23 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 911/165/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.,
розглянув у порядку письмового провадження заяви Компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» (Bayer Intellectual Property GmbH)
про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за розгляд касаційної скарги позивача та за розгляд касаційної скарги відповідача
у справі за позовом Компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» (Bayer Intellectual Property GmbH; далі - позивач, заявник)
до Акціонерного товариства «Фармак» (далі - АТ «Фармак», відповідач),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Київська митниця Держмитслужби (далі - Митниця),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Компанія «Assia Chemical Industries Ltd» (далі - Компанія),
про захист порушеного права інтелектуальної власності на винахід.
1. Компанія «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» звернулася до суду з позовом до ПАТ «Фармак» (після зміни типу акціонерного товариства - АТ «Фармак») про:
- заборону відповідачу використовувати винахід «Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові» за патентом України № 73339 без дозволу його власника - Компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх»;
- вилучення та знищення товару - фармсубстанції «Rivaroxaban», кількістю 9 кг, серії 150100217, 150100317, 150100417, CAS:366789-02-8, торговельної марки «Teva», виробник: Компанія (Ізраїль), заявленого на митне оформлення згідно з митною декларацією UA № 125100/2018/300832 від 11.01.2018, імпортером якого є АТ «Фармак».
2. Господарський суд Київської області рішенням від 15.05.2025 у справі № 911/165/18 позовні вимоги задовольнив частково: ухвалив вилучити у відповідача та знищити товар - фармсубстанції Rivaroxaban кількістю 9 кг, серії 150100217, 150100317, 150100417, CAS:366789-02-8, торговельної марки «Teva», виробник: Компанія (Ізраїль), заявлений на митне оформлення до Київської митниці Державної фіскальної служби України, правонаступником якої є Митниця, згідно з митною декларацією UA 125100/2018/300832 від 11.01.2018, імпортером якого є АТ «Фармак»; відмовив у задоволенні вимоги про заборону відповідачу використовувати винахід «Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортання крові» за патентом України № 73339 без дозволу його власника - позивача. Також місцевий господарський суд здійснив розподіл судових витрат.
3. Господарський суд Київської області додатковим рішенням від 26.06.2025 у справі заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат задовольнив частково: стягнув з відповідача на користь позивача 6 524 євро витрат на професійну правничу допомогу та 299 967,75 грн витрат на проведення комплексної комісійної судової експертизи у справі № 911/165/18.
4. Північний апеляційний господарський суд постановою від 02.12.2025 зі справи апеляційні скарги АТ «Фармак» та Компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» на рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2025 у справі № 911/165/18 залишив без задоволення; рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2025 у справі № 911/165/18 залишив без змін; апеляційні скарги АТ «Фармак» та Компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2025 у справі № 911/165/18 залишив без задоволення; додаткове рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2025 у справі № 911/165/18 залишив без змін.
5. Верховний Суд постановою від 05.03.2026 зі справи у задоволенні касаційної скарги АТ «Фармак» на рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2025 в частині задоволеної позовної вимоги та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 зі справи № 911/165/18 в частині, прийнятій за результатом перегляду цієї вимоги, та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 в частині перегляду додаткового рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2025 зі справи, - відмовив; касаційну скаргу Компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» (Bayer Intellectual Property GmbH) на рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2025 в частині, в якій у задоволенні позовної вимоги відмовлено, постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 зі справи № 911/165/18 в частині, прийнятій за результатами перегляду цієї вимоги, - задовольнив, та на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 у справі в частині перегляду додаткового рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2025 зі справи, - задовольнив частково; рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2025 в частині позовної вимоги про заборону АТ «Фармак» використовувати винахід «Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові» за патентом України № 73339 без дозволу власника - Компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» (Bayer Intellectual Property GmbH) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 зі справи № 911/165/18 в частині перегляду цієї вимоги, - скасував; у скасованій частині ухвалив нове рішення про заборону АТ «Фармак» використовувати винахід «Заміщені оксазолідинони і їх застосування для запобігання згортанню крові» за патентом України № 73339 без дозволу власника - Компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» (Bayer Intellectual Property GmbH); додаткове рішення Господарського суду Київської області від 26.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 зі справи № 911/165/18 в частині, прийнятій за результатами його перегляду, змінив, виклавши резолютивну частину в такій редакції: «Заяву Компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» (Bayer Intellectual Property GmbH) про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат у справі № 911/165/18 задовольнити частково. Стягнути з Акціонерного товариства «Фармак» на користь Компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» (Bayer Intellectual Property GmbH) 12 000 євро витрат на професійну правничу допомогу та 1 199 871,00 грн витрат на проведення комплексної комісійної судової експертизи у справі № 911/165/18. У задоволенні іншої частини заяви Компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» (Bayer Intellectual Property GmbH) про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат у справі № 911/165/18 відмовити». Суд стягнув з АТ «Фармак» на користь Компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» (Bayer Intellectual Property GmbH) 1762,00 грн судового збору за подання позовної заяви, 5286,00 грн судового збору за подання апеляційних скарг, 7048,00 грн судового збору за подання касаційних скарг.
6. Компанія «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх»10.03.2026 через «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду із заявами, в яких просить Суд стягнути з відповідача на користь позивача:
- 9975 євро витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з поданням та розглядом касаційної скарги позивача в суді касаційної інстанції;
- 9975 євро витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом касаційної скарги відповідача в суді касаційної інстанції.
6.1. До матеріалів заяви про стягнення з відповідача на користь позивача 9975 євро витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з поданням та розглядом касаційної скарги позивача в суді касаційної інстанції Компанією «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» додано такі документи:
«Додатки:
1. Скан ордер БАЮ Bayer IP, ГоспС, 210825.pdf.
2. Дод.2 Додаток 105-09.pdf.
3. Дод.3 рахунок 105-9-1 КС Байєр.pdf.
4. Дод.1 Договір правничої допомоги № 105.pdf».
6.2. До матеріалів заяви про стягнення з відповідача на користь позивача 9975 євро витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом касаційної скарги відповідача в суді касаційної інстанції Компанією «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» додано такі документи:
«Додатки:
1. 20250718_Ордер_Білошук_Bayer IP GmbH для суду.pdf.
2. Заява про розподіл судових витрат, справа 911-165-18.pdf.
3. Дод.1 Договір правничої допомоги № 105.pdf.
4. Дод.2 Додаток 105-09.pdf.
5. Дод.3 рахунок 105-9-2 КС Фармак.pdf».
7. Верховний Суд ухвалою від 16.03.2026 прийняв до розгляду заяви Компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» у справі № 911/165/18.
8. Від відповідача 16.03.2026 через «Електронний суд» надійшло клопотання, в якому викладені заперечення на заяву позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом касаційної скарги відповідача в суді касаційної інстанції. У клопотанні відповідач посилається на необґрунтованість та неспівмірність заявленого позивачем розміру витрат, невідповідність критеріям, визначеним статтею 126 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та просить зменшити розмір заявлених позивачем витрат, пов'язаних з розглядом касаційної скарги відповідача, до 1 000 євро.
8.1. Від відповідача 20.03.2026 через «Електронний суд» надійшло клопотання, в якому викладені заперечення на заяву позивача про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з розглядом касаційної скарги позивача в суді касаційної інстанції. У клопотанні відповідач посилається на необґрунтованість та неспівмірність заявленого позивачем розміру витрат, невідповідність критеріям, визначеним статтею 126 ГПК України та просить зменшити розмір заявлених позивачем витрат, пов'язаних з розглядом касаційної скарги позивача, до 500 євро.
8.2. Клопотання відповідача мотивовані з посиланням на:
- відсутність реального практичного значення для позивача однієї із двох задоволених вимог (у зв'язку із закінченням строку чинності прав інтелектуальної власності на патент 11.12.2025);
- неспівмірність заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу з обсягом та складністю наданих послуг;
- непов'язаність частини послуг з поданням касаційної скарги, оскільки аналіз рішення і додаткового рішення суду першої інстанції відбувався на стадії апеляційного оскарження;
- невідповідність ринковій вартості заявлених витрат та тим витратам, які ніс цей самий позивач у зв'язку із захистом прав інтелектуальної власності на винахід за тим самим патентом в інших судових справах;
- непов'язаність частини послуг з поданням касаційної скарги, адже відповідні дії (послуги) здійснювалися б і без подання касаційної скарги позивача - у зв'язку з поданням касаційної скарги відповідачем (аналіз постанови суду апеляційної інстанції);
- безпідставність включення одних і тих самих послуг до двох заяв про розподіл судових витрат, адже касаційні скарги сторін розглядалися спільно.
9. Розглянувши заяви Компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх», заперечення АТ «Фармак» (викладені у клопотаннях), дослідивши матеріали цієї справи, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла таких висновків.
10. У силу приписів статей 59, 131 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу для надання якої в Україні діє адвокатура, а стаття 16 ГПК України вказує на те, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
11. За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
12. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
13. Верховний Суд зазначає, що принцип в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
14. Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:
- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20. постанови Верховного Суду від 19.07.2021 року у справі № 910/16803/19);
- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (пункт 3.6 постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та пункт 20 постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 917/304/21).
15. У додатковій постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 910/9111/17 вказано, що відшкодування судових витрат, у тому числі, на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, а в суді касаційної інстанції - до прийняття постанови у справі.
16. З огляду на зазначене вище у цій додатковій постанові, Судом встановлено, що Компанія «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» у касаційній скарзі зазначила, що позивач планує понести витрати, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги в суді касаційної інстанції, пов'язані з підготовкою касаційної скарги, інших процесуальних документів, представництвом його інтересів суді та інших дій. Розмір фактично понесених витрат буде додатково визначений в ході розгляду справи, про що суду будуть надані відповідні докази. Позивач очікує, що розмір витрат на правничу допомогу буде становити 9975 євро відповідно до договору про надання правничої допомоги від 21.12.2023 № 105. У прохальній частині касаційної скарги позивач просив Суд стягнути з відповідача, зокрема, витрати на правничу допомогу.
17. Суд також встановив, що позивач у відзиві на касаційну скаргу АТ «Фармак» зазначив про те, що розмір фактично понесених позивачем витрат буде додатково визначений у ході розгляду справи, про що суду будуть надані відповідні докази в порядку та строки, встановлені частиною восьмою статті 129 ГПК України. Позивач очікує, що розмір витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції буде становити 9975 євро відповідно до договору про надання правничої допомоги від 21.12.2023 № 105. У прохальній частині відзиву позивач просив Суд стягнути з відповідача судові витрати при розгляді касаційної скарги АТ «Фармак».
18. Компанія «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» у строк протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (постанови від 05.03.2026), а саме 10.03.2026 подала до Верховного Суду через «Електронний Суд» дві заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі (див. пункти 6-6.2. цієї додаткової постанови).
19. Ураховуючи пункт 3.6 постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та пункт 20 постанови Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 917/304/21, Верховний Суд дійшов висновку, що Компанія «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» заявила про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у порядку, межах та строк, які визначені чинним законодавством, зокрема, частиною восьмою статті 129 ГПК України, та заявник дотримав вимоги, передбачені статтями 124, 126, 129 ГПК України.
20. Відповідно до пункту 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 Вищої ради правосуддя, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
20.1. У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
21. За інформацією, що міститься в автоматизованій системі документообігу суду комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», заяви позивача надіслані в електронні кабінети інших учасників справи (їх представників).
21.1. Таким чином, Компанією «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» дотримано вимоги частини дев'ятої статті 80 ГПК України.
22. Отже, правові підстави для залишення без розгляду заяв позивача або відмови в задоволенні таких заяв у зв'язку з недотриманням останнім вимог, передбачених статтею 80, частиною восьмою статті 129 ГПК України, відсутні.
23. Як убачається зі змісту заяв позивача, Компанія «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» просить стягнути з АТ «Фармак» витрати на правничу допомогу, пов'язані з розглядом у суді касаційної інстанції касаційної скарги самої Компанії (що складає 9975 євро), а також з розглядом касаційної скарги АТ «Фармак» (що складає 9975 євро).
24. Згідно з частиною п'ятою статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
25. Відповідно до статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
26. Розглядаючи заяви Компанією «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» Суд враховує, що у цій справі розглядався спір у сфері інтелектуальної власності, а судові рішення попередніх інстанцій переглядалися у касаційному порядку за касаційними скаргами як позивача, так і відповідача.
27. Матеріали справи містять копії таких документів:
- копію договору від 05.12.2023 № 105 про надання правничої допомоги;
- копію додатку від 05.01.2026 № 105-09-2 до договору;
- копію рахунку від 09.03.2026 № 105-9-1;
- копію рахунку від 09.03.2026 № 105-9-2;
- ордери на надання правничої допомоги, видані адвокатським об'єднанням «АМБАССАДОРС» адвокатам Безродному Андрію Юрійовичу, Огнев'юку Ярославу Вікторовичу, Білошук Олені Тарасівні на представництво інтересів Компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» у Верховному Суді.
28. Суд відзначає дати документів, які надані на підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу, ураховуючи правову природу цих документів, умов договору, сутність представництва у суді.
29. Суд враховує, що з урахуванням дат усіх поданих документів (див. пункти 6.1., 6.2., 27 цієї постанови), докази заявлено та подано позивачем у встановлений частиною восьмою статті 129 ГПК України строк, відповідно вимоги частини восьмої статті 129 та статті 221 ГПК України щодо доказів позивачем дотримано.
30. Верховний Суд виходить з того, що за пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
31. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного вище Закону).
32. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
33. У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
34. Колегія суддів касаційної інстанції також виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
35. Також частини четверта - шоста, сьома, дев'ята статті 129 ГПК України визначають випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.
36. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
37. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
38. У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).
39. Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
40. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
41. У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
42. До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123-130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
43. Суд також звертає увагу на сталу та послідовну практику Верховного суду, відповідно до якої витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (правові висновки, викладені у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19; від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 зі справи № 925/1137/19).
44. У пункті 148 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 зазначено таке: «Велика Палата Верховного Суду наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи».
45. Таким чином, вирішуючи заяву / клопотання сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
46. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
47. При цьому, згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
48. Суд, у контексті оцінки доказів, поданих позивачем на обґрунтування заяв про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, зокрема, такого змісту:
« 127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19)»;
« 133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку»;
« 135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18»;
« 145. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права»;
« 147. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо».
49. Суд також враховує, що згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, Велика Палата Верховного суду виснувала: «Особа, яка понесла судові витрати під час апеляційного чи касаційного перегляду додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, має право на відшкодування таких витрат, що відповідатиме принципу господарського судочинства, передбаченому у пункті 12 частини третьої статті 2 ГПК України. Під час вирішення цього питання суд має керуватися критеріями, визначеними у частині п'ятій статті 126 та частині п'ятій статті 129 ГПК України. Інакше розуміння позбавить особу права на відшкодування понесених нею судових витрат у разі необґрунтованого оскарження іншим учасником справи додаткового судового рішення, що нівелюватиме значення такої засади судочинства, як відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення».
50. Верховний Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
51. Верховний Суд зазначає, що у матеріалах справи міститься касаційна скарга Компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх», подана адвокатом Безродним Андрією Юрійовичем (ордер від 21.08.2025 серії АІ № 1980769 виданий адвокатським об'єднанням «АМБАССАДОРС»), в якій позивач просив Суд, зокрема, скасувати судові рішення попередніх інстанцій, які ухвалені по суті спору, в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити у скасованій частині нове рішення про задоволення позову. В іншій частині судові рішення попередніх інстанцій, які ухвалені по суті спору, залишити без змін. Також Компанія «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» просила суд касаційної інстанції скасувати додаткове рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат, ухвалити нове рішення про задоволення у повному обсязі заяви позивача про розподіл судових витрат.
52. У матеріалах справи також міститься відзив Компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» на касаційну скаргу АТ «Фармак», поданий адвокаткою Білошук Оленою Тарасівною (ордер від 18.07.2025 серії АІ № 1951347 виданий адвокатським об'єднанням «АМБАССАДОРС»), в якому позивач просив Суд, зокрема, касаційну скаргу АТ «Фармак» залишити без задоволення з наведених у відзиві мотивів.
53. У судовому засіданні, яке відбулося 03.03.2026 у місті Києві, інтереси Компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» у суді касаційної інстанції представляли адвокати адвокатського об'єднання «АМБАССАДОРС» Огнев'юк Ярослав Вікторович та Безродний Андрій Юрійович, а у судовому засіданні, яке відбулося 05.03.2026 - адвокат вказаного об'єднання Огнев'юк Ярослав Вікторович.
54. Верховний Суд виходить з того, що у договорі від 05.12.2023 № 105 про надання правничої допомоги, який укладений Компанією «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» (клієнт) та адвокатським об'єднанням «АМБАССАДОРС», та в додатку від 05.01.2026 № 105-09-2 до нього, сторони договору погодили надання об'єднанням клієнту правової допомоги, що полягає у представництві його інтересів у Верховному Суді у справі № 911/165/18, включаючи, але не обмежуючись: аналіз наданих клієнтом документів, збір доказів, підготовку та подання до суду касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, необхідних заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань, участь у судових засіданнях, вчинення інших дій, необхідних для надання клієнту правової допомоги. Сторонами договору узгоджено, що плата за надану правову допомогу (гонорар) об'єднання визначається з розрахунку одного кола представництва інтересів клієнта в суді касаційної інстанції згідно вказаних нижче ставок
- 9975 євро щодо представництва в суді касаційної інстанції щодо подання та розгляду касаційної скарги клієнта на рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 у справі № 911/165/18;
- 9975 євро щодо представництва в суді касаційної інстанції щодо розгляду касаційної скарги АТ «Фармак» на рішення Господарського суду Київської області від 15.05.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 у справі № 911/165/18.
