ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
23.03.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/716/24 (348/2409/25)
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О. В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Кредит - Капітал"
79000, вул. Смаль - Стоцького 1, 28 корпус, м. Львів
до відповідача: ОСОБА_1
адреса реєстрації: АДРЕСА_1
eл. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
про стягнення 40847 грн 02 коп. заборгованості за кредитним договором
ВСТАНОВИВ: в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
20.01.2026 до Господарського суду Івано-Франківської області від Яремчанського міського суду Івано-Франківської області надійшла справа №348/2409/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Кредит - Капітал" до відповідача ОСОБА_1 про стягнення 40 847 грн 02 коп. заборгованості за кредитним договором №101214946 від 15.03.2024.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 24.10.2025, суд відкрив провадження у справі №348/2409/25; постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ухвали Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 13.12.2025, справу №348/2409/25 суд передав до Господарського суду Івано-Франківської області, в провадженні якого знаходиться справа №909/716/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 23.01.2026, суд прийняв справу №909/716/24(348/2409/25) до розгляду в межах справи про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.
Учасникам справи ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 26.08.2025 направлено в їхні електронні кабінети, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України та доставлено до електронних кабінетів 23.01.2026 о 14:20 год., що підтверджується довідками від 26.01.2026.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Отже, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 23.01.2026 вручено сторонам - 23.01.2026.
Відповідно до ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною 3 статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін від учасників справи до суду не надходило.
Позиція позивача. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про споживчий кредит №101214946 від 15.03.2024, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 40847 грн 02 коп., з яких: 11923 грн 88 коп. - заборгованість за кредитом, 27723 грн 14 коп. - заборгованість за відсотками, 1200 грн 00 коп. - заборгованість за комісією.
Позиція відповідача. Правом на надання відзиву на позов до Господарського суду Івано-Франківської області відповідачка не скористалася. У відзиві на позов, який було подано до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області відповідачка проти позову заперечила мотивуючи тим, що ТОВ ФК "Кредит - Капітал" вже зверталося із позовом про стягнення коштів за кредитним договором у справі №348/1309/25.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
15.03.2024 між ТОВ "Мілоан" (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про споживчий кредит №101214946, відповідно до п. 1.1 якого кредитодавець зобов'язався на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2 договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 1.4 договору та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника.
В п. 1.2 договору визначено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 12000 грн 00 коп.
Згідно з 1.3 договору, кредит надається строком на 105 днів з 15.03.2024 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та початкового періодів.
Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 30.03.2024 (рекомендована дата платежу) (п.1.3.1 договору).
Поточний період складає 90 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 28.06.2024 (дата остаточного погашення заборгованості) (п.1.3.2 договору).
Відповідно до п. 1.4 договору, позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 30.03.2024 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 28.06.2024 (останнього дня строку кредитування).
За змістом п. 1.5 договору, загальні витрати позичальника за пільговий період складають 4260 грн 00 коп. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 16260 грн 00 коп. Загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 29100 грн 00 коп. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) складає 41100 грн 00 коп. Денна процентна ставка (за весь строк кредитування) складає: (29100 грн / 12000 грн) / 105 днів х 100% = 2,31%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка (за весь строк кредитування) дорівнює 7 121 відсотків річних.
Відповідно до п. 1.5.1 договору, комісія за надання кредиту: 1200 грн 00 коп., яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
В п. 1.5.2 договору визначено, що проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 3060 грн 00 коп., які нараховуються за ставкою 1,70 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.
Згідно з п.1.5.3 договору, проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 24840 грн 00 коп., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Тип процентної ставки за цим договором: фіксована (п.1.6 кредитного договору).
Відповідно до п.3.2.6 договору, кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим способом відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.
За змістом п. 7.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п. 2.1 цього договору. Строк дії цього договору складає період, що починається з моменту його укладення і закінчується в останній день строку кредитування (дату остаточного погашення заборгованості), згідно п. 1.3, п. 1.4 договору. Якщо станом на цю дату зобов'язання позичальника та/або кредитора залишаються невиконаними/неналежно виконаними - цей договір діє до повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до довідки ТОВ "Мілоан" №б/н від 14.10.2024, договір про споживчий кредит №101214946 від 15.03.2024 підписано позичальником 15.03.2025 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором: 722538.
Як вбачається із платіжного доручення №84905266 від 15.03.2024, на виконання умов договору про споживчий кредит №101214946 ТОВ "Мілоан" перерахувало на карту ОСОБА_1 суму кредиту в розмірі 12000 грн 00 коп., що також визнано боржником, зазначивши ТОВ "Мілоан" кредитором у списку кредиторів та боржників ОСОБА_1 станом на 01.07.2024 при поданні заяви про неплатоспроможність.
Згідно з відомістю ТОВ "Мілоан" про щоденні нарахування та погашення, станом на 28.06.2024 (дата остаточного погашення заборгованості) розмір кредиту становить 11923 грн 88 коп. (12000 грн - 76 грн 12 коп.); розмір комісії на надання кредиту 1200 грн; розмір процентів - 27723 грн 14 коп. (27727 грн 02 коп. - 3 грн 88 коп.).
29.07.2024 між ТОВ "Мілоан" (кредитор) та ТОВ "ФК "Кредит - Капітал" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги №110-МЛ/Т, відповідно до п. 1.1 якого кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні йому права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (Портфель заборгованості).
Згідно з п. 1.2 договору, в наслідок передачі (відступлення) Портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до Портфеля заборгованості та відповідно вказаних у реєстрі боржників та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами.
В п. 6.2.3 договору визначено, що права вимоги переходять до нового кредитора у день здійснення фінансування (оплати) на користь кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній в п.7.1 цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення права вимоги здійснюється шляхом підписання акту приймання-передачі реєстру боржників відповідно до п. 8.3.2 договору.
За змістом п.7.1 договору, в якості компенсації за придбання (відступлення) прав вимоги, новий кредитор протягом 5-ти робочих днів від дати підписання цього договору сплачує кредиторові плату в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 1 205 134 грн 90 коп. без ПДВ.
Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2028, але в будь-якому випадку до повного виконання відповідних зобов'язань сторонами (п.13.1 договору).
Відповідно до платіжної інструкції №4239 від 29.07.2025, ТОВ "ФК "Кредит - Капітал" сплатило ТОВ "Мілоан" 1 205 134 грн 90 коп. за договором відступлення прав вимоги №110-МЛ/Т від 29.07.2024.
29.07.2025 сторони підписали акт приймання-передачі реєстру боржників від 29.07.2024 до договору відступлення прав вимоги №110-МЛ/Т від 29.07.2024, відповідно до якого кредитор передав, новий кредитор прийняв реєстр боржників від 29.07.2024, складений за формою згідно із додатком №1 до договору. Кількість боржників: 1865. Загальна сума заборгованості (кредитного портфелю): 31661070 грн 73 коп.
Як вбачається із змісту витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №110-МЛ/Т від 29.07.2024, ТОВ "Мілоан" відступило ТОВ "ФК "Кредит - Капітал" право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №101214946 від 15.03.2024 в загальній сумі заборгованості 40847 грн 02 коп., з яких: 11923 грн 88 коп. - залишок по тілу кредиту; 27723 грн 14 коп. - залишок по відсотках; 1200 грн - залишок по комісії.
Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором №101214946 від 15.03.2024, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 40847 грн 02 коп., з яких: 11923 грн 88 коп. - тіло кредиту; 1200 грн 00 коп. - комісія та 27723 грн 14 коп. - відсотки за користування кредитом.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтями 626, 627, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
В ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6. ч.1. ст. 3 Закону).
За змістом ч.ч. 1-2 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.
За приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
За змістом ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Спірні правовідносини між сторонами регулюються також Законом України "Про споживче кредитування".
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
Пунктом 5 розділу І Закону України від 22.11.2023 № 3498-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон № 3498-IX), який набрав чинності 24.12.2023, до Закону України "Про споживче кредитування" внесено зміни, зокрема:
- стаття 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнена частиною п'ятою такого змісту: "Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %";
- розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" доповнений пунктом 17 такого змісту: "Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %".
Враховуючи, що договір про споживчий кредит №101214946 укладено між сторонами 15.03.2024, тобто після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення регулювання ринків фінансових послуг", за період з 15.03.2024 по 22.04.2024 денна процентна ставка за користування кредитом не повинна перевищувати 2,5%; з 23.04.2024 по 20.08.2024 - 1,5%, а з 21.08.2024 - 1%.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За встановлених судом обставин справи, між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 15.03.2024 укладено договір про споживчий кредит, на виконання умов якого ТОВ "Мілоан" шляхом перерахування на кредитну карту 15.03.2024 надало ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 12000 грн 00 коп.
Згідно з умовами укладеного між сторонами договору №101214946 від 15.03.2024 строк кредитування - 105 днів, останній день строку кредитування, до якого позичальник має повернути кредит - 28.06.2024; загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) - 29100 грн 00 коп.; орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (за весь строк кредитування) - 41100 грн 00 коп.; денна процентна ставка (за весь строк кредитування) - 2,31%; процентна ставка за користування кредитом протягом пільгового періоду - 1,70 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; процентна ставка за користування кредитом протягом поточного періоду - 2,30 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Судом встановлено, що в межах строку кредитування за період 15.03.2024 по 28.06.2024 ТОВ "Мілоан" нарахувало відповідачу проценти за користування кредитом в розмірі 27 727 грн 02 коп. та комісію за надання кредиту в розмірі 1200 грн 00 коп.
18.03.2024 відповідачка частково сплатила тіло кредиту в розмірі 76 грн 12 коп. та проценти за користування кредитом в розмірі 3 грн 88 коп.
Враховуючи часткову сплату відповідачкою заборгованості за тілом кредиту, заборгованість перед ТОВ "Мілоан" на дату відступлення права вимоги ТОВ "ФК "Кредит - Капітал" за основним зобов'язанням становила 11 923 грн 88 коп.
Нарахована ТОВ "Мілоан" комісія за надання кредиту в розмірі 1200 грн 00 коп., яка відповідно до ч.2 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування" включається до загальних витрат за споживчим кредитом, передбачена умовами договору, відтак є обґрунтованою.
Суд провів перерахунок відсотків, нарахованих ТОВ "Мілоан" за користування кредитом в межах строку кредитування, з урахуванням умов договору та вимог ч. 5 ст. 8 та п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", відповідно до якого встановив, що за період з 15.03.2024 по 30.03.2024 (пільговий період 15 днів) розмір відсотків з розрахунку 1,70 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом становить 3 044 грн 52 коп.; за період з 31.03.2024 по 22.04.2024 з розрахунку 2,30 % за кожен день (відповідно до умов договору, оскільки розмір процентів не перевищує розмір, встановлений на цей період законом) - 6 307 грн 75 коп.; з 23.04.2024 по 28.06.2024 (кінцевий строк кредитування) з розрахунку 1,5 % (максимальний розмір процентів, встановлений законом) - 11 983 грн 62 коп.
Таким чином, загальний розмір процентів, які ТОВ "Мілоан" мало право нарахувати за користування кредитом становить 21 335 грн 89 коп.
Судом встановлено, що на підставі договору відступлення права вимоги №110-МЛ/Т від 29.07.2024 ТОВ "Мілоан" відступило ТОВ "ФК "Кредит - Капітал" право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №101214946 від 15.03.2024 в сумі 40 847 грн 02 коп., з яких: 11923 грн 88 коп. - тіло кредиту; 1200 грн - комісія та 27723 грн 14 коп. - відсотки за користування кредитом.
Суд має встановити обсяг дійсних переданих правонаступнику прав вимоги до боржника. При цьому, оцінюючи обсяг переданих прав, слід врахувати загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам (аналогічний висновок зазначено у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 31/160(29/170(6/77-5/100), від 02.03.2021 у справі №910/12257/13).
З урахуванням викладеного, дійсна вимога, яку ТОВ "Мілоан" могло передати ТОВ "ФК "Кредит - Капітал" становить 34 459 грн 77 коп., з них: 11923 грн 88 коп. - тіло кредиту, 1200 грн - комісія та 21 335 грн 89 коп. - проценти за користування кредитом.
Відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитодавцю
регулюється Цивільним кодексом України, Законом України "Про споживче кредитування".
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч.3).
Згідно зі ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
За приписами ч.1 ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.515 ЦК України, заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
За змістом ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства, з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, строк виконання всіх грошових зобов'язань боржника вважається таким, що настав.
Судом встановлено, що строк виконання грошових зобов'язань за договором про споживчий кредит №101214946 від 15.03.2024 настав ще до відкриття провадження про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання своїх зобов'язань за договором про споживчий кредит ні перед ТОВ "Мілоан" (первісним кредитором) ні перед ТОВ "ФК "Кредит - Капітал" (новим кредитором) щодо повернення кредиту, комісії та процентів за користування кредитом суду не надав.
Інших вимог до ОСОБА_1 ніж ті, які передані ТОВ "Мілоан" правонаступнику, ТОВ "ФК "Кредит - Капітал" суду не заявляв.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 34 459 грн 77 коп. заборгованості, з яких: 11923 грн 88 коп. - заборгованість за кредитом, 21335 грн 89 коп. - заборгованість за відсотками, 1200 грн 00 коп. - заборгованість за комісією є обґрунтованими та належать до задоволення.
В задоволенні позову в частині стягнення 6 387 грн 25 коп. відсотків за користування кредитом слід відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Стосовно посилання відповідачки на те, що ТОФ "ФК Кредит-Капітал " вже звертався із позовом про стягнення коштів за кредитним договором до Яремчанського міського суду у справі №348/1309/25, яка передана до Господарського суду Івано-Франківської області, суд зазначає у справі №909/716/24 (348/1309/25) та у справі №909/716/24(348/2409/25) різні предмети спору, так у справі №909/716/24 (348/1309/25) предметом позову є стягнення заборгованості за договором №5478744 від 25.03.2024, а предметом цього позову є стягнення заборгованості за договором №101214946 від 15.03.2024.
Стаття 45 Кодексу України з процедур банкрутства визначає порядок розгляду вимог кредиторів, заявлених після закінчення строку, встановленого для їх подання.
Наслідком не подання заяви з грошовими вимогами до боржника до закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або відхилення їх господарським судом є те, що вони вважаються погашеними після закриття провадження у справі, а не після затвердження судом плану реструктуризації боржника (ч.4 ст.90 КУзПБ).
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком, сума судових витрат на професійну правничу допомогу позивача становить 8 000 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано такі докази:
- договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025;
- акт наданих послуг правової (правничої) допомоги № Д/1874 від 20.08.2025;
- детальний опис наданих послуг до акту №Д/1874 від 20.08.2025 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 від 20.08.2025.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як вбачається з договору про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" (клієнт) та Адвокатським об'єданням "Апологет" (виконавець), клієнт замовляє, приймає та оплачує, виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів Клієнта (п.1.1 договору).
Відповідно до п. 2.3 договору, вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 (одну) кредитну справу складає: 8000 грн без ПДВ.
В п.2.4 договору визначено, що детальна інформація про справу, обсяг послуг, ціну послуг вказуються у акті наданих послуг.
20.08.2025 сторони підписали акт надання послуг №Д/1874, відповідно до якого виконавцем надано клієнту, а клієнтом прийнято послуги згідно договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025: - боржник: ОСОБА_1 ; - РНОКПП: НОМЕР_1 ; - кредитний договір №101214946 від 15.03.2024.
Сума наданих послуг відповідно до договору складає 8000 грн.
Опис виконаної роботи вказаний в деталізованому описі до даного акту.
Відповідно до детального опису наданих послуг від 20.08.2025 АО "Апологет" надано ТОВ "ФК "Кредит - Капітал" такі послуги:
- усна консультація Клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором (30 хв.);
- ознайомлення з матеріалами кредитної справи (2 год.);
- погодження правової позиції клієнта у справі (30 хв.);
- складення позовної заяви з урахування правової позиції клієнта (3 год. 30 хв.);
- подання заяви до суду від імені клієнта, 1 шт.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК Украни).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Об'єднана палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи зазначене, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (подібні за змістом висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та у додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
Як зазначено вище, вартість наданих позивачу адвокатським об'єднанням послуг склала 8000 грн.
Згідно з частинами 1-2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши вказані в детальному описі наданих послуг до акту №Д/1874 від 20.08.2025 надані адвокатським об'єднанням послуги: ознайомлення з матеріалами кредитної справи; погодження правової позиції клієнта у справі, суд вважає, що усе це складові частини єдиного процесу складення позовної заяви з урахування правової позиції клієнта.
Тому попри формальне розмежування на окремі види, надані послуги фактично становлять єдиний комплекс дій, спрямованих на підготовку позовної заяви. Позивач не довів обґрунтованості поділу цього процесу на самостійні етапи. Такий підхід свідчить про штучне дроблення послуг, що призвело до безпідставного збільшення вартості правничої допомоги.
Подібні правові висновки Верховного Суду наведені у додатковій постанові від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20, від 14.07.2021 у справі № 916/1914/20, від 28.04.2021 у справі № 902/1051/19, від 26.09.2024 у справі № 910/11903/23.
Стосовно надання такої послуги як усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором не є неминучими витратами для відшкодування у цій справі.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність (постанова Верховного Суду від 03.10.2024 у справі № 357/8695/23).
З огляду на подані позивачем докази щодо характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, з урахуванням положень наведених норм, сталої судової практики суду касаційної інстанції у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу та фактичних обставин справи, керуючись, у тому числі такими критеріями як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про те, що доведеними та обґрунтованими є витрати позивача на правничу допомогу у сумі 5 000 грн.
Враховуючи, що спір між сторонами у цій справі вирішено шляхом часткового задоволення позову, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати позивача на професійну правничу допомогу та судовий збір суд покладає на відповідача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись статтями 2, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 ГПК України, суд
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит - Капітал" (79000, вул. Смаль - Стоцького 1, корпус 28, м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236) 34 459 (тридцять чотири тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять) грн 77 коп. заборгованості, 2 043 (дві тисячі сорок три) грн 53 коп. судового збору та 4 218 (чотири тисячі двісті вісімнадцять) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено та підписано 23.03.2026.
Суддя О.В. Рочняк