ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
м. Київ
18.03.2026Справа № 910/16620/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фріанна Фудз» про забезпечення позову у справі № 910/16620/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фріанна Фудз» (вул. Михайлівська, 21-Б, офіс 34, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 39291083)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сафарі Трейд» (вул. Миколи Амосова, 4, м. Київ, 03141; ідентифікаційний код 38931560)
про стягнення 1 945 542, 25 грн,
Представник сторін:
від позивача: Любочка Наталя Борисівна
від відповідача: Багрій Ігор Олександрович
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фріанна Фудз» (далі за текстом - ТОВ «Фріанна Фудз», Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сафарі Трейд» (далі за текстом - ТОВ «Сафарі Трейд», Відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки № 68/10/17 від 04.10.2017 (далі за текстом - Договір) в розмірі 1 230 042, 95 грн, пені - 355 330, 76 грн, 30% річних - 347 782, 01 грн, інфляційні втрати - 12 386, 53 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань з оплати за поставлений товар за Договором.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 02.03.2026.
У підготовчому засіданні 02.03.2026 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 16.03.2026.
12.03.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Відповідача про відстрочення виконання рішення суду.
12.03.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2026 розгляд заяви Позивача про забезпечення позову призначено на 16.03.2026.
16.03.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Відповідача на подану заяву про забезпечення позову.
17.03.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Позивача на заяву про відстрочення виконання рішення.
У підготовчому засіданні 16.03.2026 з розгляду питання про забезпечення позову судом оголошено перерву до 18.03.2026.
У підготовчому засіданні 18.03.2026 представник Позивача надав додаткові пояснення по суті поданої заяви про забезпечення позову, яку просив суд задовольнити.
Представник Відповідача заперечував щодо вжиття заходів забезпечення позову.
Заслухавши пояснення сторін та розглянувши заяву Позивача про забезпечення позову, у підготовчому засіданні 18.03.2026 відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову з огляду на наступне.
У поданій заяві про забезпечення позову Позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти, що належать відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Сафарі Трейд», код ЄДРПОУ 38931560, які знаходяться на рахунках у банківських установах, а у разі їх недостатності - на інше майно, у тому числі основні засоби, малоцінні необоротні матеріальні активи, у межах суми 1 271 612, 61 грн.
В обґрунтування необхідності звернення до суду із такою заявою Позивач стверджує про існування реальної загрози ускладнення та фактичної неможливості виконання майбутнього рішення суду, що вбачається в наступному.
Відповідач не подав відзив на позовну заяву, не вчинив жодних дій, спрямованих на врегулювання спору, ігнорує претензії Позивача, не здійснює добровільного погашення заборгованості, хоча б частково.
Вказані обставин, на переконання Позивача свідчать про ухилення Відповідача від належного виконання зобов'язань та небажання брати участь у судовому процесі, при тому, що Відповідачем визнається борг у відповіді на письмову претензію Позивача.
Позивач звертає увагу суду на те, що Відповідач паралельно створює нову фірму із схожою назвою - ТОВ «Сафарі Київ», код ЄДРПОУ 45866202, зареєстроване 17.04.2025 року.
Між двома підприємствами прослідковується зв'язок через засновників та адреси реєстрації:
юридичною адресою ТОВ «Сафарі Київ» є адреса: м. Київ, вул. Калнишевського Петра, буд. 6, кв. 512, яка у той самий час зазначена як адреса засновника (учасника) та керівника ТОВ «Сафарі Трейд» ОСОБА_1 ;
одним із засновників (учасників) та кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «Сафарі Трейд» із прямим вирішальним впливом є ОСОБА_2 , а одним із засновників (учасників) ТОВ «Сафарі Київ» є ОСОБА_3 , що згідно доводів Позивача може свідчити про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є пов'язаними особами та можливо родичами чи членами сім'ї;
основний вид діяльності по КВЕД обох товариств - 46.38 - Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками (основний).
Також Позивач звертає увагу на фінансову звітність Відповідача, з якої вбачається тенденція зменшення розміру доходу з 295 492 500,00 грн у 2024 до 102 923 300,00 грн у 2025. Прибуток у ~20 млн. грн. в 2024 та збиток ~19 млн. грн. у 2025. Дебіторська заборгованість значно зменшилась протягом року.
В силу викладеного, на переконання Позивача, накладення арешту на суму 1 271 612,61 грн., що складається з суми основного боргу в розмірі 1 230 042,95 грн., інфляційних нарахувань 12 386,53 грн. та розміру сплаченого судового збору 29 183,13 грн є цілком співмірним із ціною позову та є таким заходом, що гарантує реальне виконання майбутнього судового рішення.
Заперечуючи щодо вжиття заходів забезпечення, Відповідач звертає увагу суду на те, що подання відзиву є його правом, а не обов'язком. При цьому, заявлений до стягнення борг Відповідачем визнається, а останнім вчиняються дії щодо його сплати однак з відстроченням, що зумовлено складним фінансовим становищем з огляду на наслідки влучання 12.04.2025 БПЛА країни - агресора у склад Відповідача чим заподіяно пожежу та знищення продукції.
Посилання Позивача на пов'язаність ТОВ «Сафарі Київ» є припущеннями сторони в силу чого такі доводи є безпідставними, що у своїй сукупності свідчить про відсутність підстав накладення арешту.
МОТИВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 звертала увагу на те, що умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третя статті 13 ГПК України).
Суд зазначає, що існування судової практики в частині доказування очевидних речей не нівелює обов'язок заявника довести наявність обставин, на які він посилається та не звільняє його від подання належних та достатніх доказів із належним нормативно-правовим обґрунтуванням.
За сукупністю зазначеного та встановленого, судом наразі не вбачається існування виняткових обставин у спірних правовідносинах та наявність підстав для накладення арешту на кошти Відповідача в межах суми стягнення оскільки припущення Позивача, що кошті, які є у Відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути та/або зменшитись за кількістю не є достатньо обґрунтовані.
Відповідачем визнається існування боргу, однак з наданих до суду доказів не вбачається існування та вчинення з його боку умисних дій щодо несплати коштів в судовому порядку, враховуючи позицію Відповідача та її обґрунтування, оцінка правомірності застосування якої буде надана судом при вирішенні спору по суті.
Однак, з метою дотримання принципу рівності та збалансованості інтересів сторін, судом враховано аргументацію Відповідача в частині існування необхідності відстрочення сплати боргу в силу існування у нього фінансових проблем, зумовлених заподіянням Відповідачу збитків країною - агресором.
В сукупності зазначеного, із доданих до заяви доказів суд не може констатувати та встановити існування ризиків істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в майбутньому, оскільки несплата Відповідачем боргу в досудовому порядку не свідчить про вчинення ним умисних дій щодо уникнення виконання рішення, а припущення Позивача в даному випадку не є достатньо обґрунтовані.
Відповідно до частини 1, 4 та 6 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Підсумовуючи викладене, дотримуючись принципу змагальності, рівності та верховенства права, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості поданої заяви про забезпечення позову та недоведення Позивачем існування достатньо обґрунтованих припущень, що невжиття забезпечувальних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Керуючись статтями 136-139 та 140 ГПК України, Господарський суд міста Києва,
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фріанна Фудз» про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набрала законної сили 18.03.2026 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.
Дата підписання повного тексту ухвали: 23.03.2026
Суддя Антон ПУКАС