майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
19 березня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/877/25
За заявою: ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Суддя Гнисюк С.Д.
Представники:
- від заявника: Сисак В.Т. (в режимі відеоконференції).
08.07.2025 на адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ систему "Електронний суд", надійшла заява від ОСОБА_1 від 08.07.2025 про неплатоспроможність, з додатками.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.07.2025 відмовлено в задоволенні клопотання про витребування доказів; прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 від 08.07.2025 про неплатоспроможність; прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні заяву арбітражного керуючого Яковенка Дмитра Едуардовича №19-06-25/02 від 19.06.2025 на участь у справі.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 27.01.2026 призначено наступне судове засідання на 19.03.2026 для розгляду: заяви ОСОБА_1 від 08.07.2025 про неплатоспроможність; заяви арбітражного керуючого Яковенка Дмитра Едуардовича №19-06-25/02 від 19.06.2025 на участь у справі.
У підготовчому засіданні 19.03.2026 розглядалась заява ОСОБА_1 від 08.07.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Представник заявника в засіданні суду 19.03.2026 заяву підтримав та надав усні пояснення. Зазначив, що додаткових доказів немає.
Розглянувши заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, подані боржником документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За приписами частини 1 статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства, справи про банкрутство (неплатоспроможність) розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, місцем проживання фізичної особи або фізичної особи - підприємця.
Відповідно до абзацу 13 частини 1 статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".
Положеннями Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця.
Стаття 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині другій статті 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
Згідно з частинами 1-3 статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
З урахуванням викладеного та положень частини 3 статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, місцевий суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
У відповідності до положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Житомирської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у відповідності до п. 2, п.4 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.
Щодо наявності підстави для відкриття провадження у справі, у відповідності до п. 2 ч.2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.
Боржник зобов'язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців, зокрема:
- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо);
- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (з усіма складовими), тощо).
Заявник зазначає про те, що на момент подачі даної заяви загальна сума заборгованості перед всіма кредиторами складає: 489781,30 грн.: з них прострочених - 373497,56грн., сума неустойки (штрафу, пені) - 61234,50грн.
При цьому наголошує: з загальної суми заборгованості 489781,30 грн. лише 253933,89 (51,8%) є безпосередньо кредитними коштами, а решта - це нараховані кредиторами фактично за два місяці відсотки, тобто кошти, яких Боржник не отримував та, відповідно, не витрачав. З березня 2025 року повністю припинено погашення кредитів.
Заявником у список кредиторів включено наступні фінансові установи (т.1 а.с. 108 (на звороті) - 110):
Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (вторинний кредитор)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Технофінанс" (четвертий кредитор)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінбуст" (вторинний кредитор)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (вторинний кредитор)
Акціонерне товариство "Ідея Банк"
Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк"
Акціонерне товариство "Акцент-Банк"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Незалежні Фінанси"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Іннова Фінанс"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекскредит"
Товариство з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредіплюс"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий Центр"
На загальну суму - 489 781,30 грн.
Загальна історія кредитних відносин Боржника відображається у Кредитній історії станом на 16.07.2025 (т. 3 а.с. 18-58).
У Боржника існує заборгованість перед 18 кінцевими кредиторами - за 23, отриманими до березня 2025 року включно, кредитами.
Крім того, на підтвердження заборгованості заявником надано також роздруківку кредитного звіту Українського бюро кредитних історій станом на 04.12.2025.
Однак, роздруківка кредитної історії, станом на 04.12.2025, яка надана боржником в підтвердження наявності договірних зобов'язань, не підписана ані письмово, ані електронним цифровим підписом відповідною посадовою особою кредитного бюро, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, а тому не може вважатися доказом у справі.
З огляду на зазначене, суд не приймає роздруківку кредитного звіту Українського бюро кредитних історій станом на 04.12.2025, як доказ у справі.
Боржник зазначає, що проводилась досудова робота в частині складання запитів до кредиторів, з вимогою про надання інформації про стан справ по кредитам і позикам, відповіді, що надійшли додано. Однак, не по усім кредиторам.
Так, 10.09.2025 до Господарського суду Житомирської області через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 - адвоката Сисака Владислава Тарасовича надійшло клопотання від 10.09.2025 про витребування доказів.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.11.2025 клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Сисака Владислава Тарасовича від 10.09.2025 про витребування доказів - задоволено; витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ФІНБУСТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСКРЕДИТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ТЕХНОФІНАНС", Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "КРЕДІПЛЮС", Акціонерного Товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК", Товариства з обмеженою відповідальністю "АКЦЕНТ-БАНК" відомості щодо заборгованості ОСОБА_1 , із зазначенням суми простроченої заборгованості, суми боргу за кожним незакритим кредитним договором, відомості про дату та суму останнього платежу за кожним договором з вказанням розміру місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань. Повідомити чи припинила ОСОБА_1 погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців від дати 08.07.2025 та на момент надання відповіді. Надати копії незакритих кредитних договорів (з усіма додатками, у т.ч. графіком платежів) та розрахунок заборгованості за кредитом у товариства. У разі, подання позовних заяв з боку товариств, відомості про номер судової справи. Витребувані документи надати до господарського суду в термін до 19.12.2025.
На виконання вимог зазначеної ухвали, на адресу суду надійшли наступні відповіді:
- 27.11.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" надійшла заява від 27.11.2025 про надання інформації;
- 01.12.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" надійшла заява від 01.12.2025 про надання інформації;
- 19.12.2025 від Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" надійшов лист №20.1.0.0.0/7-20251121/0194 від 18.12.2025 про надання інформації.
Відповіді не надійшли від наступних фінансових установ:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ФІНБУСТ";
- Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСКРЕДИТ";
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ТЕХНОФІНАНС";
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "КРЕДІПЛЮС";
- Акціонерного Товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК".
В засіданні суду 19.03.2026 представник заявника зазначив, що ненадання зазначеними фінансовими установами та банками відповідей на запити суду не перешкоджає встановленню фактів наявності або відсутності боргових зобов'язань ОСОБА_1 , обставин припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що щодо кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ФІНБУСТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСКРЕДИТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ТЕХНОФІНАНС", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "КРЕДІПЛЮС", Акціонерного Товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК" заявником не доведено, належними та допустимими доказами, факт припинення погашення ним кредиту у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів та зобов'язань упродовж двох місяців.
Відсутність належних доказів по даним кредиторам унеможливлює встановлення судом факту припинення погашення заявником кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів та зобов'язань упродовж двох місяців.
З огляду на вказане, суд зазначає, що неподання документів, які підтверджують розмір прострочених зобов'язань боржника і строки їх виконання, позбавляє суд можливості надати оцінку щодо права заявника вернутись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства та встановити наведені заявником підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність належних доказів за к о ж н и м з к р е д и т н и х зобов'язань боржника для застосування п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Щодо наявності підстави для відкриття провадження у справі, у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.
Суд зазначає про те, що згідно ч. 1 ст. 1 Кодексу про банкрутство, загроза неплатоспроможності - фінансово-господарський стан боржника, що характеризується наявністю обставин, які підтверджують, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов'язання у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями.
Для встановлення підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (п.4) дослідженню підлягають конкретні (а не загальновідомі) обставини, які безпосередньо вплинули на заявника (змінили або змінять його матеріальний стан), та як наслідок, протягом наступних 12 місяців (тобто у майбутньому) ускладнять або унеможливлять виконання ним грошових зобов'язань у відповідний строк.
Заявник обгрунтовує наявність ознак неплатоспроможності наступним.
Наявними обставинами стосовно Боржника є: початок воєнної агресії; щомісячна девальвація національної валюти; високий рівень інфляції; висока вартість життя; особиста важка ситуація в родині Боржника (скрутне матеріальне становище); накопичення Боржником суттєвого розміру кредитних зобов'язань, які не можуть бути ним виконані у повному обсязі та одночасно; недостатність доходу та майна, яке може бути реалізовано з метою погашення відсотків з виниклої заборгованості; нарахування кредиторами несправедливих та зависоких відсотків за отримані кредити.
При цьому Боржник не працює, є інвалідом 2 групи та отримує невелику пенсію.
Поточний рівень доходів Боржника не є достатнім для того, щоб мати можливість повністю виконувати свої кредитні зобов'язання одночасно перед усіма кредиторами у вказані ними строки у такий спосіб, щоб не збільшувати надмірних відсотків, особливо на фоні девальвації національної валюти та росту рівня інфляції в країні. У зв'язку з цим Боржник на даний час вважає, що зазначені вище обставини призводять лише до щомісячного накопичення (збільшення) боргів перед кредиторами за рахунок нарахування несправедливих і зависоких відсотків, що є загрозою виникнення стійкої неплатоспроможності Боржника, відновлення якої можливе не інакше, як через застосування процедури реструктуризації заборгованості у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.
Боржник станом на день звернення до господарського суду не має статусу фізичної особи-підприємця.
Не має не знятої або непогашеної судимості та в розшуку не перебуває.
Сім'я Боржника складається з: мати; син.
Є у власності частина будинку, де вона проживає зі своєю сім'єю та частина земельної ділянки, яку вона здає в оренду.
Не має часток в статутних капіталах юридичних осіб, інших корпоративних прав, а також будь-яких інших нематеріальних активів, у тому числі прав інтелектуальної власності.
Боржник має наступні банківські рахунки: АТ КБ «ПРИВАТБАНК»; АТ «ПУМБ»; АТ «Ідея Банк»; АТ «АКЦЕНТ-БАНК».
Боржник не працює, є інвалідом 2 групи та отримує пенсію (т.1 а.с. 41-42).
З 01.01.2022 до дня складання і підписання заяви Боржник отримував доходи.
Сукупні доходи (нараховані суми без утримання податків та зборів): 2022 рік - 25 800,00 грн.; 2023 рік - 32 600,00 грн.; 2024 рік - 35 320,00 грн.; січень 2025 - 01 червня 2025 року - 15929,00 грн. (т.1 а.с. 38-39)
Боржник додав Декларації про майновий стан за відповідні роки, довідки ОК-5, ОК-7 про доходи, нараховані у 2022 - 2025 роках (т.1 а.с. 116-143).
Боржник не має у власності цінних паперів (акцій, облігацій), а також будь-яких інших цінних паперів в розумінні чинного законодавства України про цінні папери.
Відносно Боржника відсутні відкриті виконавчі провадження, за якими він є стягувачем або боржником.
Боржник не вчиняв протягом року до дня подання цієї заяви правочинів щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
Збільшити дохід Боржник не зможе через поважний вік та стан здоров'я.
Боржник є людиною з інвалідністю та отримує невелику пенсію.
Батько Заявниці помер, мати поважного віку та потребує догляду, син військовослужбовець, котрий більшість часу знаходиться на передовій.
У власності Боржника відсутнє будь-яке ліквідне майно, яке могло б бути реалізоване для погашення боргів.
17.01.2026 року у квартирі, де проживає Боржниця, трапилась пожежа. За наслідками пожежі Боржниця втратила можливість проживати у цій квартирі та зараз проживає у своєї матері. Суду надано знімки з вказаної квартири та довідку.
Представник заявника просить суд врахувати, що пожежа у квартирі Боржниці значно вплинула на загрозу неплатоспроможності, оскільки усунення наслідків пожежі будуть вимагати від Боржниці сил та коштів у наступні 12 місяців. Посилається на знищення пожежею майна, постійні відключення світла, опалення, водопостачання через ворожі обстріли.
Просить суд також врахувати відсутність умислу у діях Боржниці при отриманні кредитів. Кредитна історія містить інформацію щодо витрат Боржниці. Більшість отриманих коштів у борг Боржниця повертала кредиторам. Боржниця закривала кредити ще у січні-березні 2025 року.
Отримані в якості кредитів гроші було направлено на особисті базові потреби Боржника та членів його сім'ї (харчування, придбання ліків та одягу).
Додатково Боржник зазначає, що не має заборгованості зі сплати обов'язкових платежів до бюджету, заборгованості зі сплати аліментів або заборгованості з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи.
Суд зазначає, що передбачена чинним Кодексом України з процедур банкрутства процедура неплатоспроможності фізичної особи не може використовуватися з метою ухилення від виконання взятих на себе фізичною особою зобов'язань та на шкоду іншим особам.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на пенсії з 12.10.2013 (т.1 а.с.42).
Кредитні зобов'язання у заявника виникли у наступні періоди: 20.03.2024, 20.07.2024, 05.11.2024, 23.12.2024, 07.01.2025, 20.03.2024, 13.08.2024, 25.07.2013, 10.03.2018, 10.06.2024, 12.08.2024, 08.10.2024, 05.11.2024, 01.12.2024, 19.03.2025, 01.12.2024, 03.12.2024, 17.12.2024, 03.01.2025, 31.01.2025, 17.03.2025, 19.03.2025 (т.1 а.с.108 (на звороті) -110).
Тобто, вже маючи складні життєві обставини та перебуваючи на пенсії, заявник брала на себе зобов'зання, навіть по декілька кредитів на місяць, внаслідок чого утворилась значна сума заборгованості.
Отже, ОСОБА_1 свідомо накопичила борги, знаючи, що можливості для погашення у неї немає, що є недобросовісною поведінкою, адже отримуючи кошти вона усвідомлювала, що не має можливості для їх повернення, враховуючи також те, що у власності відсутнє будь-яке ліквідне майно, яке могло б бути реалізоване для погашення боргів.
З огляду на зазначене, суд встановив, що ОСОБА_1 за своїм свідомим умислом накопичила борги.
Згідно довідки №514201-244/514204 від 26.01.2026 Коростенське районне управління цивільного захисту та превентивної діяльності Головного управління ДСНС України у Житомирській області повідомляє про те, що 17.01.2026 в житловій квартирі громадянки ОСОБА_2 виникла пожежа. В результаті пожежі вогнем було знищено: акамулятор, стіл. Пошкоджено: стіни житлової квартири та речі побутового вжитку (меблі, газовий котел, лічильник, мікрохвильова піч, холодильник), електропроводи, газове обладнання вікно. Причина пожежі - вибух акумулятора. Надано суду роздруківки фотознімків. (т.5 а.с. 73-74, 130).
З наданих фотознімків вбачається, що пожежа відбулася на кухні. Внаслідок чого не спостерігається руйнування, а лише шар чорного нальоту від вогню.
Тобто, посилання на те, що пожежа в квартирі значно вплинула на загрозу неплатоспроможності заявника, суд не приймає, так як суду не надано доказів, що внаслідок даної пожежі заявник опинилася в умовах неможливих для проживання.
Непогашення кредиторської заборгованості через наслідки пожежі, у даному випадку, не є тим фактом, що звільняє заявника від обов'язку такого погашення.
Суд зазначає, що боржниця звернулася до суду з заявою про відкриття провадження у справі 08.07.2025, і саме на момент подання заяви вона вважала, що наявні підстави та докази для відкриття провадження у справі за п. 2, п.4 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.
Доказів щодо проведення заявником дій щодо пошуку шляхів для погашення заборгованості суду не надано.
Доказів, щодо наявності нових обставин (ознак неплатоспроможності) суду не надано.
Також, суду не надано доказів щодо будь - яких дій з боку боржника, щодо відстрочення кредитних зобов'язань, реструктуризації боргу у приватному порядку.
Належних доказів, які підтверджують, що після отримання кредитів боржниця, з незалежних від неї обставин, потрапила у стан неплатоспроможності суду не надано.
Матеріали справи свідчать про те, що зазначені боржницею обставини, як підстава для відкриття провадження у справі, існували та були відомі боржниці на момент отримання кредитів.
Суд зазначає про те, що посилання боржника на обставини, зазначені у заяві, не є тими обставинами, які підтверджують неможливість протягом наступних 12 місяців виконати заявником свої грошові зобов'язання.
Викладені вище обставини не є підставою для припинення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитними договорами.
Передбачена чинним Кодексом України з процедур банкрутства процедура неплатоспроможності фізичної особи не може використовуватися з метою ухилення від виконання взятих на себе фізичною особою зобов'язань та на шкоду іншим особам.
Посилання на несприятливу економічну ситуацію в країні, військовий стан, тощо, суд не приймає так як ці обставини є загальними та не є ознаками загрози неплатоспроможності, в розумінні норм Кодексу про банкрутство, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, тому суд не приймає доводи заявника у даній частині.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність ознак неплатоспроможності та відповідно підстав для відкриття провадження у справі за п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу про банкрутство.
Крім того, суд зазначає про те, що звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено п.п.3, 14 ч.3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
До зави не долучено докази використання грошових коштів, отриманих від фінансових установ, зазначених заявником у конкретизованому списку кредиторів.
Згідно п.1 ч.4 ст. 119 Кодексу про банкрутство, господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо, відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Враховуючи те, що заявник не довів наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 вказано, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства, інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини 1 статті 3, частина 3 статті 13 Цивільного кодексу України).
До боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов'язок повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо.
Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 вказано, що за змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у cправі №911/2140/22, від 15.02.2024 у справі №904/7413/21, від 25.01.2024 у справі №916/1575/21, від 18.04.2024 у справі №920/1398/21).
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Збирання доказів по справі не є обов'язком суду, крім випадків, які прямо встановлено нормами Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на те, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника, господарський суд залишає без розгляду заяву арбітражного керуючого Яковенка Дмитра Едуардовича №19-06-25/02 від 19.06.2025 на участь у справі.
З урахуванням частини 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись статтями 1, 2, 113, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Житомирської області, -
1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
2. Заяву арбітражного керуючого Яковенка Дмитра Едуардовича №19-06-25/02 від 19.06.2025 на участь у справі - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає оскарженню.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складання повного тексту ухвали: 23.03.2026.
Суддя Гнисюк С.Д.