8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" березня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/34/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків
до Приватного підприємства "Гриль №2", м. Харків
про розірвання договору та стягнення 22 130,55 грн.
без виклику учасників справи
Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Гриль №2" (надалі - відповідач), в якому просить розірвати Договір оренди №1410 від 20.12.2019, укладений між сторонами, а також стягнути з відповідача 22130,55грн., з яких: 15161,94грн. орендної плати за період з грудня 2020р. до грудня 2023р., 6968,72грн. пені за період з січня 2021р. до грудня 2023р.
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо внесення орендних платежів за договором оренди №1410 від 20.12.2019.
Ухвалою від 12.01.2026 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Зокрема, частиною 5 статті 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
У даному випадку клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи до суду не надходило.
Згідно з частиною 8 статті 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Частиною 1 статті 251 ГПК України визначено, що відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Частиною 11 статті 242 ГПК України встановлено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Оскільки відповідач станом на 21.01.2026 не мав зареєстрованого електронного кабінету, ухвала про відкриття провадження у даній справі була направлена судом за адресою його місцезнаходження (місця проживання), яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61052, м.Харків, вул.Конторська, буд.2. Однак дана ухвала була повернута до суду з довідкою поштової установи від 01.02.2026 про відсутність адресата за вказаною адресою.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, копія ухвали про відкриття провадження у справі є врученою відповідачу 01.02.2026, а тому він мав право подати відзив на позовну заяву не пізніше 16.02.2026. Однак відповідач своє право на подання відзиву не реалізував.
У зв'язку з цим суд зазначає, що згідно з частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
20 грудня 2019 року між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, як орендодавцем, та Приватним підприємством "Гриль №2", як орендарем, укладено Договір оренди №1410 (надалі - Договір).
За умовами пункту 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення підвалу № 17, 17а, 18, 19, 21, 22, 23 в житловому будинку літ. "А-16" загальною площею 47,4кв.м (технічний паспорт від 27.09.2018, інвентаризаційна справа № 068-18), (далі - Майно), яке розташовано за адресою: місто Харків, вулиця Гвардійців-Широнінців, будинок 84 та знаходиться на балансі КП "Жилкомсервіс".
Пунктом 1.2 Договору визначено, що майно передається в оренду з метою використання: для розміщення суб'єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення.
Згідно з пунктом 2.1 Договору набуття орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна.
Об'єкт оренди, визначений Договором, був переданий орендодавцем орендареві відповідно до акту приймання-передачі від 20.12.2019.
Згідно з пунктом 3.2 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу (надалі - Методика) /Додаток 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, затвердженого рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 755/17 від 20.09.2017/.
Базова орендна плата становить за листопад 2019 року - 444,23 грн. без ПДВ.
Ставка орендної плати становить 5% у рік.
Відповідно до пункту 3.5 Договору орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця.
Розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (пункт 3.6 Договору).
Згідно з п. 10.1 Договору цей договір діє з 20.12.2019 до 20.12.2044.
Протягом дії Договору відповідач свої зобов'язання щодо повного та своєчасного внесення орендної плати виконував неналежним чином, що підтверджується доданими до позовної заяви відомістю оплат за Договором та розрахунком заборгованості.
23 жовтня 2023 року відповідачем складено заяву, в якій він просив позивача розірвати договір оренди №1410 від 20.12.2019 та прийняти орендовані приміщення за актом приймання-передачі.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутня підписана обома сторонами додаткова угода про розірвання договору. В той же час 18 грудня 2023 року сторонами було складено акт приймання-передачі нежитлових приміщень, переданих в орендне користування згідно з договором оренди № 1410, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. 20 грудня 2019 року за реєстровим № 4507, за яким відповідач повернув орендовані приміщення позивачу.
Згідно з п. 3.4 Договору, нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акта приймання-передачі майна або з моменту розірвання Договору відповідно до п. 10.6.
Згідно з пунктом 3.10 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення (включаючи день проплати).
З доданого до позовної заяви розрахунку за Договором вбачається, що у відповідача існує заборгованість з орендної плати за період користування майном з грудня 2020 року по грудень 2023 року в сумі 15161,94грн., а також за період з січня 2021 року по грудень 2023 року відповідачу нараховано пеню в сумі 6968,72грн.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить суд розірвати Договір, стягнути з відповідача 15161,94грн. орендної плати за період з грудня 2020р. до грудня 2023р., 6968,72грн. пені за період з січня 2021р. до грудня 2023р.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
Щодо вимоги про стягнення основної заборгованості з орендної плати та пені.
Згідно зі статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до статті 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріали справи свідчать, що відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за Договором в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 15161,94грн.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази внесення ним повної та своєчасної орендної плати за Договором.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги про стягнення 15161,94грн. заборгованості з орендної плати законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
На підставі вищевказаних норм законодавства та умов Договору позивач здійснив нарахування відповідачу 6968,72грн. пені за період з 21.01.2021 по 18.12.2023.
Пунктом 7.3 Договору також встановлено, що у разі прострочення орендарем виконання зобов'язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п. 3.10 Договору порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов'язання повинно було бути виконано.
Перевіривши розрахунок пені, суд визнав його такими, що відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 6968,72грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо вимоги про розірвання Договору.
Судом встановлено, що відповідач у своїй заяві від 23.10.2023 просив позивача, у тому числі розірвати Договір.
При цьому слід зауважити, що Договором не передбачено права орендаря на відмову від договору в односторонньому порядку.
Водночас згідно з п.10.2 Договору зміни та доповнення, що вносяться до договору оренди, оформлюються додатковими угодами або договорами про внесення змін, які є невід'ємними частинами цього Договору.
Матеріали справи не містять доказів досягнення між сторонами згоди про розірвання Договору, відповідна додаткова угода чи договір про внесення змін суду не надані.
У своєму акті від 18.12.2023 сторони також жодним чином не вирішили питання про розірвання Договору.
Отже, з огляду на строк дії Договору, який було встановлено в п.10.1 (з 20.12.2019 до 20.12.2044), він продовжує діяти до даного часу.
Відповідно до частини 1 статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Частинами 1, 2 статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено; укладення з орендарем договору концесії такого майна; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); припинення юридичної особи - орендаря або юридичної особи - орендодавця (за відсутності правонаступника); смерті фізичної особи - орендаря; визнання орендаря банкрутом; знищення об'єкта оренди або значне пошкодження об'єкта оренди.
Договір оренди може бути достроково припинений за згодою сторін. Договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
У відповідності зі статтею 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
За приписами частинам 2, 3 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Відповідно до пунктів 4, 5 пункту 7.2 Договору орендодавець має право вимагати розірвання цього Договору та відшкодування збитків, якщо: орендар у разі внесення орендарем 3-х орендних платежів не в повному обсязі; якщо орендар не виконує пп. 3.5, 3.6, 3.7, 4.4, 4.6, 4.7, 4.8, 4.9, 4.10, 4.11, 4.12, 4.13, 4.16, 4.17, 4.18, 4.20 цього Договору.
Відповідно до пункту 10.3 Договору його може бути розірвано на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами цього Договору.
За умовами пункту 10.6 Договору його дія припиняється достроково за згодою сторін або за рішенням суду.
Як зазначалося вище, відповідач порушив свої договірні зобов'язання щодо повного та своєчасного внесення орендної плати. При цьому з доданих до позову відомості оплат по Договору та розрахунку заборгованості по Договору вбачається, що відповідачем були допущені випадки внесення 3-х орендних платежів не в повному обсязі, що є підставою для розірвання Договору на вимогу позивача в судовому порядку.
З урахуванням викладеного суд вважає за можливе задовольнити позов в частині вимог про розірвання Договору.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.
Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували наведені у позові обставини, судом здійснено розгляд справи з урахуванням наявних у ній матеріалів, які підтверджують правомірність вимог позивача.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати Договір оренди № 1410 від 19.12.2019, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, буд.16, код 14095412) та Приватним підприємством "Гриль №2" (61052, м.Харків, вул.Конторська, буд.2, код 35352901).
Стягнути з Приватного підприємства "Гриль №2" (61052, м.Харків, вул.Конторська, буд.2, код 35352901) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, буд.16, код 14095412) 15161,94грн. заборгованості з орендної плати, 6968,72грн. пені, 5324,80грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "23" березня 2026 р.
СуддяМ.В. Калантай