ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.03.2026Справа № 910/11336/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілмак інжиніринг"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерне товариство "Укртелеком"
про стягнення страхового відшкодування в розмірі 647 809,05 грн.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілмак інжиніринг" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо" про стягнення страхового відшкодування в розмірі 647 809,05 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором страхування майна № 23846562 від 12.12.2024, в частині заниження суми страхового відшкодування, вигодонабувачем за яким є Акціонерне товариства «Укртелеком».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2025 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.
17.09.2025 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та залучено до участі у справі Акціонерне товариство «Укртелеком» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
29.09.2025 представником третьої особи подано письмові пояснення.
07.10.2025 представником відповідача подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відзив на позовну заяву та клопотання про призначення експертизи.
13.10.2025 представником позивача подано відповідь на відзив.
12.11.2025 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2025 постановлено розгляд справи №910/11336/25 здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 08.12.2025.
03.12.2025 представником третьої особи подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.
08.12.2025 представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.
У судове засідання 08.12.2025 представники сторін з'явились, представник третьої особи не з'явився.
За результатами судового засідання судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 12.01.2026, яку занесено до протоколу судового засідання.
12.01.2026 представником відповідача подано письмові пояснення.
У судове засідання 12.01.2026 представники учасників справи з'явились.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 02.02.2026.
30.01.2026 представником позивача подано письмові пояснення.
У судове засідання 02.02.2026 представники учасників справи з'явились.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 16.02.2026.
У судове засідання 16.02.2026 представники учасників справи з'явились.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши надану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд визнає її такою, що подана з дотриманням приписів чинного процесуального законодавства, зокрема положень ч. 5. ст. 46, ст. 170 ГПК України, тому, суд приймає до розгляду заяву позивача та визначає ціну позову з її урахуванням.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 02.03.2026.
У судове засідання 02.03.2026 представники учасників справи з'явились.
За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 16.03.2026.
20.03.2026 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
23.03.2026 представником відповідача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У судове засідання 23.03.2026 представники учасників справи з'явились.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової експертизи, з огляду на наступне.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд здійснює дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Водночас ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Згідно з ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Пункт 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України визначає, що підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів..
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" - судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є стягнення страхового відшкодування, з урахуванням прийнятої судом заяви про зменшення розміру позовних вимог, в розмірі 605 311,52 грн за Договором страхування майна № 23846562 від 12.12.2024, вигодонабувачем за яким є Акціонерне товариства «Укртелеком», у зв'язку із заниженням, за доводами позивача, суми страхового відшкодування.
В підтвердження заявлених доводів, позивачем долучено до позовної заяви Рецензію на Звіт № 134279 про оцінку вартості матеріальних збитків завданих власнику майна, внаслідок залиття приміщень за адресою: м. Київ, вул. Оболонська, 29-А, відповідно до якої, зокрема означений звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний, а також Висновок експерта № 2505-53 від 05.08.2025 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи.
Також, в процесі розгляду справи, позивачем подано Висновок експерта № 2510-2191 від 06.11.2025 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи.
Відповідач в свою чергу зазначає, що з результатами Висновку експерта №2505-53 категорично не погоджується, оскільки вартість матеріальних збитків була розрахована не щодо орендованих та застрахованих приміщень загальна площа яких згідно Додаткової угоди №1 до Договору становить 1235,65 м2, а щодо всієї будівлі, що виходить за межі предмета Договору страхування.
Також відповідач зазначає, що з аналізу опису пошкоджень та розрахунків у наданій експертизі вбачається, що експертами фактично описано і розраховано різні технічні стани одного й того ж об'єкта. Під час огляду, проведеного оцінювачем для складання Звіту, який було проведено 10.03.2025, не було зафіксовано жодних ознак плісняви чи цвілі, що підтверджується фотоматеріалами з місця події, а на момент огляду та проведення експертизи на замовлення позивача стан майна суттєво погіршився внаслідок тривалого впливу вологи, оскільки страхувальником не було вжито жодних заходів для його осушення і саме така бездіяльність зумовила необхідність врахування додаткових ремонтних робіт, що й обумовило суттєву різницю між розрахунками вартості відновлення у наданій експертизі.
Відповідач зазначає, що з огляду на наявність у матеріалах справи двох експертних досліджень, висновки яких щодо визначення розміру матеріального збитку суттєво різняться, а також беручи до уваги, що позивач не погоджується із визначеною дійсною вартістю майна та не надав власного висновку щодо її визначення, страховиком заявлено клопотання про призначення у справі комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи з метою об'єктивного встановлення відповідних показників.
Згідно з ч. 1 ст. 210 ГПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
Відтак, оскільки у підготовчому провадження дослідження доказів не здійснюється, а складені на замовлення відповідача у відповідності до умов Договору страхування Звіт та надані позивачем Висновки є взаємосуперечливими між собою, приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, виходячи з того, що в предмет доказування входять обставини щодо ринкова (дійсної) вартість об'єкта страхування, а також розміру матеріальних збитків завданих власнику об'єкту страхування, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заявленого відповідачем клопотання та призначення у справі судової експертизи.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Згідно з ч. 3 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Так, за приписами ст. 10 Закону України "Про судову експертизу" судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом. Судовому експерту забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки та пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб. До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов'язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.
Таким чином, з'ясувавши обставини й дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що для об'єктивного та правильного вирішення спору потрібні спеціальні знання, а тому слід призначити у справі експертизу, проведення якої доручити державній установі - Київському відділенню Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».
Оплату експертизи, згідно з виставленим рахунком, покласти на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Вусо".
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Призначити у даній справі судову комплексну будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручити Київському відділенню Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (03118, м. Київ, вул. Костанайська, 6).
2. На вирішення експертів поставити наступне питання:
1) Яка ринкова (дійсна) вартість будівлі, а саме: частини 4-поверхової будівлі АТС - 417 зі слюсарною майстернею літ. А (група прим. №2 першого поверху №№ 1а-15а; група прим. №8 другого поверху, а саме частина приміщення №1 площею 53,65 м2, №№ 6-22; №№24-28, сходи V, VI; групи прим. № 10 четвертого поверху №№ 1-18, №№ 20-56, сходи XIII), загальною площею 1235,65 м2, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Оболонська, 29-А, за умови, що її технічний стан був би таким як до її пошкодження (знищення) внаслідок залиття 04 березня 2025 року з урахуванням податку на додану вартість, станом на дату події (04 березня 2025 року)?
2) Який розмір матеріальних збитків завданих власнику нежитлової будівлі розташованої за адресою: м. Київ, вул. Оболонська, 29-А, а саме: частини 4- поверхової будівлі АТС - 417 зі слюсарною майстернею літ. А (група прим. №2 першого поверху №№ 1а-15а; група прим. №8 другого поверху, а саме частина приміщення №1 площею 53,65 м2, №№ 6-22; №№24-28, сходи V, VI; групи прим. № 10 четвертого поверху №№ 1-18, №№ 20-56, сходи XIII), загальною площею 1235,65 м2, що виникли внаслідок залиття 04 березня 2025 року, станом на дату події з урахуванням показника фізичного зносу, без урахуванням складової податку на додану вартість?
3. Витрати за проведення експертизи покласти на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Вусо".
4. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, відповідно до статей 384, 385 Кримінального кодексу України.
5. Провадження у справі № 910/11336/25 зупинити до одержання результатів експертиз.
6. Матеріали справи надіслати до Київського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».
Згідно з ч.1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено: 23.03.2026.
Суддя О.А. Грєхова