ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
23.03.2026Справа № 910/14228/25
За позовом Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" м. Києва
треті особи 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 , 3. ОСОБА_3 м. Києва
про стягнення неустойки, ціна позову 41511,14 грн.,
Суддя Паламар П.І.
Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
у листопаді 2025 року Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся в суд з указаним позовом.
Позивач зазначав, що 17 грудня 2020 р. між ним, відповідачем, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі-треті особи 1., 2., 3.) укладено договір № 288/1249р.
Предметом указаного договору є об'єкт нерухомості квартира АДРЕСА_1 , майнові права на який придбаваються для третіх осіб у спільну часткову власність, а саме ОСОБА_1 - 1/3, ОСОБА_2 - 1/3, ОСОБА_3 - 1/3 на умовах співфінансування у порядку, передбаченому договором.
Згідно п. 2.4. договору запланований термін прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва - ІІІ квартал 2022 року.
Свої зобов'язання щодо оплати за придбані майнові права ним та третіми особами виконано в повному обсязі. Загальна сума сплачених ними коштів становить 889556,25 грн., з яких 266866,87 грн. сплачені ним, 622689,38 грн. третіми особами.
Посилаючись на те, що всупереч умов указаного договору відповідач об'єкт будівництва в експлуатацію у встановлений строк не ввів, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з останнього на свою користь 41511,14 грн. штрафних санкцій (неустойки, пені), а також понесені ним по справі судові витрати.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував. Вказував, що умови договору № 288/1249р від 17 грудня 2020 р. не містять положення про застосування штрафу (як і неустойки вцілому).
Зазначав, що з характеру договірних правовідносин вбачається, що зобов'язання відповідача має негрошовий характер, оскільки обов'язком за договором є будівництво та передача майнових прав на квартиру третім особам. Штраф може застосовуватися до негрошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках до суми невиконаного зобов'язання, тоді як пеня застосовується саме до грошових зобов'язань, у відсотках, за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання. Зазначав, що позивач при здійсненні розрахунку поєднав показники для штрафу (сума невиконаного не грошового зобов'язання) та показники для пені (облікова ставка та кількість днів прострочення, які застосовуються при порушенні грошових зобов'язань). Також вказував, що позивач не є кредитором відносно нього.
Пояснив, що через затримки бюджетного фінансування, а також через ненадання авансів для виконання будівельних робіт з прокладання мереж до будинку, замовник та підрядники опинилися у вкрай скрутному фінансовому становищі, проте попри економічні труднощі продовжують будівництво багатоквартирного житлового комплексу. Просив застосувати строк позовної давності щодо заявлених вимог.
Треті особи письмових поясненнях на позовну заяву не надали.
Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.
Згідно розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1249 від 12 липня 2019 р. "Про затвердження порядку використання коштів, передбачених на придбання житла для окремих категорій населення відповідно до законодавства у бюджеті міста Києва" реалізується міська цільова програма забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на 2020 - 2024 роки.
Одним із основних напрямків державної житлової політики визначено - створення умов, за яких кожен громадянин вільно, за власним вибором, у відповідності до своїх потреб та можливостей зміг би побудувати житло, придбати його у власність, взяти в оренду. Забезпечення житлом за рахунок держави здійснюється в межах встановленої норми соціально незахищених верств населення, які потребують поліпшення житлових умов.
Серед заходів Програми є забезпечення громадян доступним житлом, так отримати від міста 50 % вартості при купівлі житла можуть учасники бойових дій та 30% інші особи, які перебувають на черзі для отримання житла в районних у місті Києві державних адміністраціях.
Судом встановлено, що 17 грудня 2020 р. між Департаментом будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" та третіми особами укладено договір № 288/1249р.
Предметом указаного договору є об'єкт нерухомості квартира АДРЕСА_1 , майнові права на який придбаваються для третіх осіб у спільну часткову власність, а саме ОСОБА_1 - 1/3, ОСОБА_2 - 1/3, ОСОБА_3 - 1/3 на умовах спів фінансування у порядку, передбаченому договором.
Згідно п.п. 4.1., 4.4., 4.5. договору ціна договору складає 889556,25 грн.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 протягом 10 робочих днів з моменту укладення цього договору сплачують Комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" частину вартості об'єкта нерухомості 622689,38 грн.
Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмового повідомлення третіх осіб та Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" про повну сплату Департаментом коштів відповідно до п. 4.4. договору сплачує Комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" частину вартості об'єкта нерухомості 266866,87 грн.
Відповідно до пункту 3.1 договору, об'єкт нерухомості за цим договором передається Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" третім особам після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію шляхом підписання акта прийому-передачі майнових прав на об'єкт нерухомості протягом 20 робочих днів після проведення остаточних розрахунків визначених пунктом 4.9 цього договору.
Згідно п. 2.4. договору запланований термін прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва - ІІІ квартал 2022 року.
Строк дії договору відповідно до умов п. 8.1. договору встановлений з моменту його підписання і діє до 31 грудня 202 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Вказані обставини підтверджуються наявною у матеріалах копією вищезгаданого договору.
Поясненнями позивача, викладеними у позовній заяві, наявними у матеріалах справи платіжним дорученням № 948 від 23 грудня 2020 р., листом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" № 24/568 від 22 грудня 2020 р. стверджується факт оплати відповідачем та третіми особами за придбані майнові права за договором № 288/1249р від 17 грудня 2020 р.
Заявлені позивачем вимоги стосуються стягнення з відповідача 41511,14 грн. штрафних санкцій за порушення відповідачем строків введення об'єкта будівництва в експлуатацію.
Відповідно до ст.ст. 509, 610 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 612 ЦК України визначає одним із основних видів порушення зобов'язання прострочення боржника. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання чи не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Цивільно-правова та господарсько-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового обов'язку, що узгоджується з нормами статті 610 ЦК України.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У постанові справи № 917/1957/23 від 9 серпня 2024 р. Верховний Суд дійшов висновку, що згідно зі статтями 230, 231 ГК України, статтями 549, 551 та 611 ЦК України встановлення неустойки (штрафу, пені) віднесено до умов договору, які сторони в межах, встановлених законодавством, визначають на власний розсуд при його укладенні. Зазначене стосується і зобов'язань, у яких хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, за змістом якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Згідно п. 7.1. договору у випадках невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України.
Всупереч вимог ст. 74 ГПК України суду не надано доказів того, що сторони дійшли згоди про застосування відповідальності за невиконання спірного зобов'язання у вигляді штрафу (неустойки, пені). При цьому позивач не послався на закон, яким встановлено тотожну заявленій відповідальність.
Враховуючи викладені обставини у задоволенні позову відповідно до вимог ст.ст. 15, 16 ЦК України слід відмовити.
Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 130, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд
у позові Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовити.
Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар