8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" березня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/831/23 (922/4588/25)
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатого В.О.
розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи
в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Комунального підприємства "Житлокомсервіс" (61052, м. Харків, вул. Конторська, буд. 35, код ЄДРПОУ 34467793; адреса для листування : 61064, м. Харків, вул. Львівська, буд. 12/14)
до Фізичної особи-підприємця Лебединець Дар'ї Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення коштів в межах справи про банкрутство Комунального підприємства "Житлокомсервіс"
Комунальне підприємство "Житлокомсервіс" (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Лебединець Дар'ї Володимирівни (відповідач), в якій просить суд стягнути з останньої заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.03.2022 по 01.12.2025 за договором "1/2111/20 від 01.07.2020 року у сумі 55 245,55 грн, а також судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
У провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа про банкрутство Комунального підприємства "Житлокомсервіс", яка розглядається суддею Усатим В.О.
Частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вхідний номер 4588/25 від 22.12.2025) передана на розгляд судді Усатому В.О.
У відповідності до п. 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд встановив, що позовну заяву подано без додержання процесуальних вимог статей 162, 164, 172 ГПК України.
Ухвалою суду від 25.12.2025 залишено без руху позовну заяву Комунального підприємства "Житлокомсервіс" (вх.№ 4588/25 від 22.12.2025).
Надано позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:
- зазначити про наявність або відсутності у позивача та відповідача електронного кабінету;
- зазначити відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Роз'яснено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно з даними КП "Діловодство спеціалізованого суду" вищевказану ухвалу суду направлено до Електронного кабінету Комунального підприємства "Житлокомсервіс" 26.12.2025 о (б) 12:45.
Отже, ухвала суду від 25.12.2025 отримана заявником 26.12.2025, з огляду на що строк на усунення недоліків позовної заяви - до 05.01.2026 включно.
26.12.2025 на виконання вимог ухвали суду від 25.12.2025 та в межах строку, встановленого судом, від представника КП "Житлокомсервіс" надійшли аналогічні за змістом заяви (вх.№30387, вх.№30383) про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 30.12.2025 прийнято позовну заяву №922/831/23 (922/4588/25) Комунального підприємства "Житлокомсервіс" до Фізичної особи - підприємця Лебединець Дар'ї Володимирівни до розгляду в межах справи №922/831/23 про банкрутство Комунального підприємства "Житлокомсервіс". Відкрито провадження у справі №922/831/23 (922/4588/25). Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання до суду заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження разом із доказами надіслання (надання) їх позивачу згідно зі ст. 250 ГПК України. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву разом із доказами надіслання (надання) їх позивачу згідно зі ст. 251 ГПК України. Встановлено позивачу строк 5 днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив разом із доказами надсилання (надання) її відповідачу згідно зі ст. 251 ГПК України. Встановлено відповідачу строк 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень на цю відповідь разом із доказами надсилання (надання) їх позивачу згідно зі ст. 251 ГПК України. Роз'яснено учасникам справи, що у випадку неподання відповідачем відзиву та/або заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також у разі неподання позивачем відповіді на відзив, а відповідачем - заперечень на відповідь на відзив протягом строків, встановлених цією ухвалою, розгляд справи буде відбуватися за наявними у ній матеріалами після спливу зазначених строків, але в межах строків, встановлених ст. 248 ГПК України. Повідомлено учасників справи, що заяви по суті справи, а також заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів можуть бути ними подані або в електронному вигляді виключно через особистий кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, або в паперовому вигляді - звичайною поштою на офіційну поштову адресу суду.
Ухвалою суду від 02.03.2026 запропоновано позивачу на підставі ст. ст.161, 169 ГПК України протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали подати до суду розрахунок заборгованості з урахуванням загальної площі, яка належить на праві власності Фізичній особі - підприємцю Лебединець Дар'ї Володимирівни у розмірі 557,5 кв.м.
09.03.2026 до суду від позивача надійшла заява (вх.№5666) про усунення недоліків, що за своєю правовою природою є поясненнями на виконання вимог ухвали суду від 02.03.2026.
Додаткові пояснення (вх.№5666 від 09.03.2026) долучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 23.03.2026 закрито провадження у справі №922/831/23 (922/4588/25) в частині стягнення заборгованості за Договором №1/21111/20 від 01.07.2020 року в сумі 2 000,00 грн.
Для надання можливості відповідачу скористатися своїми процесуальними правами відповідно до ст.251, ст.252 та ст.165 Господарського процесуального кодексу України, суд, з використанням установи поштового зв'язку АТ "Укрпошта", направив на адресу відповідача - Фізичної особи-підприємця Лебединець Дар'ї Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вищезазначену ухвалу суду про відкриття провадження по справі №922/831/23 (922/4588/25) від 30.12.2025 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Однак, вказану судову кореспонденцію 19.01.2026 повернуто на адресу суду з відміткою пошти: "адресат відсутній".
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заг18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.
У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони у справі не були позбавлені права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі 922/831/23 (922/4588/25) у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Таким чином суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Водночас, відповідач своїм правом наданим відповідно до ст.251, ст.252 ГПК України не скористався, відзив на позов не надав.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Згідно з частиною 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу та довідкою про доставку до Електронного кабінету.
Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Проте, станом на день ухвалення даного рішення у справі від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Враховуючи, що суддя Усатий В.О. в період з 11.03.2026 по 13.03.2026 включно перебував у відрядженні, з 16.03.2026 по 20.03.2026 у відпустці, а 21.03.2026 -22.03.2026 вихідні дні, рішення у даній справі ухвалено у перший робочий день судді, а саме 23.03.2026.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Фізична особа - підприємець Лебединець Дар'я Володимирівна є власником нежитлових приміщень підвалу у багатоповерховому будинку №30 по Проспекту Науки у місті Харкові, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 02.03.2026.
Багатоквартирний будинок за адресою: м.Харків, проспект Науки, будинок 30 є комунальною власністю територіальної громади міста Харкова та перебуває у господарському віданні Комунального підприємства "Житлокомсервіс".
01.07.2020 між КП "Жилкомсервіс" (Управитель) та Фізичною особою - підприємцем Лебединець Д.В (Споживач/ Співвласник) було укладено Договір №1/2111/20.
Рішенням 23 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 26.01.2024 №522/24 Комунальне підприємство "Жилкомсервіс" було перейменовано у Комунальне підприємство "Житлокомсервіс", що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до п.1.1 Договору Керуючись Законом України України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Управитель зобов'язується забезпечити надання послуг з утримання спільного майна багатоквартирного будинку №30, по пр. Науки в м.Харкові, який знаходиться у господарському відданні Управителя, а Співвласник зобов'язується відшкодувати витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку, вартість яких визначена відповідним рішенням виконавчого комітету або скорегована у порядку, встановленому законом.
Згідно з п.1.2 Договору Надання послуг з утримання спільного багатоквартирного будинку здійснюється шляхом укладання відповідних договорів з виконавцями послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Відповідно до п.1.3 Договору Перелік послуг з утримання спільного майна багатоквартирного будинку визначається на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", та відповідно до встановленого тарифу.
Згідно з п.1.3 Договору Щомісячний розмір витрат на утримання спільного майна багатоквартирного будинку (далі по тексту - витрат), що підлягає відшкодуванню визначається та змінюється відповідно до рішень органів місцевого самоврядування «про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» або шляхом корегування розміру витрат на утримання спільного майна багатоквартирного будинку у випадках зміни основних складових витрат в порядку, встановленому ст. 632 та ст. 652 ЦК України.
Відповідно до 2.1 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Відшкодування витрат на утримання спільного майна багатоквартирного будинку здійснюється Співвласником не пізніше 15 числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Управителя.
Згідно з п.2.2 Договору Щомісячний розмір витрат на утримання спільного майна багатоквартирного будинку, що підлягає відшкодуванню Співвласником, становить 1508 грн. 93 коп., у т.ч. ПДВ 20%.
Відповідно до п.3.2 Договору Співвласник зобов'язаний, крім іншого відшкодовувати витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку в установлені договором строки.
Згідно з п.7.1. Договору Відповідно до вимог ч. 3 ст.631 Цивільного кодексу України цей Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами цього Договору та поширюється на відносини, що виникли з «01» липня 2020 р. та діє до моменту зміни однієї зі Сторін договору (переходу права власності чи користування на нежитлове приміщення, ліквідація суб'єктів господарювання) або до ліквідації однієї зі сторін.
Відповідно до п.7.2 Договору Договір може бути розірваний чи припинений достроково у випадках встановлених законодавством, яке регулює відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з п.7.3 Договору У випадках, передбачених пунктом 7.2. договору, Сторона, яка має намір розірвати договір, повинна не пізніше ніж за 15 днів до дати розірвання договору письмово повідомити про такі зміни іншу Сторону. При наявності письмового повідомлення про розірвання договору, на підставах визначених у п. 7.2. укладення додаткової угоди до Договору не потрібно.
Як зазначає позивач, відповідач не виконує свої обов'язки відповідно до умов Договору №1/2111/20 від 01.07.2020, у зв'язку з чим утворилася заборгованість перед КП "Житлокомсервіс" за надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у сумі 55 245,55 грн, за період з 01.03.2022 по 01.12.2025.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою досудового регулювання спору відповідачу було направлено претензію №2132/2/07-05 від 24.02.2025 про сплату боргу на суму 51 766,35 грн.
Як зазначає позивач, в добровільному порядку заборгованість за Договором №1/2111/20 від 01.07.2020, відповідачем не сплачено, що і стало підставою звернення Комунального підприємства "Житлокомсервіс" до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Лебединець Дар'ї Володимирівни про стягнення заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.03.2022 по 01.12.2025 за договором №1/2111/20 від 01.07.2020 року у сумі 55 245,55 грн,
Як зазначено судом вище, ухвалою суду від 23.03.2026, крім іншого, закрито провадження у справі №922/831/23 (922/4588/25) в частині стягнення заборгованості за Договором №1/21111/20 від 01.07.2020 року в сумі 2 000,00 грн., таким чином позовні вимоги позивача станом на час ухвалення даного рішення, що є предметом судового розгляду є вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 53 245,55 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.
За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Пунктами 1, 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлені обов'язки співвласників забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Згідно з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ( в редакції чинній на момент укладання Договору) споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами укладених договорів.
Згідно з п.1. ч.4 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 750/12850/16-ц, від 06.11.2019 у справі № 642/2858/16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17).
Вартість послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється відповідним рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова».
Перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджений рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2011 р. № 893 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова» (зі змінами, внесеними рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 27.01.2012р. № 39 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2011р. № 893 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова»; рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 10.05.2017 № 283 «Про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова»), № 318 «Про корегування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова від 11.05.2018 р.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
У відповідності до ч.1ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів розірвання Договору №1/2111/20 від 01.07.2020 у порядку, встановленому п.7.1 та 7.2 Договору.
Таким чином, на даний час Договір №1/2111/20 від 01.07.2020 є чинним, тому Відповідач повинен буд здійснювати оплату наданих послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відповідно до затвердженого органами місцевого самоврядування тарифом.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті обставин цієї справи, суд зазначає, що позивач належними та допустимими доказами довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме щодо визначення позивача виконавцем послуг з управління будинком і споруд та прибудинкових територій у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова, надання відповідачу послуг утримання будинків і споруд та прибудинкових територій а також наявності у відповідача, як у співвласника багатоквартирного будинку №30 по проспекту Науки у місті Харкові, обов'язку з оплати цих послуг та неналежне виконання відповідачем свого обов'язку з оплати вказаних послуг.
Матеріали справи не містять доказів, що Фізична особа - підприємець Лебединець Дар'я Володимирівна зверталась до позивача зі скаргами, актами-претензіями щодо неналежного надання послуг, з письмовою відмовою від послуг підприємства тощо, що свідчить про прийняття та споживання Фізична особа - підприємець Лебединець Д.В наданих йому послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Всупереч вимогам ст. 74 ГПК України відповідач не спростував розрахунок заборгованості, складений позивачем, не навів обґрунтованих аргументів невідповідності розрахунків позивача фактичним обставинам та дійсним тарифам на той чи інший період. Доказів неправильності або неточності розрахунків, сформованих позивачем, до суду надано не було.
Проте, судом встановлено, що згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Фізична особа - підприємець Лебединець Дар'я Володимирівна (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 23.06.2020 по теперішній час є власником нежитлових приміщень підвалу №18а, 18-:20, 22-:-24,52, VIII, XXVIII, XXXIX, 1-го поверху №10,10а,10б,10в,12,13,13а,14,14а,14б,15,29-:-33,35,37-:-39,42, XXXІІ загальною площею 557,5 кв.м. в літ."А-5" у будинку №30 по Проспекту Науки у місті Харкові. Натомість, як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено розрахунок заборгованості Фізичної особи - підприємця Лебединець Дар'ї Володимирівни за період з 01.03.2022 по 01.12.2025 у розмірі 55 245,55 грн. на загальну площу 657,2 кв.м.
Судом здійснено власний розрахунок та встановлено, що до стягнення підлягає 38 876,92 грн. заборгованості за Договором №1/2111/20 від 01.07.2020 за період з 01.03.2022 по 01.12.2025, з урахуванням загальної площі нежитлових приміщень, які належать на праві власності відповідачу, в решті нарахувань у розмірі 14 368,63 грн. слід відмовити як безпідставно нарахованої.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи часткове задоволення позову, суд вважає доцільним стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2130,84 грн., в іншій частині залишає за позивачем.
Керуючись статтями 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд
Позов Комунального підприємства "Житлокомсервіс" задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лебединець Дар'ї Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Житлокомсервіс" (61052, м. Харків, вул. Конторська, буд. 35, код ЄДРПОУ 34467793) заборгованість з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 38 876,92 грн. за період з 01.03.2022 по 01.12.2025 за Договором №1/2111/20 від 01.07.2020 року.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Горобця Сергія Івановича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства "Житлокомсервіс" (61052, м. Харків, вул. Конторська, буд. 35, код ЄДРПОУ 34467793) сплачений судовий збір у розмірі 2 130,84 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Комунальне підприємство "Житлокомсервіс" (61052, м. Харків, вул. Конторська, буд. 35, код ЄДРПОУ 34467793)
Відповідач: Фізична особа - підприємець Лебединець Дар'я Володимирівна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/
Рішення складено та підписано 23.03.2026.
СуддяВ.О. Усатий