29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"23" березня 2026 р. Справа № 924/297/26
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., розглянувши заяву об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Панаса Мирного 22» м. Хмельницький про забезпечення позову до подання позовної заяви
19.03.2026р. до господарського суду із заявою про забезпечення позову до подання позову звернулося - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Панаса Мирного 22» м. Хмельницький в якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони акціонерному товариству «Хмельницькобленерго» вчиняти дії щодо повного або часткового припинення розподілу електричної енергії об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Панаса Мирного 22» до вирішення справи по суті та набрання законної сили рішенням суду.
В обгрунтування заяви посилається на те, що 06.05.2025 року представниками АТ «Хмельницькобленерго» було складено акт б/н про невідповідність метрологічних характеристик / обґрунтовану вимогу, відповідно до якого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Панаса Мирного 22», на підставі договору №22106878, було зобов'язано здійснити повірку лічильників електричної енергії та трансформаторів струму, строк повірки яких сплинув.
Вказує на те, що не погоджуючись із даним актом, позивач звернувся до відповідача із письмовим зверненням вих. №102 від 12.05.2025 року, в якому зазначив про незаконність та необґрунтованість вимог, викладених в акті.
Крім того, позивач наголошує, що відповідно до частини 4 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», зазначено наступне:
Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну енергію і газ), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, здійснюються за рахунок суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро- і газопостачання.
Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну енергію і газ), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, покладається на суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро- і газопостачання.
Вважає, що даною нормою прямо встановлено, що відповідальність за своєчасність проведення повірки таких засобів вимірювальної техніки покладається саме на суб'єкта господарювання, який надає послуги з електропостачання, тобто на відповідача.
Звертає увагу на те, що листом від 07.01.2026 року (більше ніж через 6 місяців) відповідач надав відповідь, у якій фактично відмовився від виконання обов'язку щодо проведення повірки, без належного правового обґрунтування та без доведення того, що відповідні засоби обліку не є спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку. Водночас відповідач наполягав на законності своєї вимоги та обов'язковості її виконання позивачем.
Зазначає, що у своїй відповіді відповідач допустив суперечливі та необґрунтовані твердження, а саме, що засоби комерційного обліку електричної енергії, які використовуються для обліку електроенергії, спожитої інженерним обладнанням будинку (ліфти, насосні станції, освітлення місць загального користування тощо), не відносяться до таких, що використовуються для розрахунків за електричну енергію, спожиту для побутових потреб.
Вказує на те, що у листі відповідач зазначив, що: «Відповідно до змісту визначень ПРРЕЕ «побутові потреби» та «об'єкт побутового споживача», засоби комерційного обліку електричної енергії (ЗКО) які використовуються для обліку спожитої електроенергії інженерним обладнанням (ліфти, насосні станції, котельні і т.д), освітленням місць загального користування багатоквартирного будинку не є такими, що використовуються для здійснення розрахунків за спожиту для побутових потреб електричну енергію багатоквартирного будинку.»
Вважає, що така позиція суперечить положенням Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), згідно з якими:
- об'єкт побутового споживача - квартира, житловий будинок (частина будинку), приватне домогосподарство, садовий будинок та інші об'єкти житлової нерухомості, визначені у пункті 14.1.129 Податкового кодексу України, що належать індивідуальному побутовому споживачу на праві власності або користування та яким присвоєні окремі адреси, а також земельна ділянка, призначена для індивідуального житлового будівництва зазначених об'єктів житлової нерухомості;
- побутові потреби - споживання (використання) електричної енергії для задоволення умов постійного або тимчасового проживання та/або перебування фізичних осіб на об'єкті побутового споживача, включаючи прибудинкову (присадибну територію) у тому числі для індивідуального будівництва (реконструкції) об'єктів приватного домогосподарства, крім нотаріальної, підприємницької, господарської та незалежної професійної діяльності, зокрема діяльності дата-центрів, центрів обробки даних, зі створення віртуальних активів (майнінгу) та надання інших платних послуг, у тому числі у сфері сільського зеленого туризму тощо.
Вважає, що електрична енергія, яка споживається на освітлення місць загального користування, роботу ліфтів, насосного обладнання та іншого інженерного забезпечення будинку, безпосередньо пов'язана із забезпеченням побутових потреб співвласників.
Додатково на підтвердження власних доводів Відповідач посилається на пункти 7.1.6- 7.1.8 Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
При цьому зазначає, що аналіз зазначених норм свідчить про протилежне:
7.1.6. Відповідальність за проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонт (зокрема демонтаж, транспортування та монтаж) ЗВТ покладається на його власника, якщо інше не встановлено законом.
7.1.7. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (зокрема демонтаж, транспортування та монтаж) ЗВТ (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиту для побутових потреб електричну енергію), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, здійснюються за рахунок ОСР.
7.1.8. Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонт (зокрема демонтаж, транспортування та монтаж) ЗВТ (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиту для побутових потреб електричну енергію), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, покладається на ОСР.
Відповідно до п.2 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).
Відповідно до п.6 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Зазначає, що на постійній основі отримує від постачальника електричної енергії - ТОВ «Хмельницькенергозбут» - платіжні документи (рахунки-фактури) за спожиту електричну енергію, яка використовується у допоміжних приміщеннях багатоквартирного будинку, зокрема у колясочних, коморах, сміттєкамерах, на горищах, у підвальних приміщеннях, шахтах та машинних відділеннях ліфтів, вентиляційних камерах, а також інших підсобних і технічних приміщеннях.
При цьому, вказує, що нарахування вартості електричної енергії за вказаними об'єктами здійснюється саме за тарифом для побутових споживачів, що підтверджується відповідними рахунками-фактурами.
Вважає, що електрична енергія, яка споживається у допоміжних приміщеннях багатоквартирного будинку, офіційно відноситься постачальником до категорії електричної енергії, що використовується для забезпечення побутових потреб, а відтак на такі правовідносини поширюється дія частини 4 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та відповідних положень Кодексу комерційного обліку електричної енергії щодо обов'язку оператора системи розподілу здійснювати повірку засобів обліку за власний рахунок.
Таким чином, вважає, що лічильники електричної енергії, які розташовані у допоміжних приміщеннях та забезпечують облік електроенергії, спожитої на потреби будинку в цілому, є складовою спільного майна співвласників багатоквартирного будинку та постачаються на підставі побутового тарифу.
Крім того, зауважує, що 13.03.2026 року відповідач повторно направив позивачу акт №21 про невідповідність метрологічних характеристик / обґрунтовану вимогу, якою зобов'язав позивача здійснити повірку засобів обліку (№30623188 + ТС 200/5, №30623165 + ТС 200/5).
Вказує на те, що у даному акті відповідач попередив, що у разі його невиконання буде вжито заходів щодо припинення розподілу електричної енергії.
Зазначає, також те, що 13.03.2026 р. позивач отримав попередження №4945 про припинення повного або часткового постачання електричної енергії, відповідно до якого повне припинення електропостачання заплановано на 03.04.2026 року у разі невиконання вимоги.
Звертає увагу на те, що у даному попередженні відповідач, обґрунтовуючи правомірність своїх дій щодо можливого припинення розподілу електричної енергії, посилається на положення пунктів 11.5 та 11.5.2 Кодексу системи розподілу.
Вказує на те, що посилання відповідача на пункти 11.5 та 11.5.2 Кодексу системи розподілу є безпідставними, оскільки зазначені норми не передбачають можливості припинення розподілу електричної енергії у зв'язку з непроведенням повірки засобів обліку.
При цьому, зазначає, що дії відповідача щодо складання акту №21 та винесення попередження про повне припинення електропостачання з 03.04.2026 р. є протиправним, необґрунтованим та такими, що порушує права та законні інтереси позивача.
Крім того, зазначає, що існує реальна, безпосередня та підтверджена загроза припинення електропостачання багатоквартирного будинку, в якому проживають мешканці 76 квартир, що може призвести до істотного порушення їхніх прав та створення небезпечних умов проживання.
На підставі наведеного, з метою ефективного захисту своїх прав та запобігання настанню негативних наслідків, останній змушений звернутися до суду із заявою про забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти дії (припинення розподілу електричної енергії позивачу), а в подальшому - із позовною заявою предметом якої буде зобов'язати відповідача виконати покладені на нього законом обов'язки щодо проведення повірки засобів вимірювальної техніки у позивача.
Розглянувши подану заяву про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом враховується наступне.
Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із ч.1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання у заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Як вбачається з заяви про забезпечення позову, позивач в майбутньому планує звернутися до суду з позовом предметом якого буде вимога позивача про зобов'язання акціонерне товариство «Хмельницькобленерго» здійснювати періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну енергію), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Панаса Мирного 22».
Разом з тим, 06.05.2025р. представниками акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» було складено акт б/н про невідповідність метрологічних характеристик / обґрунтовану вимогу, відповідно до якого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Панаса Мирного 22», на підставі договору №22106878, було зобов'язано здійснити повірку лічильників електричної енергії та трансформаторів струму, строк повірки яких сплинув.
Не погоджуючись із даним актом, позивач звернувся до відповідача із письмовим зверненням вих. №102 від 12.05.2025 року, в якому зазначив про незаконність та необґрунтованість вимог, викладених в акті.
В своїй відповіді відповідач листом від 07.01.2026 року з посиланням на п.п. 7.1.6 - 7.1.8 ККО та п. 5.5.5 п.п. 12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018р., що акт невідповідності метрологічних характеристик (обґрунтовані вимоги) від 07.01.2026 року, складений представниками Хмельницького РЕМ, є обов'язковим до виконання.
13.03.2026 року відповідач повторно направив позивачу акт №21 про невідповідність метрологічних характеристик / обґрунтовану вимогу, яким знову зобов'язав позивача здійснити повірку засобів обліку (№30623188 + ТС 200/5, №30623165 + ТС 200/5). У зазначеному акті відповідач попередив, що у разі його невиконання буде вжито заходів щодо припинення розподілу електричної енергії.
13.03.2026 р. позивач отримав попередження №4945 про припинення повного або часткового постачання електричної енергії, відповідно до якого повне припинення електропостачання заплановано на 03.04.2026 року у разі невиконання вказаної вимоги
Складене відповідачем попередження про припинення постачання (розподілу) електричної енергії позивачеві з 03.04.2026 р. мотивоване невиконанням позивачем вищевказаної вимоги.
Судом враховується, що відповідно до підпункт 4 пункту 11.5.2. Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. №310, визначає одним з випадків припинення розподілу електричної енергії випадок припинення розподілу за ініціативою адміністратора комерційного обліку у разі невиконання обґрунтованих вимог щодо приведення засобів розрахункового обліку до вимог щодо технічного стану, передбачених Кодексом комерційного обліку.;
Пунктом 7.11. Правил передбачено, що на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
Тобто, відповідно до вказаних Правил, заборона припинення електропостачання пов'язана з наявністю судової справи, якою вирішується відповідний спір між позивачем та відповідачем, підтвердженням чого є відповідна ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду.
В даному випадку позивачем лише зазначається, що ним в майбутньому буде подана відповідна позовна заява, що позбавляє суд можливості на підставі п. 7.11 Правил застосувати заходи забезпечення позову, які просить у своїй заяві заявник.
Як вбачається з заяви про забезпечення позову заявник просить суд заборонити відповідачеві вчиняти дії щодо повного або часткового припинення розподілу електричної енергії позивачу до вирішення справи по суті та набрання законної сили рішенням суду, при цьому, предметом майбутнього позову буде вимога про зобов'язання акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» здійснювати періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну енергію), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Панаса Мирного 22», з тих підстав, що, як вказує заявник повірка обслуговування та ремонт (у т.ч. демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну енергію і газ), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, здійснюються за рахунок суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро- і газопостачання, тобто Хмельницьким РЕМ.
В свою чергу, як вбачається з відповіді Хмельницького РЕМ від 07.01.2026р. вказані дії мають здійснюватись за рахунок ОСББ.
Як вже зазначалось, відповідно до змісту частини другої статті 136 ГПК України заходи забезпечення вживаються з превентивною метою - охорони матеріально-правових інтересів позивача та запобігання ускладнення чи унеможливлення не будь-яких прав або інтересів позивача, які підлягають можливому судовому захисту, а виключно тих, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, виходячи з предмета та підстав позову.
Тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд перш за все має з'ясувати, за захистом яких права чи інтересів мало місце звернення до суду, та відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам.
При цьому такі засоби мають бути спрямовані на захист інтересів позивача саме в межах цього конкретного судового провадження та відповідати саме заявленим вимогам.
Заходи забезпечення, про які просить заявник, стосуються заборони відповідачу вчиняти дії щодо припинення або обмеження розподілу (постачання) електроенергії на об'єкти позивача з тих підстав, що дії щодо повірки приладів обліку, відповідно до вимог чинного законодавства мають вчинятись відповідачем,а не позивачем.
Вимоги ж позивача спрямовані на реалізацію його права як власника приладів обліку електроенергії на безкоштовну їх повірку відповідачем.
Вочевидь, звертаючись в майбутньому до суду з позовом про зобов'язання акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» здійснювати періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну енергію), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Панаса Мирного 22», позивач має на меті встановити факт, що саме на відповідача покладено вказаний обов'язок, а не як зазначає відповідач - на позивача.
Згідно з п. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України н , ? ? , .
Суд, зазначає, що заявлені позивачем вимоги є взаємопов'язаними, випливають з одних і тих самих правовідносин та підлягають розгляду в межах позовного провадження.
Оцінка обґрунтованості таких вимог, а також надання їм правової оцінки буде здійснено судом під час вирішення спору по суті за результатами розгляду справи.
Враховуючи все вищевикладене, відсутність відкритого провадження у справі про зобов'язання відповідача вчинити дії, взаємопов'язаність вимог, суд дійшов висновку про не обгрунтованість поданої заяви про забезпечення позову, а тому вважає за необхідне в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні заяви об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Панаса Мирного, 22» м. Хмельницький про забезпечення позову у справі №924/297/26, шляхом заборони акціонерному товариству «Хмельницьобленерго», м. Хмельницький (код 22767506) вчиняти дії щодо повного або часткового припинення розподілу електричної енергії об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Панаса Мирного, 22» м. Хмельницький до вирішення справи по суті та набрання законної сили рішенням суду.
Згідно ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили 23.03.2026р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту.
Ухвала підписана 23.03.2026р.
Суддя С.В. Гладій
Віддрук: 3 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (електронний суд)
3 - відповідачу (електронний суд)