ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.03.2026Справа № 910/13023/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сеноманський гай" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сеноманський гай" (02092, м. Київ, пров. Сеноманський, 16, ідентифікаційний код 45973908)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне підприємство "Деснянка" (02092, м. Київ, пров. Сеноманський, 16, ідентифікаційний код 34185340)
про зобов'язання вчинити дії,
Представники сторін: не викликались
До Господарського суду міста Києва звернулось Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сеноманський гай" (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне підприємство "Деснянка" (далі - відповідач), у якому просило суд зобов'язати відповідача передати позивачу наступну документацію щодо будинку №16 по провулку Сеноманському у місті Києві:
- технічну документацію на будинок № 16 по провулку Сеноманському у місті Києві, у тому числі, але не виключно;
- технічний паспорт на багатоквартирний будинок;
- паспорт об'єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва;
- енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем;
- проектну документацію зі схемами влаштування внутрішньобудинкових систем;
- документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
- технічну документацію обладнання котелень;
- технічну документацію на ліфти;
- план земельної ділянки;
- акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок;
- паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку;
- інформацію про виконані роботи з технічного обслуговування і ремонту конструктивних елементів багатоквартирного будинку та інженерних систем за строк дії договору;
- інформацію про виникнення аварійних ситуацій і технічних несправностей у розрізі конструктивних елементів та інженерних систем за строк дії договору;
- дані бухгалтерського обліку та витрат на утримання багатоквартирного будинку за строк дії договору.
Позовні вимоги тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне підприємство "Деснянка" на підставі договору №111 від 24.05.2006 виконувало обов'язки по експлуатації, технічному обслуговуванню багатоквартирного будинку по пров. Сеноманському, 16 в м. Києві (далі - будинок) та надавало співвласникам послуги з управління будинком. 24.05.2025 було проведено установчі збори співвласників багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, пров. Сеноманський, 16 від 24.05.2025, на яких прийнято рішення про створення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сеноманський гай", оформлені протоколом №1 від 24.05.2025 (заключний протокол від 30.05.2025). 09.08.2025 позивач звернувся до відповідача з листом, у якому повідомив про прийняття співвласниками багатоквартирного будинку №16 по провулку Сеноманському у м. Києві рішення про створення ОСББ "Сеноманський гай" та намір співвласників відмовитись від договору про надання послуги з управлінням багатоквартирним будинком в зв'язку зі зміною форми управління шляхом самозабезпечення, де також вимагав передати документацію щодо будинку. Однак своїм листом від 28.08.2025 відповідач повідомив про відсутність законної підстави для задоволення даного позивача, оскільки не є управителем будинку чи забудовником. Не погоджуючись з такою позицією відповідача, з вищевказаних підстав, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2026 позов задоволено повністю, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальність "Житло-експлуатаційне підприємство "Деснянка" передати Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Сеноманський гай" документацію щодо будинку №16 по провулку Сеноманському у місті Києві: технічну документацію на будинок № 16 по провулку Сеноманському у місті Києві, у тому числі, але не виключно; технічний паспорт на багатоквартирний будинок; паспорт об'єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об'єктів будівництва; енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем; проектну документацію зі схемами влаштування внутрішньобудинкових систем; документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; технічну документацію обладнання котелень; технічну документацію на ліфти; план земельної ділянки; акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок; паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку; інформацію про виконані роботи з технічного обслуговування і ремонту конструктивних елементів багатоквартирного будинку та інженерних систем за строк дії договору; інформацію про виникнення аварійних ситуацій і технічних несправностей у розрізі конструктивних елементів та інженерних систем за строк дії договору; дані бухгалтерського обліку та витрат на утримання багатоквартирного будинку за строк дії договору, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне підприємство "Деснянка" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сеноманський гай" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн 00 коп.
09.03.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Сеноманський гай" подано заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу, у якій позивач просить суд стягнути на свою користь витрати на професійну правничу допомогу.
Розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сеноманський гай" про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.
Так, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, виходячи з погодженого розміру на професійну правничу допомогу, у розмірі 24 900, 00 грн.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
Як встановлено судом, правова допомога надавалася позивачу на підставі договору про надання правової допомоги № 03/25 від 01.10.2025 (далі - договір), укладеним між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Сеноманський гай" (далі - клієнт) та адвокатом (самозайнята особа) Бокачем Ігорем Петровичем (далі - адвокат), за умовами пункту 1 якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надати клієнтові правову допомогу в тому числі і представництво інтересів клієнта в Господарському суді міста Києва, з питань відновлення прав та законних інтересів Клієнта при вирішенні спірних питань з Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне підприємство "Деснянка" та з інших питань в рамках розгляду судової справи "про зобов'язання вчинити дію".
Відповідно до пункту 2 договору у рамках даного договору адвокат зобов'язується: вивчити представлені клієнтом документи та інформацію й проінформувати клієнта про можливі варіанти рішення проблеми; підготувати необхідні документи: позовну заяву, письмові заперечення на відзив, заяви, клопотання (до Господарського суду м. Києва) представництво інтересів клієнта в Господарському суді м. Києва;
Пунктом 3 договору погоджено, що вартість послуг з договору визначається в наступному порядку.
А). Представництво інтересів клієнта в Господарському суді м. Києва - з питань захисту, відновлення прав та законних інтересів клієнта в спірних правовідносинах з ТОВ "ЖЕП "ДЕСНЯНКА" в рамках розгляду судової справи "про зобов'язання вчинити дію".
Б). Підготовка процесуальних документів до Господарського суду м. Києва в рамках розгляду судової справи "про зобов'язання вчинити дію".
Вартість послуг складає, фіксовану суму: - 24 900 грн 00 коп. з урахуванням сплати податку і військового збору (в рамках розгляду Господарським судом міста Києва судової справи "про зобов'язання вчинити дію").
В наступному "Оплата" здійснюється в наступному порядку: з моменту підписання даного договору клієнт перераховує грошові кошти на картковий рахунок адвоката до повного розрахунку зазначеної суми вартості за правничу допомогу в рамках розгляду Господарським судом м. Києва судової справи "про зобов'язання вчинити дію".
Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Сеноманський гай" перераховано здійснено оплату за договором №03/25 вiд 01.10.2025 у розмірі 24 900, 00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: №26 від 27.10.2025 на суму 6 391, 00 грн, №40 від 26.11.2025 на суму 6 391, 00 грн, №56 від 29.12.2025 на суму 6 391, 00 грн, №24 від 27.10.2025 на суму 1 494, 00 грн, №37 від 26.11.2025 на суму 1 494, 00 грн, №58 від 26.11.2025 на суму 1 494, 00 грн, №25 від 27.10.2025 на суму 415, 00 грн, №38 від 26.11.2025 на суму 415, 00 грн, №57 від 29.12.2025 на суму 415, 00 грн.
Судом встановлено, що Бокач Ігор Петрович є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
Частинами 4-5 ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом враховано, що відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі. Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами, відповідачем не подавалось.
Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг підготовлених і поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг (п. 2 ч. 5 ст. 129 ГПК України).
Даний спір відноситься до категорії спорів, що виникають у зв'язку з невиконанням попереднім балансоутримувачем будинку обов'язку щодо передання необхідної документації, передбаченого ст. 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", ст. 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", судова практика є сталою, та предмет доказування не охоплював значної кількості обставин та фактів, які підлягали дослідженню.
За таких обставин, виходячи з критеріїв складності справи, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, враховуючи результати розгляду даної справи - задоволення позовних частково, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для обмеження такого розміру з огляду на розумну необхідність судових витрат в даній справі та необхідність покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.
Керуючись ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сеноманський гай" про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне підприємство "Деснянка" (02092, м. Київ, пров. Сеноманський, 16, ідентифікаційний код 34185340) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сеноманський гай" (02092, м. Київ, пров. Сеноманський, 16, ідентифікаційний код 45973908) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн 00 коп.
3. В іншій частині заяви відмовити.
4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено 23.03.2026.
Суддя Л.Г. Пукшин