Рішення від 16.02.2026 по справі 908/1655/25

номер провадження справи 7/98/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2026 Справа № 908/1655/25

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, за участі секретаря судового засідання Даниленко Віти Сергіївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №908/1655/25

за позовом: Фізичної особи - підприємця Степанової Вікторії Вікторівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00130872)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Терещенко Юлія Віталіївна ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

про визнання недійсним рішення про донарахування вартості електричної енергії

за участю представників учасників справи:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

від третьої особи: не прибув

Процесуальні дії у справі.

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (сформована в системі "Електронний суд" 29.05.2025, зареєстрована в канцелярії суду вх. № 1803/08-07/24 від 30.05.2025) Фізичної особи - підприємця Степанової Вікторії Вікторівни (надалі - ФОП Степанова В.В.) до Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (надалі - ПАТ "Запоріжжяобленерго") про визнання недійсним рішення про донарахування вартості електричної енергії в кількості 111338 Квт/год на суму 710719,42 грн, оформлене протоколом № 275 від 30.01.2025.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 30.05.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1655/25 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.

Ухвалою суду від 04.06.2025 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1655/25, яке суд ухвалив здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02.07.2025 о 10 год. 00 хв.

Ухвала суду від 04.06.2025, яка була надіслана судом засобами поштового зв'язку на адресу третьої особи, повернута поштовим відділенням до Господарського суду Запорізької області з відміткою "За закінченням терміну зберігання".

Відповідачем у системі "Електронний суд" 01.07.2025 сформовано відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач просить суд визнати поважними причини пропуску строку для подання відзиву, а також поновити строк для надання відзиву та доказів по даній справі (зареєстровано в канцелярії суду за вх. 13709/08-08/25 від 04.07.2025).

Також відповідачем у системі через канцелярію суду 02.07.2025 подано заяву про долучення доказів - диску із фотоматеріалами (зареєстрована в канцелярії суду за вх. 13508/08-08/25 від 02.07.2025). Заява обґрунтована технічним збоєм при поданні відзиву, у зв'язку із чим відповідні файли не були завантажені.

У підготовчому засіданні 02.07.2025 приймали участь представники позивача та відповідача.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув. Про причини неявки третя особа суд не повідомила.

У судовому засіданні представник відповідача просила суд поновити строк для подання відзиву на позовну заяву та долучити до матеріалів справи диск, який надала разом із заявою про долучення доказів. Відзив та докази долучено до матеріалів справи.

Представник позивача усно клопотав про відкладення підготовчого засідання, мотивуючи це отриманням відзиву напередодні судового засідання та необхідністю надання часу для підготовки процесуальних документів у відповідь.

Судом на час розгляду справи відзив не отримано.

Ухвалою суду від 02.07.2025 відкладено підготовче засідання на 15.07.2025 об 11 год. 30 хв.

Також у системі "Електронний суд" 03.07.2025 відповідачем було подано клопотання про врахування зміни найменування та долучення відповідних документів. Відповідно до поданого клопотання, найменування відповідача було змінено з Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на Акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (зареєстровано в канцелярії суду за вх. 13711/08-08/25 від 04.07.2025).

Позивачем 14.07.2025 в системі "Електронний суд" сформовано відповідь на відзив, в якій просить суд взяти до уваги викладені у відповіді на відзив обставини та задовольнити позовні вимоги повністю (зареєстровано в канцелярії суду за вх. 14291/08-08/25 від 14.07.2025).

Відповідачем у системі "Електронний суд" 14.07.2025 сформовано клопотання про відкладення розгляду справи. У клопотанні зазначено, що представник Лєлєкова В.В., яка супроводжує цю справу, зайнята в іншій справі, тому не має можливості взяти участь у судовому засіданні (зареєстровано в канцелярії суду за вх. 14367/08-08/25 від 15.07.2025).

У судове засідання, призначене на 15.07.2025 об 11 год. 30 хв., представники сторін не з'явились. Про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином.

Із урахуванням неявки у судове засідання учасників справи фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою суду від 15.07.2025 підготовче засідання відкладено на 20.08.2025 о 14год. 15хв.

Відповідачем у системі "Електронний суд" 04.08.2025 сформовані заперечення (зареєстровано в канцелярії суду за вх. 15614/08-08/25 від 04.08.2025).

У системі "Електронний суд" 20.08.2025 відповідачем сформовано заяву про долучення доказів (зареєстровано в канцелярії суду за вх. 16864/08-08/25 від 20.08.2025), в якій останній просить суд долучити до матеріалів справи адвокатський запит до НКРЕКП від 13.08.2025.

Судове засідання 20.08.2025 проводилось за участі представників сторін та третьої особи.

Заява про долучення доказів судом задоволена.

Представником відповідача заявлено клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату.

Ухвалою суду 20.08.2025 відкладено підготовче засідання на 27.08.2025 о 12 год. 00 хв.

У судове засідання, призначене на 27.08.2025 об 12 год. 00 хв., представники сторін не з'явились. Про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 27.08.2025 суд закрив підготовче провадження. Розгляд справи по суті призначив на 03.09.2025 о/об 11 год. 30 хв.

У судовому засіданні 03.09.2025 за участі представників сторін суд оголосив протокольну ухвалу про перерву до 10.09.2025 об 11 год. 00 хв.

У системі "Електронний суд" 08.09.2025 відповідачем сформовано заяву про виклик експерта та поставлені відповідні запитання.

У зв'язку з перебуванням судді Лєскіної І.Є. на лікарняному виникла необхідність перенести судове засідання на іншу дату, про що сторони повідомлені телефонограмами, які долучені до матеріалів справи.

Судове засідання призначено на 01.10.2025 об 11год 00 хв., про що винесено відповідну ухвалу суду.

У судовому засіданні 01.10.2025 приймали участь представники позивача, відповідача та третьої особи.

З'ясувавши думку представників сторін щодо поданого відповідачем клопотання про виклик експерта, суд ухвалив про повернення на стадію підготовчого провадження для встановлення та з'ясування всіх обставин з метою всебічного та повного розгляду справи по суті.

Представники сторін та третьої особи висловили свою думку та вважали необхідним повернутись на стадію підготовчого провадження для надання можливості підготувати та подати до суду перелік питань, які вони вважають доцільним поставити перед експертом.

Ухвалою суду від 01.10.2025 суд вирішив повернутися на стадію підготовчого провадження у справі № 908/1655/25. Підготовче засідання призначив на 14.10.2025 о/об 14 год. 15 хв.

У системі "Електронний суд" 13.10.2025 позивачем сформовано клопотання та поставлені наступні запитання експерту:

-Чи має наданий на експертизу лічильник захист від несанкціонованого впливу? Якщо так, то який?

-Чи можна перевірити візуально наявність несанкціонованого впливу, наприклад за допомогою будь яких повідомлень на табло лічильника? Якщо так, то яких саме?

-Чи зафіксував цей конкретний лічильник несанкціонований вплив, якщо так, то яким чином?

-Чи встановлено експертом несанкціонований вплив на лічильник протягом 12 місяців - 19.10.2022 - 10.10.2023 року? Якщо так, то яким чином? Чи призвів такий вплив до збільшення (зменшення) споживання електричної енергії?

Щодо дослідженого автоматичного перемикача:

-Чим можливо візуально, не розбираючи автоматичний вимикач, встановити невідповідність його фізичних показників маркуванню?

-Чи може застосування тільки автоматичного перемикача, який надавався на експертизу, без несанкціонованого впливу на лічильник, дати можливість споживачу споживати невраховану електричну енергію?

Відповідачем у своєму клопотанні про виклик експерта були також поставлені наступні запитання:

-Які позначення згідно Настанови з експлуатації свідчать, що лічильник NIK 2303 має датчик магнітного та електромагнітного полів (навести приклади виконання типів лічильника та відповідного позначення)? Який формується запис у журналі подій лічильника при впливі магнітного та електромагнітного полів?

- Які позначення виконань лічильника NIK 2303 вказують на те, що лічильник містить годинник реального часу, який враховує роки, місяці, дні тижня, години, хвилини і секунди?

-Чи має лічильник NIK 2303 АРП2 №0067017 захист від магнітного та електромагнітного полів?

-Чи дозволяють заводські параметри лічильника NIK 2303 АРП2 №0067017 фіксувати вплив магнітного та електромагнітного полів?

- Які дані містить енергонезалежна пам'ять лічильника NIK 2303 АРП2 №0067017?

-Чи містить енергонезалежна пам'ять лічильника NIK 2303 АРП2 №0067017 інформацію щодо періоду та часу впливу на нього радіочастотного випромінювання?

За результатами судового засідання суд дійшов таких висновків.

За положеннями ч. 1-5 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 69 ГПК України, експерт зобов'язаний з'явитися до суду за його викликом та роз'яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи. За відсутності заперечень учасників справи експерт може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Розглянувши клопотання про виклик експерта, а також враховуючи поставлені сторонами експерту питання, суд вирішив поставити експерту питання без виклику його у підготовче засідання з метою вирішення питання щодо необхідності його подальшого виклику.

Ухвалою суду від 14.10.2025 підготовче засідання відкладено на 11.11.2025 о 09 год. 30 хв. Запропоновано судовому експерту Запорізького відділення Дніпропетровського НДІСЕ Давидову К.В. дати відповіді на поставлені судом питання до 05.11.2025.

До канцелярії Господарського суду Запорізької області 04.11.2025 від експерта Давидова К.В. надійшли письмові відповіді на питання, поставлені в ухвалі суду від 14.10.2025.

Судове засідання, що призначено судом на 11.11.2025 о 09год. 30 хв., не відбулось з огляду на введення в дію ПАТ "Запоріжжяобленерго" графіків погодинних відключень електроенергії 11.11.2025 з 07:30 до 11:00, про що складено відповідний акт від 11.11.2025 №5.

Ухвалою суду від 11.11.2025 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 10.12.2025 о 14 год. 15 хв.

У системі "Електронний суд" 10.12.2025 (зареєстровано в канцелярії суду № 24901/08-08/25 від 10.12.2025) позивачем сформовано клопотання про витребування інформації, а саме, позивач просить суд зобов'язати Головне управління Національної поліції в Запорізькій області та Відділення поліції №1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області надати наступну інформацію:

1. Від кого 19.10.2023 року надійшов виклик на об'єкт за адресою м.Запоріжжя, вул.Незалежної України 62, приміщення 133 (як представилася особа, яка викликала поліцію)? Повідомити точний час звернення та суть цього звернення, так як це було зафіксовано органами поліції.

2. Повідомити посаду поліцейського ОСОБА_3. та надати копії документів, які було складено поліцейськими під час виклику 19.10.2023 року на об'єкті, розташованому за адресою місто Запоріжжя, вулиця Незалежної України, 62, приміщення 133 (магазин).

У підготовчому засіданні 10.12.2025 приймали учать представники сторін та третьої особи.

Представник позивача підтримав зазначене вище клопотання.

Представником позивача також заявлено усне клопотання про витребування доказів: інформацію із Єдиного реєстру досудових розслідувань та стану кримінального провадження.

Відповідно до ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

2. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів (зареєстровано в канцелярії суду № 24901/08-08/25 від 10.12.2025), суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки воно заявлено із пропуском строку, визначеного ст. 80 ГПК України, позивачем не обґрунтовано пропуску такого строку, а також не зазначено, обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати, підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа.

Усне клопотання позивача про витребування доказів суд відхилив як заявлене з порушенням вимог ГПК України.

Представником позивача заявлено усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для надання можливості підготувати письмове клопотання про витребування доказів (інформацію із Єдиного реєстру досудових розслідувань та стану кримінального провадження).

Ураховуючи закінчення строків підготовчого провадження, відсутності мотивування представником позивача пропуску строків для заявлення такого клопотання, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні судом розглянуті питання, передбачені частиною 2 ст. 182 ГПК України.

Судом у підготовчому засіданні 10.12.2025 з'ясовано у представників сторін, чи про всі обставини повідомлено суд, чи всі докази подані, чи можливо закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

Представники сторін повідомили суд, що ними повідомлено про всі обставини, всі докази надані, не заперечив проти призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 10.12.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 23.12.2025 о/об 12год. 00хв.

У системі "Електронний суд" 23.12.2025 (зареєстровано в канцелярії суду № 25882/08-08/25 від 23.12.2025) позивачем сформовано клопотання про витребування інформації.

У судовому засіданні 23.12.2025 брали участь представники сторін та третьої особи.

За результатами судового засідання 23.12.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача.

У судовому засіданні представник позивача у вступному слові підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Представник третьої сторони зазначив, що через відсутність інформації про прилад, надати його оцінку не можливо. Однак, щодо інших питань, він підтримав позицію позивача.

Представник відповідача заявила усне клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату, мотивуючи це змістовністю вступного слова та обмеженим часом суду, зумовленим графіком інших призначених засідань.

У судовому засіданні 23.12.2025 оголошена перерва до 05.01.2026 об 12 год. 00 хв.

У судовому засіданні 05.01.2026 приймали участь представники позивача та відповідача.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув. Про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в вступному слові заперечила проти заявлених позовних вимог.

Ухвалою суду від 05.01.2026 суд оголосити перерву у судовому засіданні до 21.01.2026 о/об 14 год. 15 хв.

У зв'язку з перебуванням судді Лєскіної І.Є. на лікарняному сторони повідомлені, що наступне судове засідання з розгляду справи відбудеться 29.01.2026 о 14 год. 15хв.

У судовому засіданні 29.01.2026 приймали участь представники відповідача та третьої особи.

Зважаючи на обсяг доказів, що підлягають дослідженню, та відсутність представника позивача, суд оголосив протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 03.02.2026 о 14год.15хв. Суд у судовому засіданні повідомив сторін про дату, час та місце проведення наступного судового засідання під звукозапис та розписку. Представник позивача повідомлений телефонограмою.

У судовому засіданні 03.02.2026 приймали участь представники позивача та відповідача. Представник третьої особи у судове засідання не прибув. У телефонному режимі повідомив суд, що не має можливості прийняти участь у судовому засіданні.

Представником позивача заявлено усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні для надання можливості представнику підготувати письмову промову до судових дебатів.

Клопотання позивача про перерву у судовому засіданні судом задоволено, оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 06.02.2026 о 09год. 15хв.

У системі «Електронний суд» відповідачем 05.02.2026 сформовано письмову промову (зареєстровано в канцелярії суду за вх. № 2872/08-08/26 від 05.02.2026).

Позивачем у системі «Електронний суд» 05.02.2026 сформовано письмову промову (зареєстровано в канцелярії суду за вх. № 2899/08-08/26 від 06.02.2026).

У судовому засіданні 06.02.2025, що відбулось за участі представників учасників справи, після закінчення судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та повідомив про відкладення його проголошення до 16.02.2026 о 14год. 00хв.

У системі «Електронний суд» відповідачем сформовано заяву про проведення судового засідання 16.02.2026 без участі представника відповідача.

Представники учасників справи у судове засідання 16.02.2026 не прибули.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання за допомогою відеоконференцзв'язку не здійснювалось ураховуючи неявку представників сторін у судове засідання.

Судом 16.02.2026 розглянуто справу по суті та ухвалено рішення суду без участі представників сторін.

Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Стислий виклад позицій учасників справи.

Позивач Фізична особа - підприємець Степанова Вікторія Вікторівна (надалі - ФОП Степанова В.В.) звернулась до суду з позовної заявою до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (надалі - ПАТ «Запоріжжяобленерго», з урахуванням перейменування - АТ «Запоріжжяобленерго») про визнання незаконним та скасувати рішення про донарахування вартості електричної енергії в кількості 111338 Квт/год на суму 710719,42 грн, оформлене протоколом № 275 від 30.01.2025.

Обґрунтовуючи подану позовну заяву позивач зазначає, що 30.01.2025 року відповідач скликав комісію з розгляду акту про порушення та прийняв оскаржуване рішення: про донарахування позивачу необлікованої електроенергії у розмірі 111 338 кВт /год на загальну суму 710719,42 грн., що було оформлено протоколом №275 від 30.01.2025. Вказує на те, що відповідач провів засідання комісії у порушення чинного законодавства та ПРРЕЕ, зокрема, не повідомив позивача про місце, час і дату проведення засідання комісії з розгляду акту про порушення за результатами експертизи. Позивач вважає, що вартість необлікованої електроенергії, яка донарахована відповідачем, є необґрунтованою та умисно завищеною, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом. Також указує на порушення процедури складання акту про порушення.

Відповідач заперечує проти позову, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За результатами обстеження 19.10.2023 об'єкта Позивача за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 62 у присутності особи, що допустила представників ОСР, ОСОБА_1. було виявлено порушення п. 5.5.5 ПРРЕЕ: «дії споживача, які призвели до зміни показів розрахункового засобу обліку, а саме, встановлення пристрою для зміни показів розрахункового обліку, який є мобільним пристроєм, та в будь-який момент, у тому числі перед початком проведення контрольного огляду може бути від'єднаний від прилад обліку, у зв'язку з чим відсутня можливість виявити дане порушення під час контрольного огляду. При цьому спожита електроенергія не враховується. Порушення виявлено в результаті раптового потрапляння до обліку та продемонстровано споживачу».

У зв'язку із виявленим порушенням та відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ було складено Акт про порушення ПРРЕЕ від 19.10.2023 за №10013512 (далі - Акт про порушення). Копію даного акта разом з додатками в цей же день було направлено рекомендованим листом за юридичною адресою споживача (докази направлення додаються).

У відповідності до п. 8.2.6 Правил 30.01.2025 було проведено засідання комісії, на яке споживач та його уповноважений представник не з'явилися, та на якому було прийнято рішення про нарахування вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 111338 кВт.год на суму 710 719,42грн за порушення ПРРЕЕ, зафіксоване актом №10013512 від 19.10.2023, що оформлено відповідним протоколом №275. Копію протоколу, розрахунку та рахунку були направлені поштою рекомендованим листом 31.01.25р. (докази відправки додаються).

Зазначає, що акт про порушення та рішення комісії відповідають вимогам законодавства, і що саме на Степанову В.В. як на споживача за укладеним договором розподілу покладено обов'язок не допускати безоблікового споживання електричної енергії та відшкодовувати збитки, завдані оператору системи у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії.

Вважає, що позивачем позовні вимоги не підтверджено належними та допустимими доказами.

Зазначив, що і акт про порушення № 00002693 і висновок судового експерта від 04.11.2020 № 9588 містять чіткі дані про те, що позивач встановив пристрій випромінювання електромагнітних полів, внаслідок чого спожита електроенергія не враховується, що призвело до зміни показів засобів вимірювальної техніки, і до недообліку електричної енергії.

Відповідач зауважує, що наведені позивачем доводи та аргументи не спростовують, як факт виявленого порушення, так і правомірність розрахунку, відповідно наявність підстав для притягнення Позивача до відповідальності у вигляді сплати вартості не облікованої електричної енергії відповідно до розділу 8.4 ПРРЕЕ та п. 8.6 договору про розподіл електричної енергії.

Ураховуючи викладені у відзиві заперечення відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Третя особа письмової позиції щодо заявлених позовних вимог не висловила. Разом із цим, представник третьої особи у судових засіданнях в цілому підтримав позицію позивача, додатково зазначив, що третя особа, яка є орендарем приміщення позивача, не встановлювала пристрій, який міг впливати на показання приладу обліку електроенергії, його походження їй невідомо.

Обставини справи, встановлені судом, та докази, що їх підтверджують.

Між ПАТ «Запоріжжяобленерго» (наразі - Акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго», нове найменування згідно з Рішенням річних загальних зборів акціонерів від 07.05.25, далі - АТ «Запоріжжяобленерго», ПАТ «Запоріжжяобленерго», Відповідач або Оператор системи, ОСР) та ФОП Степановою Вікторією Вікторівною (далі - Позивач або Споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії №6893 від 17.06.2004.

Із 01.01.2019 Споживач приєднався до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - Договір про розподіл), який розміщено на офіційному сайті ПАТ «Запоріжжяобленерго» і є у загальному доступі, що підтверджується копією заяви-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 19.12.2018, за якою одним із об'єктів електропостачання є магазин «Триада» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 62, ЕІС-код 62Z6115479990071.

Приєднання відбулося на умовах чинного договору про постачання електричної енергії №6893 від 17.06.2004 щодо індивідуальних характеристик об'єкта, потужності, класу надійності, ідентифікаційних кодів, особливостей обліку тощо згідно з положеннями Постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - ПРРЕЕ).

Згідно з п. 6.2 публічного Договору з розподілу електричної енергії, споживач зобов'язується:

1) Виконувати умови цього Договору, в тому числі, своєчасно проводити розрахунки відповідно до умов Договору.

2) Забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів.

3) Невідкладно повідомляти Оператора системи про недоліки в роботі вузла вимірювання.

4) Узгоджувати з Оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності.

5) Забезпечувати доступ представникам Оператора системи, які пред'явили свої службові посвідчення, до свого об'єкта для обстеження вузла вимірювання, електроустановок та електропроводки.

Відповідно до п. 8.6 Договору про розподіл у разі порушення розрахункового обліку з вини Споживача Споживач сплачує оператору системи вартість необлікованої електричної енергії, визначену відповідно до вимог ПРРЕЕ.

Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ визначені наступні зобов'язання Споживача: 4) здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; 5) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 6) забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; 10) узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; 20) не допускати безоблікового використання електричної енергії або використання електричної енергії для професійної та/або господарської діяльності на об'єктах, які розраховуються за електричну енергії за тарифом побутових споживачів, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії. 22) утримувати власні мережі у стані, що відповідає вимогам нормативних документів.

За результатами обстеження 19.10.2023 об'єкта Позивача за адресою: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 62, у присутності особи, що допустила представників ОСР ОСОБА_1. було виявлено порушення п. 5.5.5 ПРРЕЕ: «дії споживача, які призвели до зміни показів розрахункового засобу обліку, а саме, встановлення пристрою для зміни показів розрахункового обліку, який є мобільним пристроєм, та в будь-який момент, у тому числі перед початком проведення контрольного огляду може бути від'єднаний від прилад обліку, у зв'язку з чим відсутня можливість виявити дане порушення під час контрольного огляду. При цьому спожита електроенергія не враховується. Порушення виявлено в результаті раптового потрапляння до обліку та продемонстровано споживачу».

У зв'язку із виявленим порушенням було складено Акт про порушення ПРРЕЕ №10013512 від 19.10.2023 (далі - Акт про порушення).

Акт підписано трьома представниками ПАТ «Запоріжжяобленерго» та свідком ОСОБА_3. Особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт споживача, від підпису акту відмовилася, про що зазначено в акті.

В Акті зазначено, що комісія оператора системи з розгляду складеного Акта про порушення буде проводити засідання 23.11.2023 з 13 год. 00 хв. за адресою: вул. Волгоградська, 25, каб. 306.

Також 19.10.2023 складено додатки до Акту про порушення №10013512: акт невідповідності метрологічних характеристик, акт технічної перевірки засобів обліку електричної до 1000 В, акт про пломбування елементів комерційного засобу обліку електричної енергії до 1000 В та встановлення індикаторів, підписані представниками ПАТ «Запоріжжяобленерг» та ОСОБА_1., а також акти-повідомлення № 1-3 про направлення на експертизу лічильника електроенергії, підписані представниками ОСР, від підпису яких ОСОБА_1 відмовилась.

Копію даного Акта про порушення разом з додатками 19.10.2023 було направлено рекомендованим листом на юридичну адресу споживача ФОП Степанової В.В., що підтверджується копією реєстру рекомендованих листів від 19 жовтня 2023 року та списку №19.10юр2 (Ф.103), завірених печаткою АТ «Укрпошта», копією фіскального чеку, наявними в матеріалах справи.

Споживач ФОП Степанова В.В. 22.11.2023 звернулась до ПАТ «Запоріжжяобленерго» із заявою про перенесення розгляду Акту про порушення №10013512 від 19.10.2023 на 30.11.2023 у зв'язку зі станом здоров'я, а також бажанням бути присутньою на комісії.

Протоколом засідання комісії з розгляду Актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії №1275 від 23.11.2023 на підставі наведеного вище звернення засідання комісії перенесено на 30.11.2023.

На засіданні комісії 30.11.2023 був присутній представник споживача адвокат Никоненко О.О.

Протоколом засідання комісії з розгляду Актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії №1290 від 30.11.2023 вилучений лічильник електроенергії №0067017 разом із вилученими пристроєм та автоматичним вимикачем направлено до спеціалізованої експертної установи для підтвердження факту виявленого порушення за Актом №10013512 від 19.10.2026.

На вирішення експертного дослідження поставлені наступні питання:

« 1. Чи в повному обсязі враховується лічильником №0067017 NIK2303АРП2 спожита електрична енергія за умови використання даного мобільного пристрою? Засіб обліку вилучені, упаковані та опломбовані пломбою №С80485230.

2. Яким чином цей мобільний пристрій впливає на роботу лічильника №0067017 NIK2303АРП2?

3. Встановити силу струму при якому спрацьовує тепловий розчеплювач автоматичного вимикача? АВ вилучений, упакований та опломбований пломбою №С80485231.».

Судовим експертом Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Давидовим К.В. 20.12.2024 складено Висновок експерта №168-24 за результатами проведення електротехнічного експертного дослідження, відповідно якого:

«Згідно проведеного дослідження, встановлено, що при активуванні (шляхом підключення електричної вилки до мережі ~ 220 В 50Гц) мобільного пристрою в корпусі чорного кольору (наданого на дослідження упакованим та опломбованим пломбами № C80485230, № С80485226) та розташуванні його антени на відстані від 0 до 0.05 м у будь- якому просторовому положенні, від корпусу приладу обліку електричної енергії типу НІК 2303 АРП2 зав. № 0067017, спостерігається припинення обліку електричної енергії, що проходить через лічильник без припинення постачання електроенергії підключеним до нього струмоприймачам.

3.2.1 Згідно проведеного дослідження встановлено, що радіочастотне випромінювання частотою 545,158 МГц мобільного пристрою (наданого на дослідження упакованим га опломбованим пломбами № С80485230, № С80485226) впливає на прилад обліку електричної енергії типу НІК 2303 АРП2 зав. № 0067017, а саме блокує його роботу з зовнішніми проявами у вигляді мерехтіння і вимкнення рідкокристалічного індикатора та індикатора функціонування « 8000 imp/Kw*h». При цьому відбувається припинення обліку електричної енергії.

У зв'язку з встановленою невідповідністю наявного маркування на корпусі наданого на дослідження автоматичного вимикача з маркуванням «Moeller Xpole PL4- С32/3», « 293165» з каталожними даними його виробника, установити струм розчіплювання вимикача (відповідно його маркуванню) не надається за можливе. Визначити експериментально, струм розчіплювання наданого на дослідження автоматичного вимикача, не надається за можливе з причин указаних у дослідницькій частині.».

Після отримання висновку експерта листом від 30.01.2025 №66-66/585, направленим рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу ФОП Степанової В.В., що підтверджується копією реєстру рекомендованих листів від 30 грудня 2024 року та списку №9155 згрупованих відправлень листів рекомендованих (Ф.103), завірених печаткою АТ «Укрпошта», копією службового чеку, наявними в матеріалах справи, ФОП Степанову В.В. запрошено на засідання комісії з розгляду акту про порушення ПРРЕЕ №10013512 від 19.10.2023, яке відбудеться 16.01.2025 за адресою: вул. Володимира Грищенка, буд. 25, каб. 306, час: 13-00.

Протоколом засідання комісії з розгляду Актів про порушення ПРРЕЕ №268 від 16.01.2025 вирішено перенести засідання комісії на 30.01.2025. Копію протоколу направлено на зареєстровану адресу позивача, що підтверджується копією реєстру рекомендованих листів від 17 січня 2025 року, фіскального чеку, наявними в матеріалах справи.

У подальшому, 30.01.2025 було проведено засідання комісії, на яке споживач та його повноважний представник не з'явилися, та на якому було прийнято рішення про нарахування вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 111338 кВт.год на суму 710 719,42грн за порушення ПРРЕЕ, зафіксоване актом №10013512 від 19.10.2023, що оформлено відповідним протоколом №275.

Копію протоколу, розрахунку та рахунку було направлено поштою рекомендованим листом 31.01.2025 (документи на підтвердження направлення наявні в матеріалах справи).

Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі ПРРЕЕ), які є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Як визначено преамбулою Закону України "Про ринок електричної енергії", його норми визначають правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулюють відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Відповідно до ч. 6 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Частиною 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що споживач зобов'язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несанкціоноване втручання в роботу об'єктів електроенергетики тощо (ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Споживачем, згідно з п. 84 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", є фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Згідно із пунктом 1.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідночин) учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Відповідно до п. 1.1.2 ПРРЕЕ учасниками роздрібного ринку електричної енергії (учасники роздрібного ринку) є електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу, з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

За змістом пункту 1.2.1. ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Із 01 січня 2019 року Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі Позивач) розпочало провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області на підставі отриманої ліцензії, що видана на підставі постанови НКРЕКП від 13.11.2018 р. №1415.

Тобто з 01.01.2019 року відповідач є Оператором системи розподілу та надає послугу з розподілу. На виконання вимог законодавства в сфері електроенергетики, зокрема, постанови НКРЕКП від 13.11.2018 року №1415 ПАТ «Запоріжжяобленерго», для забезпечення публічності, розміщено на офіційному вебсайті ОСР: http//www.zoe.com.ua, «Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії» та Заяви-приєднання.

Як зазначалось вище, між ПАТ «Запоріжжяобленерго» (наразі - Акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго», нове найменування згідно з Рішенням річних загальних зборів акціонерів від 07.05.25, далі - АТ «Запоріжжяобленерго», ПАТ «Запоріжжяобленерго», Відповідач або Оператор системи, ОСР) та ФОП Степановою Вікторією Вікторівною (далі - Позивач або Споживач) було укладено Договір про постачання електричної енергії №6893 від 17.06.2004.

Відповідно до пункту 5.5.5 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ споживач зобов'язаний, серед іншого:

- здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору;

- дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів;

- забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України;

- забезпечувані збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщені) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування;

- невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання;

- своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень;

- не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу:

меж балансової належності;

перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;

номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;

фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред'явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються в акті про порушення (крім випадку складення акта у присутності споживача). У разі відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, пред'являти представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу, відповідна відмова особи має фіксуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення та пред'являти документ, що посвідчує його особу, про що зазначається в акті про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. Якщо графи та рядки акта про порушення не стосуються виявленого порушення, у них проставляються прочерки.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки.

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі.

Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на порушення законодавства під час складання Акту про порушення №10013512 від 19.10.2023, а саме:

- перевірка проведена без участі споживача;

- не встановлено особу, яка допустила представників оператора системи до об'єкта споживача;

- відмова особи, що допустила представників ОСР, не зафіксована у встановлений ПРРЕЕ спосіб, відповідачем не доведено, що свідок, який підписав Акт, є незаінтересованою особою;

- відповідачем не зафіксовано, що мобільний пристрій для зміни показів розрахункового обліку належить позивачеві;

- в Акті про порушення не конкретизовано, яке саме порушення ПРЕЕ вчинив споживач;

- порушення не є доведеним.

Оцінюючи наведені аргументи позивача, суд зазначає таке.

По-перше, відповідно до абз. 1 п. 8.2.5. ПРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

У даному випадку Акт про порушення №10013512 складено у присутності особи, яка допустила представників оператора системи, однак відмовилась від підпису Акту, що повністю узгоджується із наведеними вище приписами.

Також суд у цьому контексті звертається до Практики Верховного суду, а саме постанови від 03.08.2021 у справі №910/5998/20, в якій Верховним судом підтверджено правомірність оформлення акту про порушення у присутності або споживача, або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

Відтак, в цій частині порушення з боку відповідача відсутні.

По-друге, суд відхиляє твердження позивача про невстановлення особи, яка допустила представників оператора системи, оскільки таку особу встановлено, дані про неї внесено до акту, що підтверджується матеріалами справи.

Суд враховує позицію Верховного Суду, наведену у постановах від 17.05.2022 у справі №910/18902/20, від 21.06.2022 у справі № 912/1133/21, відповідно до якої за відсутності визначення у ПРРЕЕ поняття «інша особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи)», наведеного в абзацах першому і восьмому пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, такою особою слід вважати особу, яка: має доступ до електрифікованої споруди, частини електрифікованої споруди, сукупності електрифікованих споруд на одній території (далі - об'єкт), що належить на праві власності або користування споживачу, або має доступ до території, на якій розміщено об'єкт; має можливість допуску представників оператора системи до об'єкта, що належить на праві власності або користування споживачу, або до території, на якій розміщено об'єкт, що належить на праві власності або користування споживачу, для проведення перевірки; таку особу встановлено за документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо цієї особи. При цьому ПРРЕЕ не передбачено обов'язку зазначати в акті про порушення документ, за яким відбулось встановлення особи.

При цьому представники оператора системи не мають права сумніватися в повноваженнях представника споживача, оскільки така особа допустила їх до засобів обліку, чого не може зробити неуповноважена особа. Аналогічний висновок викладений у п. 16 постанови Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №908/1865/17.

По-третє, оцінюючи належність фіксації відмови особи, яка допустила представників оператора системи, суд ураховує висновки, зроблені у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі №912/1133/21, відповідно до яких законодавцем визначено дві окремі та незалежні одна від одної умови дійсності акта про порушення у разі відмови, зокрема, іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки підписати такий акт, а саме: 1) якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи; 2) якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою. При цьому виконання двох умов одночасно не вимагається. Виконання відповідачем будь-якої з цих умов вважається дотриманням положень абзацу 9 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ та свідчить про дійсність відповідного акта.

Що ж до доводів позивача про заінтересованість свідка, то вони ґрунтуються на концепції негативного доказу і не підтвердженні належними і допустимими в розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказах. При цьому відповідач, у порушення принципів змагальності та диспозитивності, перекладає тягар доказування на відповідача. Суд також зауважує, що наведений у абз. 9 п. 8.2.5. ПРРЕЕ перелік незаінтересованих осіб не є вичерпним, про що свідчить уживання частки «тощо» наприкінці речення.

Окрім цього, суд бере до уваги, що особою, яка допустила представників оператора системи, ОСОБА_1 , підписано додатки до Акта про порушення №10013512: акт невідповідності метрологічних характеристик, акт технічної перевірки засобів обліку електричної енергії до 1000 В та акт про пломбування елементів комерційного засобу обліку електричної енергії до 1000 В та встановлення індикаторів.

По-четверте, щодо необхідності доведення належності пристрою для зміни показів споживачеві суд зазначає, що виявлений та вилучений мобільний пристрій перебував в межах балансової та експлуатаційної відповідальності споживача, що підтверджується Актом розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін від 17.05.2004 та однолінійною схемою електропостачання, наявними в матеріалах справи. Відтак, у силу положень ПРРЕЕ та договору про розподіл саме споживач зобов'язаний не допускати безоблікового споживання електричної енергії та несе відповідальність за збереження та коректну роботу розрахункових засобів комерційного обліку, розташованих у належному йому приміщенні.

Окрім цього, суд відхиляє твердження позивача про те, що пристрій з імовірністю був принесений представниками відповідача, які самостійно проникли до приміщення, де був розташований прилад обліку електричної енергії, оскільки ці доводи не підтверджені жодними доказами.

Також суд критично оцінює аргументи про незмінність показників спожитої електричної енергії у більшу сторону у періоді після складення Акту про порушення та вилучення лічильника і мобільного пристрою, оскільки вони не спростовують зафіксований факт порушення.

По-п'яте, відповідно до абз. 3 п. 8.2.5. ПРРЕЕ в акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил. В даному випадку, в акті про порушення зазначено про порушення Споживачем п.5.5.5. ПРРЕЕ, а також наведено зміст зазначеного порушення, який є чітким та однозначним: «дії споживача, які призвели до зміни показів розрахункового засобу обліку, а саме встановлення пристрою для зміни показів розрахункового обліку, який є мобільним пристроєм, та в будь-який момент, у тому числі перед початком контрольного огляду, може бути від'єднаний від приладу обліку, у зв'язку з чим відсутня можливість виявити дане порушення під час контрольного огляду. При цьому спожита електроенергія не враховується».

Виявлене порушення також зафіксовано на відеозаписі, під час якого представником оператора системи продемонстровано підключення мобільного пристрою до засобу розрахункового обліку, до облаштованої поряд із таким засобом обліку розетки, після чого засіб обліку припинив обраховувати спожиту електроенергію.

У свою чергу, пп. 20 п. 5.5.5. ПРЕЕ споживача зобов'язано не допускати безоблікового використання електричної енергії або використання електричної енергії для професійної та/або господарської діяльності на об'єктах, які розраховуються за електричну енергії за тарифом побутових споживачів, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії.

Саме порушення цього підпункту зафіксовано в Акті про порушення №10013512.

Підсумовуючи викладене, суд виснує, що Акт про порушення не містить дефектів, які призводять до його недійсності.

Суд також бере до уваги висновки, викладені у постановах Верховного суду від 26.06.2018 у справі № 911/1901/17 та від 03.08.2021 у справі №910/5998/20, відповідно до яких сам по собі дефект акта про порушення не може спростовувати факт порушення, якщо цей факт відображено у сукупності інших доказів.

За приписами п. 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 90 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

Пунктом 8.4.4. ПРРЕЕ визначено, що факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом.

Позивач зазначає про порушення відповідачем порядку проведення експертизи, неврахування при проведенні експертизи типу та характеристик приладу обліку, а також про недоведеність висновком експерта порушень споживачем ПРРЕЕ та не облікованого споживання електроенергії.

Надаючи оцінки цим аргументам позивача, суд виходить із такого.

По-перше, щодо аргументів про пропуск строків направлення лічильника та пломб на експертизу суд приходить до висновку, що сам по собі пропуск такого строку відповідно до положень п. 8.4.4 не є підставою для визнання результатів експертизи недійсними, наслідки пропуску 30-денного строку направлення вимірювальної техніки на експертизу ПРРЕЕ не містять.

По-друге, щодо неврахування технічних параметрів лічильника суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п. 2.2. паспорту лічильника типу НІК 2303 АРП2, при наведенні на кожух лічильника магнітного поля величиною 100 мТл протягом 10 с спрацьовує магнітний датчик та звукова сигналізація. На електронному дисплеї з'являється повідомлення «Error МАГН» (лише для виконань з датчиком магнітного поля). З указаного слідує, що даний тип лічильника не має захисту від електромагнітного поля.

Згідно з табл. 1.1а - 1.1в «Настанови з експлуатації лічильника електричної енергії НІК 2303... P3…, NIK 2303…P6…, NIK 2303…T…», позначення виконань лічильника під буквою «С» свідчить про наявність датчика електромагнітного поля; під буквою «М» свідчить про наявність датчика магнітного поля; під буквою «МС» свідчить про наявність датчика магнітного та електромагнітного поля.

Пунктом 1.8.4 «Настанови з експлуатації» встановлено, що при впливі на лічильник постійного магнітного поля рівнем більше 100 мТл тривалістю більше 3 с:

- увімкається звукова сигналізація;

- на дисплеї з'являється повідомлення «Error МАГН»;

- у журналі подій лічильника формується запис про вплив магнітним полем.

Пунктом 1.8.5 «Настанови з експлуатації» встановлено, що при впливі на лічильник електромагнітного поля напруженістю більше 10 В/м в діапазоні частот від 80 до 2000 МГц тривалістю більше 3 с:

- вмикається звукова сигналізація;

- на дисплеї з'являється повідомлення «Error radio»;

- у журналі подій лічильника формується запис про вплив магнітним полем.

Так, враховуючи позначення лічильника НІК 2303 АРП2, він не містить датчик магнітного та електромагнітного полів, відповідно твердження позивача, що параметри даного типу лічильника дозволяють фіксувати вплив електромагнітного поля спростовуються наданої ним «Настановою з експлуатації».

Зазначене підтверджено також відповідями експерта, наданими на виконання ухвали суду (лист №1423/16-11/13-25 від 03.11.2025).

Згідно з табл. 1.1а - 1.1в «Настанови з експлуатації лічильника електричної енергії НІК 2303... P3…, NIK 2303…P6…, NIK 2303…T…», позначення виконань лічильника під буквою «Т» вказує на те, що лічильник багатотарифний та містить годинник реального часу, який враховує роки, місяці, дні тижня, години, хвилини і секунди (п. 1.4.8).

Пунктом 1.4.3 «Настанови з експлуатації» встановлено, що для зберігання даних в лічильниках використовується енергонезалежна пам'ять. У пам'яті зберігаються накопичені значення електроенергії і параметри лічильника. Накопичені значення енергії та параметри лічильників, при відсутності напруги на затискачах лічильників, повинні зберігатися не менше 20 років.

Значенням електроенергії є Кіловат-година (кВт·год, із загальновідомих джерел - це позасистемна одиниця вимірювання кількості енергії, що найчастіше використовується для вимірювання споживання або виробництва електроенергії. Один кіловат-година дорівнює енергії, спожитій приладом потужністю один кіловат за одну годину).

Відповідно до п. 1.4.4 «Настанови з експлуатації» у лічильниках використовуються такі параметри у наступних позначенням:

- «kW h» активна енергія в кіловат-годинах;

- «kVarh» реактивна енергія в кіловат-годинах.

Враховуючи, що даний тип лічильника не містить позначення «Т», відповідно в енергонезалежній пам'яті, окрім показів у кіловат-годині, не міститься інформації щодо періоду та часу споживання електричної енергії.

Отже, враховуючи, що лічильник НІК 2303 АРП2 не містить позначень: «М», «С», «МС», «Т», твердження позивача, що у пам'яті даного типу лічильника міститься інформація щодо впливу на нього електромагнітним полем в конкретний період та проміжок часу суд відхиляє.

По-третє, позивач зазначає, що експертизою підтверджено можливість впливу вилученого мобільного пристрою на засіб розрахункового обліку електричної енергії, проте не доведено, що конкретний мобільний пристрій впливав на конкретний лічильник, належний споживачеві.

Із цього приводу суд зауважує, що законодавство у сфері елекроенергетики не зобов'язує постачальника електричноії енергії доводити факт можливості вчинення чи у який спосіб вчинено порушення. Постачальник має довести лише факт встановлення та передачі на збереження споживачу засобу обліку та, власне, сам факт виявлення порушення у вигляді неправильноії роботи приладу обліку. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі № 916/1375/18 та у постанові від 25.02.2020 у справі № 914/2128/17.

Експертом надано відповіді на поставлені запитання. Висновки експертизи підтверджують порушення ПРРЕЕ, зафіксовані в Акті про порушення та на відеозаписі.

По-четверте, щодо ненадання можливості самостійно провести експертизу приладу обліку електричної енергії, суд зазначає, що відповідно до положень п. 8.4.4. ПРЕЕ якщо оператор системи не є власником засобів вимірювальної техніки, оператор системи має право за заявою власника засобів вимірювальної техніки надати йому належним чином упаковані та опломбовані засоби вимірювальної техніки та інші технічні засоби, якими здійснювалося втручання в роботу засобів вимірювальної техніки (за наявності), для направлення їх на експертизу (за умови, що оператором системи не було направлено засоби вимірювальної техніки на експертизу до моменту отримання ним заяви власника засобів вимірювальної техніки).

Разом із цим, позивач, як убачається із тексту позовної заяви, намагався отримати лічильник для проведення експертизи у квітні 2025 року, тобто вже після самостійного направлення оператором системи засобу вимірювальної техніки для проведення експертного дослідження та після отримання його висновків.

Позивач також зазначає про порушення відповідачем порядку проведення засідання комісії, якою визначено обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків:

- споживача не повідомлено про проведення засідання комісії 30.01.2025;

- засідання комісії проведено без згоди споживача в умовах воєнного стану.

Із приводу зазначених доводів суд зазначає наступне.

По-перше, твердження про неповідомлення споживача про проведення засідання комісії з розгляду Актів про порушення ПРРЕЕ 30.01.2025 спростовується матеріалами справи, яким підтверджено направлення запрошення на комісію на 16.01.2025, а також протоколу засідання комісії №268 від 16.01.2025, яким засідання перенесено на 30.01.2025, на зареєстровану адресу ФОП Степанової В.В. рекомендованими листами, про що детально зазначено у попередньому розділі рішення суду.

Суд також додатково зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

По-друге, позивач зазначає, що відповідно до пункту 1 Постанови НКРЕКП № 393 від 20.04.2022 проведення операторам системи передачі та оператаром системи розподілу необхідно призупинити на період дії в Україні воєнного стану проведення засідання комісії з розгляду актів про порушення, складених на територіях, на яких ведуться бойові дії та/або на тимчасово окупованих територіях, крім випадків проведення засідання комісії з розгляду акта про порушення за взаємною згодою оператора системи та споживача.

Разом із цим, зазначеним пунктом не визначено форму надання такої згоди позивачем.

Матеріали справи містять копію власноручно написаної заяви ФОП Степанової В.В., в якій остання висловила бажання бути присутньою на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Також відповідно до протоколу № 1290 від 30.11.2024 на засіданні комісії був присутній представник споживача.

За таких обставин суд відхиляє наведені вище аргументи позивача.

Відповідно до п.8.4.2. ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення, зокрема, таких порушень:

3) пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо).

За положеннями п. 8.4.7. ПРРЕЕ розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється виходячи з:

вартості середньомісячних витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт·год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу у період порушення споживачем цих Правил (Ц, грн/кВт·год);

величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (W доб, кВт·год);

кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил (Д, день).

Позивач заперечує проти розрахунку, здійсненого відповідачем, зазначаючи про його безпідставність та неправильність.

Оцінюючи доводи позивача, суд виходить із такого.

Розрахунок необлікованої електроенергії по Акту виконано згідно п. 8.4.10 ПРРЕЕ, яким передбачено нарахування у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (Wдоб, кВт·год) розраховується за формулою: W доб = P · t доб · K в, (4)

де P - потужність (кВт), визначена як:

1) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складення акта про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);

2) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складення акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних усіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта про порушення, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначену в договорі з оператором системи);

3) дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в договорі з оператором системи (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність);

tдоб - тривалість роботи обладнання протягом доби, що визначається на підставі договору з оператором системи (год). У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача tдоб приймається рівним 8 год;

Kв - коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6).

Щодо визначення потужності.

Відповідно до п. 8.4.10 ПРРЕЕ у разі шунтування або самовільної заміни непобутовим споживачем опломбованих оператором системи комутаційних пристроїв, що обмежують потужність споживання електричної енергії до величини дозволеної потужності, потужність визначається за формулами 9 або 10 цієї глави (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів 1 або 2 цього пункту, перевищує дозволену потужність для цієї точки комерційного обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників оператора системи на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність).

Так, пунктом 8.4.12 ПРРЕЕ визначено, що у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6 - 8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою: W доб.с.п. = P с.п. · t вик.с.п., (8),

де Pс.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що розраховується за формулами

у разі підключення до однієї фази Pс.п. = I · Uном.фаз. · cos?; (9)

у разі підключення до трьох фаз Pс.п. = 3 · I · Uном.фаз. · cos?; (10)

I - сила струму, що може протікати по колу самовільного підключення, визначена виходячи:

з найменшого допустимого струму, який може протікати через поперечну площу перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, згідно з главою 1.3 ПУЕ, А;

з найменшої сили струму спрацювання комутаційних апаратів, що задіяні у схемі самовільного підключення до електричної мережі (за умови, що зазначена сила струму спрацювання менша сили струму, визначеної виходячи з поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 ПУЕ), А.

U - і ном.фаз. номінальна фазна напруга, кВ (0,22 кВ)

косинус кута між фазною напругою U фаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників оператора системи відповідних засобів вимірювальної техніки приймається рівним 0,9;

t вик.с.п.

час використання самовільного підключення протягом доби (приймається рівним 12 год/добу).

Враховуючи, що в даному випадку Споживачем самовільно було замінено автоматичний вимикач (який було вилучено під час складання акта про порушення), потужність була визначена за формулою №10 (враховуючи, що лічильник трьохфазний) виходячи з номінальної сили струму 50А. Дана величина була встановлена експертом виходячи з наявного маркування стосовно номінального струму (стор. 10 висновку).

Так, потужність визначена наступним чином:

Застосована формула: Pс.п. = 3 · I · Uном.фаз. · cos?

Pс.п. = 3 · 50 · 0,22 · 0,9 = 29,7 А

При цьому визначення потужності за п.п. 1) - 3) п. 8.4.10 ПРРЕЕ не виявлялось можливим, оскільки у п. 5 акта про порушення зазначено, що Споживач не надав паспортних даних на все наявне електрообладнання та не надав можливість увімкнути все наявне електрообладнання на повну потужність.

Отже, твердження позивача, що у розрахунку необхідно було застосовувати договірну потужність 15кВт, є необґрунтованим. Тобто 15кВт можливо було б застосувати у розрахунку за умови відсутності незмінності номінальної сили струму автоматичного вимикача 32А, передбаченого однолінійною схемою. Але, споживач самостійно замінив автоматичний вимикач 32А на інший із більшою пропускною силою струму 50А, що відповідно до п. 8.4.10 ПРРЕЕ є підставою для застосування у розрахунку необлікованої електроенергії значення номінальної сили струму фактичного автоматичного вимикача на час складання акта про порушення, в даному випадку 50А.

Крім того, посилання позивача висновки ВС у постанові від 21.12.21 по справі №917/393/21 є безпідставними, оскільки в даному випадку потужність була визначена виходячи із струму комутаційного пристрою, що є відмінним від розрахунку у вищезазначеній справі, у якому використовувалась договірна потужність.

Щодо визначення тривалості роботи електроустановки.

Як вже вище зазначалось, що відповідно до п. 8.4.10 ПРРЕЕ тривалість роботи обладнання протягом доби визначається на підставі договору з оператором системи (год). У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача tдоб приймається рівним 8 год.

Позивач у позові зазначає, що у розрахунку замість 24 годин на добу необхідно було застосовувати 15 годин, що визначено додатком №5 (таблиця №1) до договору №6893 від 17.06.2004.

Однак, дане твердження є безпідставним, оскільки ФОП Степановою В.В. 06.03.2006 було подано лист, копія якого наявна в матеріалах справи, про зміну режиму роботи електроустановки на цілодобовий. На підставі чого, додатковою угодою від 10.04.2006 було внесено зміни до додатка №5, а саме, щодо визначення цілодобового режиму роботи електроустановки. Також про цілодобовий режим роботи електроустановки зазначено у п. 1.7 Паспорту точки розподілу електричної, який є додатком №2.1 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.19 №6893 в редакції додаткової угоди від 18.12.23. Копії зазначених документів наявні у матеріалах справи.

Отже, твердження позивача про застосування у розрахунках 15 годин роботи на добу, замість 24 годин, суперечить умовами договору з розподілу №6893.

Висновки суду.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Відповідно до статей 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, із введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 р. у справі №917/483/19.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що докази на підтвердження позиції відповідача є більш вірогідними, ніж докази, надані позивачем.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Таким чином, інші аргументи сторін, які не висвітлені в цьому рішенні, не мають істотного значення для вирішення справи.

Враховуючи вище встановлені обставини, предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати.

Судовий збір на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд залишає за позивачем.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Фізичної особи - підприємця Степанової Вікторії Вікторівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача: Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00130872) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання недійсним рішення про донарахування вартості електричної енергії відмовити повністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 23.03.2026, з огляду на погіршення безпекової ситуації в місті Запоріжжі, яке є безпосередньо наближеним до лінії фронту, постійними обстрілами обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці суддів, працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, а також через перебування судді на навчанні та на лікарняному.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І.Є. Лєскіна

Попередній документ

135041572

Наступний документ

135041574

Інформація про рішення:

№ рішення:	135041573
№ справи:	908/1655/25
Дата рішення:	16.02.2026
Дата публікації:	24.03.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Запорізької області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (16.02.2026)
Дата надходження:	30.05.2025
Предмет позову:	про визнання недійсним рішення про донарахування вартості електричної енергії

Розклад засідань:

Минулі засідання (14)

02.07.2025 10:00	Господарський суд Запорізької області
15.07.2025 11:30	Господарський суд Запорізької області
20.08.2025 14:15	Господарський суд Запорізької області
27.08.2025 12:00	Господарський суд Запорізької області
03.09.2025 11:30	Господарський суд Запорізької області
10.09.2025 11:00	Господарський суд Запорізької області
01.10.2025 11:00	Господарський суд Запорізької області
14.10.2025 14:15	Господарський суд Запорізької області
11.11.2025 09:30	Господарський суд Запорізької області
10.12.2025 14:15	Господарський суд Запорізької області
23.12.2025 12:00	Господарський суд Запорізької області
21.01.2026 14:15	Господарський суд Запорізької області
29.01.2026 14:15	Господарський суд Запорізької області
06.02.2026 09:15	Господарський суд Запорізької області

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

суддя-доповідач:

ЛЄСКІНА І Є

3-я особа:

Фізична особа-підприємець ТЕРЕЩЕНКО ЮЛІЯ ВІТАЛІЇВНА

відповідач (боржник):

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО"

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО"

позивач (заявник):

Степанова Вікторія Вікторівна

представник позивача:

Никоненко Олег Олександрович

представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на п:

Курилін Віталій Олексійович