55. У рахунку від 09.03.2026 № 105-9-1 на суму 9975 євро зазначено, що правова допомога включала комплекс дій, спрямованих на судовий захист прав клієнта в Касаційному господарському суді Верховного Суду у провадженні за касаційною скаргою Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх, зокрема, але не виключно: проведення правового аналізу судових рішень у справі № 911/165/18, підготовку та подання касаційної скарги, участь у судових засіданнях, а також здійснення інших процесуальних дій, необхідних для належного та ефективного представництва інтересів клієнта в суді касаційної інстанції.
56. У рахунку від 09.03.2026 № 105-9-2 на суму 9975 євро зазначено, що правова допомога включала комплекс дій, спрямованих на судовий захист прав клієнта в Касаційному господарському суді Верховного Суду у провадженні за касаційною скаргою АТ «Фармак», зокрема, але не виключно: проведення правового аналізу доводів касаційної скарги, підготовку та подання відзиву на касаційну скаргу, участь у судових засіданнях, а також здійснення інших процесуальних дій, необхідних для належного та ефективного представництва інтересів клієнта в суді касаційної інстанції.
57. Суд враховує, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати (рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року у справі № 23-рп/2009).
58. За практикою Верховного Суду, суд може стягнути витрати на професійну правничу допомогу в іноземній валюті, якщо, зокрема, учасником спірних правовідносин є особа, не зареєстрована за законодавством України (постанови Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 910/3888/17, від 31.05.2022 у справі № 916/2364/20, від 06.12.2023 у справі № 905/493/22, від 02.07.2024 у справі № 910/204/22).
59. Щодо викладених відповідачем заперечень у клопотанні від 16.03.2026 та у клопотанні від 20.03.2026, Суд зазначає, що посилаючись на відсутність реального практичного значення для позивача однієї з двох заявлених позовних вимог, відповідач залишає поза увагою час виникнення спірних правовідносин, період розгляду справи у судах різних інстанцій, а також те, що розмір витрат на правничу допомогу не ставиться у залежність від реального практичного значення для позивача у майбутньому однієї з позовних вимог у справі (що жодним чином не залежить від позивача, а має об'єктивні причини, у зв'язку із закінченням строку дії патенту); зазначаючи про неспівмірність заявленого розміру витрат з обсягом та складністю наданих послуг, відповідач залишає поза увагою характер спірних правовідносин, складність предмета позову в сфері інтелектуальної власності, багатоаспектність правової допомоги, а також встановлений договором фіксований розмір гонорару; заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу в інших справах не має жодного правового значення для розгляду заяв позивача у цій справі про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, відповідно визначення розміру витрат позивача у цій справі не ставиться у залежність від розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в інших справах; з огляду на визначені ГПК України підстави касаційного оскарження судових рішень, аналіз судового рішення для здійснення апеляційного оскарження не є тотожним аналізу судового рішення для здійснення його касаційного оскарження, оскільки переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», а не «факту».
60. З огляду на викладене вище, враховуючи результат розгляду касаційної скарги позивача та касаційної скарги відповідача у справі, керуючись такими критеріями, як розумність та справедливість, враховуючи розумну необхідність витрат у цій справі, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням складу учасників справи, характеру спірних правовідносин у контексті складності предмета позову в сфері інтелектуальної власності, беручи до уваги заперечення відповідача, Верховний Суд дійшов висновку про те, що критеріям справедливості, необхідності та розумності відповідають витрати позивача на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у загальному розмірі 10 000 євро (5 000 євро - витрати позивача на професійну правничу допомогу, пов'язані з поданням та розглядом касаційної скарги Компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» в суді касаційної інстанції та 5 000 євро - витрати позивача на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом касаційної скарги АТ «Фармак» в суді касаційної інстанції), і ці витрати є розумно необхідними. В іншій частині заявлені позивачем витрати Суд на відповідача не покладає.
Керуючись статтями 2, 123, 129, 221, 244 ГПК України, Верховний Суд
1. Заяви Компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» (Bayer Intellectual Property GmbH) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 911/165/18 задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Фармак» на користь Компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» (Bayer Intellectual Property GmbH) витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у справі № 911/165/18 у розмірі 10 000,00 євро.
3. В іншій частині у задоволенні заяв Компанії «Баєр Інтеллекчуел Проперті Гмбх» (Bayer Intellectual Property GmbH) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 911/165/18 відмовити.
4. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідний наказ.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов