ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
11.03.2026Справа № 910/19894/20
За позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб м. Києва
до 1. ОСОБА_1 Київської області, 2. ОСОБА_2 , 3. ОСОБА_3 , 4. ОСОБА_4 м. Києва, 5. ОСОБА_5 Київської області, 6. ОСОБА_6 м. Києва
про відшкодування шкоди, ціна позову 32371259,35 грн.
Суддя Паламар П.І.
Секретар судового засідання Григоряк М.С.
Представники:
від позивача: Гуленко Ю.М.,
від відповідачів: 1. ОСОБА_7., 4. ОСОБА_8., 2., 3., 5., 6. не з'явилися.
у грудні 2020 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся в суд з указаним позовом, вимоги за яким зменшив заявою від 24 червня 2025 р.
Позивач зазначав, що на підставі постанови Правління Національного банку України № 451 від 29 жовтня 2012 р. Публічне акціонерне товариство "Ерде Банк" (далі-Банк) було віднесено до категорії неплатоспроможних.
29 жовтня 2012 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі-позивач, Фонд) прийнято рішення № 25 "Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації", відповідно до якого з 30 жовтня 2012 р. розпочато процедуру виведення Банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації на три місяці з 30 жовтня 2012 по 29 січня 2013 років.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняті рішення № 3 від 10 січня 2013 р. "Про призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк", №№ 34 від 28 листопада 2013, 143 від 8 грудня 2014 р. - про продовження строку здійснення процедури ліквідації Банку до 8 січня 2018 року включно.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду № 051/13 від 25 квітня 2013 р. "Про затвердження Реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" (з урахуванням змін, внесених на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування № 4941 від 6 листопада 2017 р.) затверджено реєстр акцептованих вимог кредиторів Банку на загальну суму 741005970,27 грн.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду № 073/13 від 18 липня 2013 р. затверджено акт за результатами інвентаризації, згідно якого вартість ліквідаційної маси Банку становить: 1120041129,04 грн - балансова вартість, 246253336,59 грн. - ринкова вартість.
11 грудня 2017 р. Виконавчої дирекцією Фонду прийнято рішення № 5334 від 11 грудня 2017 р. "Про затвердження ліквідаційного балансу та звіту про завершення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк".
За результатами проведення ліквідації Банку Фондом встановлено, що обсяг незадоволених вимог кредиторів Банку за недостатністю його майна становить 587046174,11 грн., з яких вимоги Фонду гарантування як кредитора третьої черги становлять 308504755,04 грн.
14 листопада 2018 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк", як юридичної особи.
Вказував, що під час здійснення ліквідаційної процедури Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" ним було виявлено прийняття на той час керівництвом Банку в особі голови та членів правління рішень (оформлені протоколами №№ 11 від 31 січня 2012 р., 13 від 31 січня 2012 р., 5 від 16 січня 2012 р., 10 від 25 січня 2012 р.), які спричинили збитки Банку та його кредиторам.
Зокрема, дії відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (далі-відповідачі відповідно 1-6) - пов'язаних осіб (відповідно голова наглядової ради, власник істотної участі Банку; голова правління, голова кредитного комітету; головний бухгалтер, член кредитного комітету; заступник голови правління, член правління; заступник голови правління, член кредитного комітету; начальник управління фінансового моніторингу, член правління), які полягали у здійсненні операцій з придбання неліквідних цінних паперів емітентів ТОВ "Руфасбуд", ТОВ "КУА "Прем'єр Ессет Менеджмент" ЗДПІФ "Капітал", ТОВ "КУА "Холдинг Груп" ЗДПІФ "ПІФ", призвели до завдання Банку шкоди у загальному розмірі 32371259,35 грн.
За таких обставин позивач на підставі ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст. 58 Закону України "Про банки та банківську діяльність", ст.ст. 1166, 1190 ЦК України просив задовольнити позов, стягнути солідарно з відповідачів на свою користь майнову шкоду в розмірі 32371259,35 грн., а також понесені ним по справі судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.
Відповідач 1. у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог. Вказував, що цінні папери були придбані Банком в торговий портфель для подальшого перепродажу. Також зазначав, що позивачем не надано доказів наявності обставин, з виникненням яких пов'язана відповідальність власників істотної участі та керівників банку, щодо їх дій або бездіяльності по відношенню до Банку.
Відповідач 2. у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, аналогічних викладених відповідачами 1. Заявив про сплив строку позовної давності до часу звернення позивача в суд з указаним позовом.
Відповідачі 2., 3., 5., 6. у судове засідання повторно не з'явилися, про час і місце його проведення повідомлені у встановленому порядку.
Відповідачка 5. у відзиві проти позову заперечила, посилаючись на безпідставність заявлених вимог. Вказувала, що з моменту набрання чинності Законом України № 1736-VIII від 15 листопада 2016 р., Фонд має право звертатись із позовом до пов'язаних з банком осіб про відшкодування шкоди саме в межах процедури ліквідації неплатоспроможного банку, тобто до внесення запису в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи. Позивач звернувся до суду 16 грудня 2020 р., після завершення процедури ліквідації банку та внесення 14 листопада 2018 р. запису до реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи, тому втратив право на звернення до суду з даним позовом. Також зазначала, що позивач не надав доказів на підтвердження того, що до відповідачів застосовувалися будь-які заходи впливу за порушення вимог законодавства у сфері банківської діяльності, оскільки їх вина у настанні неплатоспроможності банку не встановлена і не доведена. Заявила про покладення на позивача 30000 грн. з попереднього розрахунку витрат по оплаті послуг адвоката.
Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст.ст. 165, 202 ГПК України у відсутності представників відповідачів 2., 3., 5., 6. за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів 1., 4., розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.
Судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України № 451 від 29 жовтня 2012 р. "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" до категорії неплатоспроможних" Публічне акціонерне товариство "Ерде Банк" було віднесено до категорії неплатоспроможних.
29 жовтня 2012 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 25 "Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації", відповідно до якого з 30 жовтня 2012 р. розпочато процедуру виведення Банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації на три місяці з 30 жовтня 2012 по 29 січня 2013 років.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняті рішення № 3 від 10 січня 2013 р. "Про призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк", №№ 34 від 28 листопада 2013, 143 від 8 грудня 2014 р. - про продовження строку здійснення процедури ліквідації Банку до 8 січня 2018 року включно.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду № 051/13 від 25 квітня 2013 р. "Про затвердження Реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" (з урахуванням змін, внесених на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування № 4941 від 6 листопада 2017 р.) затверджено реєстр акцептованих вимог кредиторів Банку на загальну суму 741005970,27 грн.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду № 073/13 від 18 липня 2013 р. затверджено акт за результатами інвентаризації, згідно якого вартість ліквідаційної маси Банку становить: 1120041129,04 грн - балансова вартість, 246253336,59 грн. - ринкова вартість.
11 грудня 2017 р. Виконавчої дирекцією Фонду прийнято рішення № 5334 від 11 грудня 2017 р. "Про затвердження ліквідаційного балансу та звіту про завершення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк".
14 листопада 2018 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк", як юридичної особи.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, наявними у матеріалах справи копіями вищевказаних постанов Правління Національного банку України, рішень Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Під час здійснення процедури ліквідації Банку встановлено, що вартість ліквідаційної маси Банку становить: 1120041129,04 грн - балансова вартість, 246253336,59 грн. - ринкова вартість.
Тобто, розмір зобов'язань Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" відповідно до реєстру акцептованих вимог кредиторів перевищує оціночну (ринкову) вартість ліквідаційної маси Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" на 494752633,68 грн. (741005970,27 грн-246253336,59 грн).
Обсяг незадоволених вимог кредиторів Банку за недостатністю його майна становить 587046174,11 грн., з яких вимоги Фонду гарантування як кредитора третьої черги становлять 308504755,04 грн.
Також встановлено, що протягом 2012 року Публічним акціонерним товариством "Ерде Банк" вчинено ряд правочинів з придбання цінних паперів, а саме:
- 30 січня 2012 р. між Банком і ТОВ "Мерідіан Фінанс" укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 19/7-12Д;Д12/12, відповідно до якого Банк придбав у торговий портфель цінні папери емітента ТОВ "Руфасбуд" (облігації дисконтні іменні UA4000112486, номінальна вартість - 3363000 грн., кількість - 3363, ціна придбання - 3000000 грн);
- 31 січня 2012 р. між Банком і ТОВ "Мерідіан Фінанс" укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № 20/15-12Д;Д13/12, відповідно до якого Банк придбав у торговий портфель цінні папери емітента ТОВ "Руфасбуд" (облігації дисконтні іменні UA4000112486, номінальна вартість - 7847000 грн, кількість - 7847, ціна придбання - 7000000 грн);
- 16 січня 2012 р. Банк придбав у торговий портфель у ТОВ "Мерідіан Фінанс" цінні папери емітента ТОВ "Прем'єр Ессет Менеджмент" ЗДПІФ "Капітал" (іменні інвестиційні сертифікати UA4000048151, номінальна вартість - 10000000 грн., кількість - 1000, ціна придбання - 10000000 грн);
- 25 січня 2012 р. Банк придбав у торговий портфель у ТОВ "Мерідіан Фінанс" цінні папери емітента ТОВ "КУА "Прем'єр Ессет Менеджмент" ЗДПІФ "Капітал" (іменні інвестиційні сертифікати UA4000048151, номінальна вартість - 1500000 грн., кількість - 150, ціна придбання - 1500000 грн) та цінні папери емітента ТОВ "КУА "Холдинг Груп" ЗДПІФ "ПІФ" (іменні інвестиційні сертифікати UA 4000046700, номінальна вартість - 9000000 грн, кількість - 900, ціна придбання - 9000000 грн);
- 31 січня 2012 р. Банк придбав у торговий портфель у ТОВ "Мерідіан Фінанс" цінні папери емітента ТОВ "КУА "Холдинг Груп" ЗДПІФ "ПІФ" (іменні інвестиційні сертифікати UA 4000046700, номінальна вартість - 2500000 грн., кількість - 250, ціна придбання - 2500000 грн).
Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, наявними у матеріалах справи протоколами засідання Правління Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" №№ 11 від 31 січня 2012 р., 13 від 31 січня 2012 р., 5 від 16 січня 2012 р., 10 від 25 січня 2012 р., випискою по особовому рахунку Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" за період 1 грудня 2010-29 жовтня 2012 р.
Заявлені позивачем вимоги стосуються відшкодування шкоди, заподіяної Публічному акціонерному товариству "Ерде Банк" протиправними діями/бездіяльністю пов'язаних осіб Банку.
Згідно п. 12.1. Статуту Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" Правління є виконавчим органом Банку, який очолює голова правління. Правління здійснює управління поточною діяльністю Банку.
До компетенції Правління належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю Банку, крім питань, що визначені законодавством, цим Статутом або рішення Загальних зборів віднесені до виключної компетенції Загальних зборів та Наглядової ради.
Пов'язаними особами (особи, які мають істотну участь, керівники тощо) Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк", якими прийнято рішення/вчинені дії, які спричинили, на думку позивача, збитки банку та його кредиторам, є: ОСОБА_1 - голова наглядової ради, власник істотної участі Банку; ОСОБА_2 - голова правління, голова кредитного комітету; ОСОБА_3 - головний бухгалтер, член кредитного комітету; ОСОБА_4 - заступник голови правління, член правління; ОСОБА_5 - заступник голови правління, член правління; ОСОБА_6 - начальник управління фінансового моніторингу, член правління.
Спірні правовідносини між сторонами врегульовані Законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин 2012-2013 р., ЦК України.
Частинами 1 та 2 ст.1166 ЦК, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові: неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства; наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що невідворотно спричинила шкоду; вину заподіювача шкоди.
За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Згідно із ч.ч. 3, 4 ст.92 ЦК орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.
Статтею 63 Закону "Про акціонерні товариства" (у редакції станом на 2012 - 2013 роки) визначено, що посадові особи органів акціонерного товариства повинні діяти в інтересах товариства, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту та інших документів товариства. Посадові особи органів акціонерного товариства несуть відповідальність перед товариством за збитки, завдані товариству своїми діями (бездіяльністю), згідно із законом. У разі, якщо відповідальність згідно із цією статтею несуть кілька осіб, їх відповідальність перед товариством є солідарною.
Цими положеннями законодавства закріплено обов'язки органів юридичної особи (посадових осіб) діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно, розумно та не перевищувати своїх повноважень, а також відповідальність за їх порушення (фідуціарні обов'язки).
Головною метою фідуціарних обов'язків є необхідність забезпечення економічного розвитку підприємства, а відповідно недотримання таких базових обов'язків може призвести до завдання збитків підприємству і зобов'язання їх відшкодувати.
Відповідно до ч. 1 ст.42, ст.ст. 37, 39 Закону "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, чинній станом на 2012-2013 роки) керівниками банку є голова, його заступники та члени ради банку, голова, його заступники та члени правління (ради директорів), головний бухгалтер, його заступник, керівники відокремлених підрозділів банку.
Органами управління банку є загальні збори учасників, спостережна рада, правління (рада директорів) банку, органом контролю банку є ревізійна комісія та внутрішній аудит банку. До функцій спостережної ради банку належать контроль за діяльністю правління (ради директорів) банку, інші повноваження щодо контролю діяльності банку.
Стаття 44 цього Закону містить вимоги щодо управління ризиками банку. Банк зобов'язаний з урахуванням специфіки його роботи створити адекватну систему управління ризиками, яка має забезпечувати на постійній основі виявлення, вимірювання, контроль і моніторинг усіх видів ризиків за всіма напрямами діяльності банку на всіх організаційних рівнях та бути адекватною ризикам, що приймаються банком. Банк зобов'язаний утворити постійно діючий підрозділ з управління ризиками, в якому зосереджені функції з управління ризиками та який відповідає за розроблення, впровадження внутрішніх положень і процедур управління ризиками, інформує керівництво про ризики, прийнятність їх рівня та надає пропозиції щодо необхідності прийняття керівництвом відповідних рішень.
Для забезпечення додаткових заходів з метою управління ризиками банки створюють постійно діючі комітети, зокрема: кредитний комітет, який щомісячно оцінює якість активів банку та готує пропозиції щодо формування резервів на покриття можливих збитків від їх знецінення; комітет з питань управління активами та пасивами, який щомісячно розглядає собівартість пасивів та прибутковість активів і приймає рішення щодо політики відсоткової маржі, розглядає питання відповідності строковості активів та пасивів та надає відповідним структурним підрозділам банку рекомендації щодо усунення розбіжностей у часі, що виникають; тарифний комітет, який щомісячно аналізує співвідношення собівартості послуг та ринкової конкурентоспроможності діючих тарифів, відповідає за політику банку з питань операційних доходів.
За змістом Закону "Про банки і банківську діяльність" банкам забороняється здійснювати ризикову діяльність, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.
Банк є суб'єктом первинного фінансового моніторингу (гл.11 Закону "Про банки і банківську діяльність") і зобов'язаний проводити ідентифікацію своїх клієнтів, відстежувати і блокувати сумнівні фінансові операції, інформувати про них Держфінмоніторинг відповідно до Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" №249-IV від 28 листопада 2002 р. (який діяв у 2012 2013 роках).
Згідно зі ст. 11 цього Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму з урахуванням результатів ідентифікації та вивчення фінансової діяльності клієнта, послуг, що надаються клієнту, аналізу операцій, проведених ним, та їх відповідності фінансовому стану і змісту діяльності клієнта.
Для зменшення виявлених ризиків суб'єкт первинного фінансового моніторингу повинен вживати заходів, що, зокрема, включають: здійснення поглибленої ідентифікації клієнта та перевірку особи клієнта протягом певного періоду, включаючи його власників; додаткові вимоги до клієнта при відкритті рахунка чи встановленні відносин з ним; збільшення частоти проведення перевірок особи клієнта, включаючи його власників; збір інформації з метою формування уявлення про діяльність клієнта, природу та рівень операцій, що проводяться ним; посилений моніторинг операцій, що проводяться клієнтом.
Згідно Звіту про незалежну оцінку частини активів Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" від 19 липня 2020 р., здійсненого на замовлення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ринкова вартість цінних паперів емітентів ТОВ "Руфасбуд", ТОВ "КУА "Прем'єр Ессет Менеджмент" ЗДПІФ "Капітал", ТОВ "КУА "Холдинг Груп" ЗДПІФ "ПІФ" на дату їх придбання Банком становить 0 грн.
Детальний перелік виявлених порушень міститься в Інформаційно-аналітичній довідці щодо аналізу окремих кредитних операцій Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк" з питань, що призвели до заподіяння шкоди Банку та його кредиторам (т. 6 а.с. 116-119).
При цьому, саме відповідачі, а не позивач повинні доводи відсутність їх вини, тобто вжиття ними всіх можливих заходів і вчинення дій для запобігання завданню шкоди Банку, свою добросовісну і розумну поведінку як керівників Банку.
Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 р. у справі № 910/11027/18, постанові Верховного Суду від 21 лютого 2021 р. у справі № 904/982/19.
Службові особи Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк", які приймали рішення про інвестування в цінні папери емітентів ТОВ "Руфасбуд", ТОВ "КУА "Прем'єр Ессет Менеджмент" ЗДПІФ "Капітал", ТОВ "КУА "Холдинг Груп" ЗДПІФ "ПІФ" зобов'язані були перевірити та проаналізувати інформацію щодо емітентів цінних паперів та його активів, яка знаходилась в загальному доступі.
Всупереч вимог ст. 74 ГПК України суду не надано доказів проведення такої перевірки.
Таким чином, діючи недбало, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків, відповідачі у справі спричинили нанесення шкоди Публічному акціонерному товариству "Ерде Банк" у розмірі 32371259,35 грн.
Вище встановлені обставини свідчить, що відповідачі не виконали свій фідуціарний обов'язок щодо сумлінності, а навпаки, прийняли ризикове рішення, внаслідок якого банком було втрачено грошові кошти в значному розмірі.
Такі дії відповідачів були необґрунтованими та безпідставними, а прийняті ними завідомо неправомірні та протиправні рішення, оформлені протоколами №№ 11 від 31 січня 2012 р., 13 від 31 січня 2012 р., 5 від 16 січня 2012 р., 10 від 25 січня 2012 р. не мали на меті реального інвестування коштів банку в цінні папери задля отримання прибутку Банком.
Відсутність очевидної законної мети здійсненої банком активної операції, її завідома збитковість, дозволяє дійти висновку про порушення відповідачами фідуціарних обов'язків, ризикованість дій щодо даної операції та те, що такі дії відповідачів, вчинені всупереч інтересам банку, тобто має місце протиправна поведінка відповідачів та свідомий характер заподіяної відповідачами шкоди банку та його кредиторам.
Фактичними обставинами справи підтверджується прямий причинно-наслідковий зв'язок між рішенням керівництва банку та збитками, нанесеними як самому банку, так і його кредиторам.
З огляду на вище наведене вище, суд дійшов висновку про те, що посадові особи Банку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 спільними діями допустили невиправдані фінансові операції із придбанням неліквідних цінних паперів емітентів ТОВ "Руфасбуд", ТОВ "КУА "Прем'єр Ессет Менеджмент" ЗДПІФ "Капітал", ТОВ "КУА "Холдинг Груп" ЗДПІФ "ПІФ", які не мали достатнього фінансово-економічного обґрунтування та несли загрозу інтересам вкладників/кредиторів Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк", що у свою чергу призвело до нанесення збитків.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції, чинній на момент віднеення банку до категорії неплатоспроможних) Фонд мав право звернутися з вимогою до власників істотної участі, контролерів та керівників банку про задоволення за рахунок їх майна частини вимог кредиторів банку в разі, якщо дії чи бездіяльність таких осіб призвели до понесення банком збитків та/або завдання шкоди інтересам вкладників та інших кредиторів банку. У разі отримання Фондом відмови у задоволенні таких вимог або невиконання вимоги у строк, встановлений Фондом, Фонд має право звернутися до суду з вимогою про стягнення майна з таких осіб для задоволення вимог кредиторів.
Згідно ст. 38 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку.
Протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають одному з таких критеріїв: 1) договори, за якими було або має бути здійснено відчуження (або передача в користування) майна банку на умовах, значно гірших за звичайні ринкові умови здійснення відповідних операцій; 2) договори про здійснення кредитних операцій, які передбачають надання клієнту пільг і які банк не уклав би за звичайних ринкових умов; 3) договори про здійснення кредитних операцій та інші господарські договори, що мають на меті штучне виведення активів банку внаслідок шахрайських дій та зловмисних намірів; 4) договори, що передбачають платіж чи операцію з майном з метою надання пільг окремим кредиторам банку; 5) договори (правочини) з пов'язаною особою банку, якщо така операція не відповідає вимогам законодавства України або загрожує інтересам вкладників і кредиторів банку; 6) господарські операції, де оплата значно перевищує реальну вартість товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком.
Договори, зазначені в частині другій цієї статті, є нікчемними. Уповноважена особа Фонду зобов'язана вжити заходів для витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами, а також має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
Уповноважена особа Фонду вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.
Протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана провести інвентаризацію банківських активів і зобов'язань.
29 жовтня 2012 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі-позивач, Фонд) прийнято рішення № 25 "Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації", відповідно до якого з 30 жовтня 2012 р. розпочато процедуру виведення Банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації на три місяці з 30 жовтня 2012 по 29 січня 2013 років.
Тобто позивач повинен був довідатися про порушення прав Банку протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації до 1 грудня 2012 року.
Верховний Суд у постанові від 4 червня 2024 р. у справі № 916/3724/21 вказав, що розмір шкоди (збитків), завданий кредиторам банку (зокрема і Фонду) визначається на підставі затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів та акта формування ліквідаційної маси банку, а відтак, Фонд та інші кредитори банку мають змогу оцінити розмір заподіяної їм шкоди (збитків) внаслідок неправомірних дій пов'язаних із банком осіб саме з моменту затвердження останнього з двох зазначених вище документів.
Отже, розмір недостатності майна банку для задоволення вимог всіх кредиторів має бути виявлений Фондом на підставі затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів та акта формування ліквідаційної маси банку шляхом відповідних розрахунків.
Відповідно, у таких випадках перебіг позовної давності розпочинається з дня затвердження останнього з двох зазначених вище документів.
Як встановлено судом, в період ліквідаційної процедури рішенням виконавчої дирекції Фонду № 051/13 від 25 квітня 2013 р. було затверджено реєстр вимог кредиторів Банку, а рішенням виконавчої дирекції Фонду № 073/13 від 18 липня 2013 р. затверджено ліквідаційну масу Публічного акціонерного товариства "Ерде Банк".
Тобто, саме з 18 липня 2013 р. (з дати затвердження ліквідаційної маси банку, як останнього з двох зазначених документів) Фонд був достеменно обізнаний про те, що задоволення всіх зобов'язань за рахунок існуючих актів Банку неможливе, і шкоду вже завдано.
Загальна позовна давність тривалістю три роки спливла таким чином18 липня 2016.
Заперечення позивача з цього приводу суперечать вимогам чинного законодавства та встановленим у справі обставинам.
З матеріалів справи слідує, що в суд з указаним позовом позивач звернувся 16 грудня 2020 р., тобто з пропуском встановленого строку позовної давності.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Доказів поважності причин попуску цього строку суду не надано. Викладені позивачем обгрунтування не свідчать про наявність поважних причин пропущеня позовної давності, які б в силу вимог ч. 5 ст. 267 ЦК України давали б підстави для захисту порушеного права.
За таких обставин, враховуючи, що відповідачі заявили про застосування строку позовної давності, у позові відповідно до вимог ч. 4 ст. 267 ЦК України слід відмовити з цих підстав.
Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд
у позові Фонду гарантування вкладів фізичних осіб м. Києва відмовити.
Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.
Повне судове рішення складене 20 березня 2026 року.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар