65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"11" березня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2408/21
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
при секретарі судового засідання Чолак Ю. В.,
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИМСТРОЙ" (67772, Одеська обл., місто Білгород-Дністровський, селище міського типу Затока, мікрорайон "Райдужний", будинок 2, квартира 18; код ЄДРПОУ 26419251)
до відповідачів:
1) Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (67844, Одеська обл, Овідіопольський район, село Кароліно-Бугаз, вулиця Приморська, будинок 1; код ЄДРПОУ 04527307),
2) Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради (67772, Одеська обл., місто Білгород-Дністровський, селище міського типу Затока, вулиця Приморська, будинок 21; код ЄДРПОУ 04527052),
за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:
1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ),
про визнання незаконним та скасування рішення;
представники учасників справи:
від позивача - Олексієнко М. С.,
від відповідача-1 - Дзюбенко С. М. (в режимі відеоконференції),
від відповідача-2 - не з'явився,
від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ( ОСОБА_1 ) - не з'явився,
від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ( ОСОБА_2 ) - не з'явився,
У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КИМСТРОЙ" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (далі - відповідач-1, Кароліно-Бугазька сільрада), в якому просило визнати незаконним та скасувати рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області № 2191 від 22.09.2014.
В обґрунтування позову Товариство покликається на те, що між ним та Затоківською селищною радою, було укладено договір оренди земельної ділянки від 12.11.2004, згідно з яким позивач отримав у довгострокове платне користування на 25 років земельну ділянку площею 2,300 га, що знаходиться за адресою: Одеська обл., смт Затока м. Білгород-Дністровського, Лиманський курортний район, для будівництва оздоровчо-розважального комплексу. В подальшому, як зазначає позивач, земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 5110300000:02:005:0003. Звертає увагу, що договір оренди є діючим, у судовому порядку недійсним не визнавався, земельна ділянка жодним особам не передавалася, орендодавцю не поверталася та Товариство продовжує сплачувати орендну плату за договором, яка приймається орендодавцем. Водночас позивач зазначає, що йому стало відомо про прийняття Затоківською селищною радою рішення № 2191 від 22.09.2014 (далі також - спірне рішення), яким було надано дозвіл на поділ орендованої Товариством земельної ділянки. Так, позивач стверджує, що в результаті поділу було утворено нові земельні ділянки із присвоєнням їм відповідних кадастрових номерів. Спірне рішення позивач вважає таким, що порушує його права як користувача земельної ділянки згідно з діючим договором оренди.
Разом із позовом Товариство подало клопотання про витребування доказів, в якому просило витребувати у Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області:
- рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 22.09.2014 №2191;
- технічну документацію, що стала підставою для поділу земельної ділянки із кадастровим номером 5110300000:02:005:0003;
- генеральний план смт Затоказі змінами та доповненнями, у випадку якщо такі приймалися, чинні станом на 22.09.2014, в частині, що стосується земельної ділянки з кадастровим номером 5110300000:02:005:0003 за адресою: Одеська область, смт Затока, м. Білгород-Дністровський, Лиманський курортний район, з наданням відповідних документів щодо її цільового призначення.
Ухвалою від 16.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2408/21, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.09.2021, запропоновано відповідачу-1 у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив.
Цією ж ухвалою суд задовольнив клопотання позивача про витребування доказів та витребував у відповідача-1 належним чином засвідчені копії документів: рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 22.09.2014 №2191; технічну документацію, що стала підставою для поділу земельної ділянки із кадастровим номером 5110300000:02:005:0003; генеральний план смт Затоказі змінами та доповненнями, у випадку якщо такі приймалися, чинні станом на 22.09.2014, в частині, що стосується земельної ділянки з кадастровим номером 5110300000:02:005:0003 за адресою: Одеська область, смт Затока, м. Білгород-Дністровський, Лиманський курортний район, з наданням відповідних документів щодо її цільового призначення.
07.09.2021 до суду надійшло клопотання позивача про залучення співвідповідача - Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради.
09.09.2021 до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про залучення останньої до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
20.09.2021 від Кароліно-Бугазької сільради надійшло повідомлення про неможливість виконання ухвали про витребування доказів. Відповідач-1 пояснив, що Затоківська селищна рада не передавала Кароліно-Бугазькій сільраді документи, визначені в ухвалі суду.
Ухвалою від 20.09.2021 суд задовольнив клопотання позивача про залучення співвідповідача та залучив Затоківську селищну раду Білгород-Дністровської міськради до участі у справі у якості співвідповідача у справі (далі - відповідач-2, Затоківська селищна рада). Цією ж ухвалою суд відклав підготовче засідання на 25.10.2021.
Того ж дня суд постановив ухвалу про залучення до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.
21.10.2021 до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи без її участі.
03.11.2021 від представника відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи спочатку.
Протокольною ухвалою від 03.11.2021 суд задовольнив клопотання представника відповідача-2 про розгляд справи спочатку та призначив підготовче засідання на 22.11.2021.
19.11.2021 від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким він не погоджується з позовними вимогами Товариства, просить відмовити у їх задоволенні. Свою позицію мотивує тим, що договір оренди земельної ділянки від 12.11.2004 був розірваний станом на дату прийняття спірного рішення та право оренди позивача було припинено. Вважає, що право оренди Товариства було припинено в силу вимог закону, оскільки позивач не використав орендовану ним земельну ділянку за цільовим призначенням, а саме не здійснив будівництво на ній оздоровчо-розважального комплексу. Також стверджує про обрання позивачем неефективного способу захисту порушеного, на його думку, права, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
22.11.2021 до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_2 про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів.
Протокольною ухвалою від 22.11.2021 суд задовольнив вказане клопотання та залучив ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів.
Також суд відклав підготовче засідання на 08.12.2021.
08.12.2021 від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.
Протокольною ухвалою від 08.12.2021 відкладено підготовче засідання на 20.12.2021.
16.12.2021 представник ОСОБА_2 подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі № 916/2408/21 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 495/10218/21 за позовом ОСОБА_2 до Товариства та Затоківської селищної ради про припинення права користування земельною ділянкою.
В подальшому підготовче засідання неодноразово відкладалося.
16.02.2022 до суду надійшло клопотання представника позивача про витребування у Головного управління Держгеокадастру в Одеській області належним чином засвідчених копій документів, а саме: рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 22.09.2014 № 2191; технічної документації, що стала підставою для поділу земельної ділянки із кадастровим номером 5110300000:02:005:0003.
Ухвалою від 13.06.2022 суд задовольнив клопотання представника позивача та витребував у Головного управління Держгеокадастру в Одеській області належним чином засвідчені копії документів, а саме: рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 22.09.2014 № 2191; технічної документації, що стала підставою для поділу земельної ділянки із кадастровим номером 5110300000:02:005:0003.
01.07.2022 від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надійшло повідомлення про неможливість виконання ухвали від 13.06.2022 про витребування доказів.
Протокольною ухвалою від 04.07.2022 суд відклав підготовче засідання на 18.07.2022 та зобов'язав позивача до наступного судового засідання надати до суду оскаржуване рішення Затоківської селищної ради № 2191 від 22.09.2014, або повідомити особу, в якої вказане рішення знаходиться, із наданням відповідних доказів. Крім того, суд попередив представника позивача про наслідки неподання вказаного документу, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
18.07.2022 до суду надійшло клопотання представника позивача про витребування у відповідача-2 рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 22.09.2014 № 2191; технічної документації, що стала підставою для поділу земельної ділянки із кадастровим номером 5110300000:02:005:0003; генерального плану смт. Затока зі змінами та доповненнями, у випадку якщо такі приймалися, чинні станом на 22.09.2014, в частині, що стосується земельної ділянки з кадастровим номером 5110300000:02:005:0003 за адресою: Одеська область, смт. Затока, м. Білгород-Дністровського, Лиманський курортний район, з наданням відповідних документів щодо її цільового призначення.
В той же день представник позивача подав до суду клопотання про застосування заходів процесуального примусу - тимчасового вилучення державним виконавцем доказів для дослідження судом. Так, представник позивача просив вилучити у Кароліно-Бугазької сільської ради належним чином засвідчені копії вищезазначених документів.
Протокольною ухвалою від 18.07.2022 суд відмовив у задоволенні клопотання про застосування заходів процесуального примусу, у зв'язку з його передчасністю.
25.07.2022 від представника позивача надійшли додаткові пояснення із обґрунтуванням необхідності витребування доказів.
Ухвалою від 25.07.2022 суд задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів та витребував у відповідача-2 належним чином засвідчені копії документів, а саме: рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 22.09.2014 № 2191; технічної документації, що стала підставою для поділу земельної ділянки із кадастровим номером 5110300000:02:005:0003; генерального плану смт. Затока зі змінами та доповненнями, у випадку якщо такі приймалися, чинні станом на 22.09.2014, в частині, що стосується земельної ділянки з кадастровим номером 5110300000:02:005:0003 за адресою: Одеська область, смт. Затока, м. Білгород-Дністровського, Лиманський курортний район, з наданням відповідних документів щодо її цільового призначення.
12.08.2022 представник відповідача-2 надіслав до суду повідомлення про неможливість виконання ухвали про витребування доказів від 25.07.2022. Повідомлення було мотивовано тим, що витребувані судом документи відсутні у Затоківської селищної ради.
Ухвалою від 29.08.2022 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КИМСТРОЙ" до Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради, за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування рішення на підставі пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України залишено без розгляду.
При постановленні вказаної ухвали суд керувався тим, що спірне рішення позивач разом із позовом та в подальшому до суду не надав, витребування судом за клопотаннями позивача вказаного рішення у відповідачів та у Головного управління Держгеокадастру в Одеській області не дало результатів, оскільки усі вони повідомляли про відсутність спірного рішення та інших витребуваних документів. Так, суд залишив позов без розгляду, оскільки вважав неможливим розглядати справу, враховуючи відсутність ключового доказу - спірного рішення.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.08.2022 скасовано, справу № 916/2408/21 направлено до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Ухвалою від 25.01.2023 справу прийнято до провадження, продовжено розгляд справи та призначено підготовче засідання на 20.02.2023.
20.02.2023 до суду надійшло клопотання представника позивача про витребування у відповідача-2 доказів, а саме: рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 22.09.2014 № 2191; технічної документації, що стала підставою для поділу земельної ділянки із кадастровим номером 5110300000:02:005:0003; генерального плану смт Затока зі змінами та доповненнями, у випадку якщо такі приймалися, чинні станом на 22.09.2014, в частині, що стосується земельної ділянки з кадастровим номером 5110300000:02:005:0003 за адресою: Одеська область, смт Затока, м. Білгород-Дністровського, Лиманський курортний район, з наданням відповідних документів щодо її цільового призначення.
Ухвалою від 01.03.2023 суд задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів та витребував у Затоківської селищної ради належним чином засвідчені копії документів, а саме: рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 22.09.2014 № 2191; технічної документації, що стала підставою для поділу земельної ділянки із кадастровим номером 5110300000:02:005:0003; генерального плану смт Затока зі змінами та доповненнями, у випадку якщо такі приймалися, чинні станом на 22.09.2014, в частині, що стосується земельної ділянки з кадастровим номером 5110300000:02:005:0003 за адресою: Одеська область, смт Затока, м. Білгород-Дністровського, Лиманський курортний район, з наданням відповідних документів щодо її цільового призначення.
Цією ж ухвалою суд також зобов'язав відповідача-2, у разі відсутності витребуваних доказів, повідомити суд про причини такої відсутності.
20.04.2023 до суду надійшло клопотання представника позивача про застосування до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради заходів процесуального примусу, а саме тимчасового вилучення державним виконавцем доказів для дослідження судом.
Ухвалою від 21.04.2023 суд задовольнив клопотання представника позивача про застосування до відповідача-2 заходів процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення письмових доказів державним виконавцем для дослідження судом.
Вказаною ухвалою було тимчасово вилучено у Затоківської селищної ради оригінали або належним чином засвідчені копії наступних письмових доказів: рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 22.09.2014 № 2191; технічну документацію, що стала підставою для поділу земельної ділянки із кадастровим номером 5110300000:02:005:0003; генеральний план смт Затока зі змінами та доповненнями, у випадку якщо такі приймалися, чинні станом на 22.09.2014, в частині, що стосується земельної ділянки з кадастровим номером 5110300000:02:005:0003 за адресою: Одеська область, смт Затока, м. Білгород-Дністровського, Лиманський курортний район, з відповідними документами щодо цільового призначення цієї земельної ділянки.
Вилучення доказів за клопотанням представника позивача було доручено Білгород-Дністровському відділу ДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Цією ж ухвалою провадження у справі № 916/2408/21 зупинено до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.
21.06.2024 до суду надійшло повідомлення державного виконавця Білгород-Дністровського відділу ДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, яке було мотивовано державним виконавцем з посиланням на п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою від 03.07.2024 поновлено провадження у справі № 916/2408/21, призначено судове засідання на 22.07.2024.
У судовому засіданні представник позивача, з урахуванням доводів, викладених державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу ДВС у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), просив доручити виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 21.04.2023 у даній справі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Ухвалою від 22.07.2024 доручено виконання ухвали Господарського суду Одеської області від 21.04.2023 у справі № 916/2408/21 про застосування заходів процесуального примусу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Цією ж ухвалою зупинено провадження у справі № 916/2408/21 до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.
17.03.2025 до суду надійшла постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 13.03.2025 ВП № НОМЕР_2.
У постанові йдеться про те, що державним виконавцем було вжито заходи, визначені Законом України "Про виконавче провадження", щодо виконання ухвали суду, однак, встановити місцезнаходження та наявність документів не було можливим.
Ухвалою від 20.06.2025 поновлено провадження у справі № 916/2408/21 та призначено підготовче засідання на 07.07.2025.
21.07.2025 від представника відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке суд того ж дня задовольнив протокольною ухвалою та призначив підготовче засідання на 08.09.2025.
21.07.2025, 05.09.2025 та 22.09.2025 від представника позивача надходили заяви щодо витребування доказів, які суд повернув без розгляду ухвалою від 22.09.2025 на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України.
05.09.2025 представник відповідача-1 подав до суду клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.
Протокольною ухвалою від 22.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.10.2025.
20.10.2025 представник позивача подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке суд того ж дня повернув без розгляду протокольною ухвалою на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України.
10.11.2025 від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.
Того ж дня до суду надійшло клопотання представника позивача про витребування у з Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури належним чином засвідчених копій наступних письмових доказів:
- рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 22.09.2014 № 2191;
- технічної документації, що стала підставою для поділу земельної ділянки із кадастровим номером 5110300000:02:005:0003;
- генерального плану смт Затока зі змінами та доповненнями, у випадку якщо такі приймалися, чинні станом на 22.09.2014, в частині, що стосується земельної ділянки з кадастровим номером 5110300000:02:005:0003 за адресою: Одеська область, смт Затока, м. Білгород-Дністровського, Лиманський курортний район, з відповідними документами щодо цільового призначення цієї земельної ділянки.
У цьому ж клопотанні представник позивача просив поновити строк на його подачу.
Судове засідання у справі неодноразово відкладалося, зокрема, у зв'язку з численними повітряними тривогами.
Ухвалою від 08.12.2025 суд поновив позивачу строк для подання клопотання про витребування доказів, клопотання задовольнив частково та витребував у Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури належним чином засвідчену копію рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 22.09.2014 № 2191.
09.01.2026 від прокуратури надійшло повідомлення про відсутність витребуваного документа.
12.01.2026 представник відповідача-1 заявив усне клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності.
12.01.2026 до суду надійшло клопотання представника позивача про витребування у Слідчого управління Головного управління національної поліції в Одеській області належним чином засвідченої копії рішення Затоківської селищної ради Білгород Дністровської міської ради Одеської області від 22.09.2014 №2191. У цьому ж клопотанні представник позивача просив поновити строк на подачу відповідного клопотання.
Протокольною ухвалою від 12.01.2026 суд залишив без задоволення клопотання про витребування доказів від 12.01.2026, оскільки представник позивача, в порушення приписів ч. 2 ст. 81 ГПК України, не зазначив у клопотанні заходів, яких вжив для отримання доказів самостійно.
20.01.2026 представник позивача подав до суду письмові заперечення проти заяви відповідача-1 про застосування наслідків спливу позовної давності.
21.01.2026 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання та додаткові письмові пояснення по справі.
02.02.2026 представник позивача подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Клопотання про відкладення розгляду справи були мотивовані необхідністю надання додаткового часу для отримання відповідей на адвокатські запити, з метою відшукання спірного рішення Затоківської селищної ради. Подані представником позивача клопотання суд задовольняв, у зв'язку з чим у судове засідання неодноразово відкладалося.
13.02.2026 до суду надійшло клопотання представника позивача про витребування у Київського районного суду міста Одеси належним чином засвідченої копії рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 22.09.2014 № 2191. Водночас представник позивача просив поновити строк на подачу вказаного клопотання.
Ухвалою від 16.02.2026 суд поновив позивачу строк для подання клопотання про витребування доказів, клопотання задовольнив та витребував у Київського районного суду міста Одеси належним чином засвідчену копію рішення Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області від 22.09.2014 № 2191. Цією ж ухвалою суд відклав судове засідання на 11.03.2026.
05.03.2026 від Київського районного суду міста Одеси надійшло повідомлення про відсутність спірного рішення та неможливість виконання ухвали про витребування доказів.
У судовому засіданні, яке відбулось 11.03.2026, представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача-1 заперечував проти задоволення позову.
Інші учасники справи явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, в той час як про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.
11.03.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача-1, суд встановив наступне.
12.11.2004 між Затоківською селищною радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КИМСТРОЙ» (орендар) було укладено договір оренди (т. 1 а.с. 11-13), згідно з яким орендодавець надає, а орендар приймає у довгострокове платне користування терміном на 25 років земельну ділянку площею 2,300 га, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., смт Затока, м. Білгород-Дністровського, Лиманський курортний район, для будівництва оздоровчо-розважального комплексу.
Договір посвідчено 12.11.2004 державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Щукіною Л. С. та зареєстровано в реєстрі за № 4-4872.
Доказів припинення вказаного договору або визнання його недійсним матеріали справи не містять.
Позивач зазначає, що у зв'язку із набранням чинності Законом України «Про Державний земельний кадастр», було здійснено формування земельної ділянки та присвоєно їй кадастровий номер 5110300000:02:005:0003.
В подальшому, як вказує позивач, йому стало відомо про зникнення з Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку з номером 5110300000:02:005:0003, у зв'язку з чим представник позивача звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (далі - ГУ Держгеокадастру) з адвокатським запитом від 02.10.2020 № 1/2.
Листом від 20.10.2020 № 29-15-0.83-10517/2-20 ГУ Держгеокадастру на адвокатський запит представника позивача повідомило про те, що рішенням Затоківської селищної ради № 2191 від 22.09.2014 надано дозвіл на поділ земельної ділянки загальною площею 2,300 га, розташованої за адресою Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт Зактока, Лиманський район.
Також ГУ Держгеокадастру зазначило, що земельна ділянка з кадастровим номером 5110300000:02:005:0003 перенесена до архівного шару програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. За інформацією ГУ Держгеокадастру, в результаті поділу утворено земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 5110300000:02:005:0007, 5110300000:02:005:0008, 5110300000:02:005:0009, 5110300000:02:005:0010, 5110300000:02:005:0011, 5110300000:02:005:0012, 5110300000:02:005:0013, 5110300000:02:005:0014, 5110300000:02:005:0015, 5110300000:02:005:0016, 5110300000:02:005:0017, 5110300000:02:005:0018, 5110300000:02:005:0019, 5110300000:02:005:0020, 5110300000:02:005:0021, 5110300000:02:005:0022, 5110300000:02:005:0023, 5110300000:02:005:0024, 5110300000:02:005:0025, 5110300000:02:005:0026, 5110300000:02:005:0027, 5110300000:02:005:0028, 5110300000:02:005:0029, 5110300000:02:005:0030, 5110300000:02:005:0031, 5110300000:02:005:0032, 5110300000:02:005:0033, 5110300000:02:005:0034, 5110300000:02:005:0035, 5110300000:02:005:0036, 5110300000:02:005:0037, 5110300000:02:005:0038, 5110300000:02:005:0156, 5110300000:02:005:0040, 5110300000:02:005:0041, 5110300000:02:005:0042, 5110300000:02:005:0043, 5110300000:02:005:0044, 5110300000:02:005:0045, 5110300000:02:005:0046, 5110300000:02:005:0047, 5110300000:02:005:0048, 5110300000:02:005:0049, 5110300000:02:005:0050, 5110300000:02:005:0051, 5110300000:02:005:0052, 5110300000:02:005:0053, 5110300000:02:005:0054. Крім того, ГУ Держгеокадастру вказало, що згідно даних Державного земельного кадастру інформація про земельні ділянки з кадастровими номерами 5110300000:02:005:0016, 5110300000:02:005:0035, 5110300000:02:005:0038, 5110300000:02:005:0052 перенесені до архівного шару програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок. Шляхом поділу даних земельних ділянок було утворено нові земельні ділянки з кадастровими номерами 5110300000:02:005:0219, 5110300000:02:005:0220, 5110300000:02:005:0215, 5110300000:02:005:0216, 5110300000:02:005:0157, 5110300000:02:005:0158, 5110300000:02:005:0217, 5110300000:02:005:0218.
Спірне рішення Затоківської селищної ради № 2191 від 22.09.2014, про існування якого повідомило ГУ Держгеокадастру, позивач вважає таким, що порушує його права як користувача земельної ділянки згідно з діючим договором оренди.
Вимоги позивача про визнання незаконним та скасування спірного рішення є предметом позову у даній справі.
Здійснюючи аналіз обґрунтованості позовних вимог, господарський суд виходить з такого.
За приписами ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування (ч. 4 ст. 164 ГПК України).
Статтею 80 ГПК України чітко врегульовано порядок та строки подання доказів учасниками справи.
Так, відповідно до ч. 2, 4 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Частиною першою статті 81 ГПК України унормовано, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Суд також звертає увагу, що в силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких викладено в статтях 13, 14 ГПК України, а також приписів статті 74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов'язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами першою, другою статті 210 ГПК України визначено, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У пунктах 1-3 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
З урахуванням зазначеного, суд, розглядаючи спір про визнання незаконним та скасування рішення, повинен встановити порушення прав позивача спірним рішенням, для чого суду необхідно таке рішення дослідити.
Звертаючись із позовом у даній справі, позивач не додав до позовної заяви копію спірного рішення. Водночас подав клопотання про його витребування у Кароліно-Бугазької сільради, яке суд задовольнив ухвалою від 16.08.2021. Проте, Кароліно-Бугазька сільрада повідомила суд про неможливість виконання ухвали про витребування доказів. Вказане повідомлення було мотивовано тим, що Затоківська селищна рада не передавала відповідачу-1 документи, які витребувано ухвалою суду.
Після відкриття провадження у справі позивач заявив ще дев'ять клопотань про витребування доказів, зокрема, і спірного рішення: у Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (клопотання від 16.02.2022), у Затоківської селищної ради (клопотання від 18.07.2022 та від 20.02.2023), у Офісу Генерального прокурора (клопотання від 21.07.2025), у Білгород-Дністровської окружної прокуратури (клопотання від 05.09.2025), у Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури (клопотання від 22.09.2025 та від 10.11.2025), у Слідчого управління ГУНП в Одеській області (клопотання від 12.01.2026), у Київського районного суду м. Одеси (клопотання від 13.02.2026).
Клопотання від 16.02.2022, від 18.07.2022, від 20.02.2023, від 10.11.2025 та від 13.02.2026 судом були задоволені, із одночасним поновленням позивачу строку на їх подання. Втім, задоволення вказаних клопотань не призвело до результатів, оскільки Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, Затоківська селищна рада, Одеська обласна прокуратура та Київський районний суд м. Одеси повідомляли про відсутність у них спірного рішення.
До того ж, за клопотанням позивача суд ухвалою від 21.04.2023 застосував до Затоківської селищної ради заходи процесуального примусу - тимчасове вилучення письмових доказів державним виконавцем для дослідження судом, у тому числі, й спірного рішення. Однак, 17.03.2025 до суду надійшла постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 13.03.2025 ВП № НОМЕР_2. У постанові йдеться про те, що державним виконавцем було вжито заходи, визначені Законом України "Про виконавче провадження", щодо виконання ухвали суду, однак, встановити місцезнаходження та наявність документів не виявилося можливим.
Так, суд констатує, що у матеріалах справи спірне рішення відсутнє, а численні спроби його витребування ухвалами суду за клопотаннями позивача не призвели до результатів.
Отже, зважаючи на те, що суд позбавлений можливості дослідити та оцінити спірне рішення, суд відмовляє у задоволенні позову, оскільки у матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази в обґрунтування позовних вимог.
При цьому суд зазначає, що, з урахуванням поведінки позивача, який в ході розгляду справи неодноразово намагався віднайти спірне рішення, з метою повного та всебічного розгляду справи, задля забезпечення позивачу права на доступ до правосуддя та на справедливий суд, справу було розглянуто в розумний строк, тобто такий, що був необхідний для встановлення фактичних обставин справи та для надання можливості всім учасникам провадження скористатись повним обсягом процесуальних прав.
Європейський суд з прав людини наголошує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава - учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, а і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції", заява № 12964/87, § 59).
Отже, суд зазначає, що судовий процес не може перетворюватися на безперестанний пошук оскаржуваного позивачем акта, оскільки це не узгоджується із завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності.
Разом з тим, суд наголошує, що у даному випадку відмова у позові, у зв'язку з ненаданням позивачем спірного рішення, не є надмірним формалізмом, а є проявом реалізації принципу верховенства права та принципів господарського судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності, змагальності та диспозитивності. Подібні правові висновки викладено у п. 61 постанови Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 916/3074/20.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог з вищенаведених мотивів, суд залишив без задоволення клопотання представників позивача та відповідача-1 про залучення до участі у справі третіх осіб, оскільки матеріалами справи фактично не підтверджено можливість впливу судового рішення на права та обов'язки третіх осіб.
Також, суд не розглядав заяву відповідача-1 про застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки у задоволенні позову відмовлено через відсутність належних і допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог.
Надаючи оцінку доводам сторін, суд врахував, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
З огляду на викладене суд вважає, що при розгляді даної справи судом надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
За приписами ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 11 березня 2026 р. Повне рішення складено та підписано 20 березня 2026 р.
Суддя Р.В. Волков