вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"23" березня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/291/26
Суддя Господарського суду Закарпатської області Сисин С.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Хустської окружної прокуратури Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 0290996725, місцезнаходження - 90400, Закарпатська область, місто Хуст, вулиця 900-річчя Хуста, будинок 16, в інтересах держави в особі
позивача: Закарпатської обласної державної адміністрації, код ЄДРПОУ - 00022496, місцезнаходження - 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Народна, будинок 4,
до відповідача 1: Міжгірської селищної ради, код ЄДРПОУ - 04350910, місцезнаходження - 90000, Закарпатська область, Хустський район, селище міського типу Міжгір'я, вулиця Шевченка, 97,
до відповідача 2: Комунального підприємства «Спеціалізоване комунальне лісогосподарське підприємство «Ліси Міжгірщини» Міжгірської селищної ради, код ЄДРПОУ - 45263389, місцезнаходження - 90000, Закарпатська область, Хустський район, селище міського типу Міжгір'я, вулиця Шевченка, 97,
про витребування у власність держави з незаконного володіння та користування земельних ділянок лісогосподарського призначення,
Хустська окружна прокуратура Закарпатської області (далі - прокурор) через систему «Електронний суд» звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою від 17.03.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-05/309/26 від 17.03.2026) в інтересах держави в особі позивача - Закарпатської обласної державної адміністрації до відповідача 1 - Міжгірської селищної ради, відповідача 2 - Комунального підприємства «Спеціалізоване комунальне лісогосподарське підприємство Ліси Міжгірщини» Міжгірської селищної ради про витребування у власність держави в особі позивача з незаконного володіння відповідача 1 та користування відповідача 2 земельних ділянок лісогосподарського призначення із кадастровими номерами: 2122480800:03:002:0002 площею 2,1 га; 2122481200:03:001:0006 - 15,2 га; 2122484800:04:002:0019 - 0,7 га; 2122484800:04:002:0020 - 20,2 га; 2122480800:01:003:0093 - 0,6929 га; 2122455100:01:026:0223 - 0,5909 га (далі - земельні ділянки).
Прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що спірні земельні ділянки загальною площею 39,48 га (кадастрові номери 2122480800:03:002:0002, 2122481200:03:001:0006, 2122484800:04:002:0019, 2122484800:04:002:0020, 2122480800:01:003:0093, 2122455100:01:026:0223) розташовані в межах кварталів 28, 80, 112, 113, 114 Соймівського лісництва, кварталу 103 Пилипецького лісництва та кварталів 8, 9 Ізківського лісництв ДП «Міжгірський лісгосп», правонаступником якого є Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» та його філія «Карпатський лісовий офіс»; згідно з чинними планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 2010 та 2016 років земельні ділянки належать до земель державного лісового фонду та перебувають у постійному користуванні Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
Згідно доводів прокурора в період з березня 2023 року по березень 2024 року на підставі незаконних рішень Міжгірської селищної ради №1056, №1063 та №1086 «Про затвердження технічної документації з інвентаризації земель» право власності на спірні земельні ділянки 29.03.2023, 31.03.2023, 03.04.2023, 30.06.2023, 18.03.2024 та 19.03.2024 було неправомірно зареєстровано як комунальна власність Міжгірської селищної територіальної громади в особі Міжгірської селищної ради. В подальшому, на підставі рішення Міжгірської селищної ради №1119 від 08.08.2023 вищевказані земельні ділянки загальною площею 39,48 га надано в постійне користування КП «Спеціалізоване комунальне лісогосподарське підприємство» Ліси Міжгірщини» Міжгірської селищної ради та право постійного користування на вказані земельні ділянки зареєстровано в реєстрі 21.08.2023, 05.09.2023, 12.09.2023, 22.03.2024 та 26.04.2024.
Таким чином, згідно доводів прокурора, спірні земельні ділянки загальною площею 39,48 га, на даний час незаконно перебувають у комунальній власності, їх розпорядником є Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області та незаконно знаходяться у постійному користуванні КП «Спеціалізоване комунальне лісогосподарське підприємство» Ліси Міжгірщини» Міжгірської селищної ради, так як реєстрація права комунальної власності на земельні ділянки державного лісового фонду мала місце без передбаченої ст. 149 ЗК України письмової згоди землекористувача та без відповідних розпоряджень Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації, яка є єдиним належним розпорядником цих земель у силу ст. 31, 122 ЗК України, що призвело до незаконного вибуття майна з володіння держави всупереч вимогам ст. 84, 117 ЗК України та п. 5 Прикінцевих положень ЛК України.
З посиланням на такі обставини, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду у справах №912/2797/21 та №183/1617/16 щодо ефективності віндикаційного способу захисту, прокурор просить про витребування зазначених земельних ділянок у власність держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації з метою відновлення порушеного суспільного інтересу в сфері охорони та раціонального використання лісових ресурсів.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2026.
Дослідивши матеріали позовної заяви від 17.03.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1/05/309/26 від 17.03.2026), суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), оскільки подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162, 164 ГПК України.
Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Приписи п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України передбачають, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір», у преамбулі якого зазначено, що він визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпункт 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру. У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17, провадження №12-76гс18).
Враховуючи наведене, судовий збір з позовної заяви про витребування земельних ділянок визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. У той же час, для правильного визначення суми судового збору за вимогою майнового характеру необхідно встановити дійсну вартість майна, щодо якого заявлено вимогу, на день подання позовної заяви до суду.
Крім цього, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
У той же час, згідно з п.п.2 та 3 ч. 1 ст. 163ГПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
З урахуванням наведених вище приписів процесуального закону, в позовній заяві прокурором зазначено, що предметом спору є витребування у власність держави 6 земельних ділянок, що розташовані на території Міжгірської територіальної громади Хустського району та загальна вартість спірних земельних ділянок станом на 19.02.2026 згідно висновку про ринкову вартість становить 2507221,30 гривень, у зв'язку з чим прокуратурою сплачено судовий збір у сумі 37608, 32 грн за 1 вимогу майнового характеру.
Щодо цього, на початку позовної заяви прокурор зазначив ціну позову - 2507221,30 грн та з урахуванням такої ціни позову та доводів прокурора про загальну вартість спірних земельних ділянок станом на 19.02.2026 згідно висновку про ринкову вартість в сумі 2507221,30 грн, відповідно до платіжної інструкції №253 (внутрішній номер 491215156) від 03.03.2026 прокурором сплачено судовий збір в сумі 37608,32 грн.
Згідно з п.п. 5 і 8 ч. 3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Згідно з ч.2 ст.164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Однак, у порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 162, п.п. 2 і 3 ч. 1 ст. 163, п. 2 ч. 1 ст. 164, ч.2 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви прокурор не долучив копії висновку про ринкову вартість спірних земельних ділянок, з якого, згідно доводів прокурора, вбачається, що така ринкова вартість усіх спірних земельних ділянок становить 2507221,30 грн.
Отже, у порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 162, п.п. 2 і 3 ч. 1 ст. 163, п. 2 ч. 1 ст. 164, ч.2 ст. 164 ГПК України прокурор не обгрунтував правильність зазначення ним у позовній заяві ціни позову та не обгрунтвав правильність визначення і сплати ним судового збору.
Крім цього, згідно з п.п. 5 і 8 ч. 3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
У ч.5 ст. 162 ГПК України зазначено, що у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Згідно з ч.2 ст.164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
На обгрунтування своїх повноважень щодо звернення в суд з позовом в інтересах позивача, Хустською окружною прокуратурою у позовній заяві зазначено, що нею в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на адресу Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації 20.01.2026 направлено повідомлення за № 07.54-113-1078вих.-25 щодо виявлених вищезазначених порушень вимог земельного та лісового законодавства, в частині здійснення державної реєстрації за Міжгірською селищною радою права комунальної власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення та листом від 03.02.2026 Закарпатською обласною державною (військовою) адміністрацією повідомлено окружну прокуратуру про те, що до обласної державної (військової) адміністрації не надходила інформація щодо порушення чинного законодавства, зазначена у повідомленні окружної прокуратури у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», а тому заходи з цього приводу не вживались. Окрім того зазначено, що обласною військовою адміністрацією рішення про вилучення вказаних земельних ділянок з постійного користування філії «Міжгірське лісове господарство» ДП «Ліси України» не приймалось. Додатково окружну прокуратуру повідомлено, що облдержадміністрація вбачає потребу вжити всіх необхідних заходів щодо захисту інтересів держави, однак у зв'язку з відсутністю коштів, достатніх для сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.
У п.32 додатку до позовної заяви зазначено про долучення до позовної заяви копії листа Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації №06 211472 від 03.02.2026.pdf.
Однак, серед долучених додатків до позовної заяви не зазначено про лист (повідомлення) Хустської окружної прокуратури на адресу Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації від 20.01.2026 № 07.54-113-1078вих.-25.
Отже, з цього приводу суд зазначає, що у порушення п.п. 5 і 8 ч. 3 ст.162, ч.5 ст. 162, ч.2 ст.164 ГПК України до позовної заяви прокурор не долучив копію листа (повідомлення) Хустської окружної прокуратури на адресу Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації від 20.01.2026 № 07.54-113-1078вих.-25, з посиланням на який Хустська окружна прокуратура обгрунтовує підставність подачі позову в інтересах позивача - Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації.
Частиною 1 ст. 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до положень ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 ГПК України. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Таким чином, суд постановляє ухвалу про залишення без руху позовної заяви Хустської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації до Міжгірської селищної ради та Комунального підприємства «Спеціалізоване комунальне лісогосподарське підприємство Ліси Міжгірщини» Міжгірської селищної ради про витребування з незаконного володіння та користування земельних ділянок лісогосподарського призначення на користь держави та надає прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 174, 234 ГПК України, суд
1. Позовну заяву Хустської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації про витребування у власність держави з незаконного володіння та користування земельних ділянок лісогосподарського призначення від 17.03.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1/05/309/26 від 17.03.2026) - залишити без руху.
2. Встановити прокурору строк - 8 (вісім) календарних днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви:
- надати копію висновку про ринкову вартість спірних земельних ділянок із кадастровими номерами: 2122480800:03:002:0002, 2122481200:03:001:0006, 2122484800:04:002:0019, 2122484800:04:002:0020, 2122480800:01:003:0093, 2122455100:01:026:0223, з посиланням на який - про загальну вартість таких земельних ділянок у сумі 2507221,30 грн - прокурор обгрунтовує ціну позову та сплату судового збору;
- надати копію листа (повідомлення) Хустської окружної прокуратури на адресу Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації від 20.01.2026 № 07.54-113-1078вих.-25, з посиланням на який Хустська окружна прокуратура обгрунтовує підставність подачі позову в інтересах позивача - Закарпатської обласної державної (військової) адміністрації.
3. Зобов'язати позивача, у випадку виправлення зазначених у цій ухвалі недоліків, подання додаткових доказів, надання пояснень невідкладно надіслати усі відповідні документи позивачу та відповідачам. Докази такого надіслання надати суду.
4. Роз'яснити заявнику, що в разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
5. Повідомити заявника, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя С.В.Сисин