2025 року та 03 березня 2025 року, що підтверджується роздруківками з її електронного кабінету. Проте в судові засідання ні позивач, ні його представник не з'явилися, і причини своєї неявки не повідомили;
- суд апеляційної інстанції залишив поза увагою вимоги процесуального законодавства про те, що повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки;
- позивач та його представник не заявляли до суду клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності або про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції;
- суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини першоїстатті 257 ЦПК, для залишення позову без розгляду. Апеляційний суд на встановлені обставини уваги не звернув, у зв'язку із чим скасував законну й обґрунтовану ухвалу суду першої інстанції;
- зазначаючи про поважність причин нез'явлення представника позивача до суду, суд апеляційної інстанції не вказав, які саме фактори слугували причиною неявки та якими доказами підтверджується поважність таких факторів;
- представник позивача в апеляційній скарзі неявку до суду 03 березня 2025 року пояснювала хворобою та неможливістю проінформувати суд першої інстанції з огляду на відключення світла. Жодних доказів на підтвердження тимчасової непрацездатності та факту відключення світла до апеляційної скарги долучено не було;
- надіславши клопотання від 04 лютого 2025 року про відкладення судового засідання електронною поштою (за 10 хвилин до початку судового засідання), а не за допомогою системи «Електронний суд», адвокат Доніна Л. А. використала спосіб звернення до суду, не передбачений чинним процесуальним законодавством;
- процесуальна поведінка представника позивача у цій справі не свідчить про добросовісність реалізації нею своїх процесуальних прав.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
14. 08 грудня 2025 року представник відповідачкиподав касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції.
15. Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі.
16. Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 09 січня2026 року.
17. Ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2026 року справу призначено до судового розгляду.
18. Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
VI. Фактичні обставини, встановлені судами
19. У грудні 2023 року позивач звернувся до суду з цим позовом.
20. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2023 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання на 30 січня 2024 року (т. 1 а. с. 58).
21. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 30 квітня 2024 року продовжено строк підготовчого провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 22 травня 2024 року (т. 2 а. с. 67).
22. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 17 червня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 03 вересня 2024 року (т. 2 а. с. 99).
23. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 01 жовтня 2024 року клопотання представників позивача та відповідачки задоволено та зупинено провадження у справі до 30 грудня 2024 року (т. 2 а. с. 152-153), а ухвалою цього ж суду від 30 грудня 2024 року - поновлено провадження у справі, судове засідання призначено на 04 лютого 2025 року (т. 2 а. с. 156).
24. 04 лютого 2025 року у зв'язку з неявкою усіх сторін у справі судове засідання відкладено на 03 березня 2025 року (т. 2 а. с. 171).
25. 03 березня 2025 року представник відповідачки подав до суду клопотання, у якому, серед іншого, просив залишити позов без розгляду у зв'язку з повторною неявкою належним чином повідомлених позивача та його представника.
VІІ. Позиція Верховного Суду
26. Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (див. пункт 7) та даючи відповідь на ключове питання (див. пункт 6), Верховний Суд зазначає таке.
27. У цій справі підлягає перевірці правильність застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК щодо залишення позову без розгляду у зв'язку із повторною неявкою позивача (див. пункт 6).
28. В такому випадку Верховний Суд наголошує, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК).
29. За змістом частини другої статті 223 ЦПК суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
30. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки (пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК).
31. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
32. Верховний Суд виробив сталий підхід щодо застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК і такі висновки враховуються у спірних правовідносинах відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК.
33. Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19).
34. Також Верховний Суд звертав увагу, що повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд повинен врахувати всі підстави залишення заяви без розгляду у сукупності. Відсутність хоча б однієї із умов не дає права суду залишати позов без розгляду (див. постанову Верховного Суду від 17 вересня 2025 року у справі № 764/6846/24).
35. У цій справі суд першої інстанції неодноразово призначав її до розгляду, який відкладався з різних причин. Кожного разу про день та час розгляду справи представник позивача повідомлялася через електронний кабінет, що підтверджується відповідними довідками, наявними в матеріалах справи.
36. Відповідно до частини сьомої статті 272 ЦПК, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
37. Так, у зв'язку з неявкою 04 лютого 2025 року усіх сторін у справі судове засідання було відкладено на 03 березня 2025 року (див. пункт 24).
38. Про те, що справа була призначена до судового розгляду на 04 лютого 2025 року, представник позивача була повідомлена через електронний кабінет 07 січня 2025 року о 18:16 годині (т. 2 а. с. 158), а на 03 березня 2025 року -повідомлена 05 лютого 2025 року о 07:30 годині (т. 2 а. с. 172).
39. 03 березня 2025 року позивач та його представник в судове засідання знову не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, у зв'язку з чим представник відповідача заявив клопотання про залишення позову без розгляду (див. пункт 25).
40. Встановивши, що позивач та його представник, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, повторно не з'явилися в судове засідання і не скористалися своїм правом подати заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, суд першої інстанції дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК.
41. Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд не взяв до уваги те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду (див. пункти 31-34).
42. Таким чином суд апеляційної інстанції не перевірив особливості застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК і зробив передчасний висновок про відсутність підстав для залишення позову без розгляду.
VІІІ. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
43. Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм процесуального права.
44. Згідно із частиною четвертою статті 411 ЦПК за результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд скасовує оскаржувану постанову апеляційного суду. Справу направляє до суду апеляційної інстанції на новий розгляд, оскільки порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.
45. Враховуючи, що Верховний Суд направляє справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, відповідно до статті 141 ЦПК розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Із цих підстав,
керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 415, 416, 419 ЦПК, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Цимбал Сергій Юрійович, задовольнити частково.
2. Постанову Одеського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
3. З моменту ухвалення постанови судом касаційної інстанції постанова Одеського апеляційного суду від 26 листопада 2025 рокувтрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: В. І. Крат Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко