ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.03.2026Справа № 910/11143/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянувши справу
за позовом
1. ОСОБА_1 ,
2. ОСОБА_2
до
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська автомобільна корпорація»,
2. ОСОБА_3
про стягнення 264 195,99 грн,
Представники сторін:
від позивачів-1,-2: Бєлкін Л.М.
від відповідача-1: Сенюта І.В.;
від відповідача-2: не з'явились;
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 /позивач-1) та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 /позивач-2) звернулися до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська автомобільна корпорація» (далі - ТОВ «Укравто груп»/відповідач-1) та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 /відповідач-2) про:
- солідарне стягнення з ТОВ «Укравто груп» та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 114 961,00 грн - доплати за акції (збитків), 116 709,92 грн - інфляційних втрат та 24 378,03 грн - 3% річних;
- солідарне стягнення з ТОВ «Укравто груп» та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 3 657,85 грн - доплати за акції (збитків), 3 713,50 грн - інфляційних втрат та 775,69 грн - 3% річних.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.09.2025 позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишив без руху, встановив позивачу спосіб та строк усунення недоліків поданої позовної заяви.
12.09.2025 через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 30.09.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 03.11.2025.
13.10.2025 через канцелярію суду від ТОВ «Укравто груп» надійшов відзив на позовну заяву.
03.11.2025 суд відклав підготовче засідання на 08.12.2025.
08.12.2025 через канцелярію суду ТОВ «Укравто груп» подало додаткові пояснення.
08.12.2025 суд відклав підготовче засідання на 02.02.2026.
21.01.2026 через систему «Електронний суд» від позивачів надійшли заперечення на додаткові письмові пояснення відповідача-1.
30.01.2026 через систему «Електронний суд» від представника позивачів надійшло клопотання про проведення засідання без його участі.
02.02.2026 через канцелярію суду від ТОВ «Укравто груп» надійшли клопотання про витребування доказів та про призначення у справі судової економічної експертизи.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 02.02.2026 відклав підготовче засідання на 16.03.2026 та витребував в Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» інформацію щодо розміру виплат, отриманих Товариством з обмеженою відповідальністю «Сетідан Про» (ідентифікаційний код 41447042) та фізичною особою громадянином України ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з рахунків ескроу в процедурі обов'язкового викупу акцій Акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» (ідентифікаційний код 03121566) у відповідності до публічної безвідкличної вимоги від 11.07.2018 про придбання акцій в усіх власників акцій Акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» (ідентифікаційний код 03121566).
25.02.2026 до канцелярії суду від Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» надішли відомості на виконання ухвали суду.
10.03.2026 через систему «Електронний суд» від позивачів надійшли заперечення проти задоволення клопотання відповідача-1 про призначення у справі судової експертизи.
16.03.2026 у підготовче засідання з'явилися представники позивачів та відповідача-1. Представник відповідача-2 у підготовче засідання не з'явився.
У підготовчому засіданні представник ТОВ «Укравто груп» підтримав клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи, в якому просить суд доручити проведення експертного дослідження Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, та на вирішення експерта поставити такі питання:
1) Чи відповідає дійсній (ринковій/справедливій) вартості вартість однієї простої іменної акції Приватного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» (ідентифікаційний код 03121566) станом на 18.05.2018 у розмірі 212,945718728 грн?
2) Якщо не відповідає, то якою була дійсна узгоджена (ринкова/справедлива) вартість 1 (однієї) акції Приватного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» (ідентифікаційний код 03121566) станом на 18.05.2018 у складі пакету загальною кількістю 100% від статутного фонду (капіталу) Приватного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» (ідентифікаційний код 03121566) за майновим підходом?
3) У якому розмірі ОСОБА_1 придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетідан Про» за договором про відступлення права вимоги від 12.12.2018 право вимоги боргу, що виник на підставі та у зв'язку із направленням ОСОБА_3 публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників Приватного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» (ідентифікаційний код 03121566) від 10.07.2018?
4) У якому розмірі ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_4 за договором про відступлення права вимоги від 02.09.2025 право вимоги боргу, що виник на підставі та у зв'язку із направленням ОСОБА_3 публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників Приватного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» (ідентифікаційний код 03121566) від 10.07.2018?
Представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заперечував проти призначення у справі судової експертизи.
Так, дослідивши матеріали справи, предмет та підстави позовних вимог, а також доводи сторін у заявах по суті, суд дійшов висновку про задоволення клопотання ТОВ «Укравто груп» про призначення у справі судової експертизи з огляду на таке.
Предметом даного спору є солідарне стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 114 961,00 грн - доплати за акції (збитків), 116 709,92 грн - інфляційних втрат та 24 378,03 грн - 3% річних, а також на користь ОСОБА_2 3 657,85 грн - доплати за акції (збитків), 3 713,50 грн - інфляційних втрат та 775,69 грн - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що усі акціонери ПРАТ «Українська автомобільна корпорація» були примусово позбавлені права власності на акції відповідно до ст.65-2 Закону України «Про акціонерні товариства» та публічної безвідкличної вимоги від 11.07.2018 про придбання акцій у всіх власників акцій ПРАТ «Українська автомобільна корпорація», за ціною 108,44 грн за штуку. Однак, позивачі не погоджуються із визначенням такої ціни акцій та вважають, що відшкодування вартості із примусового відчуження акцій було неповним, а тому звернулися до суду із позовом про стягнення відповідних доплат (компенсації) за відчужені акції, мотивуючи тим, що остання фінансова звітність, яка передувала даті оцінки вартості акцій 18.05.2018, була складена 31.12.2017, а мінімальна вартість для здійснення процедури «сквіз-ауту» є 212,9457 грн, відповідно, розмір компенсації (додаткової виплати) за викуплені акції мав складати 104,51 грн за акцію (212,9457- 108,44).
Разом із тим, в заперечення проти задоволення позовних вимог відповідач-1 посилається, зокрема, на те, що остання фінансова звітність, що передувала даті оцінки вартості акцій, була складена 30.03.2018. Крім того, відповідно до звіту про незалежну оцінку ринкової вартості однієї простої іменної акції ПРАТ «Українська автомобільна корпорація» ринкова вартість простої іменної акції у складі пакету загальною кількістю 100% від статутного капіталу ПРАТ «Українська автомобільна корпорація» станом на 18.05.2018 становить 90,00 грн.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 65-2 Закону «Про акціонерні товариства» у процедурі примусового викупу акцій (сквіз-ауту) власник домінуючого контрольного пакета вимагає від міноритарних акціонерів продати йому акції шляхом виставлення та надсилання товариству публічної безвідкличної вимоги.
У процедурі примусового викупу акцій має бути визначена ціна обов'язкового продажу акцій, яка зазначається у публічній безвідкличній вимозі як ціна придбання акцій, тобто ціна, за якою власник домінуючого контрольного пакета акцій примусово вимагає від міноритарних акціонерів продати йому пакет акцій.
Порядок визначення ціни вимоги у процедурі примусового викупу акцій врегульований у ч. 5 ст. 65-2 Закону «Про акціонерні товариства», відповідно до якої ціною обов'язкового продажу акцій визначається найбільша з наступних:
1) найвища ціна акції, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій включно з датою набуття;
2) найвища ціна, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, опосередковано набули право власності на акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття такою особою домінуючого контрольного пакета акцій товариства включно з датою набуття, за умови що вартість акцій товариства, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі, за даними її останньої річної фінансової звітності, становить не менше 90 відсотків загальної вартості активів такої юридичної особи;
3) ринкова вартість акцій товариства, визначена суб'єктом оціночної діяльності відповідно до ст.8 цього Закону станом на останній робочий день, що передує дню набуття заявником вимоги домінуючого пакета акцій товариства.
Тобто встановлений законом порядок визначення ціни придбання акцій для цілей зазначеної процедури передбачає обрання найвищого показника з трьох передбачених у цій нормі варіантів. Найвищий показник і є ціною придбання акцій. Вибір робить заявник вимоги, тоді як наглядова рада визначає ринкову вартість (надає цей показник для порівняння).
У постанові від 04.03.2021 у справі №910/2483/18 Верховний Суд виснував щодо положень чинного законодавства, зокрема, Закону «Про акціонерні товариства», що стосуються порядку та способів визначення ціни придбання акцій, зокрема, для цілей процедур добровільного викупу акцій та примусового викупу акцій (сквіз-аут).
Так, Верховний Суд дійшов таких висновків щодо співвідношення понять ринкової та справедливої вартості:
- Закон України «Про акціонерні товариства» передбачає можливість викупу акцій мажоритарним акціонером у міноритарного акціонера. Для реалізації цієї можливості Закон передбачає три варіанти (процедури): 1) добровільний викуп акцій, 2) примусовий викуп акцій (процедура сквіз-ауту), 3) викуп акцій на вимогу міноритарних акціонерів (процедура сел-ауту);
- процедура добровільного викупу акцій урегульована статтею 65-1 Закону України «Про акціонерні товариства». У цій процедурі має бути визначена ціна придбання акцій, так звана ціна пропозиції. Вчинення дій, передбачених статтею 65-1 цього Закону, зокрема і дій щодо визначення ціни пропозиції, є обов'язковим перед здійсненням процедури сквіз-ауту, що випливає із норм, закріплених у абзацах 1 та 4 частини четвертої статті 65-2 Закону;
- процедура примусового викупу акцій (сквіз-аут) урегульована статтею 65-2 Закону України «Про акціонерні товариства». У цій процедурі має бути визначена ціна обов'язкового продажу акцій, так звана ціна вимоги;
- порядок визначення ціни придбання акцій для цілей усіх трьох зазначених процедур чітко встановлений законом, проте має певні відмінності. Однаковим для визначення ціни придбання акцій в усіх трьох процедурах є те, що Закон передбачає обрання найвищого показника з трьох передбачених у законі варіантів. Найвищий показник і є ціною придбання акцій. Одним із таких передбачених Законом варіантів (показників), з урахуванням якого формується та визначається ціна придбання акцій, є ринкова вартість акцій товариства;
- порядок визначення ринкової вартості акцій встановлений у статті 8 Закону України «Про акціонерні товариства», однак при її визначенні у процедурах добровільного викупу акцій та сквіз-ауту враховуються особливості, встановлені статтями 65 - 65-3 Закону (абзац 2 частини третьої статті 8 Закону).
- у разі звернення міноритарного акціонера до суду з позовом про стягнення ціни придбання акцій у процедурі сквіз-ауту, яка на його думку є справедливою, посилаючись при цьому в обґрунтування позову на порушення порядку визначення ринкової вартості акцій товариства та на те, що визначена відповідачами ринкова вартість акцій є несправедливою, суд має з'ясувати розмір ринкової вартості акцій товариства, що визначається у процедурі добровільного викупу акцій, передбаченій статтею 65-1 Закону, а також розмір ринкової вартості акцій, що визначається у процедурі сквіз-ауту, передбаченій статтею 65-2 Закону, встановити чи відрізняються ці розміри ринкової вартості акцій між собою та чи є різниця між ними істотною. Також суд має перевірити, чи правильно була визначена ринкова вартість акцій в обох процедурах. Тобто суди мають з'ясувати, чи є визначена кожною із сторін у справі ринкова вартість акцій товариства правильною та справедливою".
Крім того, у низці інших постанов Верховний Суд займає позицію, відповідно до якої «при проведенні сквіз-ауту ціна має бути не лише ринковою, а й справедливою. Це означає, що така ціна може бути вище ринкової, адже в особи без волі та бажання вилучають майно, яким вона володіла на праві власності і не планувала його відчужувати» (постанови Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №905/1926/18, від 18.02.2021 у справі №908/3492/19, від 28.04.2021 у справі №910/12591/18).
Водночас Верховний Суд у постанові від 15.06.2022 у справі №905/671/19 зазначає, що поняття «справедлива вартість» означає не конкретну грошову суму (величину), а дотримання емітентом (наглядовою радою) передбаченого законом порядку визначення ринкової вартості акцій, який передбачає необхідність обрання найбільшої вартості, якщо ринкова вартість може бути розрахована за різними підходами та методами, та за відсутності вирішального впливу мажоритарного акціонера на рішення наглядової ради, яка обирає суб'єкта оціночної діяльності та затверджує ринкову вартість акцій, визначену таким суб'єктом. Наглядова рада може вважатися такою, що не знаходиться під впливом мажоритарного акціонера у випадку наявності у її складі незалежних директорів, які становлять більшість від такого складу на момент ухвалення рішення про затвердження ринкової вартості акцій.
За змістом ч.5 ст.65-2 Закону «Про акціонерні товариства», відповідно до якої ціною обов'язкового продажу акцій визначається найбільша з таких:
1) найвища ціна акції, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, придбавали акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття домінуючого контрольного пакета акцій включно з датою набуття;
2) найвища ціна, за якою заявник вимоги, його афілійовані особи або треті особи, що діють спільно з ним, опосередковано набули право власності на акції цього товариства протягом 12 місяців, що передують даті набуття такою особою домінуючого контрольного пакета акцій товариства включно з датою набуття, за умови що вартість акцій товариства, які прямо або опосередковано належать такій юридичній особі, за даними її останньої річної фінансової звітності, становить не менше 90 відсотків загальної вартості активів такої юридичної особи;
3) ринкова вартість акцій товариства, визначена суб'єктом оціночної діяльності відповідно до ст.8 цього Закону станом на останній робочий день, що передує дню набуття заявником вимоги домінуючого пакета акцій товариства.
Тобто, при сквіз-ауті ціною викупу має бути не середня ринкова (біржова) ціна, а найбільша з існуючих на ринку та визначених експертом за допомогою різних методів, і саме така ціна має вважатися справедливою.
У постанові від 17.02.2021 у справі №905/1926/18 Верховний Суд дійшов висновку, що при розрахунку справедливої (ринкової) вартості акцій при сквіз-ауті має бути застосований майновий метод оцінки (як єдиний або поряд з іншими), що випливає з ч. 6 ст. 9 Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", національних стандартів оцінки майна (Національний стандарт №1 та Національний стандарт №3). При застосовуванні майнового підходу справедлива (ринкова) ціна однієї простої акції Товариства має визначатися у складі пакету загальною кількістю 100% від статутного фонду (капіталу) за формулою: «ринкова вартість чистих активів товариства поділена на загальну кількість простих акцій товариства».
У випадку проведення сквіз-ауту мажоритарний акціонер купує по суті не дрібні пакети акцій у окремих міноритарних акціонерів, які на ринку мають низьку ціну, можуть бути неліквідними, нецікавими для інших інвесторів (через відсутність будь-якого контролю, впливу на справи товариства, тривалу невиплату дивідендів), але мають значну вартість для мажоритарного акціонера, який шляхом сквіз-ауту швидким та зручним для себе способом викупає акції у всіх міноритаріїв без необхідності шукати кожного окремого власника і домовлятися з ним щодо умов індивідуальної угоди, на що звертає увагу скаржник у поясненнях.
Відтак, в силу специфіки процедури сквіз-аут мажоритарний акціонер фактично купує не міноритарний пакет акцій як такий, а контроль над товариством в цілому (право на витискання міноритаріїв незалежно від їх волі та згоди), тому оцінці для визначення справедливої вартості 1 акції підлягає 100% пакет акцій акціонерного товариства, а не міноритарний пакет.
У Національному стандарті №3 надається визначення корпоративної долі - це частина (пай, акція) господарського товариства, створеного на основі цілісного майнового комплексу. Отже, оцінка пакету акцій у 100% означає оцінку товариства як єдиного (цілісного) майнового комплексу.
Відповідно до п. 38 Національного стандарту №1 для проведення оцінки цілісного майнового комплексу використовуються такі основні методологічні підходи: майновий (метод вартості чистих активів і метод оцінки вартості ліквідації), порівняльний (метод ринку капіталу та метод ринкових угод), дохідний (дисконтування грошових потоків або дивідендів).
Саме застосування трьох різних підходів дозволяє отримати найбільш об'єктивний розрахунок ринкової вартості акцій.
Таким чином, приймаючи до уваги правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №905/671/19, суд зазначає, що при визначенні ринкової (справедливої) вартості акцій оцінці підлягає 1 акція у 100% пакеті акцій (оцінка цілісного майнового комплексу товариства), а не у міноритарному пакеті. У зв'язку з цим має бути обов'язково застосований Національний стандарт №3, який передбачає застосування трьох методів оцінки, включно з майновим, а також Методика комплексних експертних досліджень визначення вартості акцій підприємств, зареєстрована в Міністерстві юстиції 29.01.2016 відповідно до Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.10.2008 №1666/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02.10.2008 за №924/15615 (реєстраційний номер Методики 0.1.18); майновий метод оцінки має бути обов'язково застосований поряд з іншими методами оцінки; не підлягає застосуванню контрольна знижка, передбачена Національним стандартом №1.
Отже, для вирішення даного спору по суті, суду необхідно встановити ринкову вартість 1 (однієї) акції у 100% пакету акцій Приватного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» станом на 11.07.2018, що потребує спеціальних знань та застосування відповідних методів та методик досліджень зокрема, порівняльного методу (метод ринку капіталу та метод ринкових угод), дохідного методу (дисконтування грошових потоків та дивідендів) та майнового методу (метод вартості чистих активів і метод оцінки вартості ліквідації) згідно із Національним стандартом №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2003 №1440 та Національним стандартом №3 «Оцінка цілісних майнових комплексів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 №1655, й не може бути зроблено господарським судом самостійно без проведення судової експертизи.
Частиною 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ч. 1 ст. 99 ГПК України, для призначення у справі судової експертизи.
Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Отже, дослідивши запропоновані ТОВ «Укравто груп» питання, які слід поставити на вирішення експерта, враховуючи предмет та підстави позовних вимог та наведені вище положення законодавства, суд дійшов висновку про необхідність викладення питань для дослідження експерту в редакції, визначеній судом.
Згідно із ч. 3 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.
Пунктом 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень встановлено, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.
Ураховуючи, що місцезнаходженням суду та сторін є місто Київ та Київська область, суд дійшов висновку про доручення проведення судової експертизи експертній установі за зоною регіонального обслуговування, а саме Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
У ч. 2 ст. 125 ГПК України передбачено, що суд може зобов'язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з відповідною процесуальною дією. Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом в рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторони в рівних частках.
Приймаючи до уваги, що саме відповідач-1 ініціює питання про призначення у справі судової експертизи, суд покладає обов'язок зі сплати послуг проведення експертизи на ТОВ «Укравто груп».
Одночасно слід зазначити, що згідно із п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі на час проведення судової експертизи.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Призначити у справі №910/11143/25 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська автомобільна корпорація» та ОСОБА_3 про стягнення 264 195,99 грн судову експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, місто Київ, вулиця Сім'ї Бродських, будинок 6; ідентифікаційний код 02883096).
2. На вирішення експерта поставити питання:
Яка ринкова вартість 1 (однієї) акції у 100% пакету акцій Приватного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» станом на 11.07.2018?
Дослідження провести із застосуванням: порівняльного методу (метод ринку капіталу та метод ринкових угод), дохідного методу (дисконтування грошових потоків та дивідендів) та майнового методу (метод вартості чистих активів і метод оцінки вартості ліквідації) згідно із Національним стандартом №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2003 №1440 та Національним стандартом №3 «Оцінка цілісних майнових комплексів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 №1655.
3. Витрати по проведенню експертизи покласти Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська автомобільна корпорація». Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська автомобільна корпорація» провести попередню оплату витрат по проведенню експертизи у строк, вказаний у рахунку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, але не пізніше п'ятнадцяти календарних днів з дня виставлення такого рахунку.
4. Зобов'язати експерта після проведення експертизи копію висновку направити на адресу сторін.
5. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків відповідно до ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
6. Провадження у справі №910/11143/25 зупинити до закінчення проведення судової експертизи.
7. Ухвалу надіслати учасникам справи та Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України
8. Матеріали справи №910/11143/25 надіслати на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, місто Київ, вулиця Сім'ї Бродських, будинок 6; ідентифікаційний код 02883096).
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів.
Повний текст ухвали складено: 23.03.2026.
Суддя Віта БОНДАРЧУК