ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.03.2026Справа № 910/696/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участю секретаря судового засідання Вілінської О.О., розглянувши матеріали справи
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до Обслуговуючого кооперативу "Садово дачний кооператив "Ентузіаст" (02093, вул. Поліська, буд. 4, кв. 73,м. Київ, код ЄДРПОУ 33054645)
про визнання недійсним рішення зборів уповноважених;
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання;
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Садово дачний кооператив "Ентузіаст" (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення зборів уповноважених Обслуговуючого кооперативу «Садово-дачний кооператив «Ентузіаст», оформлене протоколом №3 від 23 серпня 2025 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не був присутній на загальних зборах 23.08.2025, які було оформлено протоколом № 3 від 23.08.2025 та не був повідомлений про такі збори завчасно, у зв'язку з чим просить визнати недійсним рішення зборів .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2026 суддя Ягічева Н.І. відкрила провадження по справі та призначила підготовче засідання на 24.02.2026.
В системі «Електронний суд» 17.02.2026 відповідачем подано відзив на позовну заяву мотивований тим, що станом на 23 серпня 2025 року на момент проведення зборів уповноважених, ані в Статуті СДК «Ентузіаст», ані в рішеннях загальних зборів членів СДК "Ентузіаст" відсутній документ (положення, регламент, порядок), в якому визначається процедура обрання та/або кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування для участі у зборах уповноважених. Лише 23 серпня 2025 року по восьмому питанню порядку денного позачергових загальних зборів членів СДК «Ентузіаст», оформлених протоколом № 1 від 23 серпня 2025 року, було вперше затверджено Порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених СДК «Ентузіаст».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 17.03.2026.
24.02.2026 через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.
В судовому засіданні 17.03.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог. Суд протокольною ухвалою від 17.03.2026 відмовив у задоволенні заяви про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відмовив у задоволенні клопотання про повернення до підготовчого провадження та відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляд справи.
У судовому засіданні 17.03.2026 було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Обгрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 (надалі - позивач), зазначає у грудні 2025 року при ознайомлені з позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Обслуговуючого кооперативу «САДОВО-ДАЧНИЙ КООПЕРАТИВ «ЕНТУЗІАСТ» (далі - СДК «ЕНТУЗІАСТ», Кооператив або відповідач) про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів та скасування реєстраційної дії серед додатків побачив копію протоколу №3 зборів уповноважених СДК «ЕНТУЗІАСТ» від 23.08.2025 року під головуванням ОСОБА_2 .
Відтак, у грудні 2025 року позивачу вперше стало відомо про те, що 23 серпня 2025 року відбулися збори уповноважених СДК «ЕНТУЗІАСТ» під головуванням колишнього голови правління ОСОБА_2 .
У вищезазначеному протоколі серед присутніх під номером 9 зазначено прізвище, ім'я ОСОБА_5 - уповноважений АДРЕСА_3.
Позивач вказує, в порушення ч. 6 ст. 15 Закону України «Про кооперацію», п. 7.5 Статуту СДК «ЕНТУЗІАСТ» про дату, місце, час проведення та порядок денний зборів уповноважених ОСОБА_1 як уповноважену особу, прізвище, ім'я якої під номером 9 зазначено серед присутніх, не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення ніхто не повідомляв.
Також вказує, що в преамбулі протоколу № 3 зборів уповноважених від 23 серпня 2025 року зазначено, що присутні 7 членів правління, 8 уповноважених, однак в самому протоколі не зазначено загальну чисельність уповноважених, від якої має розраховуватися кворум, а також серед 15 присутніх перелічені голова правління, члени правління, частина з яких одночасно є уповноваженими вулиць, а також п'ять уповноважених вулиць.
Для з'ясування як, коли, хто і в якій кількості обирав уповноважених, 29 і 31 травня 2025 року ОСОБА_1 , разом з іншими членами СДК «ЕНТУЗІАСТ» звертався до діючого на той час голови правління ОСОБА_2 з письмовими запитами про надання інформації та належно засвідчених копій документів, якими обирались уповноважені Кооперативу, а також детальний порядок обрання таких осіб/списки членів кооперативу, які голосували за обрання тих чи інших уповноважених/копію положення, регламенту тощо, в якому визначається процедура обрання уповноважених та будь які інші документи на підтвердження законності обрання таких осіб з метою проводити голосування без участі членів кооперативу. Надати належно засвідчену копію останнього оновленого списку діючих членів СДК «Ентузіаст».
Однак, на запит від 29 травня 2025 року відповідь не була надана, а запит від 31 травня 2025 року ОСОБА_2 відмовився отримувати.
За таких умов такі збори не можуть вважатися зборами уповноважених, відповідно, на цих зборах був відсутній кворум, а це означає, що всі рішення, ухвалені на цих зборах, є нелегітимними, як такі, що ухвалені за відсутності кворуму.
На думку позивача, передбачене законом право ОСОБА_1 на участь в зборах уповноважених СДК «ЕНТУЗІАСТ» було порушено і вимога про визнання недійсними рішення зборів уповноважених СДК «ЕНТУЗІАСТ» є способом захисту його корпоративних прав та інтересів.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж тим, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси.
Враховуючи предмет і підстави позову, суд зазначає про можливість його захисту шляхом визнання недійсним рішення зборів уповноважених Обслуговуючого кооперативу «Садово-дачний кооператив «Ентузіаст», яке оформлене протоколом №3 від 23.08.2025.
Відповідно до норм ст. ст. 83, 85, 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об'єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) на момент проведення зборів уповноважених СДК «ЕНТУЗІАСТ» є юридичною особою.
Згідно з ч. 2 ст. 87 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.
СДК «ЕНТУЗІАСТ» діє на підставі Статуту в новій редакції, затвердженому рішенням зборів уповноважених кооперативу, протокол № 10/301022 від 30.10.2022.
Відповідно до п. 1.7 Статуту СДК «ЕНТУЗІАСТ» є обслуговуючим кооперативом, у зв'язку з чим СДК «ЕНТУЗІАСТ» керується у своїй діяльності Законом України «Про кооперацію».
За змістом положень ст.ст. 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію", кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
Кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Кооператив відповідно до свого статуту самостійно визначає основні напрями діяльності, здійснює її планування. Кооперативи мають право провадити будь-яку господарську діяльність, передбачену статутом і не заборонену законом (ст.ст. 2, 23 Закону України "Про кооперацію").
Отже, садово дачний кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.
Згідно з положеннями ст. 12 Закону України "Про кооперацію", основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.
До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном; утворення спеціальних комісій із залученням як консультантів найманих працівників; прийняття рішень про вступ кооперативу до кооперативних об'єднань; прийняття рішень про реорганізацію або ліквідацію кооперативу.
Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.
Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.
Суд зазначає, що рішення загальних зборів учасників (членів) є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Згідно зі статтею 33 Закону України «Про кооперацію» Статут кооперативного об'єднання повинен містити, зокрема: права та обов'язки членів кооперативного об'єднання; порядок встановлення розміру та сплати вступного, членського та інших внесків.
Судом встановлено, 22 квітня 2023 року відбулися збори уповноважених ОК «СДК «ЕНТУЗІАСТ» про що було складено протокол № 4/220423 від 22.04.2023 (надалі - Протокол). Пунктом 4 порядку денного цього Протоколу було питання про обрання старших вулиць та призначення їх уповноваженими представниками членів кооперативу.
Серед уповноважених, що були обрані це Позивач (старший АДРЕСА_4) та ОСОБА_6 (старша АДРЕСА_2).
Також цим Протоколом визначено, що термін повноважень таких уповноважених становить 5 років.
Статут ОК «СДК «ЕНТУЗІАСТ», зокрема пункт 7.9, передбачає можливість делегування повноважень загальних зборів членів Кооперативу зборам уповноважених.
В той же час, п. 7.10 Статуту передбачено, що Загальні збори членів Кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.
У відповідності до змісту Протоколу було обрано 13 уповноважених представників членів Кооперативу.
Таким чином для прийняття подальших рішень уповноваженими представниками (кворуму) необхідно присутність щонайменше 8,6 уповноважених представників.
У спірному протоколі Відповідача №3 від 23 серпня 2025 року, зазначається, що присутніми уповноваженими представниками ОК «СДК «ЕНТУЗІАСТ» є 7 членів правління Кооперативу та 8 уповноважених представників.
Правління ОК «СДК «ЕНТУЗІАСТ» є виконавчим органом Кооперативу, збори уповноважених - керівний орган, що скликається у разі неможливості скликати загальні збори учасників Кооперативу.
При цьому, правління Кооперативу не може виконувати функції, які у відповідності до Статуту наділені загальні збори учасників Кооперативу.
Статтею 5.3. Статут чітко передбачено, що примусове виключення з членів Кооперативу вирішується загальними зборами (зборами уповноважених) Кооперативу (або правління Кооперативу приймає рішення, а загальні збори його затверджують).
Тобто кінцеве рішення про примусове виключення з числа членів Кооперативу приймається загальними зборами учасників Кооперативу (або зборами уповноважених) для легітимності прийняття рішення необхідно досягнути кворуму не менше 2/3 від загального складу уповноважених.
При цьому, Позивач був обраний уповноваженим представником та заперечує свою присутність у зборах уповноважених осіб від 23 серпня 2025 року.
Також позивач вказав, серед уповноважених представників, що були обрані Протоколом ще є ОСОБА_6 (старша АДРЕСА_2 ).
ОСОБА_6 станом на момент проведення зборів є інвалідом 2-ї групи - самостійно не пересувається та приймати участь у будь-яких зборах уповноважених фізично не могла, що підтверджується Висновком лікарсько-консультативної комісії № 418 від 28.03.2025 року з Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ОСОБА_6 .
Таким чином, враховуючи вищевикладене, відомості про наявність кворуму не підтверджуються матеріалами справи.
Крім того, в той же день, 23 серпня 2025 року, в той же час об 11:00 годині позивач був присутній на позачергових загальних зборах членів СДК «ЕНТУЗІАСТ» під головуванням ОСОБА_7 про що свідчить нотаріально посвідчена заява ( зареєстровано в реєстрі №2 від 05.01.2026).
Пунктом 7.9 Статуту СДК «ЕНТУЗІАСТ» визначено, що у разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів Кооперативу) проведення загальних зборів членів Кооперативу неможливе, може відбутися скликання зборів уповноважених Кооперативу. Кількість членів Кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються загальними зборами.
На відміну від пункту 7.9 Статуту, коли кількість і порядок делегування визначаються загальними зборами, ч. 8 ст. 15 Закону України «Про кооперацію» визначено, що кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.
Аналогічну позицію висловив і Верховний Суд в пункті 26 своєї Постанови від 23 червня 2021 року у справі № 910/4201/20 зазначивши, що водночас, управління кооперативом може замість загальних зборів здійснювати такий орган як збори уповноважених. Згідно з ч. 8 ст. 15 Закону у разі, коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, ягі мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.
Згідно з ч. 3 ст. 41 «Прикінцеві положення» Закону України «Про кооперацію» до приведення статутів у відповідність із цим Законом кооперативи та кооперативні об'єднання керуються положеннями діючих статутів у частині, що не суперечить цьому Закону.
Таким чином, кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.
Разом з цим, Статутом СДК «ЕНТУЗІАСТ» кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок їх делегування для участі у зборах уповноважених не визначено.
Також в протоколі зборів уповноважених № 3 від 23 серпня 2025 року не зазначено організаційних причин, як це передбачено ч. 8 ст. 15 Закону України «Про кооперацію», за яких проведення загальних зборів членів СДК «ЕНТУЗІАСТ» стало неможливим.
Для юридичної особи будь-якої організаційно-правової форми безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (ст. ст. 59, 60 Закону "Про господарські товариства", ст. ст. 41,42 Закону "Про акціонерні товариства", ст. 15 Закону "Про кооперацію").
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 03.03.2020 у справі №922/756/19, від 21.04.2020 у справі № 927/411/19, від 05.05.2020 у справі № 916/1996/19).
Щодо оголошення про скликання зборів уповноважених ОК «СДК «ЕНТУЗІАСТ» від 14.08.2025 року, суд зауважує наступне.
Статтею 7.4. Статуту Кооперативу передбачено, що чергові загальні збори членів Кооперативу скликаються правлінням або головою правління у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.
У відповідності до п. 7.5. Статуту Кооперативу про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени Кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.
Як вбачається з оголошення про скликання зборів уповноважених ОК «СДК «ЕНТУЗІАСТ» інформація про скликання зборів уповноважених була підписана та розміщена на території Кооперативу 14 серпня 2025 року, тобто за 9 днів до проведення самих зборів, що суперечить п. 7.5. Статуту Кооперативу.
Велика Палата Верховного суду у постанові від 22.10.2019 року у справі № 923/876/16 вважає, що своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.
Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з'ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.
Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов'язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного, зокрема вирішити, чи може він довірити участь у таких зборах своєму представнику з огляду на конкретні питання, які виносяться на розгляд зборів, чи визнати доцільним узяти участь у зборах особисто.
Як свідчить судова практика, а саме п. 2.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016р. рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Також, як виснував ВС у постанові по справі № 909/1154/21 від 01 вересня 2023 року: «... Самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема:- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму;- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; %- відсутність протоколу загальних зборів. Разом з цим позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.
Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 22 травня 2019 року у справі № 911/1798/18, від Об березня 2019 року у справі № 910/16715/17, від 22 січня 2020року у справі № 915/99/19, від 16 жовтня 2019 року у справі № 912/430/19, від 31 липня 2019 року у справі № 910/7633/18, від 16 липня 2019року у справі № 914/484/18, від 21 грудня 2021 року у справі № 902/1256/20, від 17 листопада 2022року у справі № 917/1523/21 та інших. ...».
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Відповідач не надав суду жодних доказів на спростування заявлених позовних вимог, зокрема, доказів того, що оспорюване рішення зборів уповноважених Обслуговуючого кооперативу «Садово-дачний кооператив «Ентузіаст», оформлене протоколом №3 від 23 серпня 2025 року, було прийнято з дотриманням чинного законодавства та положень Статуту Обслуговуючого кооперативу «Садово-дачний кооператив «Ентузіаст».
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним рішення зборів уповноважених Обслуговуючого кооперативу «Садово-дачний кооператив «Ентузіаст» (02093, вул. Поліська, буд. 4, кв. 73,м. Київ, код ЄДРПОУ 33054645), оформлене протоколом №3 від 23 серпня 2025 року.
3. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Садово дачний кооператив "Ентузіаст" (02093, вул. Поліська, буд. 4, кв. 73,м. Київ, код ЄДРПОУ 33054645) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 23.03.2026.
Суддя Наталія ЯГІЧЕВА