10 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 921/513/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
за участю секретаря судового засідання - Амірханяна Р. К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті»
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.11.2024 (суддя Руденко О.В.)
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 (головуючий суддя Панова І.Ю., судді Зварич О.В., Матущак О.І.)
у справі № 921/513/24
за позовом керівника Тернопільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі 1) Західного офісу Держаудитслужби, 2) Тернопільської обласної ради
до 1) Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті»
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів,
(у судовому засіданні взяли участь: прокурор - Гамор Н. В., представник відповідача 2 - Серебряник О. О.)
Узагальнений зміст позовних вимог та підстав заявленого позову
1. Керівник Тернопільської окружної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Тернопільської області в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби та Тернопільської обласної ради до Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради (далі - КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради), Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» (далі - ТОВ «Промгаз Сіті») про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 31.05.2021 до договору № 23.02/1 від 23.02.2021; визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 30.08.2021 до договору № 23.02/1 від 23.02.2021; визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 30.08.2021 до договору № 23.02/1 від 23.02.2021; визнання недійсною додаткової угоди № 4 від 30.09.2021 до договору №23.02/1 від 23.02.2021; визнання недійсною додаткової угоди № 5 від 13.10.2021 до договору № 23.02/1 від 23.02.2021; визнання недійсною додаткової угоди № 6 від 13.10.2021 до договору № 23.02/1 від 23.02.2021; визнання недійсною додаткової угоди № 7 від 11.11.2021 до договору №23.02/1 від 23.02.2021; визнання недійсною додаткової угоди № 8 від 11.11.2021 до договору № 23.02/1 від 23.02.2021; визнання недійсною додаткової угоди № 9 від 03.12.2021 до договору № 23.02/1 від 23.02.2021; стягнення грошових коштів в сумі 395 927,83 грн
2. В обґрунтування заявлених вимог, прокурор посилається на встановлення факту безпідставного укладення додаткових угод до договору постачання продукції, якими збільшено ціну за одиницю товару, що призвело до неефективного використання бюджетних коштів.
Узагальнений зміст і обґрунтування судових рішень, ухвалених у цій справі
3. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 27.11.2024 у справі № 921/513/24 зазначений позов задоволено; визнано недійсною Додаткову угоду № 1 від 31.05.2021 до Договору № 23.02/1 від 23.02.2021, укладену між ТОВ «Промгаз Сіті» та КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради; визнано недійсною Додаткову угоду № 2 від 30.08.2021 до Договору № 23.02/1 від 23.02.2021, укладену між ТОВ «Промгаз Сіті» та КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради; визнано недійсною Додаткову угоду № 3 від 30.08.2021 до Договору № 23.02/1 від 23.02.2021, укладену між ТОВ «Промгаз Сіті» та КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради; визнано недійсною Додаткову угоду № 4 від 30.09.2021 до Договору № 23.02/1 від 23.02.2021, укладену між ТОВ «Промгаз Сіті» та КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради; визнано недійсною Додаткову угоду № 5 від 13.10.2021 до Договору № 23.02/1 від 23.02.2021, укладену між ТОВ «Промгаз Сіті» та КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради; визнано недійсною Додаткову угоду № 6 від 13.10.2021 до Договору № 23.02/1 від 23.02.2021, укладену між ТОВ «Промгаз Сіті» та КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради; визнано недійсною Додаткову угоду № 7 від 11.11.2021 до Договору № 23.02/1 від 23.02.2021, укладену між ТОВ «Промгаз Сіті» та КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради; визнано недійсною Додаткову угоду № 8 від 11.11.2021 до Договору № 23.02/1 від 23.02.2021, укладену між ТОВ «Промгаз Сіті» та КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради; визнано недійсною Додаткову угоду № 9 від 03.12.2021 до Договору № 23.02/1 від 23.02.2021, укладену між ТОВ «Промгаз Сіті» та КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради; стягнуто з ТОВ «Промгаз Сіті» на користь обласного бюджету в особі Тернопільської обласної ради грошові кошти в сумі 395 927,83 грн.
4. Ухвалюючи це рішення, місцевий господарський суд виснував, що всупереч вимог пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», вартість електроенергії збільшено без належного підтвердження коливання ціни як на момент звернення ТОВ «Промгаз Сіті» з пропозиціями про внесення змін до Договору, так і на момент підписання спірних додаткових угод. Адже жоден із документів, які стали підставою для укладення Додаткових угод, не містить інформації про коливання ціна на електричну енергію на ринку у період з дати укладення попередньої Додаткової угоди, якою збільшено ціну на товар, до дати звернення Постачальника з пропозиціями внести наступні зміни до Договору в частині збільшення ціни на одиницю товару (або ж дати укладення наступної Додаткової угоди).
5. Також суд першої інстанції зауважив, що беручи участь у процедурі публічних закупівель ТОВ «Промгаз Сіті», самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності і можливості виконати взяті зобов'язання упродовж дії договору, усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору. Адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки. Тому, на момент укладення договору від 23.02.2021, ТОВ «Промгаз Сіті» було відомо про можливу економічну невигідність його укладення згідно зі змістом поданої тендерної пропозиції. Водночас, ТОВ «Промгаз Сіті» не скористалось правом відмови від укладення договору про закупівлю, а підписало його, спонукаючи в подальшому КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради до укладення незаконних і таких, що порушують інтереси держави, додаткових угод.
6. Ураховуючи, що внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства, мала місце переплата коштів у розмірі 395 927,83 грн, і ці грошові кошти є такими, що були безпідставно одержані ТОВ «Промгаз Сіті», підстава їх набуття відпала, місцевий господарський суд дійшов висновку, що ТОВ «Промгаз Сіті» зобов'язаний їх повернути Тернопільській обласній раді, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
7. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.11.2024 у справі № 921/513/24 - залишено без змін.
8. Погоджуючись з висновками місцевого господарського суду, що додаткові угоди № 1-9 слід визнати недійсними на підставі частини першої статті 203 та частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції зазначив, що ТОВ «Промгаз Сіті» не надало суду належних, достовірних та допустимих доказів про коливання цін як на момент звернення відповідача з пропозиціями про внесення змін до договору, так і на момент підписання спірних додаткових угод.
