23.03.2026 Справа № 908/1495/25 (908/715/26)
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, розглянувши заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТ-СИСТЕМС» арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича про забезпечення позову до подання позовної заяви
інші особи, які можуть отримати статус учасника справи:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Опт-Системс», код ЄДРПОУ 44477735, Україна, 69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, оф. 216
2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Злагода», код ЄДРПОУ 45522165, Україна, 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, оф. 5-3
в межах справи № 908/1495/25
про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю «Опт-Системс», код ЄДРПОУ 44477735, Україна, 69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, оф. 216
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.06.2025р. відкрито провадження у справі № 908/1495/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Опт-Системс» (код ЄДРПОУ 44477735, Україна, 69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, оф. 216). Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Шимана Є.О (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1747 від 05.11.2015).
Ухвалою суду від 09.12.2025р. клопотання розпорядника майна про припинення повноважень керівника ТОВ «Опт-Системс» задоволено. Припинено повноваження керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Опт-Системс» (код ЄДРПОУ 44477735, Україна, 69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, оф. 216) Ченуші Ігоря. Покладено виконання обов'язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Опт-Системс» (код ЄДРПОУ 44477735, Україна, 69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, оф. 216) на розпорядника майна - арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1747 від 05.11.2015; адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Володимира Мономаха, 7, прим. 311).
23.03.2026р. до Господарського суду Запорізької області із заявою про забезпечення позову до подання позову звернувся розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Опт-Системс» арбітражний керуючий Шиман Є.О., в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову до ТОВ «Українська Злагода», (код ЄДРПОУ 45522165, Україна, 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, оф. 5-3) до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі, або сплаті відповідачеві ТОВ «Українська Злагода» і знаходяться у нього чи в інших осіб у межах ціни заявленого позову, а саме - 132 045 951,50 грн.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник вказує, що ознайомившись з відомостями про рух грошових коштів по рахунку ТОВ «Опт-Системс», відкритого в АТ «Райффайзен Банк», розпорядником майна виявлено, що керівником боржника в період з 02.04.2025 по 30.04.2025 здійснено оплати на користь ТОВ «Українська Злагода» на загальну суму 132 045 951,50 грн. з призначенням платежу (оплата згідно договору про відступлення права вимоги від 18.03.2025р. Без ПДВ). Разом з тим, згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень не вбачалось жодних дій з боку ТОВ «Опт-Системс», направлених на стягнення дебіторської заборгованості в межах суми понад 132 млн., право вимоги на яку було придбано згідно договору від 18.03.2025, укладеного з ТОВ «Українська Злагода».
Розпорядником майна ТОВ «Опт-Системс» арбітражним керуючим Шиманом Є.О. буде подано позов до ТОВ «Опт-Системс» та ТОВ «Українська Злагода», предметом якого є:
- майнові дії вчинені керівником боржника в період з 02.04.2025 по 30.04.2025 щодо здійснення оплати на користь ТОВ «Українська Злагода» на загальну суму 132 045 951,50 грн. з призначенням платежу (оплата згідно договору про відступлення права вимоги від 18.03.2025р. Без ПДВ).
В свою чергу здійснення платежів на значну суму одразу після призначення керівником та єдиним учасником ТОВ «Опт-Системс» громадянина Республіки Молдова за місяць до відкриття провадження у справі про банкрутство і в подальшому невчинення дій по стягненню придбаної дебіторської заборгованості, може свідчити про свідоме виведення грошових коштів з рахунків боржника з метою унеможливлення погашення кредиторської заборгованості та, як наслідок, доведення ТОВ «Опт-Системс» до банкрутства.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення з наступних мотивів.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
У низці постанов Верховний Суд неодноразово зазначав, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997 року) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 року у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.
Отже, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.
Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом наведеної норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, або кошти на рахунках можуть зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 зазначала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого с належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Відповідно до правової позиції, яка викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22, як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Отже, статті 138, 136 Господарського процесуального кодексу України передбачають право особи у разі існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову подати до суду заяву про забезпечення позову, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. У спорах майнового характеру про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення ефективного судового захисту порушених чи оспорюваних прав позивача та у подальшому виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення ефективного судового захисту та гарантії виконання майбутнього судового рішення. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).
Відтак, стала та актуальна практика Верховного Суду покладає на заявника необхідність обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову (таким обґрунтуванням можуть бути, наприклад, наведення обставин неспівмірно малого розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю відповідача порівняно зі стягуваною сумою вимог, відсутність інформації про існування у відповідача нерухомого майна, на яке може бути звернуто стягнення, існування великої кількості судових проваджень щодо відповідача, де останній є боржником тощо), однак визначає, що такі обґрунтування не обов'язково мають бути доведеними доказами вчинення боржником дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Такий висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 07.11.2024 по справі № 915/538/24.
При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
У разі пред'явлення позову заявником до боржника, такий механізм забезпечує у майбутньому виконання рішення суду. Натомість у разі незабезпечення такого позову, боржник має право у будь-який момент відчужити належні йому грошові кошти та майно. Наявність такого необмеженого права боржника розпоряджатись своїм майном само по собі є доказом необхідності забезпечення майнового позову кредитора в межах ціни цього позову.
За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (така ж позиція викладена Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22).
Згідно з частиною 3 ст. 137 ГПК України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Так, виконання в майбутньому судового рішення у справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язано з обставинами наявності у боржника майна. Накладення арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі, або сплаті відповідачеві ТОВ «Українська Злагода» і знаходяться у нього чи в інших осіб у межах ціни заявленого позову судом, мають на меті подальше стягнення таких грошових кошттів у разі задоволення позову.
Водночас накладення арешту на грошові кошти межах ціни позову забезпечить виконання у майбутньому судового рішення в цій справі (в разі задоволення позову), однак не завдасть шкоди господарській діяльності ТОВ «Українська Злагода», а лише тимчасово обмежить право передавати кошти третім особам, що підтверджується Фінансовою звітністю ТОВ «Українська Злагода» за 2025 рік, наданою заявником.
Співмірність, в свою чергу, передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/4669/21).
Таким чином, з огляду на встановлену недобросовісність дотримання обов'язків, суд доходить висновку про потенційну можливість ускладнення виконання судового рішення про спростування майнових дій заявлених розпорядником майна ТОВ «Опт-Системс» арбітражним керуючим Шиманом Є.О. заходів забезпечення позову.
Вжиття саме таких заходів є обґрунтованим, адекватним позовним вимогам та жодним чином не призведе до порушення прав та законних інтересів відповідача, натомість забезпечить збереження балансу інтересів сторін, що узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.
Керуючись ст.ст. 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву розпорядника майна ТОВ «Опт-Системс» арбітражного керуючого Шимана Є.О. про забезпечення позову задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти що обліковуються на розрахункових рахунках ТОВ «Українська Злагода» (код ЄДРПОУ 45522165, адреса: 03056, Україна, місто Київ, вулиця Борщагівська, будинок 154, офіс 5-3) в межах ціни позову в розмірі 132 045 951,50 грн. (сто тридцять два мільйони сорок п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна тисяча гривень п'ятдесят копійок), а саме:
р/р № НОМЕР_1 в АБ «Південний» (Українська Гривня);
р/р № НОМЕР_2 в АБ «Південний» (Українська Гривня, Євро, Долар США);
р/р № НОМЕР_3 в АТ «ОТП Банк» (Українська Гривня, Євро, Долар США);
р/р № НОМЕР_4 в АТ «Таскомбанк» (Українська Гривня);
р/р № НОМЕР_5 в АТ «Таскомбанк» (Українська Гривня);
р/р № НОМЕР_6 в АТ «Таскомбанк» (Українська Гривня),
а також на інших рахунках в усіх банківських або інших кредитно-фінансових установах, що будуть виявлені виконавцем в процесі примусового виконання ухвали про забезпечення позову.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Опт-Системс», код ЄДРПОУ 44477735, Україна, 69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, 2, оф. 216.
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Злагода», код ЄДРПОУ 45522165, Україна, 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, оф. 5-3.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 23.03.2026 та може бути оскаржена.
Ухвала є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Строк пред'явлення ухвали до виконання три роки - до 23.03.2029 р.
Попередити розпорядника майна ТОВ «Опт-Системс» арбітражного керуючого Шимана Є.О., що відповідно до частини третьої статті 138 Господарського процесуального кодексу України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Суддя О.О. Юлдашев