79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
18.03.2026 Справа № 914/3986/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. за участі секретаря судового засідання Свистуна П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали справи за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», м. Київ,
до відповідача: Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , м. Львів,
про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 165640,71 грн.
За участі представників
від позивача: Загорулько Є.А. - адвокат,
від відповідача: Вітенко О.Ю. - представник,
від третьої особи: не з'явився.
Суть спору: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», м. Київ, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , 165640,71 грн. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , м. Львів.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач посилається на те, що він виплатив страхове відшкодування (відшкодував вартість відновлювального ремонту транспортного засобу) власнику транспортного засобу, який потерпів у дорожньо-транспортній пригоді. Власник транспортного засобу, який отримав страхове відшкодування є страхувальником позивача на підставі Договору страхування транспортного засобу та потерпілим у дорожньо-транспортній пригоді.
Як на правові підстави позову акціонерне товариство посилається на приписи ст.ст. 512, 514, 993, 1166, 1188, 1192 ЦК України та ст. 108 Закону України «Про страхування».
Заперечення відповідача.
Відповідач у відзиві (а.с. 97-102) просить у задоволенні позву відмовити повністю. Відповідач визнає, що 28.12.2024 р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу під керування військовослужбовця військової частини та транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди завдано майнової шкоди автомобілю під керуванням ОСОБА_2 . На підставі висновків Верховного Суду, які викладено у його постанові від 14.12.2021 р., відповідач вважає, що потерпіла особа набула право отримати відшкодування шкоди, а обов'язок виплатити відповідне відшкодування за Законом № 1961-ІV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом № 1961-ІV випадках МТСБУ), та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом № 1961-ІV не має обов'язку здійснити страхове відшкодування.
Відповідач у відзиві визнає, що транспортний засіб «Богдан 2251», з вини водія якого трапилась дорожньо-транспортна пригода, перебуває на балансі відповідача, який не укладав договору страхування своєї цивільно-правової відповідальності.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, то відповідач зазначає, що суд має врахувати розумність таких витрат та пересвідчитись, що ці витрати є співмірними із складністю провадження та відповідають критерію реальності.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
В судовому засіданні судом оголошувалась перерва, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , залишено без розгляду клопотання відповідача про залучення співвідповідача та судове засідання у справі відкладалось з підстав, зазначених в наявних у матеріалах справи ухвалах суду.
Мотивувальна частина рішення.
Враховуючи зміст позовної заяви, характер спірних правовідносин між сторонами, до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування існування обставин, що свідчать про перехід до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, права вимоги, яке страхувальник (потерпіла особа у дорожньо-транспортній пригоді), що одержав страхове відшкодування, має до відповідача (особи, відповідальної за збитки). До предмета доказування відповідача належить доказування існування обставин, які спростовують факти, викладені у позовній заяві.
Вичерпний перелік доказів, якими сторони підтверджують наявність обставин, що є предметом доказування у справі, зазначено ним в додатках до позовної заяви, відзиву, та до поданих суду заяв.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин, вірогідність наявних у матеріалах справи та перевірених судом доказів, застосовуючи викладені нижче норми права та вважаючи встановленими наведені нижче обставини, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Долученими до позовної заяви додатком до Протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 207219, відповіддю від НПУ, паперовою копією інформації щодо стадій розгляду, зокрема справи № 463/64/25 з офіційного сайту органу судової влади України з електронною адресою: https://court.gov.ua/fair/sud/2125/ та постановою Личаківського районного суду м. Львова від 16.01.2025 р. у справі № 463/64/25, яка набрала законної сили 27.01.2025 р. (а.с. 12-20), підтверджується той факт, що 28.12.2024 р. о 12 год. 44 хв. у м. Львові трапилась дорожньо-транспортна пригода за участі автобуса марки «Богдан», державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , та легкового автомобіля TOYOTA YARIS CROSS, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 .
Винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнано водія автобуса марки «Богдан» (державний номерний знак НОМЕР_2 ), ОСОБА_1 .
Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено транспортний засіб TOYOTA YARIS CROSS, державний номерний знак НОМЕР_3 .
На підставі Заяви № 25210694446 про подію з ознаками страхового випадку згідно договору КАСКО № 826002/4615/0002244/1, яку подано ОСОБА_3 30.12.2024 р. (а.с. 65), позивач 08.01.2025 р. склав Страховий Акт 2521069446 (а.с. 63). У цьому Страховому акті позивач визначив, що сума страхового відшкодування становить 165640,71 грн., франшиза - 25000 грн. Позивач також зробив висновок, що подія кваліфікована як страховий випадок і страхувальнику, ОСОБА_3 , слід виплатити страхове відшкодування в розмірі 165640,71 грн.
Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу TOYOTA YARIS CROSS та факт проведення такого відновлювального ремонту ТОВ «Сервісний центр «Діамант», вартістю 190640,71 грн., підтверджується рахунком-фактурою № ДМ00000027 від 04.01.2025 р., Актами виконаних робіт № 172467 від 28.01.2025 р., № 172470 від 28.01.2025 р. та Звітом про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 28.12.2024 р. (а.с. 29-62).
Платіжною інструкцією № 008482 від 09.01.2025 р. (а.с. 64) підтверджується факт виплати позивачем ОСОБА_3 165640,71 грн. страхового відшкодування, згідно з договором 826002/4615/0002244 від 29.01.2024 р., яке являло собою вартість відновлювального ремонту транспортного засобу (TOYOTA YARIS CROSS) із врахуванням зносу, за винятком 25000 грн. франшизи.
Сертифікатом добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» № 826002/4615/0002244 від 29.01.2024 р. з Додатком № 1 до нього та Протоколом оформлення електронного договору страхування (а.с. 67-82) підтверджується факт укладення між позивачем та ОСОБА_3 договору страхування майнових інтересів страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом TOYOTA YARIS CROSS, державний номерний знак НОМЕР_3 , страховим ризиком, визначено, зокрема й ДТП.
Копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 03.02.2023 р. (а.с. 66) та відповіддю НПУ (а.с. 14-17) підтверджується та обставина, що ОСОБА_3 є власником транспортного засобу марки TOYOTA YARIS CROSS, державний номерний знак НОМЕР_3 .
Згідно з ст. 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
На підставі ст. ст. 1172, 1187, п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України ОСОБА_3 , автомобілю якої завдано шкоди джерелом підвищеної небезпеки, мала право вимагати відшкодування такої шкоди від особи, якій на підставі права власності належить згаданий транспортний засіб та працівником якої заподіяно таку шкоду.
Відповіддю НПУ (а.с. 14-17) підтверджується той факт, що власником автобусу марки «Богдан», державний номерний знак НОМЕР_2 , є В/Ч НОМЕР_1 . Відповідач у відзиві (а.с. 98) визнає, що винуватець дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 , є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 . У матеріалах справи немає доказів, які б свідчили про недостовірність цієї обставини або про її визнання у зв'язку з примусом. Тому ця обставина на підставі ч. 1 ст. 75 ГПК України не підлягає доказуванню.
Проте вказане підтверджується й згаданою вище відповіддю НПУ, яку отримано позивачем через офіційний веб-сайт МТСБУ.
Заперечення відповідача проти позову необґрунтовані. З 01.01.2025 р. введено в дію Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 3720-IX від 21 травня 2024 року.
Згідно з приписами ст. 19 цього Закону допускається пряме врегулювання страхового випадку.
Відповідно до наведеної правової норми, у разі дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю лише двох забезпечених транспортних засобів або за участю лише двох транспортних засобів, з яких забезпеченим є транспортний засіб, власником якого є потерпіла особа, і в якій потерпілій особі заподіяно шкоду виключно у вигляді пошкодження або фізичного знищення такого транспортного засобу, потерпіла особа має право на пряме врегулювання страхового випадку.
Пряме врегулювання страхового випадку передбачає виконання страховиком потерпілої особи визначених цим Законом прав і обов'язків страховика відповідальної особи щодо розгляду заяви про страхову виплату, прийняття рішення за результатами її розгляду та здійснення страхової виплати в разі прийняття відповідного рішення.
У разі якщо шкоду забезпеченому транспортному засобу потерпілої особи заподіяно транспортним засобом у випадках, передбачених пунктами 1, 3-5 частини першої статті 43 згаданого Закону, обов'язки страховика відповідальної особи покладаються на МТСБУ.
Потерпіла особа, яка скористалася правом на пряме врегулювання страхового випадку і звернулася із заявою про страхову виплату до страховика потерпілої особи, втрачає право на звернення до страховика відповідальної особи за отриманням страхової виплати. Потерпіла особа, яка не скористалася правом на пряме врегулювання страхового випадку і звернулася із заявою про страхову виплату до страховика відповідальної особи, втрачає право на звернення до страховика потерпілої особи за отриманням страхової виплати.
Потерпіла особа, ОСОБА_3 , скористалась правом на пряме врегулювання страхового випадку та звернулась до позивача з заявою про страхову виплату до страховика потерпілої особи (а.с. 65). Страхове відшкодування в розмірі 165640,71 їй здійснено 09.01.2025 р. платіжною інструкцією № 008482. Вказане свідчить про те, що потерпіла особа втратила право на звернення до страховика відповідальної особи за отриманням страхової виплати. Тому це право не могло на підставі ст. 993 ЦК України перейти до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна.
Крім цього, спір у справі не стосується порушенням відповідачем права позивача на виплату йому та отримання ним страхової виплати. Така уже виплачена страховиком потерпілій особі. Спір у справі стосується відшкодування, відповідно до приписів ст. ст. 1172, 1187, п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкоди особою, яка відповідальна за завдані збитки, як власник джерела підвищеної небезпеки, та якій на підставі права власності належить транспортний засіб, що перебував під керуванням її працівника.
Відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача з урахуванням коефіцієнту, який встановлено ч. 3 ст. ст. 4 Закону України «Про судовий збір», оскільки позов подано в електронній формі. Зайво сплачений судовий збір підлягає поверненню позивачу ухвалою суду за його заявою.
Що стосується витрат позивача на професійну правничу допомогу, то суд вважає за доцільне за клопотанням відповідача на підставі ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, до 4500 грн. При цьому суд бере до уваги те, що справа є типовою та малозначною, вона не потребувала виконання адвокатом позивача складних робіт значного обсягу й витрачання великої кількості часу на виконання таких робіт, з огляду на їх типовість.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 247-252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (04112, м. Київ, вул. О. Теліги, 6 в, код ЄДРПОУ 20033533) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), задовольнити повністю.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (04112, м. Київ, вул. О. Теліги, 6 в, код ЄДРПОУ 20033533) 165640,71 грн. шкоди, 2422,4 грн. судового збору та 4500 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
2. Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
3. На рішення Господарського суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне рішення складено 23.03.2026 р.
Суддя Бортник О.Ю.