9. Посилання на довідку Харківської торгово-промислової палати № 1201/21 від 24.05.2021 як на доказ коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку суд апеляційної інстанції відхилив з огляду на те, що у довідці зазначено, що вона носить виключно фактографічно - інформаційний характер, а тому відповідно до вимог статей 76-78 ГПК України не визнається судом належним, допустимим та достовірним доказом коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку.
10. Суд апеляційної інстанції виснував, що засновником КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» та власником його майна є територіальні громади Тернопільської області в особі обласної ради, яка фінансує і контролює його діяльність, а також зобов'язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання підприємством коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів; всі кошти підприємства, у тому числі і доходи від господарської діяльності, є комунальною власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном); безпідставно сплачені бюджетні кошти в результаті укладення оскаржуваних додаткових угод мають бути стягнуті на користь Тернопільської обласної ради в дохід обласного бюджету.
Касаційна скарга
11. Не погодившись у повній мірі із ухваленими у цій справі судовими рішеннями, ТОВ «Промгаз Сіті» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.11.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.03.2025, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Узагальнені доводи касаційної скарги
12. У поданій касаційній скарзі скаржник як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1 і 3 частини другої статті 287 ГПК України.
13. Обґрунтовуючи передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставу касаційного оскарження, скаржник зазначає:
14. про застосування норм права судом апеляційної інстанції без урахування висновків щодо їх застосування, викладених в ухвалі від 29.01.2025 у справі № 920/19/24, в якій Верховний Суд, передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, вважав за необхідне відступити від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону «Про публічні закупівлі» (у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору), оскільки, на переконання колегії суддів, під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності умов, встановлених пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону «Про публічні закупівлі»;
15. про неврахування судом апеляційної інстанції правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 06.11.2020 у справі № 906/1024/19, від 06.08.2019 у справі № 910/6144/18, від 06.08.2019 у справі № 912/2529/18 та від 30.06.2021 у справі № 915/1338/20 щодо застосування положень частин третьої, четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», частин четвертої, п'ятої статті 53 ГПК України;
16. про неврахування судами попередніх інстанцій правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.03.2019 у справі № 912/898/18. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції утримався від надання оцінки підставам для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі як Західного офісу Держаудитслужби, так і Тернопільської обласної ради, не надавши жодного обґрунтування наявності чи відсутності підстав для такого представництва; на думку скаржника, прокурором не доведено, а судами не встановлено, що здійснюючи фінансовий контроль, Західний офіс Держаудитслужби виявив порушення законодавства у спірних правовідносинах, але у нього відповідно до приписів закону не виникло право на звернення до суду із даним позовом, тому у спірних правовідносинах він не набув статусу позивача.
17. Стосовно ж підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми статті 44 Закону «Про публічні закупівлі» у подібних правовідносинах (в контексті покладення відповідальності за порушення вимог, установлених Законом «Про публічні закупівлі» та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону), у тому числі, пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону «Про публічні закупівлі»).
18. Також у касаційній скарзі скаржник зазначає, що, на його думку, жодною із оскаржуваних додаткових угод ціну за одиницю товару не було збільшено понад 10% від попередніх змін до Договору, у зв'язку із збільшенням ціни одиниці товару на ринку електричної енергії, що зумовило її збільшення за Договором, Постачальник кожного разу надавав Споживачу цінові довідки торгово-промислової палати, зі змісту яких можна відстежити динаміку цін та встановити її рух у бік збільшення, оскільки зазначені зміни ціни встановлені на дати, що наближені до початку та кінця відповідного розрахункового періоду.
19. ТОВ «Промгаз Сіті» вважає, що коливання ціни за одиницю товару на ринку у бік збільшення у періоди укладення оскаржуваних додаткових угод до Договору підтверджене ціновими довідками Торгово-промислової палати, які наявні в матеріалах справи, а також загальнодоступними даними, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ «Оператора ринку» за посиланням https://www.oree.com.ua/index.php/pricectr, що є належними та допустимими доказами коливання ціни на ринку електричної енергії у бік збільшення у зазначені періоди.
Позиція інших учасників справи
20. У межах встановленого Верховним Судом строку Тернопільська окружна прокуратура подала відзив на касаційну скаргу ТОВ «Промгаз Сіті», у якому просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.
21. Позивачі та відповідач 1 своїм правом на подання відзивів на касаційну скаргу не скористались, відповідні відзиви не подали.
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
22. Суди попередніх інстанцій з'ясували, що КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради прийнято рішення про проведення процедури закупівлі за номером UA-2021-01-18-004137-а щодо закупівлі ДК 021: 2015 - 09310000-5 Електрична енергія в кількості 860 000 кВт/год, місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг: 46023, Україна, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Академіка Сахарова, будинок 2, вартість обсягу становить 1 689 248,00 грн з ПДВ.
23. Згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі становить 2 150 000,00 грн: 150 000,00 грн - власний бюджет (кошти від господарської діяльності підприємства), 2 000 000,00 грн - місцевий бюджет.
24. За результатами процедури відкритих торгів їхнім переможцем визнано ТОВ «Промгаз Сіті» з початковою пропозицією - 1 754 400,00 грн та з остаточною ціновою пропозицією 1 689 248,00 грн, про що вказано у повідомленні про намір укласти договір.
25. Як наслідок, 23.02.2021 між ТОВ «Промгаз Сіті» (Постачальник) та КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради (Споживач) було укладено договір 23.02/1 про постачання електричної енергії (далі-Договір), згідно із пунктом 2.1 якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу ДК 021:2015 - 09310000-5 «Електрична енергія» для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії згідно з умовами цього договору.
26. Відповідно до пункту 5.1 Договору його загальна вартість становить 1 407 706,67 грн, крім того ПДВ - 281 541,33 грн, разом з ПДВ - 1 689 248,00 грн, в тому числі:
- кошти місцевого бюджету 1 278 540,00 грн, враховуючи ПДВ 255 708,00 грн, разом з ПДВ - 1534248,00 грн;
- власні кошти (кошти від господарської діяльності підприємства) 129 166,67 грн, враховуючи ПДВ 25833,33 грн, разом з ПДВ - 155 000 грн.
27. Згідно з пунктом 5.2. Договору ціна за 1 кВт/год електричної енергії становить 1,63686822 грн без ПДВ, ПДВ - 0,32737364 грн, разом з ПДВ 1,96424186 грн, та складається з:
- закупівельної ціни на ринку електричної енергії;
- регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку;
- тарифу (маржі) постачальника електричної енергії.
Обсяг спожитої електричної енергії: 860 000 кВт/год.
Ціна за 1 кВт/год не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, які сплачуються споживачем самостійно Оператору системи розподілу.
28. В силу пунктів 5.4. та 15.7. Договору, його істотні умови не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
29. Пунктом 5.4.2 Договору передбачено збільшення ціни за одиницю товару не більше як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. У разі коливання ціни товару на ринку в межах до 10% від ціни за одиницю товару, зацікавлена сторона ініціює внесення змін у договір щодо зміни ціни за одиницю товару. Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою(ми) або листом(ми) (завіреними копіями цих довідки(ок) або листа(ів)) відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку. До розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна щодо розміру ціни на товар на момент укладання Договору (з урахуванням внесених раніше змін до Договору про закупівлю) та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій, що підтверджує коливання (зміни) цін на ринку товару, що є предметом закупівлі за цим Договором.
30. Відповідно до пункту 5.5 Договору, в разі необхідності зміни його істотних умов, в тому числі зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків, у разі коливання ціни такого товару на ринку та/або зміни регульованої ціни (тарифу), Сторона ініціатор такої зміни зобов'язана підготувати та направити на погодження іншій стороні проект змін до цього Договору у формі додаткової угоди. Зміни до договору про закупівлю оформляються в такій самій формі, що й договір, а саме у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди.
31. Згідно з пунктом 5.7 Договору пропозиція щодо внесення змін до договору має містити обґрунтування необхідності внесення таких змін договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Обмін інформацією щодо внесення змін до договору здійснюється у письмовій формі шляхом взаємного листування.
32. Пунктом 5.8 договору передбачено, що сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну його умов, у 5-ти денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
33. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
34. Згідно з пунктом 5.12. Договору оплата за спожиту електроенергію має бути здійснена протягом 20 календарних днів наступного місяця за звітним відповідно до наданого акту Постачальника. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
35. У пункті 15.1 визначено, що цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2021, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
36. Невід'ємною частиною спірного Договору є: Додаток № 1 Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу; Додаток № 2 Комерційна пропозиція; Додаток № 3 «Договірні обсяги закупівлі електричної енергії».
37. Заява-приєднання містить інформацію щодо найменування Споживача, відомості про вид, адресу об'єкта, ЕІС-код точки комерційного обліку, інформацію про те, що оператором системи, з яким Споживач уклав договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, є ВАТ «Тернопільобленерго». З моменту її акцептування Споживач та Постачальник набувають всіх прав та обов'язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання).
38. В обраній Споживачем комерційній пропозиції «Індивідуальна» (додаток № 2 до Договору) контрагенти узгодили, що ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): 1,96424186 з ПДВ за 1 кВт/год, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії. У Додатку № 2 передбачено, що оплата 100% вартості фактично спожитої електроенергії здійснюється Споживачем до 20-го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим місяцем поставки електричної енергії.
39. За час існування спірних договірних відносин, їхніми учасниками було укладено десять додаткових угод, в тому числі сім щодо зміни ціни електричної енергії та обсягів її постачання, зокрема:
40. Додатковою угодою № 1 від 31.05.2021 сторони погодили внести зміни в пункт 5.2 Договору виклавши його в такій редакції: «Ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 1,7111 грн без ПДВ, ПДВ 0,34222 грн, разом з ПДВ 2,05332 грн та складається з: закупівельної ціни на ринку електричної енергії; регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку; тарифу (маржі) постачальника електричної енергії. Обсяг спожитої електричної енергії: 829 001,9611 кВт/год». Крім того сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток № 2 до договору Комерційна пропозиція виклавши його в наступній редакції: «Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): 2,05332 з ПДВ за 1 кВт/год, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії». Також сторонами внесено зміни у Додаток № 3, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії. Додаткова угода набуває чинності з 01.05.2021;
41. Додатковою угодою № 2 від 30.08.2021 сторони погодили внести зміни в пункт 5.2 Договору виклавши його в такій редакції: «Ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 1,85281 грн без ПДВ, ПДВ 0,370562 грн, разом з ПДВ 2,223372 грн та складається з: закупівельної ціни на ринку електричної енергії; регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку; тарифу (маржі) постачальника електричної енергії. Обсяг спожитої електричної енергії: 790375,1718 кВт/год». Крім того сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток № 2 до договору Комерційна пропозиція виклавши його в наступній редакції: «Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): 2,223372 з ПДВ за 1 кВт/год, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії». Також сторонами внесено зміни у Додаток № 3, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії. Додаткова угода набуває чинності з 01.08.2021 і діє протягом строку дії Договору;
42. Додатковою угодою № 3 від 30.08.2021 сторони погодили внести зміни в пункт 5.2 Договору, виклавши його в такій редакції: «Ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 2,00869 грн без ПДВ, ПДВ 0,401738 грн, разом з ПДВ 2,410428 грн та складається з: закупівельної ціни на ринку електричної енергії; регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку; тарифу (маржі) постачальника електричної енергії. Обсяг спожитої електричної енергії: 755 546,16 кВт/год». Крім того сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток № 2 до договору Комерційна пропозиція, виклавши його в такій редакції: «Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): 2,410428 з ПДВ за 1 кВт/год, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії». Також сторонами внесено зміни у Додаток № 3, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії. Додаткова угода набуває чинності з 11.08.2021 і діє протягом строку дії Договору;
43. Додатковою угодою № 4 від 30.09.2021 сторони погодили внести зміни в пункт 5.2 Договору, виклавши його в такій редакції: «Ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 2,16284 грн без ПДВ, ПДВ 0,432568 грн, разом з ПДВ 2,595408 грн та складається з: закупівельної ціни на ринку електричної енергії; регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку; тарифу (маржі) постачальника електричної енергії. Обсяг спожитої електричної енергії: 730 995,1913 кВт/год». Крім того сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток № 2 до договору Комерційна пропозиція, виклавши його в такій редакції: «Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): 2,595408 з ПДВ за 1 кВт/год, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії». Також сторонами внесено зміни у Додаток № 3, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії. Додаткова угода набуває чинності з 11.09.2021 і діє протягом строку дії Договору;
44. Додатковою угодою № 5 від 13.10.2021 сторони погодили внести зміни в пункт 5.2 Договору, виклавши його в такій редакції: «Ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 2,34954 грн без ПДВ, ПДВ 0,469908 грн, разом з ПДВ 2,819448 грн та складається з: закупівельної ціни на ринку електричної енергії; регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку; тарифу (маржі) постачальника електричної енергії. Обсяг спожитої електричної енергії: 706 615,06445 кВт/год». Крім того сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток № 2 до договору Комерційна пропозиція, виклавши його в такій редакції: «Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): 2,819448 з ПДВ за 1 кВт/год., у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії». Також сторонами внесено зміни у Додаток № 3, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії. Додаткова угода набуває чинності з 17.09.2021 і діє протягом строку дії Договору;
45. Додатковою угодою № 6 від 13.10.2021 сторони погодили внести зміни в пункт 5.2 Договору, виклавши його в такій редакції: «Ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 2,55489 грн без ПДВ, ПДВ 0,510978 грн, разом з ПДВ 3,065868 грн та складається з: закупівельної ціни на ринку електричної енергії; регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку; тарифу (маржі) постачальника електричної енергії. Обсяг спожитої електричної енергії: 685 053,587267 кВт/год». Крім того сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток № 2 до договору Комерційна пропозиція, виклавши його в такій редакції: «Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): 3,065868 з ПДВ за 1 кВт/год., у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії». Також сторонами внесено зміни у Додаток № 3, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії. Додаткова угода набуває чинності з 24.09.2021 і діє протягом строку дії Договору;
46. Додатковою угодою № 7 від 11.11.2021 сторони погодили внести зміни в пункт 5.2 Договору, виклавши його в такій редакції: «Ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 2,77872 грн без ПДВ, ПДВ 0,555744 грн, разом з ПДВ 3,334464 грн та складається з: закупівельної ціни на ринку електричної енергії; регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку; тарифу (маржі) постачальника електричної енергії. Обсяг спожитої електричної енергії: 666 426,088588 кВт/год». Крім того, сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток № 2 до договору Комерційна пропозиція, виклавши його в такій редакції: «Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): 3,334464 з ПДВ за 1 кВт/год, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії». Також сторонами внесено зміни у Додаток № 3, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії. Додаткова угода набуває чинності з 11.10.2021 і діє протягом строку дії Договору;
47. Додатковою угодою № 8 від 11.11.2021 сторони погодили внести зміни в пункт 5.2 Договору, виклавши його в такій редакції: «Ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 3,02695 грн без ПДВ, ПДВ 0,60539 грн, разом з ПДВ 3,63234 грн та складається з: закупівельної ціни на ринку електричної енергії; регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку; тарифу (маржі) постачальника електричної енергії. Обсяг спожитої електричної енергії: 655 130,5423 кВт/год». Крім того сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток № 2 до договору Комерційна пропозиція, виклавши його в такій редакції: «Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): 3,63234 з ПДВ за 1 кВт/год, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії». Також сторонами внесено зміни у Додаток № 3, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії. Додаткова угода набуває чинності з 21.10.2021 і діє протягом строку дії Договору;
48. Додатковою угодою № 9 від 03.12.2021 сторони погодили внести зміни в пункт 5.2 Договору виклавши його в такій редакції: «Ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 3,29997 грн без ПДВ, ПДВ 0,659994 грн, разом з ПДВ 3,959964 грн та складається з: закупівельної ціни на ринку електричної енергії; регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку; тарифу (маржі) постачальника електричної енергії. Обсяг спожитої електричної енергії: 646 724,9470 кВт/год». Крім того сторони дійшли згоди внести зміни в Додаток № 2 до договору Комерційна пропозиція, виклавши його в такій редакції: «Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): 3,959964 з ПДВ за 1 кВт/год, у тому числі тариф на послуги з передачі електричної енергії». Також сторонами внесено зміни у Додаток № 3, зменшивши договірні (замовлені) обсяги помісячного споживання електричної енергії. Додаткова угода набуває чинності з 11.11.2021 і діє протягом строку дії Договору;
49. Додатковою угодою № 10 від 29.12.2021 сторони погодили внести зміни в пункт 5.1. договору, виклавши його в наступній редакції: «Загальна вартість цього Договору становить 1 369 141,65 грн, крім того ПДВ - 273 828,34 грн, разом з ПДВ - 1 642 969,99 грн. Також внести зміни в пункт 5.2. Договору, виклавши його в такій редакції: «Ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 3,29997 грн без ПДВ, ПДВ 0,659994 грн, разом з ПДВ 3,959964 грн та складається з: закупівельної ціни на ринку електричної енергії; регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку; тарифу (маржі) постачальника електричної енергії. Обсяг спожитої електричної енергії: 635 038,46 кВт/год». Додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання і діє протягом строку дії Договору;
50. Підставою для укладення вищезазначених додаткових угод слугували листи - повідомлення ТОВ «Промгаз Сіті».
51. Так у листі № 2605/05 від 26.05.2021 зазначено, що у відповідності до довідки Харківської торгово-промислової палати № 1201/21 від 24.05.2021 відбулося коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» в ОЕС України, згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», у квітні 2021 року відносно березня 2021 року середньозважена ціна на електроенергію збільшилась на 5,53%.
