ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
23.03.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/61/26
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 від 16.03.2026 (вх. № 2427/26 від 18.03.2026) з грошовими вимогами кредитора до боржника у справі № 909/61/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім",
ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.02.2026, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів - до 17.08.2026, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Босака Олега Євгеновича, попереднє засідання суду призначено на 22.04.2026.
З метою виявлення усіх кредиторів, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, 27.02.2026 о 12:36 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на офіційному вебпорталі судової влади України; номер публікації: 78594.
18.03.2026 до суду надійшла заява від 16.03.2026 (вх. № 2427/26) ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника в сумі 155 310,29, з яких: 29 819,77 грн - нарахована, але не виплачена заробітна плата, 124 248,04 грн - середній заробіток за час розрахунку при звільненні, 1242,48 грн - судовий збір; включення їх до реєстру вимог кредиторів боржника.
Дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги кредитора до боржника, суд зазначає таке.
Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (абзац перший частини 1 статті 45 КУзПБ).
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу.
Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Вимоги до заяви кредитора визначені статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Відповідно до абз. 10 ч. 3 ст. 45 КУзПБ до заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
Однак до заяви про грошові вимоги кредитора до боржника не додано доказів надсилання копії заяви розпоряднику майна (надано лише докази направлення копії заяви з додатками боржнику) та доказів сплати судового збору за її подання.
Водночас разом із заявою про грошові вимоги кредитора до боржника подано заяву про звільнення від сплати судового збору, у якій заявник просить суд звільнити його від сплати судового збору за подання заяви про визнання грошових вимог у справі № 909/61/26.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 покликається на те, що його грошові вимоги виникли з трудових правовідносин та стосуються стягнення заборгованості із заробітної плати та компенсацій, передбачених трудовим законодавством.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та Кодексом України з процедур банкрутства.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору встановлені частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ставка судового збору становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2026 року складає 3328 гривень.
Отже, за подання заяви з грошовими вимогами кредитора до боржника кредитор за загальним правилом повинен сплатити судовий збір у розмірі 6656 гривень.
Відповідно п. 15 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.
Як зазначено вище, у заяві з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 просить суд визнати його грошові вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатнафтохім" на загальну суму 155 310,29, з яких: 29 819,77 грн - нарахована, але не виплачена заробітна плата, 124 248,04 грн - середній заробіток за час розрахунку при звільненні, 1242,48 грн - судовий збір.
Суд констатує, що за грошові вимоги в частині середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні заявником має бути сплачений судових збір, з огляду на таке.
Стягнення (визнання) середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також, не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто стягнення (визнання) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Стягнення з роботодавця середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою, оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, відповідно на вказані вимоги позивача не поширюються положення пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", за яким від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Аналогічна правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, постановленій у справі про банкрутство.
У п. 58 зазначеної у попередньому абзаці постанови Велика Палата Верховного Суду виклала висновок, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19 зазначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст. 117 цього Кодексу, мають різну правову природу. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Таким чином, вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати, а тому не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких, згідно п. 15 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір не сплачується.
Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За наведеного, позивач звільнений від сплати судового збору за подання грошових вимог до боржника лише щодо виплати заборгованості із заробітної плати. З приводу цих грошових вимог у заявника немає необхідності додатково клопотати про звільнення від сплати судового збору, оскільки таке звільнення прямо передбачено законом. Однак за грошові вимоги щодо сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та сплаченого судового збору в цивільній справі закон передбачає сплату судового збору. З цього приводу наявні також і згадані вище висновки Верховного Суду.
Відтак, заява ОСОБА_1 може бути прийнята судом до розгляду без сплати судового збору лише в частині грошових вимог з виплати заборгованості із заробітної плати.
Однак і в цьому випадку заявник має виконати вимогу щодо направлення копії заяви з додатками розпоряднику майна.
Щодо інших грошових вимог (середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та судовий збір, сплачений у цивільній справі) судовий збір має бути сплачено, якщо у заявника відсутні підстави для звільнення від сплати судового збору, передбачені статтею 5 Закону України "Про судовий збір", чи підстави для відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору, визначені статтею 8 Закону України "Про судовий збір". Такі підстави мають бути доведені належними та допустимими доказами.
Всупереч вищезазначеним вимогам, заявником до заяви з грошовими вимогами до боржника не додано доказів сплати судового збору за грошові вимоги щодо середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та судового збору, сплаченого у цивільній справі
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 46 Кодексу України з процедур банкрутства у разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог цього Кодексу, господарський суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. В ухвалі про залишення заяви без руху суд повідомляє заявнику про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 від 16.03.2026 (вх. № 2427/26 від 18.03.2026) про грошові вимоги кредитора до боржника залишити без руху, повідомити заявника про недоліки поданої заяви та надати п'ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для їхнього усунення, а також попередити заявника про те, що відповідно до ч. 2 ст. 46 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому разі господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 45, 46 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Заяву ОСОБА_1 від 16.03.2026 (вх. № 2427/26 від 18.03.2026) про грошові вимоги кредитора до боржника залишити без руху.
Повідомити заявника про виявлені судом недоліки при поданні заяви з грошовими вимогами кредитора до боржника, а саме відсутність доказів сплати судового збору.
Заявнику ОСОБА_1 у п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати суду:
- докази надсилання копії заяви з грошовими вимогами кредитора до боржника з додатками до неї розпоряднику майна - арбітражному керуючому Босаку Олегу Євгеновичу (адреса офісу: 79014, м. Львів, вул. Ю. Руфа, 36);
- докази сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами кредитора до боржника в розмірі 6656,00 грн.
Роз'яснити заявнику про те, що відповідно до ч. 2 ст. 46 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому разі господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає окремому оскарженню. Заперечення щодо цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками розгляду справи.
Суддя І.Є. Горпинюк