ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.02.2026Справа № 910/15311/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Михайлової А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи №910/15311/24
За позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут»
про визнання недійсним рішення загальних зборів та рішення правління
Представники учасників справи:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут» (далі - відповідач) про визнання недійним та скасування:
- рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут», оформлене протоколом від 30.12.2021, яким затверджено кошторис ОСББ «Авангард-Добробут» на 2022 рік у сумі доходів 4175169,24 грн, витрат у сумі 4175169,24 грн, внески з власників квартир на утримання будинку в розмірі 6,97 грн за 1 кв. метр, на ремонтний фонд в розмірі 1,00 грн за кв. метр, внески на консьєржів у розмірі 143,00 грн з однієї квартири (окрім квартири АДРЕСА_1 ), внески на утримання будинку з власників нежитлових приміщень в розмірі 8,00 грн за 1 кв. метр;
- рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут», прийняте в грудні 2022 року, яким затверджено кошторис ОСББ «Авангард-Добробут» на 2023 рік, внески з власників квартир на утримання будинку в розмірі 7,42 грн за 1 кв. метр, на ремонтний фонд в розмірі 1,00 грн за кв. метр, внески на консьєржів у розмірі 150,00 грн з однієї квартири;
- рішення правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут», оформлене протоколом засідання правління від 23.01.2024, яким затверджено кошторис ОСББ «Авангард-Добробут» на 2024 рік у сумі доходів 5369916,12 грн, витрат у сумі 5369916,12 грн, внески з власників квартир на утримання будинку в розмірі 8,16 грн за 1 кв. метр, на ремонтний фонд в розмірі 1,50 грн за 1 кв. метр, внески на консьєржів у розмірі 160 грн з однієї квартири, внески.
Разом з позовом, ОСОБА_1 було подано клопотання про витребування доказів, у якому просив суд витребувати у відповідача усі документи щодо скликання і проведення загальних зборів співвласників ОСББ в грудні 2021 року, зокрема, протокол засідання правління від 29.11.2021, протокол загальних зборів ОСББ від 30.12.2021, бюлетені для голосування; усі документи щодо скликання і проведення загальних зборів співвласників ОСББ в грудні 2022 року, зокрема, рішення правління, протокол загальних зборів ОСББ, бюлетені для голосування; усі документи щодо скликання і проведення загальних зборів в січні 2024 року, зокрема, рішення правління, протокол засідання правління від 23.01.2024, бюлетені для голосування; рішення ОСББ, яким обрано склад правління ОСББ 2021-2023 років; рішення ОСББ, яким обрано голову правління ОСББ 2021-2023 років; рішення ОСББ про встановлення матеріального та іншого заохочення голови та членів правління ОСББ 2021-2024 років; документи, які підтверджують інформацію про загальну кількість квартир (та їх площі), кількість нежитлових приміщень (та їх площі), які є в багатоквартирному будинку та перелік власників квартир та нежитлових приміщень станом на 30.12.2021, станом на грудень 2022, станом на січень 2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/15311/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено учасникам справи строки на подачу заяв по суті спору та призначено підготовче засідання у справі на 04.02.2025.
13.01.2025 року через відділ діловодства суду від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут» (далі - ОСББ) надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечив та вказав, що загальні збори ОСББ «Авангард-Добробут» були проведені 30.12.2021 року, відповідно до законодавства та карантинних обмежень, діючих на той час; вказані збори були організовані у форматі письмового опитування, що є допустимим варіантом проведення зборів за умов, коли неможливо зібрати співвласників фізично. При цьому, відповідач зауважив, що затвердження кошторису на 2023 рік ухвалено протоколом засідання правління ОСББ «Авангард-Добробут» від 20.01.2023 року, у зв'язку з надзвичайними обставинами, спричиненими воєнним станом, який було введено Указом Президента України від 24 лютого 2022 року, що не суперечить закону, враховуючи наведене провадження у цій частині підлягає закриттю відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, так як відсутній предмет спору. Щодо рішення загальних зборів ОСББ про затвердження кошторису на 2024 рік, то таких загальних зборів також не скликалось, а відповідний кошторис був затверджений протоколом засідання правління ОСББ «Авангард-Добробут» від 23.01.2024 року і він є законним, обґрунтованим та прийнятим у надзвичайних умовах воєнного стану для забезпечення належного утримання будинку.
Відповідач також наголосив, що більшість співвласників підтримали та сплачували внески на утримання будинку відповідно до затверджених тарифів, і оскільки переважна більшість співвласників прийняли розмір внесків на утримання будинку та сумлінно виконували свої обов'язки, то рішення у даній справі не може бути ухвалене на користь окремої особи, яка свідомо не виконує зобов'язання, ігноруючи колективні домовленості. При цьому, на переконання відповідача, позивач подаючи даний позов, фактично здійснює зловживання правами так як будучи власником квартири свідомо ухиляється від виконання обов'язку з належного утримання багатоквартирного будинку в якому знаходиться його квартира, тоді як задоволення позову у даній справі може призвести до порушення прав інших співвласників будинку.
17.01.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач проти доводів відповідача, викладених у відзиві, заперечив та вказав, що відповідач не зазначає, якими нормами законодавства передбачено затвердження внесків на утримання будинку правлінням ОСББ та якими нормами законодавства передбачено проведення загальних зборів ОСББ у формі опитування, без повідомлення співвласників. Позивач зазначає, що в порушення вимог Закону та Статуту правління ОСББ «Авангард-Добробут» своїми рішеннями, які оформлені протоколами Засідання правління від 20.01.2023 та від 23.01.2024 затвердило кошториси ОСББ на 2023 та 2024 роки та розмір внесків на утримання будинку в 2023 та 2024 роках відповідно, а тому твердження відповідача про дотримання вимог законодавства при ухваленні рішень 30.12.2021, 20.01.2023, 23.01.2024, якими затверджено кошториси на розміри внесків на утримання будинку, не відповідає дійсності. При цьому, позивачем наголошено, що виправдання відповідачем своїх дій щодо затвердження кошторису та розміру внесків правлінням (а не загальними зборами) введенням правового режиму воєнного стану в Україні суперечить вимогам чинного законодавства.
Також, 17.01.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про зміну предмету позову, у якій позивач з огляду на висвітлені відповідачем у відзиві обставини, просить суд здійснювати розгляд даної справи за вимогами про визнання недійсними та скасування:
- рішення загальних зборів ОСББ «Авангард-Добробут», оформлене протоколом загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут» від 30.12.2021, яким затверджено кошторис ОСББ «Авангард-Добробут» на 2022 рік у сумі доходів 4175169,24 грн, витрат у сумі 4175169,24 грн, внески з власників квартир на утримання будинку в розмірі 6,97 грн за 1 кв.м., на ремонтний фонд в розмірі 1,00 грн за кв.м., внески на консьєржів у розмірі 143,00 грн з однієї квартири (окрім квартири АДРЕСА_1 ), внески на утримання будинку з власників нежитлових приміщень в розмірі 8,00 грн за 1 кв.м.;
- рішення правління ОСББ «Авангард-Добробут», оформлене протоколом засідання правління ОСББ «Авангард-Добробут» від 20.01.2023, яким затверджено кошторис ОСББ «Авангард-Добробут» на 2023 рік у сумі доходів 4514904,60 грн, витрат у сумі 4514904,60 грн, внески з власників квартир на утримання будинку в розмірі 7,42 грн за 1 кв.м., на ремонтний фонд в розмірі 1,00 грн за кв.м., внески на консьєржів у розмірі 150,00 грн з однієї квартири (окрім квартири АДРЕСА_1 ), внески на утримання будинку з власників нежитлових приміщень в розмірі 8,00 грн за 1 кв.м.;
- рішення правління ОСББ «Авангард-Добробут», оформлене протоколом засідання правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут» від 23.01.2024, яким затверджено кошторис ОСББ «Авангард-Добробут» на 2024 рік у сумі доходів 5369916,12 грн, витрат у сумі 5369916,12 грн, внески з власників квартир на утримання будинку в розмірі 8,16 грн за 1 кв.м., на ремонтний фонд в розмірі 1,50 грн за кв.м., внески на консьєржів у розмірі 160,00 грн з однієї квартири, внески на утримання будинку з власників нежитлових приміщень в розмірі 9,00 грн за 1 кв.м.
27.01.2025 року через відділ діловодства суду від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут» надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач вказав, що проведення оспорюваних загальних зборів від 30.12.2021 та відповідно прийняття на них рішень шляхом письмового опитування, передбачено положеннями статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» і саме цією нормою користувався відповідач під час їх проведення. Відповідач наголосив, що представники ОСББ повідомляли співвласників про проведення загальних зборів шляхом розміщення оголошень у під'їздах будинку та ліфтах, що не суперечить пункту 5 розділу ІІІ Статуту ОСББ та є менш затратним з фінансової складової, а самі загальні збори відбувались у форматі, коли представники ОСББ ходили по квартирам та пропонували окремо кожному проголосувати в листах письмового опитування. Щодо тверджень про незаконність рішень правління ОСББ про затвердження кошторису на 2023 та 2024 роки в силу перевищення повноважень, відповідач наголосив, що такі його дії були вимушеним заходом, вчиненим в умовах крайньої необхідності за надзвичайних умов з метою забезпечення належного утримання будинку.
При цьому, відповідач зауважив, що позивач вчиняв дії, які свідчать про схвалення ним розмірів внесків на утримання будинку, що були визначені оспорюваними рішеннями, шляхом фактичної сплати внесків на утримання будинку.
03.02.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів судових витрат, в якому просив суд долучити до матеріалів справи докази витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача відповідні витрати в сумі 20000,00 грн.
У судовому засіданні 04.02.2025 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про прийняття до розгляду заяви позивача про зміну предмету позову, витребування у відповідача документів, які складалися під час скликання та проведення загальних зборів від 30.12.2021 (повідомлення, листки опитувань, списки учасників тощо); статут в редакціях, чинних на момент прийняття оскаржуваних рішень та рішення загальних зборів, якими призначено правління, яке приймало оскаржувані рішення та реєстр щодо осіб, які мали право на участь у даних зборах та осіб, які прийняли участь у голосуванні та відкладення підготовчого засідання на 04.03.2025.
Так, згідно приписів частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Предметом позову є матеріально - правова вимога про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу до відповідача, що кореспондується зі способами захисту цього права чи інтересу, передбаченими статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю - вже новий позов. Такі вимоги можуть бути предметом лише іншого самостійного (окремого) позову, що подається в передбаченому Господарському процесуальному кодексі України порядку.
У свою чергу суд наголошує, що формулювання позовних вимог відноситься до виключної компетенції позивача у справі, оскільки згідно статті 14 Господарського процесуального кодексу України за принципом диспозитивності учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
З огляду на те, що зміна позовних вимог є правом позивача, передбаченим статтею 46 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, зокрема, процесуальні права відповідача, передбачені статтею 46 Господарського процесуального кодексу України, заява позивача про зміну предмета позову від 17.01.2025 прийнята до розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласність і відкритість судового процесу, змагальність сторін.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Захищене статтею 6 Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) право на справедливий судовий розгляд передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх. Європейський суд з прав людини розглядає реалізацію принципу змагальності крізь призму забезпечення рівності прав учасників судового розгляду, тобто за цієї позиції сторони діють на одному рівні, під контролем відносно пасивного суду.
Звертаючись до усталеної практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 23.06.1993 у справі "Руіз-Матеос проти Іспанії").
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27 жовтня 1993р., серія A, N274, с. 19, §33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23 жовтня 1996 р., Reports 1996-V, стор. 1567-68, §38).
Одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх та вимагати рівності щодо подання своїх доказів.
Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.05.2021 у справі №912/2007/18.
Враховуючи вищевикладене, керуючись принципами господарського судочинства з урахуванням конвенційного права кожного на справедливий судовий розгляд, суд дійшов висновку про наявність підстав для витребування у відповідача документів, які складалися під час скликання та проведення загальних зборів від 30.12.2021 (повідомлення, листки опитувань, списки учасників тощо); статут в редакціях, чинних на момент прийняття оскаржуваних рішень та рішення загальних зборів, якими призначено правління, яке приймало оскаржувані рішення та реєстр щодо осіб, які мали право на участь у даних зборах та осіб, які прийняли участь у голосуванні.
Судове засідання, призначене на 04.03.2025, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 підготовче засідання у справі призначено на 25.04.2025.
У судовому засіданні 25.04.2025 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про повторне витребування у відповідача документів, які складалися під час скликання та проведення загальних зборів від 30.12.2021 (повідомлення, листки опитувань, списки учасників тощо); статут в редакціях, чинних на момент прийняття оскаржуваних рішень та рішення загальних зборів, якими призначено правління, яке приймало оскаржувані рішення та реєстр щодо осіб, які мали право на участь у даних зборах та осіб, які прийняли участь у голосуванні та відкладення підготовчого засідання на 20.05.2025.
05.05.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшло клопотання про накладення штрафу на представника відповідача у порядку статті 135 ГПК України у розмірі двох прожиткових мінімумів, у зв'язку із неподанням останнім витребуваних судом документів та неповідомленням суду причин неможливості подання відповідних документів.
06.05.2025 року через відділ діловодства суду від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут» на виконання вимог суду надійшли пояснення, в яких відповідач надав пояснення щодо витребуваних судом документів та долучив статут ОСББ «Авангард-Добробут», протоколи засідання ініціативної групи від 06 листопада та 08 грудня 2017 року, протокол Загальних зборів співвласників від 08 грудня 2017 року, протокол засідання правління від 18.12.2017 року, оголошення про проведення загальних зборів від 30.12.2021 року, перелік власників квартир, протокол Загальних зборів співвласників від 30.12.2021 року та кошториси, протоколи засідання правління від 20 січня 2023 року та від 23 січня 2024 року. При цьому, відповідач зазначив про неможливість подання бюлетенів для голосування через їх значний обсяг, а тому можуть бути подані для огляду в судовому засіданні.
12.05.2025 року через відділ діловодства суду від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут» надійшли заперечення на клопотання про накладення штрафу, в яких відповідач повідомив, що з початку січня 2025 року уповноважений представник відповідача значний час не виходив на зв'язок, оскільки був мобілізований до військової частини НОМЕР_1 , а тому безпосередньо відповідач не був обізнаний про обов'язок виконати вимоги протокольної ухвали суду, що і вплинуло на своєчасність подання відповідачем затребуваних судом документів.
15.05.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшли пояснення за результатами ознайомлення з документами, наданими відповідачем, у яких позивач вказав на неповажність причин неподання бюлетнів голосування на спірних загальних зборах та про суперечність долученого переліку кількості власників квартир станом на 2021 рік. Крім того, позивач повторно наголосив на необхідності застосування заходів процесуального примусу до відповідача, оскільки дії останнього спрямовані на затягування розгляду справи, а наведені у поясненнях заперечення є необґрунтованими.
20.05.2025 року від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут» надійшло клопотання про долучення доказів, в яких відповідач просив долучити до матеріалів справи бюлетні письмового опитування співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 з питань порядку денного загальних зборів.
У судовому засіданні 20.05.2025 суд, у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголосив перерву до 05.06.2025.
27.05.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про доповнення підстав позову, у якій позивач зауважив, що в протоколі від 30.12.2021 зазначено, що «за» питання № 1 (затвердження кошторису ОСББ та нових розмірів внесків на утримання будинку) проголосувало 244 співвласника, що нібито становить більше половини загальної кількості співвласників, натомість відповідач надав оригінали лише 166-ти бюлетенів письмового опитування співвласників багатоквартирного будинку, при цьому 2 бюлетені всупереч п. 7 розділу ІІІ Статуту ОСББ подано за одну квартиру АДРЕСА_2 », не зазначено ПІБ того, хто його заповнив, в двох бюлетенях (кв. АДРЕСА_3 і 140) співвласники проголосували «проти» питання № 1, але кількість тих, хто проголосував «проти», в протоколі не зазначена. Крім того, протокол не містить відомостей про загальну кількість співвласників будинку, а надані бюлетні опитування свідчать про відсутність кворуму на загальних зборах 30.12.2021, виходячи з наданого відповідачем переліку співвласників.
Позивач повторно наголосив, що рішення правління ОСББ від 20.01.2023 та від 23.01.2024 про затвердження кошторисів прийнято неуповноваженим складом правління, оскільки таке правління згідно рішення загальних зборів ОСББ від 08.12.2017 було відкликано.
Судове засідання, призначене на 05.06.2025, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2025 підготовче засідання у справі призначено на 10.07.2025.
19.06.2025 року через відділ діловодства суду від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут» надійшли заперечення на заяву про доповнення підстав позову, у яких відповідач зауважив, що доводи позивача про те, що чинний склад правління не був обраний в законний спосіб фактично є лише його суб'єктивним переконанням, і оскільки недійсність будь-якого правочину, у тому числі рішення загальних зборів співвласників, може бути встановлена лише судом за позовом особи, чиї права могли бути або були порушені цим правочином, а враховуючи, що на даний момент судового рішення про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ, яке оформлено протоколом від 08.12.2017, не існує, то посилання позивача на недійсність вказаного рішення загальних зборів є необґрунтованими.
У судовому засіданні 10.07.2025 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні клопотання позивача про накладення штрафу, водночас, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи для розгляду по суті.
Відповідно до частини 3 статті 42 Господарського процесуального кодексу України у випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Частина 9 статті 81 Господарського процесуального кодексу України визначає, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
При цьому, у розумінні статті 131 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Стаття 132 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 135 Господарського процесуального кодексу України у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п'яти до п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд, з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника (частина 3 статті 135 Господарського процесуального кодексу України).
У ході підготовчих засідань у даній справі, судом у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України було постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання про витребування у відповідача документів.
За наслідками постановленої протокольної ухвали про витребування від відповідача доказів, з огляду на відсутність уповноваженого представника у судовому засіданні, судом було оформлено ухвалу Господарського суду міста Києва у порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України від 06.02.2025, у якій повідомлено відповідача про обов'язок подати до суду затребувані документи та встановлено строк подання таких документів до 25.05.2022.
Втім, відповідач у встановлений строк витребуваних судом документів не подав, як і не повідомив причини неможливості подання відповідних документів.
З огляду на невиконання вимог протокольної ухвали, судом було повторно витребувано у відповідача документи, які у подальшому були подані ОСББ «Авангард-Добробут» 06.05.2025 року та 20.05.2025 року відповідно.
Водночас, оскільки відповідач спершу не виконав вимог протокольної ухвали суду про витребування доказів, позивачем було подано клопотання про накладення штрафу на представника відповідача у порядку статті 135 ГПК України у розмірі двох прожиткових мінімумів.
У свою чергу, відповідач проти вказаного клопотання заперечив та вказав, що з початку січня 2025 року уповноважений представник відповідача значний час не виходив на зв'язок, оскільки був мобілізований до військової частини НОМЕР_1 , а тому безпосередньо відповідач не був обізнаний про обов'язок виконати вимоги протокольної ухвали суду, що і вплинуло на своєчасність подання відповідачем затребуваних судом документів.
Застосування заходів процесуального примусу є правом суду, яке ним реалізується залежно від конкретних обставин справи. Про це зазначено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 910/6360/20 та від 04.03.2025 у справі № 908/3468/13 (908/2076/24).
У даному випадку, розглянувши клопотання позивача про накладення штрафу, суд оцінюючи поведінку ОСББ «Авангард-Добробут» щодо виконання протокольних ухвал суду про витребування документів, з урахуванням поданих відповідачем заперечень та неведених у них мотивах, дійшов висновку про відсутність виключних підстав для застосування заходів процесуального примусу.
На переконання суду, неявка уповноваженого представника відповідача у перше підготовче засідання, та неподання витребуваних судом документів, у повній мірі не можуть бути поставлені у провину відповідачу, адже обставини мобілізації представника відповідача до Збройних Сил України у період покладення на відповідача зобов'язань судом, у поєднанні з об'єктивними труднощами належної комунікації в умовах проходження військової служби, свідчать про відсутність явної вини відповідача у неподанні затребуваних судом документів.
Водночас, суд враховує, що після відновлення належної участі (представництва) у справі відповідача, ним було виконано вимоги суду, та подано витребувані докази.
27.08.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшли тези для дебатів, у яких позивач систематизував власну правову позицію у справі та повторно зауважив на ключових доводах.
01.10.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут» надійшли заперечення проти тез позивача, у яких відповідач акцентував увагу на запереченнях проти позову
10.10.2025 року до відділу діловодства суду від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у відповідь на подані раніше відповідачем заперечення проти тез позивача.
04.12.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від ОСОБА_1 повторно надійшли тези для дебатів.
Під час розгляду справи по суті, у відповідності до приписів статті 216 Господарського процесуального кодексу України, оголошувались перерви, зокрема, до 05.02.2026.
У судовому засіданні 05.02.2026, виходячи з того, що судом здійснено розгляд справи по суті, у відповідності до частини 1, 2 статті 219 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про перехід до стадії ухвалення судового рішення та його проголошення 12.02.2026.
У судове засідання 12.02.2026 року представники сторін не з'явилися хоча про дату, час і місце проголошення судового рішення були належним чином повідомлені, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.
Водночас, суд наголошує, що в судовому засіданні 05.02.2026 року, судом було здійснено розгляд справи по суті, зокрема, і заслухано судові дебати учасників справи та у відповідності до частини 1, 2 статті 219 Господарського процесуального кодексу України, постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про перехід до стадії ухвалення судового рішення та його проголошення 12.02.2026.
Отже, суд у судовому засіданні 05.02.2026 року закінчив розгляд справи №910/15311/24 та повідомив учасників справи, про те, що судове рішення буде проголошено у судовому засіданні 12.02.2026 року.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 12.02.2026 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін під час розгляду справи по суті, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
За адресою: АДРЕСА_4 , власниками квартир та нежитлових приміщень було створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут» (далі - відповідач, ОСББ) та здійснено відповідну реєстрацію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дата запису: 18.06.2007, номер запису: 10651020000009552.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №226249536 від 30.09.2020 - ОСОБА_1 (далі - позивач) на праві власності, на підставі договору купівлі продажу №1347 від 30.09.2020 року, володіє квартирою (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2181850580000), загальною площею 111,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_5 .
30.12.2021 року відбулися Загальні збори співвласників ОСББ «Авангард-Добробут», рішення за наслідками якого було оформлено у вигляді протоколу (далі - рішення Загальних зборів, спірне рішення).
Зі змісту вказаного рішення вбачається, що на порядку денному стояло вирішення наступних питань: 1) Затвердження кошторису ОСББ «Авангард-Добробут» на 2022 рік та визначення розміру внесків на утримання будинку; 2) Затвердження кошторису на 2022 рік та визначення розміру внесків на утримання підземного паркінгу та 3) Затвердження встановленого та погодженого шляхом письмового голосування між власниками машиномісць в підземному паркінгу кошторису та розміру внесків на утримання підземного паркінгу за 2019, 2020 та 2021 роки.
Результати голосування співвласників наступні:
1. За затвердження кошторису ОСББ «Авангард-Добробут» на 2022 рік у сумі доходів 4175169,24 грн, витрат у сумі 4175169,24 грн, внесків з власників квартир на утримання будинку в розмірі 6,97 грн за 1 кв.метр, на ремонтний фонд в розмірі 1,00 грн. за 1 кв.метр, внесків на конс'єржів у розмірі 143,00 грн з однієї квартири (окрім квартири АДРЕСА_1 ), внесків на утримання будинку з власників нежитлових приміщень в розмірі 8,00 грн за 1 кв.метр та визначення строку сплати внесків - щомісяця не пізніше 25 числа, проголосувало 244 співвласника, що становить більше половини загальної кількості співвласників будинку.
2. За затвердження кошторису підземного паркінгу на 2022 рік у сумі доходів 801912,00 грн, витрат в розмірі 801912,00 грн, внесків на утримання паркінгу в розмірі 30 грн за 1 кв.метр площі машиномісця та визначення строку сплати внесків - щомісяця не пізніше 25 числа, проголосувало 243 співвласника, що становить більше половини загальної кількості співвласників будинку.
3. За затвердження встановленого та погодженого шляхом письмового голосування між власниками машиномісць в підземному паркінгу кошторису та розміру внесків на утримання підземного паркінгу за 2019, 2020 та 2021 роки та строку сплати - щомісяця не пізніше 25 числа: за 2019 р. у сумі доходів 603132,00 грн, витрат в розмірі 603132,00 грн, внесків на утримання паркінгу в розмірі 24 грн за 1 кв.метр площі машиномісця; за 2020 р. у сумі доходів 745896,00 грн, витрат в розмірі 745896,00 грн, внесків на утримання паркінгу в розмірі 28 грн за 1 кв.метр площі машиномісця; за 2021 р. у сумі доходів 776781,60 грн, витрат в розмірі 776781,60 грн, внесків на утримання паркінгу в розмірі 29 грн за 1 кв.метр площі машиномісця проголосувало 243 співвласника, що становить більше половини загальної кількості співвласників будинку.
Затверджено наступні результати голосування на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_4 :
1. Затвердити кошторис ОСББ «Авангард-Добробут» на 2022 рік у сумі доходів 4175169,24 грн, витрат у сумі 4175169,24 грн, внески з власників квартир на утримання будинку в розмірі 6,97 грн за 1 кв.метр, на ремонтний фонд в розмірі 1,00 грн за кв.метр, внески на консьєржів у розмірі 143,00 грн з однієї квартири (окрім квартири АДРЕСА_1 ), внески на утримання будинку з власників нежитлових приміщень в розмірі 8,00 грн. 1 за кв.метр. Визначити строк оплати внесків - кожного місця не пізніше 25 числа.
2. Затвердити кошторис підземного паркінгу на 2022 рік у сумі доходів 801912,00 грн, витрат в розмірі 801912,00 грн, внески з власників машиномісць на утримання паркінгу в розмірі 30 грн за 1 кв.метр площі машиномісця. Визначити строк оплати внесків - кожного місця не пізніше 25 числа.
3. Затвердити встановлений та погоджений шляхом письмового голосування між власниками машиномісць в підземному паркінгу наступний розмір внесків з власників машиномісць на утримання підземного паркінгу за 2019, 2020 та 2021 роки: за 2019 р. у сумі доходів 603132,00 грн, витрат в розмірі 603132,00 грн, внески на утримання паркінгу в розмірі 24 грн за 1 кв.метр площі машиномісця; за 2020 р. у сумі доходів 745896,00 грн, витрат в розмірі 745896,00 грн, внески на утримання паркінгу в розмірі 28 грн за 1 кв.метр площі машиномісця; за 2021 р. у сумі доходів 776781,60 грн, витрат в розмірі 776781,60 грн, внески на утримання паркінгу в розмірі 29 грн. за 1 кв. метр площі машиномісця. Строк оплати внесків - кожного місця не пізніше 25 числа.
20.01.2023 року відбулося Засідання правління ОСББ «Авангард-Добробут», рішення за наслідками якого було оформлено протоколом (далі - рішення правління ОСББ від 20.01.2023, спірне рішення правління).
На порядку денному стояло вирішення наступних питань: 1) Про результати письмового опитування співвласників з питань затвердження кошторису ОСББ «Авангард-Добробут» на 2023 рік; 2) Затвердження кошторису ОСББ «Авангард-Добробут» на 2023 рік та визначення розміру внесків на утримання будинку; 3) Затвердження кошторису на 2023 рік та визначення розміру внесків на утримання підземного паркінгу.
Зі змісту спірного протоколу засідання правління ОСББ вбачається, що на вказаному засіданні було заслухано ОСОБА_2 , який повідомив, що за рішенням правління (протокол від 30 грудня 2022 року) головою правління ОСББ було організовано проведення загальних зборів співвласників будинку в форматі письмового опитування у зв'язку із запровадженням в Україні воєнного стану через повномасштабну агресію РФ, існуванням повітряної загрози, що створює додаткову небезпеку при скупченні великої кількості людей, постійними відключеннями електроенергії та наявністю інших чинників, що впливають на безпеку масових зібрань. Письмове опитування серед співвласників проводилось в період з 5 по 20 січня 2023 р. з питань затвердження кошторисів ОСББ «Авангард-Добробут» (будинок та підземний паркінг) на 2023 рік та визначення розміру внесків на утримання будинку та підземного паркінгу. Однак, через невелику кількість співвласників, які на даний час проживають в будинку, бюлетені для голосування заповнило лише 72 співвласника, що унеможливлює затвердження кошторису загальними зборами співвласників. В той же час, через значне подорожчання послуг, користуватись кошторисом на 2022 рік немає можливості. Тому задля належного утримання будинку запропонував, виходячи з надзвичайної ситуації в країні, та в порядку виключення затвердити кошторис на 2023 рік рішенням правління.
За наслідками заслуханої доповіді, засіданням правління було ухвалено (вирішено):
1. Прийняти до відома інформацію голови правління щодо результатів проведення письмового опитування співвласників.
2. Затвердити кошторис ОСББ «Авангард-Добробут» на 2023 рік у сумі доходів 4514904,60, витрат у сумі 4514904,60 грн., внески з власників квартир на утримання будинку в розмірі 7,42 грн за 1 кв.метр, на ремонтний фонд в розмірі 1,00 грн за кв.метр, внески на конс'єржів у розмірі 150,00 грн з однієї квартири (окрім квартири АДРЕСА_1 ), внески на утримання будинку з власників нежитлових приміщень в розмірі 8,00 грн. 1 за кв.метр. Визначити строк оплати внесків - кожного місця не пізніше 25 числа
3. Затвердити кошторис підземного паркінгу на 2023 рік у сумі доходів 889872,00 грн, витрат в розмірі 889872,00 грн, внески з власників машиномісць на утримання паркінгу в розмірі 33 грн за 1 кв.метр площі машиномісця. Визначити строк оплати внесків - кожного місця не пізніше 25 числа.
23.01.2024 року відбулося Засідання правління ОСББ «Авангард-Добробут», рішення за наслідками якого було оформлено протоколом (далі - рішення правління ОСББ від 23.01.2024, спірне рішення правління).
На порядку денному стояло вирішення наступних питань: 1) Про результати загальних зборів та письмового опитування співвласників з питань затвердження кошторису ОСББ «Авангард-Добробут» на 2024 рік; 2) Затвердження кошторису ОСББ «Авангард-Добробут» на 2024 рік та визначення розміру внесків на утримання будинку; 3) Затвердження кошторису на 2024 рік та визначення розміру внесків на утримання підземного паркінгу.
Зі змісту спірного протоколу засідання правління ОСББ вбачається, що на вказаному засіданні було заслухано ОСОБА_2 , який повідомив, що головою правління ОСББ було організовано проведення 11 січня 2024 року загальних зборів співвласників будинку та подальше письмове опитування співвласників. Письмове опитування серед співвласників проводилось в період з 11 по 23 січня 2024 р. з питань затвердження кошторисів ОСББ «Авангард-Добробут» (будинок та підземний паркінг) на 2024 рік та визначення розміру внесків на утримання будинку та підземного паркінгу. Однак, через невелику кількість співвласників, які з'явились на загальні збори 11 січня 2024 р. та прийняли участь у письмовому опитуванні, бюлетені для голосування заповнила кількість співвласників, яка унеможливлює затвердження кошторису загальними зборами співвласників. В той же час, через значне подорожчання послуг, підвищення розміру мінімальної заробітної плати, користуватись кошторисом на 2023 рік немає можливості. Тому задля належного утримання будинку запропонував, виходячи з надзвичайної ситуації в країні, та в порядку виключення затвердити кошторис на 2024 рік рішенням правління.
За наслідками заслуханої доповіді, засіданням правлінням було ухвалено (вирішено):
1. Прийняти до відома інформацію голови правління щодо результатів проведення загальних зборів та письмового опитування співвласників.
2. Затвердити кошторис ОСББ «Авангард-Добробут» на 2024 рік у сумі доходів 5369916,12 грн, витрат у сумі 5369916,12 грн, внески з власників квартир на утримання будинку в розмірі 8,16 грн за 1 кв.метр, на ремонтний фонд в розмірі 1,50 грн. за кв.метр, внески на конс'єржів у розмірі 160,00 грн з однієї квартири, внески на утримання будинку з власників нежитлових приміщень в розмірі 9,00 грн 1 за кв.метр. Визначити строк оплати внесків - кожного місця не пізніше 25 числа.
3. Затвердити кошторис підземного паркінгу на 2024 рік у сумі доходів 975984,00 грн витрат в розмірі 975984,00 грн, внески з власників машиномісць на утримання паркінгу в розмірі 36 грн за 1 кв.метр площі машиномісця. Визначити строк оплати внесків - кожного місця не пізніше 25 числа.
Звертаючись до суду з даним позовом, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, та поданих в ході розгляду даного спору відповідачем доказів, позивач вказав, що рішення Загальних зборів від 30.12.2021 року було прийнято з порушенням Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту ОСББ «Авангард-Добробут», які полягали у проведенні спірних загальних зборів без повідомлення співвласників багатоквартирного будинку у встановленому порядку, а лише шляхом письмового опитування таких співвласників та рішення всупереч Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту ОСББ «Авангард-Добробут», не набрало належної кількості голосів співвласників, що є підставою для визнання його недійсним та скасування.
Також, позивач зазначає, що і рішення прийняті на засіданні правління ОСББ «Авангард-Добробут» від 20.01.2023 та від 23.01.2024 підлягають визнанню недійсними та скасуванню, з огляду на те, що останні були прийняті всупереч Закону та Статуту з явним перевищенням повноважень правління ОСББ «Авангард-Добробут» та склад правління, який ухвалював оспорюванні рішення є неправомочним, так як рішення про обрання складу правління від 08.12.2017 було прийнято без належної кількості голосів співвласників багатоквартирного будинку.
У свою чергу, відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що загальні збори ОСББ «Авангард-Добробут» були проведені 30.12.2021 року, відповідно до вимог чинного законодавства та діючих у той період карантинних обмежень, оспорюванні загальні збори співвласників багатоквартирного будинку були організовані у форматі письмового опитування, що є допустимим варіантом проведення зборів за умов, коли неможливо зібрати співвласників фізично.
Рішення ж про затвердження кошторису на 2023 та 2024 роки були ухвалені на засіданні правління ОСББ «Авангард-Добробут», у зв'язку з надзвичайними обставинами, спричиненими воєнним станом, який було введено Указом Президента України від 24 лютого 2022 року, що не суперечить закону, а відтак є законними, обґрунтованими та прийнятими у надзвичайних умовах воєнного стану для забезпечення належного утримання будинку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №1347 від 30.09.2020 року є власником квартири (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2181850580000), загальною площею 111,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_5 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №226249536 від 30.09.2020.
Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку, визначаються Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (стаття 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Згідно частин 1 та 4 статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (в редакції чинній на момент прийняття спірних рішень загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку) органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Статтею 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.
Згідно з частинами 4, 5 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
Вказана норма права імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов'язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).
З наведеного слідує, що законом передбачено два можливі способи повідомлення співвласника про проведення загальних зборів: або шляхом вручення безпосередньо співвласнику під розписку, або шляхом надіслання поштового відправлення рекомендованим листом.
Водночас, нормою статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення установчих зборів - або шляхом вручення безпосередньо співвласнику під розписку або шляхом надіслання поштового відправлення рекомендованим листом (два способи повідомлення), а нормами статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення (шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку (аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20, від 02.12.2020 у справі № 916/86/20).
Згідно пункту 5 розділу ІІІ Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут», затвердженого співвласниками протоколом №б/н від 17.11.2016 (далі - Статут) загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менш ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку письмове повідомлення (повідомляє іншим чином) про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
Отже, порядок скликання загальних зборів і повідомлення співвласників, визначений Статутом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Авангард-Добробут", фактично є аналогічний порядку, що визначений Законом.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
Збори представників не можуть вирішувати питання, які стосуються майнових прав співвласників, погіршують умови використання майна або умови проживання.
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Статуту у загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника. Загальні збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів з розрахунку 1 квартира (нежитлове приміщення) - 1 голос (пункт 7 розділу ІІІ Статуту).
Згідно пункту 8 розділу ІІІ Статуту рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення про порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, обрання та відкликання членів правління, а також про реконструкцію та капітальний ремонт будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто голосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»).
За умовами статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
Статтею 14 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та пунктом 1 розділу V Статуту визначено, що співвласник має право: брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному Законом і статутом об'єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержання в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації. Об'єднання на вимогу співвласника зобов'язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти. Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників. Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.
В матеріалах справи відсутні і відповідачем не подано доказів повідомлення позивача у даній справі, як співвласника багатоквартирного будинку, про скликання загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, що були заплановані на 30.12.2021 року з відповідним порядком денним у встановлений спосіб шляхом вручення під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом) не менше ніж за 14 днів до дати проведення таких зборів, відповідно до вимог пункту 5 розділу ІІІ Статуту та статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»
За загальним правилом порушення порядку скликання зборів є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ, оскільки не дає можливості встановити факт отримання повідомлення та дату такого отримання та позбавляє співвласника реалізувати своє право на участь в управлінні об'єднанням.
Відповідачем в ході розгляду даного спору в якості доказів повідомлення співвласників багатоквартирного будинку, у тому числі позивача, за адресою: АДРЕСА_4, було долучено лист від 15.12.2021, наступного змісту: «Шановні співвласники! У зв'язку із запровадженням карантинних заходів та з метою попередження розповсюдження коронавірусної хвороби чергові загальні збори співвласників нашого будинку проводяться шляхом письмового опитування з питань затвердження кошторису ОСББ «Авангард-Добробут», визначення розміру внесків на утримання будинку і підземного паркінгу та підтвердження кошторису і розміру внесків на утримання підземного паркінгу за 2019, 2020 та 2021 рр. Бюлетені для опитування разом з проектом кошторису будинку і паркінгу та пояснювальною запискою необхідно отримати у консьєржів, починаючи з 15 грудня 2021 р. Також в правлінні ОСББ бажаючі можуть ознайомитись з аудиторським звітом щодо діяльності Об'єднання за 2020 р. Заповнені бюлетені прохання якнайшвидше повертати консьєржам. З повагою, правління ОСББ «Авангард-Добробут» 15 грудня 2021 р.».
При цьому, відповідач у власних заявах по суті спору наголосив, що такі повідомлення (листи) про проведення спірних Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, були розміщені у під'їздах будинку та ліфтах, як оголошення.
Однак, частини 4, 5 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначають, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
При цьому, у пункті 5 розділу ІІІ Статуту вказано, що загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менш ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку письмове повідомлення (повідомляє іншим чином) про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
Відтак, наданий відповідачем доказ, а саме лист від 15.12.2021 року, як підтвердження повідомлення співвласників (у тому числі позивача) багатоквартирного будинку, за адресою: АДРЕСА_4, про проведення загальних зборів, не може вважатися належним повідомленням співвласників, у тому числі, позивача, оскільки такий спосіб прямо не передбачений статтею 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та пунктом 5 розділу ІІІ Статуту.
Посилання ж відповідача на те, що розміщення оголошення про скликання спірних загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку у під'їздах та ліфтах будинку, є формою повідомлення, що передбачена пунктом 5 розділу ІІІ Статуту, а саме: «повідомлення іншим чином» є безпідставними, оскільки такий різновид повідомлення не є конкретизованим та не визначає безпосереднього способу донесення інформації до відповідного співвласника багатоквартирного будинку щодо питань пов'язаних із загальними зборами.
На переконання суду, такий спосіб повідомлення про проведення загальних зборів, як «повідомлення іншим чином» відсилає до невизначеної кількості способів та методів повідомлення співвласника про скликання загальних зборів у будинку, що суперечить суті Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Так, відповідно до статті 7 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (в редакції чинній на момент прийняття Статуту) статут об'єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.
Пункт 5.2 Типового статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 27.08.2003 №141 (далі - Типовий статут) визначає, що повідомлення про проведення загальних зборів членів об'єднання надсилається в письмовій формі і вручається кожному члену об'єднання під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом) на вказану адресу. Повідомлення надсилаються не пізніше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається порядок денний, дата та місце їх проведення.
Відтак, враховуючи, що пункт 5 розділу ІІІ Статуту ОСББ «Авангард-Добробут» всупереч статті 7 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» не відповідає положенням Типового статуту, то під час повідомлення співвласників про проведення загальних зборів, застосуванню підлягають норми статті 6 вказаного Закону.
Разом з цим, відповідно до статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.
Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев'ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.
Письмове опитування під час установчих зборів об'єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
З аналізу наведених положень статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» вбачається, що на ініціатора загальних зборів покладається обов'язок належним чином скликати збори, забезпечити поіменне голосування з кожного питання порядку денного у встановленій формі ("за" чи "проти") та провести підрахунок таких голосів.
І тільки якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", провести письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах, у строк протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів.
З огляду на вищевикладене, проведення відповідачем загальних зборів ОСББ «Авангард-Добробут» відразу шляхом опитування співвласників без попереднього визначення дати, часу і місця проведення загальних зборів і доведення такої інформації до співвласників, є порушенням порядку проведення загальних зборів, що визначений положеннями статті 6 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
При цьому, доводи відповідача про те, що обраний порядок проведення спірних загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку був вимушеною мірою, з огляду на запроваджені карантинні заходи з метою попередження розповсюдження коронавірусної хвороби, судом відхиляються, оскільки введення відповідних заходів не зумовлювали зміну порядку проведення загальних зборів, визначену Законом, а тому відповідач, як ініціатор проведення загальних зборів, не був позбавлений права та можливості визначити дату, час і місце таких зборів, і у разі неявки співвласників на такі збори, провести письмове опитування, попередньо належним чином довівши до відома співвласників про їх безумовне право письмово, протягом 15 днів, проголосувати по кожному питанню порядку денного.
З урахуванням встановлених вище обставин, суд приходить до висновку, про наявність порушення прав позивача у зв'язку з недотриманням порядку скликання і проведення загальних зборів, оскільки позивач, як співвласник, не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та / або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Для визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників, що оскаржуються з підстав порушення порядку скликання та проведення зборів, зокрема з підстав неповідомлення про скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та / або інтересів позивача як співвласника оспорюваним рішенням загальних зборів. Тобто суду необхідно з'ясувати, які саме права та / або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів.
Зазначені правові висновки Верховного Суду містяться, зокрема у постановах від 22.09.2022 у справі №924/1146/21, від 15.11.2023 у справі №917/1891/21, від 25.02.2025 у справі №924/1270/23.
При цьому, Верховний Суд висловив позицію (постанова від 22.09.2022 у справі №924/1146/21), що порушення порядку повідомлення співвласника під час скликання та проведення загальних зборів не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є їх прийняття за відсутності кворуму, прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.
Зважаючи на вказані висновки Верховного Суду, неповідомлення або неналежне повідомлення співвласника багатоквартирного будинку про проведення загальних зборів не завжди є підставою для визнання таких зборів недійсними.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів або в разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; відсутність протоколу загальних зборів.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2025 у справі №924/1270/23, від 16.01.2025 у справі №916/1126/24.
За умовами частин дванадцятої, тринадцятої, п'ятнадцятої та шістнадцятої статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
Відповідно до пункту 7 розділу ІІІ Статуту кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість з розрахунку 1 квартира (нежитлове приміщення) - 1 голос.
Згідно пункту 8 розділу ІІІ Статуту рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення про порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, обрання та відкликання членів правління, а також про реконструкцію та капітальний ремонт будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»).
Пунктом 2 розділу ІІІ Статуту встановлено, що вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.
До виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту (пункт 3 розділу ІІІ Статуту).
Як вбачається з долученого відповідачем до матеріалів справи переліку власників квартир у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_4 , станом на грудень 2021 року у будинку значиться 405 осіб (співвласника).
У підтвердження прийнятого рішення на Загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку від 30.12.2021 за адресою: АДРЕСА_4, відповідачем долучено до матеріалів справи бюлетені письмового опитування співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 з питань порядку денного загальних зборів (далі - бюлетень, лист письмового опитування), у кількості 168 штук.
При цьому, судом враховано ряд наявних у листах опитування недоліків та суперечностей, так, поданий відповідачем бюлетень по квартирі №171 від 16.12.2021 не містить ПІБ співвласника, бюлетені по квартирі №201 від 18.12.2021 у кількості 2 шт. не відповідають положенням пункту 7 розділу ІІІ Статуту щодо кількості голосів з однієї квартири, а у бюлетенях по квартирі №125 від 22.12.2021 та по квартирі №140 від 21.12.2021 співвласники проголосували проти питань порядку денного, втім таких відомостей про співвласників, які голосували проти, складений протокол за наслідками спірних Загальних зборів не містить.
Відтак, фактична кількість співвласників, які проголосували «за» по питаннях порядку денного становить 165 особи.
Таким чином, з поданих до суду відповідачем бюлетенів вбачається, що всупереч статтям 6, 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та пунктів 7, 8 розділу ІІІ Статуту ОСББ, спірне рішення Загальних зборів ОСББ «Авангард-Добробут», оформлене протоколом загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут» від 30.12.2021 прийнято за відсутності необхідного кворуму, а відображені у протоколі Загальних зборів ОСББ «Авангард-Добробут» від 30.12.2021 відомості про те, що з питання 1 порядку денного проголосувало 244 співвласника, з питання 2 порядку денного проголосувало 243 співвласника, з питання 3 порядку денного проголосувало 243 співвласника, не відповідають дійсності, і відповідачем в ході розгляду даного спору на виконання положень статей 76, 77, 78 та 79 Господарського процесуального кодексу України не подано доказів на підтвердження наявності кворуму для прийняття рішень з питань порядку денного.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені порушення Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут» під час скликання та проведення Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, за адресою: АДРЕСА_4 та прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача в частині визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Авангард-Добробут», оформленого протоколом загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут» від 30.12.2021.
Також, за результатом розгляду справи, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині визнання недійсними рішень правління ОСББ «Авангард-Добробут», які оформлені протоколами засідання правління ОСББ «Авангард-Добробут» від 20.01.2023 та від 23.01.2024.
Так, згідно частин 1, 2 статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
Відповідно до частини 9 статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
Пунктом 2 розділу ІІІ Статуту встановлено, що вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.
За умовами пункту 3 розділу ІІІ Статуту до виключної компетенції загальних зборів належить: затвердження Статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує 200 000,00 (двісті тисяч) гривень, а також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку; обрання та відкликання членів ревізійної комісії або вирішення питання про залучення аудитора (аудиторської компанії); прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
Частини 17 та 18 статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлюють, що для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам.
Аналогічні за змістом та суттю норми закріплені і у положеннях пункту 12 розділу ІІІ Статуту ОСББ.
Відповідно до частини 20 статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» до компетенції правління відноситься: підготовка кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством; розпорядження коштами об'єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об'єднання кошторису; укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням; ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об'єднання; скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників; призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення.
Також, пункт 14 розділу ІІІ Статуту ОСББ визначає, що до компетенції правління належить: підготовка кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно із законодавством; розпорядження коштами об'єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об'єднання кошторису; укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням; ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об'єднання; скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників; призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення.
Як встановлено судом, 20.01.2023 та 23.01.2024 відбулися Засідання правління ОСББ «Авангард-Добробут», рішення за наслідками яких були оформлені протоколами.
Рішенням правління ОСББ від 20.01.2023 року було вирішено: 1) Прийняти до відома інформацію голови правління щодо результатів проведення письмового опитування співвласників; 2) Затвердити кошторис ОСББ «Авангард-Добробут» на 2023 рік у сумі доходів 4514904,60, витрат у сумі 4514904,60 грн., внески з власників квартир на утримання будинку в розмірі 7,42 грн за 1 кв.метр, на ремонтний фонд в розмірі 1,00 грн за кв.метр, внески на консьєржів у розмірі 150,00 грн з однієї квартири (окрім квартири АДРЕСА_1 ), внески на утримання будинку з власників нежитлових приміщень в розмірі 8,00 грн. 1 за кв.метр. Визначити строк оплати внесків - кожного місця не пізніше 25 числа; 3) Затвердити кошторис підземного паркінгу на 2023 рік у сумі доходів 889872,00 грн, витрат в розмірі 889872,00 грн, внески з власників машиномісць на утримання паркінгу в розмірі 33 грн за 1 кв.метр площі машиномісця. Визначити строк оплати внесків - кожного місця не пізніше 25 числа.
Рішенням правління ОСББ від 23.01.2024 року було вирішено: 1) Прийняти до відома інформацію голови правління щодо результатів проведення загальних зборів та письмового опитування співвласників; 2) Затвердити кошторис ОСББ «Авангард-Добробут» на 2024 рік у сумі доходів 5369916,12 грн, витрат у сумі 5369916,12 грн, внески з власників квартир на утримання будинку в розмірі 8,16 грн за 1 кв.метр, на ремонтний фонд в розмірі 1,50 грн за кв.метр, внески на конс'єржів у розмірі 160,00 грн з однієї квартири, внески на утримання будинку з власників нежитлових приміщень в розмірі 9,00 грн 1 за кв.метр. Визначити строк оплати внесків - кожного місця не пізніше 25 числа; 3) Затвердити кошторис підземного паркінгу на 2024 рік у сумі доходів 975984,00 грн витрат в розмірі 975984,00 грн, внески з власників машиномісць на утримання паркінгу в розмірі 36 грн за 1 кв.метр площі машиномісця. Визначити строк оплати внесків - кожного місця не пізніше 25 числа.
Зі змісту прийнятих правлінням ОСББ «Авангард-Добробут» рішень вбачається, що правлінням ОСББ вирішувались питання щодо затвердження кошторисів на 2023 та 2024 роки для власників квартир та власників машиномісць.
Втім, як вбачається з аналізу наведених вище положень статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та пунктів 2, 3, 12 та 14 розділу ІІІ Статуту ОСББ «Авангард-Добробут» до компетенції правління ОСББ «Авангард-Добробут» не належить затвердження кошторисів на відповідний рік, такі повноваження є виключною компетенцією загальних зборів, як вищого органу управління об'єднання.
Таким чином, спірні рішення правління ОСББ «Авангард-Добробут» від 20.01.2023 та від 23.01.2024 щодо затвердження кошторисів на 2023 та 2024 роки для власників квартир та власників машиномісць, є такими, що прийняті правлінням з перевищенням визначених Законом та Статутом повноважень.
Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку, що рішення правління ОСББ «Авангард-Добробут», оформлені протоколами засідання правління ОСББ «Авангард-Добробут» від 20.01.2023 та від 23.01.2024 щодо затвердження кошторисів на 2023 та 2024 роки для власників квартир та власників машиномісць, підлягають визнанню недійсними, з огляду на відсутність у правління відповідних повноважень на затвердження кошторисів.
При цьому, суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішень так як рішення не може бути одночасно визнане недійсним та скасоване, оскільки за своєю правовою суттю вимоги про "визнання рішення недійсним" та "скасування рішення" є альтернативними, так як мають різні правові наслідки, зокрема, через різницю в часі дії такого акта (рішення).
Наслідки скасування рішення не тотожні правовим наслідкам його недійсності. Визнання рішення недійсним означає, що воно не створює правових наслідків з моменту його прийняття. Скасування означає втрату чинності на майбутнє. Скасування рішення означає, що воно позбувається чинності з дати прийняття судом або іншим компетентним органом рішення про скасування.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи заявлені позовні вимоги не спростував, а його доводи, викладені в заявах по суті, спростовуються вищевикладеним.
При цьому, суд відхиляє як необґрунтовані посилання відповідача на те, що оспорюванні у даній справі рішення правління ОСББ «Авангард-Добробут» від 20.01.2023 та від 23.01.2024 щодо затвердження кошторисів на 2023 та 2024 роки для власників квартир та власників машиномісць, були прийняті у зв'язку з надзвичайними обставинами, спричиненими воєнним станом, який було введено Указом Президента України від 24 лютого 2022 року, оскільки сама по собі обставина введення воєнного стану в Україні не наділяє правління ОСББ повноваженнями приймати рішення щодо питань, які віднесені до виключної компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку.
Посилання ж відповідача на підвищення тарифів утримання будинку, відсутності значної кількості співвласників, що пов'язується із неможливістю проведення загальних зборів та затвердження актуального кошторису видатків на утримання на відповідний рік, є непідтвердженими у розмінні положень статей 76, 77, 78 та 79 Господарського процесуального кодексу України. Поряд з тим, навіть за наявності відповідних доказів, наведені відповідачем обставини не зумовлюють виникнення права у правління ОСББ на прийняття рішень з питань, які віднесені до виключної компетенції вищого органу.
Відхиляє суд і доводи позивача про те, що рішення прийнятті Засіданням правління ОСББ «Авангард-Добробут» від 20.01.2023 та від 23.01.2024 підлягають визнанню недійсними, зокрема, на тій підставі, що склад правління який ухвалював оспорювані рішення є неправомочним, так як рішення Загальних зборів про обрання складу правління від 08.12.2017 було прийнято без належної кількості голосів співвласників багатоквартирного будинку.
Відповідно до частин 5 та 8 статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
Позивач в ході розгляду даного спору не надав доказів (відомостей) про те, що рішення Загальних зборів про обрання складу правління від 08.12.2017, визнано недійсним чи скасовано у встановленому Законом порядку, тому у суду відсутні підстави вважати, що оспорюванні у даній справі рішення правління ОСББ були прийняті неправомочним складом.
Крім того, судом враховано посилання позивача про наявність у багатоквартирному будинку, за адресою: АДРЕСА_4, більшої кількості квартир та нежитлових приміщень, аніж у наданому відповідачем переліку власників квартир у багатоквартирному будинку станом на грудень 2021 року, втім такі твердження позивача не можуть бути прийняті судом як достовірні, оскільки не підтверджені належними доказами, а рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.
Водночас, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №924/1351/20(924/214/22).
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позову шляхом визнання недійсними рішень загальних зборів та рішень правління.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позову покладаються на відповідача.
Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.
Згідно частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правової (правничої) допомоги №116 від 03.12.2024 (далі - договір), укладений між адвокатом Ярошенко Світланою Миколаївною (далі - адвокат) та ОСОБА_1 (далі - клієнт), акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №116 від 12.12.2024 на суму 12000,00 грн та акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №116/1 від 20.01.2025 на суму 8000,00 грн, квитанцій про прийняття готівкових коштів адвокатом Ярошенко С.М. від ОСОБА_1 №116 від 12.12.2024 на суму 12000,00 грн та №116/1 від 20.01.2025 на суму 8000,00 грн.
Відповідно до пункту 1.1 договору адвокат зобов'язується надати правову допомогу клієнту шляхом аналізу судової практики з питання визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ, надання консультацій, підготовки та подання заяв по суті, інших заяв та клопотань до Господарського суду міста Києва та за необхідності представництва клієнта в суді першої інстанції.
За умовами пункту 1.2 договору клієнт відповідно до цього договору має право давати адвокату окремо: доручення на вчинення конкретних дій, складення процесуальних та інших документів. Окремі доручення узгоджуються сторонами у письмовій формі.