52. У листі № 1808/17 від 18.08.2021 зазначено, що у відповідності до довідки Харківської торгово-промислової палати № 1882-5/21 від 13.08.2021 відбулося коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» в ОЕС України, згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», відносно травня 2021 року у 3 декаді липня 2021 року середньозважена ціна на електроенергію збільшилась на 59,34%; у відповідності до довідки Харківської торгово-промислової палати № 1882/21 від 13.08.2021 відбулося коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» в ОЕС України, згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», у 1 декаді серпня 2021 року відносно у 3 декади липня 2021 року середньозважена ціна на електроенергію збільшилась на 31,04%;
53. У листі № 1209/17 від 21.09.2021 зазначено, що у відповідності до довідки Харківської торгово-промислової палати № 2229/21 від 15.09.2021 відбулося коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» в ОЕС України, згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», відносно 3 декади серпня 2021 року у 1 декаді вересня 2021 року середньозважена ціна на електроенергію збільшилась на 8,99%;
54. У листі № 0610/17 від 06.10.2021 зазначено, що згідно із інформацією Товарної біржі «Українська енергетична біржа», ціна на майданчику ринку за місячним індексом базового навантаження (М+1) на електроенергію, які склалися на 30.08.2021 року (1759,5) та на 10.09.2021 року (1924,4) між вказаними періодами збільшились на 9,3%, про що свідчить інформація із сайту Українська енергетична біржа (https://www.ueex.com.ua/exchange-quotations/electric-power/indexes/#chart1) та сайту Оператор ринку (https://www.oree.com.ua/);
55. У листі № 0610/18 від 06.10.2021 зазначено, що згідно із інформацією Товарної біржі «Українська енергетична біржа», ціна на майданчику ринку за місячним індексом базового навантаження (М+1) на електроенергію, які склалися на 10.09.2021 року (1924,4) та на 23.09.2021 року (2164,8) між вказаними періодами збільшились на 12,49, про що свідчить інформація із сайту Українська енергетична біржа (https://www.ueex.com.ua/exchange-quotations/electric power/indexes/#chart1) та сайту Оператор ринку (https://www.oree.com.ua/);
56. У листі № 2910/00 від 29.10.2021 зазначено, що у відповідності до довідки Харківської торгово-промислової палати № 2672/21 від 29.10.2021 відбулося коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» в ОЕС України, згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», відносно вересня 2021 року у 1 декаді жовтня 2021 року середньозважена ціна на електроенергію збільшилась на 15,12%;
57. У листі № 0811/00 від 08.11.2021 зазначено, що у відповідності до довідки Харківської торгово-промислової палати № 2804/21 від 08.11.2021 відбулося коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» в ОЕС України, згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», відносно 1 декади жовтня 2021 року у 3 декаді жовтня 2021 року середньозважена ціна на електроенергію збільшилась на 13,46%;
58. У листі № 2211/00 від 22.11.2021 зазначено, що у відповідності до довідки Харківської торгово-промислової палати № 2918/21 від 17.11.2021 відбулося коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» в ОЕС України, згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», відносно 3 декади жовтня 2021 року у 1 декаді листопада 2021 року середньозважена ціна на електроенергію збільшилась на 15,82%.
59. За даними актів прийому-передачі електричної енергії Постачальник поставив своєму контрагенту електричну енергію в загальній кількості 634 872 кВт/год з квітня по грудень 2021 року на загальну суму 1 642 969,99 грн в такому об'ємі:
60. Акт № ПГС00000287 від 13.04.2021, обсяг - 79,685000 МВт/год, на суму 156 520,79 грн з ПДВ;
61. Акт № ПГС00000487 від 12.05.2021, обсяг - 65,799000 МВт/год, на суму 129 245,29 грн з ПДВ;
62. Акт № ПГС00000653 від 08.06.2021, обсяг - 67,772000 МВт/год, на суму 139 157,60 грн з ПДВ;
63. Акт № ПГС00000770 від 08.07.2021, обсяг - 57,803000 МВт/год, на суму 118 688,05 грн з ПДВ;
64. Акт № ПГС00000923 від 16.08.2021, обсяг - 52,905000 МВт/год, на суму 108 630,90 грн з ПДВ;
65. Акт № ПГС00001039 від 13.09.2021, обсяг - 63,630000 МВт/год, на суму 149 536,06 грн з ПДВ;
66. Акт № ПГС00001143 від 19.10.2021, обсяг - 66,210000 МВт/год, на суму 178 488,79 грн з ПДВ;
67. Акт № ПГС00001271 від 16.11.2021, обсяг - 76,245000 МВт/год, на суму 255 684,79 грн з ПДВ;
68. Акт № ПГС00001448 від 10.12.2021, обсяг - 73,964000 МВт/год, на суму 284 817,20 грн з ПДВ;
69. Акт № ПГС00001606 від 24.12.2021, обсяг - 30,859000 МВт/год, на суму 122 200,52 грн з ПДВ.
70. Відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних документів, КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради з квітня по грудень 2021 року сплачено на рахунок ТОВ «Промгаз Сіті» кошти на загальну суму 1 642 969,99 грн.
71. Як зазначає прокурор, укладення Додаткових угод між контрагентами про зміну істотних умов закупівлі, шляхом неодноразового збільшення ціни на електроенергію, призвело до збільшення ціни на одиницю товару наступним чином: на підставі Додаткової угоди № 1 відсоток збільшення ціни на товар склав 4,5% від первісної ціни за результатами торгів; на підставі Додаткової угоди № 2 відсоток збільшення ціни на товар склав 13,19% від первісної ціни за результатами торгів; на підставі Додаткової угоди № 3 відсоток збільшення ціни на товар склав 22,71% від первісної ціни за результатами торгів; на підставі Додаткової угоди № 4 відсоток збільшення ціни на товар склав 32,13% від первісної ціни за результатами торгів; на підставі Додаткової угоди № 5 відсоток збільшення ціни на товар склав 43,53% від первісної ціни за результатами торгів; на підставі Додаткової угоди № 6 відсоток збільшення ціни на товар склав 56,08% від первісної ціни за результатами торгів; на підставі Додаткової угоди № 7 відсоток збільшення ціни на товар склав 69,75% від первісної ціни за результатами торгів; на підставі Додаткової угоди № 8 відсоток збільшення ціни на товар склав 84,92% від первісної ціни за результатами торгів; на підставі Додаткової угоди № 9 відсоток збільшення ціни на товар склав 102,11% від первісної ціни за результатами торгів.
72. Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що з урахуванням всіх Додаткових угод ціна за 1 кВт/год електричної енергії зросла, а обсяг поставленої електричної енергії зменшився до 634 872 кВт/год замість 860 000 кВт/год за основним Договором.
73. ТОВ «Промгаз Сіті» передало Споживачу меншу кількість товару, а КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради внаслідок незаконного укладення Додаткових угод надміру сплатило 395 927,83 грн.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
74. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
75. Дослідивши в межах вимог касаційної скарги ТОВ «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» наведені в ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та перевіривши з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
76. Щодо повноважень прокурора.
77. Відповідно до статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
78. Частиною третьою статті 23 Закону «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
79. Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
80. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.
81. Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рн/99, визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
82. Відповідно до пункту 2 резолютивної частини вказаного вище рішення під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
83. Пунктом 5 мотивувальної частини цього рішення зазначено, що поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган державної влади чи місцевого самоврядування, на який покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах.
84. Згідно зі статтею 23 Закону «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
85. Сам факт незвернення до суду уповноваженого суб'єкта з позовом свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження щодо повернення майна, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 року у справі № 903/129/18).
86. Відповідно до частини третьої статті 26 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.
87. Суди попередніх інстанцій установили, що укладення неправомірних додаткових угод призвело до зайвих виплат із бюджету, шкоду у зв'язку з їх укладенням завдано територіальній громаді - територіальним громадам Тернопільської області в особі Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради. Тому захист інтересів держави у спірних правовідносинах відповідно до законодавства має здійснювати Тернопільська обласна рада, яка є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.
88. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла таких висновків:
- бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 77);
- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (пункт 80).
89. Правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність укладення договору про закупівлю та/або незаконного внесення до нього змін, що спричинює надмірне витрачання бюджетних коштів, не відповідає такому інтересу.
90. Так, прокурор вказує, що порушення законодавства про публічні закупівлі при постачанні електричної енергії за договором призвели до безпідставного витрачання бюджетних коштів у сумі 395 927,83 грн, що порушило економічні інтереси держави, та свідчить про нераціональне та неефективне їх використання.
91. В оскаржуваних судових рішеннях суди встановили, що захист прокурором інтересів держави обґрунтовано тим, що Тернопільською окружною прокуратурою 31.05.2024 за № 50-89-4639 вих-24 та 24.07.2024 за № 50-89-6321 вих-24 направлено листи до Тернопільської обласної ради з повідомленням про виявлені порушення вимог законодавства про публічні закупівлі при укладені між КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради та ТОВ «Промгаз Сіті» додаткових угод щодо зміни ціни електричної енергії, а також з проханням надання інформації щодо вжитих заходів на усунення порушень законодавства, у тому числі про звернення до суду із відповідним позовом.
92. У матеріалах справи наявні листи Тернопільської окружної прокуратури 31.05.2024 за № 50-89-4639 ВИХ-24 та 24.07.2024 за № 50-89-6321 вих-24 про наявність порушень вимог чинного законодавства, підстав для звернення до суду та вжиття заходів реагування.
93. У відповідь на ці листи Тернопільська обласна рада листами від 07.06.2024 № 09-554 та від 29.07.2024 № 09-713 зазначила, що раді не були відомі обставини про можливі порушення при проведенні процедури закупівлі КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради електричної енергії, за результатами якої укладено договір між ТОВ «Промгаз Сіті» та КНП «Тернопільська обласна дитяча не клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради від 23 лютого 2021 року № 23.02/1 та додаткові угоди до цього договору № 1-9, то, як наслідок, не вживалось заходів щодо їх усунення. Тернопільська обласна рада не заперечує щодо представництва Тернопільською окружною прокуратурою в судовому порядку інтересів держави в особі Тернопільської обласної ради щодо визнання додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу та стягнення коштів.
94. Наведені обставини, а також той факт, що уповноваженими органами не здійснюється захист порушених інтересів держави в передбаченому законом порядку, став підставою для звернення керівника Тернопільської окружної прокуратури з даним позовом до суду.
95. Відсутність звернення Тернопільської обласної ради до суду з відповідним позовом свідчить про невиконання останньою покладених на неї повноважень щодо належного захисту інтересів держави, тому колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів про наявність підстав у спірних правовідносинах для представництва прокурором інтересів держави.
96. Щодо визначення позивачем у справі за позовом Прокурора в інтересах держави в особі Держаудитслужби Суд ураховує висновки Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17, де відзначено, що орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред'явити обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічний висновок викладено у постанові). З урахуванням наведеного, Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель (аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладено у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі 911/1497/18, від 20.07.2021 у справі № 904/5598/18 тощо).
97. Так, Держаудитслужба, отримавши інформацію про наявність відповідних порушень при укладенні спірних Додаткових угод до Договору, не була позбавлена можливості здійснити перевірку закупівлі щодо укладеного відповідачами Договору і Додаткових угод до нього. У разі виявлення відповідних порушень Державна аудиторська служба України могла звернутись до суду з позовом до відповідачів щодо усунення допущених порушень (в тому числі щодо визнання спірних Додаткових угод до Договору недійсним, стягнення коштів).
98. Натомість, як встановили суди попередніх інстанцій Тернопільською окружною прокуратурою у листах від 03.06.2024 № 50-89-4661 ВИХ-24 та від 24.07.2024 № 50-89-6322 ВИХ-24, наведено допущені порушення при укладенні додаткових угод до Договору на постачання електричної енергії споживачу № 23.02/1 від 23.02.2021 та звернуто увагу керівництву Західного офісу Держаудитслужби та Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області на те, що ними не вжито заходів до усунення порушень в межах визначених законодавством повноважень.
99. Листами від 12.06.2024 № 131913-17/1544-2024 та від 07.08.2024 № 131913-17/1954-2024 Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області повідомило окружну прокуратуру, що заходи не вживалися у зв'язку з відсутністю правових підстав, і вживати заходів позовного характеру шляхом звернення в суд не будуть, а також зазначено, що щодо вжиття прокуратурою заходів представницького характеру в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» не заперечують.
100. Відтак суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що невжиття Держаудитслужбою як компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як йому стало відомо про можливе порушення інтересів держави, свідчить про його бездіяльність. За наведених обставин Прокурор правомірно звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі Держаудитслужби.
101. Подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 13.03.2024 у справі № 927/535/22, від 13.03.2024 у справі № 922/1682/22, від 26.03.2024 у справі № 927/373/22 і підстав для відступу від зазначених висновків Суд не вбачає.
102. Доводи касаційної скарги вищезазначених висновків не спростовують.
103. Колегія суддів виходить з того, що підставою реалізації прокуратурою представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка органів, уповноважених здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, тобто нездійснення ним захисту інтересів держави.
104. Суд відзначає, що наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення Прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин. У даній справі місцевий та апеляційний господарські суди дійшли заснованого на законі висновку про те, що Прокурор мав повноваження для подання позовної заяви у даній справі в інтересах держави в особі Ради, як органу, що здійснює фінансування, розподілення та контроль за використанням бюджетних коштів громади, та в особі Держаудитслужби, як органу, що здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів.
105. Суд відхиляє посилання скаржника на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у справах від 06.08.2019 у справі № 910/6144/18, від 06.08.2019 у справі № 912/2529/18 та від 30.06.2021 у справі № 915/1338/20, від 06.11.2020 у справі № 906/1024/19, адже оскаржувані судові рішення ним не суперечать.
106. Суд відзначає, що справи, на які посилається скаржник, визначально різниться зі справою, що переглядається, встановленими господарськими судами фактичними обставинами справи, що формують зміст правовідносин, тобто рішення у справі ухвалене за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, та за іншими поданими сторонами та оціненими судами доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) і прийнято судове рішення.
107. Верховний Суд виходить з того, що неврахуванням висновку Верховного Суду є саме неврахування висновку щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції для обґрунтування мотивувальної частини постанови. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
108. У той час як доводи скаржника про їх неврахування зводяться до власного трактування таких висновків, без урахування змісту спірних правовідносин, конкретних обставин справи та наявних доказів у справі.
109. Тож, ураховуючи заявлені позовні вимоги, а також встановлені у справі обставини, заявлені прокурором, позивачі є належними, оскільки кожен з них разом та окремо наділений повноваженнями захищати інтереси держави у спірних відносинах як зацікавлені особи в розумінні частини другої статті 4 ГПК України.
110. З огляду на наведене Суд відхиляє доводи касаційній скарги у наведеній частині як необґрунтовані.
111. Щодо доводів про застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону «Про публічні закупівлі» без урахування висновків щодо застосування указаної норми, викладених в ухвалі від 29.01.2025 у справі № 920/19/24.
112. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначено Законом «Про публічні закупівлі» (тут і надалі - у редакції, чинній станом на час укладення Договору про закупівлю та оспорюваних Додаткових угод до нього).
113. З аналізу положень Закону «Про публічні закупівлі» вбачається те, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель і повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного та Господарського кодексів України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (постанова Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).
114. Згідно із частиною четвертою статті 3 Закону «Про публічні закупівлі» відносини, пов'язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.
115. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 цього Закону договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
116. У частині першій статті 41 Закону «Про публічні закупівлі» визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
117. Як установили суди попередніх інстанцій, сторони, уклавши за результатом проведеної процедури закупівлі Договір постачання електричної енергії, погодили всі його істотні умови, у тому числі предмет, ціну та строк виконання зобов'язань, що узгоджується з приписами України «Про публічні закупівлі».
118. Предметом розгляду у цій справі є вимоги про визнання недійсними додаткових угод до договору як таких, що суперечать положенням Закону «Про публічні закупівлі» та стягнення надмірно сплачених за ними коштів у зв'язку підвищенням ціни на товар, з огляду на що колегія суддів відзначає таке.
119. Згідно із частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
120. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
121. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
122. Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
123. Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
124. Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
125. Із системного аналізу наведених норм ЦК України та Закону «Про публічні закупівлі» вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю.
126. За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю, однією з яких є ціна товару, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі (частина п'ята статті 41 Закону «Про публічні закупівлі»). Однак зазначена норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю.
127. Так, згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
128. Філологічне тлумачення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону «Про публічні закупівлі» свідчить, що зміна істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі допускається лише у випадках, прямо передбачених цією нормою. Одним із цих випадків є збільшення ціни товару, але за умови, що таке збільшення не може перевищувати нормативно визначеного відсоткового значення суми, встановленої в договорі про закупівлю, яке у пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону «Про публічні закупівлі» унормовано на рівні не більше 10%.
129. До того ж визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни необхідно враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10% значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю (див. пункти 139, 140 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24).
130. Також Велика Палата Верховного Суду у пунктах 206, 207 постанови від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 вказала, що зміни та доповнення до пункту 2 частини п'ятої статті 41 вказаного Закону стосуються лише встановлення альтернативного варіанту визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару - 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару та не скасовують встановлену первісною редакцією цього Закону заборону збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10%, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону, повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.
131. Отже, у постановах від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами у договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару у бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
132. Касаційне провадження у справі № 921/513/24, що розглядається, зупинялося до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 920/19/24.
133. У силу частини четвертої статті 300 ГПК України Верховний Суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24.
134. Верховний Суд неодноразово зауважував, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний уже укладений договір і щоб не проводити новий тендер закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної у договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанови Верховного Суду від 12.11.2024 у справі № 910/19784/23, від 10.09.2024 у справі № 918/703/23, від 02.07.2024 у справі № 910/13579/23, від 14.05.2024 у справі № 917/1010/22).
135. Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:
136. (1) відбувається за згодою сторін, зокрема шляхом підписання додаткових угод до основного договору про закупівлю;
137. (2) збільшення ціни має бути пропорційне збільшенню ціни цього товару на ринку в разі коливання його ціни на ринку;
138. (3) коливання ціни такого товару на ринку має бути обґрунтоване і документально підтверджене постачальником;
139. (4) ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;
140. (5) така зміна може відбуватися не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю;
141. (6) загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
142. У розрізі наведеного колегія суддів відзначає, що метою Закону «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (постанови Верховного Суду: від 10.12.2024 у справі № 924/413/24, від 15.10.2024 у справі № 918/18/24, від 08.10.2024 у справі № 918/728/23).
143. Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість усім суб'єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.
144. Колегія суддів ураховує, що застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10% пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.
145. Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону «Про публічні закупівлі».
146. Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.
147. Отже, дотримання сторонами договору про закупівлю імперативних вимог пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону «Про публічні закупівлі», що передбачає спосіб та порядок зміни ціни за одиницю товару, є обов'язковим. Відповідно, у разі порушення таких вимог можуть наставити правові наслідки, передбачені статтями 215, 216 ЦК України.
148. Так, згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
149. Частиною третьою статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
150. За частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
151. Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
152. У справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій установили, що за наслідком укладення додаткових угод до договору про публічну закупівлю, вартість за 1 кВТ*год збільшилась на 30,27% від встановленої у договорі.
153. З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що оскільки додатковими угодами № 1-9 сторони збільшили ціну за одиницю товару понад 10% від ціни, що була визначена сторонами в основному договорі, укладення таких угод суперечить вимогам ЦК та Закону «Про публічні закупівлі», зокрема пункту 2 частини п'ятої статті 41.
154. Щодо підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК, та клопотання про передачу справи № 910/5768/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми, яка полягає у відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 44 Закону «Про публічні закупівлі».
155. У касаційній скарзі та клопотанні від 25.01.2026 ТОВ «Промгаз Сіті» просить передати справу № 921/513/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, обґрунтовуючи це існуванням виключної правової проблеми, яка полягає у відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 44 Закону «Про публічні закупівлі» для визначення суб'єкта юридичної відповідальності у випадку порушення пункту 2 частини п'ятої статті 41 цього Закону та співвідношення цього механізму з цивільно-правовими наслідками, які фактично покладаються на постачальника.
156. Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає таке.
157. Пунктом 1 частини другої статті 45 Закону «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
158. Відповідно до частини п'ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
159. Тобто, по-перше, правова проблема має існувати не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; мають існувати обставини, з яких вбачається, що відсутня стала судова практика у відповідних питаннях, поставлені правові питання не визначені на нормативному рівні, відсутні процесуальні механізми вирішення такого питання тощо; по-друге, вирішення виключної правової проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
160. Про виключність правової проблеми з точки зору якісного критерію можуть свідчити такі обставини: з касаційної скарги вбачається, що суди припустилися явної й грубої помилки у застосуванні норм процесуального та матеріального права, в тому числі свавільного розпорядження повноваженнями, й перегляд справи Великою Палатою Верховного Суду потрібен з метою унеможливлення її повторення у подальшій судовій діяльності; норми матеріального чи процесуального права були застосовані судами першої чи апеляційної інстанцій таким чином, що постає питання щодо дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між приватними та публічними інтересами; наявні колізії в нормах матеріального права, що викликає необхідність у застосуванні аналогії закону чи права, або постає питання щодо дотримання принципу верховенства права.
161. При цьому справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і зустрічається у невизначеній кількості справ у разі, якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні відмінні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів. Разом з тим не є виключною правовою проблемою правове питання, відповідь на яке є настільки ясною і чіткою, що вона може бути знайдена без будь-яких проблем.
162. Верховний Суд зазначає, що застосування таких критеріїв є сталим і послідовним, викладеним Верховним Судом і Великою Палатою Верховного Суду, у низці судових рішень (наприклад, від 10.07.2019 у справі № 431/5643/16-ц, від 28.04.2020 у справі № 357/13182/18, від 23.06.2020 у справі № 910/8130/17, від 09.07.2020 у справі № 610/1065/18, від 15.09.2020 у справі № 910/32643/15, від 13.10.2020 у справі № 640/17296/19, від 23.10.2020 у справі № 906/677/19, від 14.04.2021 у справі № 757/50105/19, від 22.04.2021 у справі № 640/6432/19, від 28.04.2021 у справі № 916/1977/20, від 18.05.2021 у справі № 758/733/18), адже виключна правова проблема, необхідність для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики є оціночними поняттями.
163. Разом з тим колегія суддів зазначає, що доводи касаційної скарги ТОВ «Промгаз Сіті» та його клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду не містять аргументовано переконливого обґрунтування наявності глибоких розходжень у судовій практиці щодо застосування однієї і тієї ж норми права, в тому числі наявності правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному у справах з подібними правовідносинами; не викладено правової проблеми, яка б потребувала узгодження висновків Верховного Суду, зроблених за результатами розгляду справ судами різних юрисдикцій; за відсутності також і посилання на справи, у яких виникає проблема правозастосування з подібними правовідносинами.
164. Отже, заявлене відповідачем клопотання не містить належного обґрунтування передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, які визначені частиною шостою статті 302 ГПК України.
165. Щодо питання про формування Верховним Судом висновків про застосування статті 44 Закону «Про публічні закупівлі».
166. У касаційній скарзі скаржник наголошує, що законодавцем за порушення вимог Закону «Про публічні закупівлі» передбачена саме адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу, у тому числі, за внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених Законом. Така відповідальність (у випадку доведення наявності вини замовника), виходячи з частини першої статті 44 Закону «Про публічні закупівлі», повинна застосовуватися у вигляді накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у відповідності до приписів статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка не передбачає такої міри відповідальності як стягнення з постачальника надмірно сплачених чи безпідставно сплачених грошових коштів на користь замовника, у разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених Законом «Про публічні закупівлі».
167. З огляду на вказане колегія суддів зазначає, що статтею 44 Закону «Про публічні закупівлі», яка іменується як «Відповідальність за порушення вимог цього Закону», передбачено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
168. За придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
169. Отже, за порушення приписів законодавства у сфері публічних закупівель законодавець передбачив можливість покладення додаткової (персональної) відповідальності (цивільно-правової/адміністративної / дисциплінарної тощо), зокрема, але не виключно, на посадових осіб замовників, які відповідають за організацію та проведення закупівель, а також за виконання договорів про закупівлю.
170. При цьому застосовування/незастосування такої міри відповідальності (як правових наслідків недотримання вимог законодавства у сфері закупівлі) є окремим видом правовідносин між учасниками публічного права, які, у свою чергу, не впливають на існування/припинення інших правовідносин, що виникають, зокрема, між учасниками тендерів та сторонами договорів про закупівлю.
171. Так, предметом цього позову є визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу як таких, що укладені всупереч вимог пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону «Про публічні закупівлі», а також стягнення з постачальника за договором безпідставно збережених грошових коштів.
172. У постанові від 20.09.2024 у справі № 628/1203/19 Верховний Суд, зокрема, зазначив:
173. «Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
174. Для кондикційних зобов'язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).
175. Подібні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, та постановах Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19, від 27 липня 2022 року у справі № 644/3932/18-ц, від 29 березня 2023 року у справі № 643/8385/21, від 18 жовтня 2023 року у справі № 639/6422/21.
176. Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.».
177. Отже, стягнення із ТОВ «Промгаз Сіті» безпідставно набутих грошових коштів не є заходом відповідальності. Водночас у предмет доказування у цій справі не входить питання відповідальності посадових осіб публічного права (зокрема замовника) за порушення вимог Закону «Про публічні закупівлі» у порядку статті 44 вказаного Закону.
178. З огляду на викладене колегія суддів вважає відсутніми підстави для формування висновку Верховного Суду щодо застосування статті 44 Закону «Про публічні закупівлі», оскільки така норма не регулює спірних правовідносин.
179. Враховуючи викладене, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження під час касаційного провадження.
180. Безвідносно до викладеного вище деталізованого аналізу доводів касаційної скарги Суд ще раз звертає увагу, що з урахуванням положень частини четвертої статті 300 ГПК України при ухваленні цієї постанови враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
181. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
182. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення ? без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
183. У цій справі, звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування ухвалених ними судових рішень, а тому, оскільки доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав для скасування постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 і рішення Господарського суду Рівненської області від 12.02.2025, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а зазначені судові рішення ? без змін.
Розподіл судових витрат
184. Позаяк Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін судові рішення, що оскаржувалися, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» залишити без задоволення.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.11.2024 у справі № 921/513/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
С. К. Могил