Згідно пункту 1.4 договору адвокат має право: за допомогою експерта (спеціаліста) визначити вартість майна; отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань; збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази; запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, від громадян за їх згодою; доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та отримувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; бути присутнім при розгляді поданого клопотання і скарг на засіданні колегіальних органів і давати пояснення щодо суті клопотання і скарг; виконувати інші дії, передбачені законодавством України.
При здійсненні своїх професійних обов'язків адвокат: неухильно додержується вимог законодавства України; використовує всі передбачені законодавством способи захисту прав і законних інтересів клієнта; з'ясовує всі відомі клієнту обставини; інформує клієнта про хід виконання доручення; не використовує свої повноваження у шкоду клієнту; зберігає адвокатську таємницю (інформація, яка отримана при здійсненні професійних обов'язків адвоката за цим договором або у зв'язку з ним) (пункт 2.1 договору).
Пунктом 4.1 договору передбачено, що за надання правової допомоги клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар з розрахунку 3000,00 гривень за 1 годину роботи адвоката, але не більше 20000,00 грн (двадцять тисяч гривень), в повному розмірі до останнього засідання судового розгляду.
Відповідно до пункту 4.2 договору клієнт здійснює оплату фактичних витрат. До складу фактичних видатків, пов'язаних із наданням правової допомоги за цим договором, відносяться: а) видатки на оплату висновків фахівців, якщо такі висновки запитуються адвокатом; б) видатки на оплату нотаріального посвідчення документів та перекладу; в) транспортні витрати; д) інші видатки.
Згідно пункту 4.4 договору фактичні витрати, засвідчуються актом прийому передачі виконаних робіт, який підписується сторонами.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання. Цей договір може бути розірваний згідно вимог чинного законодавства України (пункти 3.1, 3.2 договору).
На виконання умов договору про надання правової (правничої) допомоги №116 від 03.12.2024, між позивачем та адвокатом було складено та підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №116 від 12.12.2024 на загальну суму 12000,00 грн, за умовами якого адвокатом були виконані роботи (послуги): опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини. Аналіз судової практики. Формування правової позиції. Консультації. Підготовка позовної заяви - кількість 3 год. 30 хв., на суму 10500,00 грн; підготовка клопотання про витребування доказів - кількість 0 год. 30 хв. на суму 1500,00 грн.
Також, між позивачем та адвокатом було складено та підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №116/1 від 20.01.2025 на загальну суму 8000,00 грн, за умовами якого адвокатом були виконані роботи (послуги): підготовка відповіді на відзив у справі №910/15311/24 - кількість 2 год., на суму 6000,00 грн; підготовка заяви про уточнення позовної заяви та зміну предмету позову у справі №910/15311/24 - 0 год. 40 хв. на суму 2000,00 грн.
Позивачем в якості доказів оплати витрат на правову допомогу подано квитанції про прийняття готівкових коштів адвокатом Ярошенко С.М. від ОСОБА_1 №116 від 12.12.2024 на суму 12000,00 грн та №116/1 від 20.01.2025 на суму 8000,00 грн.
Судом встановлено, що Ярошенко Світлана Миколаївна є адвокатом в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України). Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
В той же час, Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові №922/445/19 від 03.10.2019 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Тобто, «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вищевказаній постанові.
При цьому, у постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України»).
Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №922/2666/21.
У той же час, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням обсягу наданих послуг (п. 2 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що включення до складу наданих адвокатом послуг: «Опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини; аналіз судової практики; формування правової позиції; консультації», не можуть бути виділені в окремий вид послуг, позаяк є обов'язковою передумовою для складення та написання заяв по суті спору та здійснення представництва та захисту інтересів клієнта у справі, а відтак поглинається послугою «Підготовка позовної заяви».
Водночас, як вбачається із актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), частиною правової допомоги є подання до суду різного роду заяв та клопотань з процесуальних питань, а саме: про витребування доказів, про уточнення позовної заяви та про зміну предмету позову.
В контексті означеного слід зауважити, що подання до суду процесуальних заяв та клопотань є важливим, але не визначальним елементом правничої допомоги. Судом враховано, що подача таких заяв та клопотань спрямована на уточнення процесуальної та правової позицій сторони, втім їх значення є вторинним у співвідношенні із значенням заяв по суті спору, які містять основні аргументи, способи захисту, підкріплені відповідними доказами, на які сторона покладається для захисту своїх прав та інтересів.
На переконання суду, ефективність правничої допомоги визначається, передусім, якістю формування заяв по суті спору, які виступають основою для оцінки судом матеріально-правової позиції сторін, а тому саме ґрунтовність, системність і правова обґрунтованість таких заяв мають вирішальний вплив на результативність судового розгляду, у той час як процесуальні заяви та клопотання виконують лише допоміжну роль.
Таким чином, господарський суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу адвоката, дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази та встановлені судом фактичні обставини справи не є безумовною підставою для стягнення судом витрат на професійну правничу допомогу з відповідача саме в заявленому розмірі в сумі 20000,00 грн, адже цей розмір має бути документально обґрунтований, відповідати критерію розумної дійсності та необхідності таких витрат.
Беручи до уваги те, що суду необхідно надати оцінку розміру витрат сторони на правничу допомогу з урахуванням всіх аспектів і категорії складності справи, враховуючи заперечення відповідача та предмет спору у співвідношенні до заявлених витрат на правову допомогу, приймаючи до уваги надані позивачеві послуги та зважаючи на обсяг і зміст наданих позивачем під час судового розгляду справи №910/15311/24 процесуальних документів, суд приходить до висновку, що зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до розміру 12000,00 грн від попередньо заявленої суми, яка є завищеною, відповідатиме критерію пропорційності і розумності.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши надані позивачем докази, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, рівень складності, характер спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, а також їх значення для спору, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн.
Керуючись статями 13, 73, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут» про визнання недійсним рішення загальних зборів та рішення правління задовольнити.
2. Визнати недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Авангард-Добробут», оформлене протоколом загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут» (код ЄДРПОУ 35198764) від 30.12.2021, яким затверджено кошторис ОСББ «Авангард-Добробут» на 2022 рік у сумі доходів 4175169,24 грн, витрат у сумі 4175169,24 грн, внески з власників квартир на утримання будинку в розмірі 6,97 грн за 1 кв.м., на ремонтний фонд в розмірі 1,00 грн за кв.м., внески на консьєржів у розмірі 143,00 грн з однієї квартири (окрім квартири АДРЕСА_1 ), внески на утримання будинку з власників нежитлових приміщень в розмірі 8,00 грн за 1 кв.м.
3. Визнати недійсним рішення правління ОСББ «Авангард-Добробут», оформлене протоколом засідання правління ОСББ «Авангард-Добробут» (код ЄДРПОУ 35198764) від 20.01.2023, яким затверджено кошторис ОСББ «Авангард-Добробут» на 2023 рік у сумі доходів 4514904,60 грн, витрат у сумі 4514904,60 грн, внески з власників квартир на утримання будинку в розмірі 7,42 грн за 1 кв.м., на ремонтний фонд в розмірі 1,00 грн за кв.м., внески на консьєржів у розмірі 150,00 грн з однієї квартири (окрім квартири АДРЕСА_1 ), внески на утримання будинку з власників нежитлових приміщень в розмірі 8,00 грн за 1 кв.м.
4. Визнати недійсним рішення правління ОСББ «Авангард-Добробут», оформлене протоколом засідання правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут» (код ЄДРПОУ 35198764) від 23.01.2024, яким затверджено кошторис ОСББ «Авангард-Добробут» на 2024 рік у сумі доходів 5369916,12 грн, витрат у сумі 5369916,12 грн, внески з власників квартир на утримання будинку в розмірі 8,16 грн за 1 кв.м., на ремонтний фонд в розмірі 1,50 грн за кв.м., внески на консьєржів у розмірі 160,00 грн з однієї квартири, внески на утримання будинку з власників нежитлових приміщень в розмірі 9,00 грн за 1 кв.м.
5. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авангард-Добробут» (02140, АДРЕСА_4; ідентифікаційний код 35198764) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 9084 (дев'ять тисяч вісімдесят чотири) грн 00 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 23.03.2026.
СуддяТ.В. Васильченко