вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
17.03.2026м. ДніпроСправа № 904/7507/25
за позовом Виконувача обов'язків керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Базис", м. Дніпро
про стягнення 6 758 763,37грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Большакова А.О.
Представники:
Від позивача: Єлісєєва К.В., самопредставництво
Від відповідача: не з'явився
Від прокуратури: Риженко В.О., прокурор відділу прокуратури, посвідчення №069939 від 01.03.2023
Виконувач обов'язків керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Базис" коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності у розмірі 6 758 763,37 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що відповідач, відповідно до договору купівлі-продажу від 13.06.2007, є власником цілісного майнового комплексу, який складається з наступних об'єктів:
А - адміністративна будівля, площею 41,1 кв.м.; В - адміністративна будівля, площею 59,4 кв.м.; Г - адміністративна будівля, площею 305,9 кв.м.; Д - навіс, площею 492,9 кв.м.; Е - залізнична вагова, площею 7,8 кв.м.; Е' - навіс, площею 112,2 кв.м.; Ж - адміністративна будівля, площею 132,5 кв.м.; З - адміністративна будівля, площею 429,2 кв.м.; З - сходи; К - будівля насосної, площею 84,3 кв.м.; Л - виробничо- складська будівля, площею 740,9 кв.м.; Л, Л1 - ганки; М - виробничо-складська будівля, площею 593,4 кв.м.; М' - навіс, площею 141,6 кв.м.; Н - побутова будівля, площею 129 кв.м.; О - виробничо-складська будівля, площею 217,7 кв.м.; П - будівля гаражу, площею 361,5 кв.м.; Р - виробничо-складська будівля, площею 879,6 кв.м.; С - виробничо-складська будівля, площею 768 кв.м.; С, СІ - рампа; Т - побутова будівля, площею 193,3 кв.м.; У - виробничо-складська будівля, площею2337,5 кв.м.; У - рампа; УІ - сходи; Ф - виробничо-складська будівля, площею 2732,3 кв.м.; Ф1 - перехід, площею 62,1 кв.м.; Х - виробничо-складська будівля, площею 2439,1 кв.м.; Х1 - пандус; Х2 - навіс (тимчасовий), площею 26,5 кв.м.; Х3-козирець; Х4 - пандус; Ц - ангар (тимчасовий), площею 316,1 кв.м.; Ч - ангар (тимчасовий), площею 259,2 кв.м.; Ш - вбиральня, площею 7,2 кв.м.; Щ - склад (тимчасовий), площею 100 кв.м.;, Ю - склад (тимчасовий), площею 15 кв.м.; Я - трансформаторна, площею 43 кв.м.; АА - навіс (тимчасовий), площею 153,4 кв.м.; АБ - навіс (тимчасовий), площею 381,5 кв.м.; АВ - навіс (тимчасовий), площею 507,7 кв.м.; АВ - пандус; АГ - навіс (тимчасовий), площею 136,5 кв.м.; АЗ - навіс (тимчасовий), площею 72 кв.м.; АИ - навіс (тимчасовий), площею 412,5 кв.м.; АЛ - навіс (тимчасовий), площею 9,1 кв.м.; АМ - навіс (тимчасовий), площею 9,7 кв.м.; ЮГ - навіс (тимчасовий), площею 6,9 кв.м.; ЮД - навіс (тимчасовий), площею 9,7 кв.м.; ЮЕ - навіс (тимчасовий), площею 3,4 кв.м.; Н - ганок; Т-ганок; Ф - ганок; Х - ганок; С2, Ф1 - сходи; № 1-7 - огорожа; № 11, 14, 15, 56 - огорожа, № 16, 17, 55 - підпірні стінки; № 8-10 - ворота;, № 12, 13, 57, 58 - хвіртки; № 18-41 - цистерни; № 43-49 - резервуари;, № 50 - колектор, площею 4,8 кв.м.; № 51 -колектор, площею 3,7 кв.м.; № 52 - залізничні ворота; № 53 - залізнична колія 378,3 пог.м.; № 54 - кранова колія 80 пог.м.; № 59 - водоколонка; № 60, 61, 62, 63 - зливні ями; № 65 - огорожа; № 66 - ємність металева; І - замощення, площею 23576 кв.м.; ІІ - замощення, площею 52 кв.м.
Право власності на нерухоме майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 543332712101 від 23.12.2014.
Цілісний майновий комплекс розташований за адресою м. Дніпро, вул. Океанська, 3 на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:09:265:0016, площею 5,0133 га. Земельна ділянка надавалась в користування ТОВ "ВКФ Базис" на підставі договору оренди землі, укладений між вказаним суб'єктом господарювання та Дніпровською міською радою 29.07.2008, зареєстрований в реєстрі № 4999, строком на 15 років (до 29.07.2023).
Цільове призначення 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком. Категорія земель: Землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення).
Водночас, після закінчення терміну дії договору оренди земельна ділянка відповідачу в порядку, передбаченому чинним законодавством не передавалась. У період з 31.10.2023 по 21.08.2025 відповідач використовував земельну ділянку без договору оренди, за відсутності державної реєстрації речового права на вказану земельну ділянку, не сплачуючи відповідну плату за використання означеної земельної ділянки, що позбавило Дніпровську міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати, який за період з 31.10.2023 по 21.08.2025 становить 6 758 763,37 грн.
Наведене і стало причиною звернення з позовом до суду.
Обґрунтовуючи наявність підстав для звернення з позовом до суду та підстав представництва інтересів держави у спірних відносинах прокурор зазначає таке.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, у тому числі, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Прокурор посилається на статтю 23 Закону України "Про прокуратуру", а також зауважує, що вже самого факту бездіяльності позивача, що виконує повноваження власника земельних ділянок та майна комунальної власності на території міста Дніпра, для втручання прокурора є достатньо.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
За змістом частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Лівобережною окружною прокуратурою міста Дніпра скеровувались листи (від 28.11.2025 № 52-9797ВИХ-25, 12.12.2025 № 52-10241ВИХ-25) на адресу міської ради, в яких повідомлялось про встановлені факти порушення законодавства під час використання земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, вул. Океанська, 3, зокрема, щодо використання ТОВ "ВКФ Базис" указаної земельної ділянки без укладеного договору оренди, що призвело до зберігання останнім коштів орендної плати, тим самим протиправно позбавляючи територіальну громаду міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради права на отримання доходу у вигляді орендної плати. У відповідь Дніпровська міська рада листами № 12/9-106 від 04.12.2025, повідомила про розгляд матеріалів Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок щодо суми коштів, збережених у себе землекористувачем ТОВ "ВКФ Базис", та надано до окружної прокуратури матеріали для подальшого вжиття заходів претензійно-позовного характеру. Крім того, повідомлено про не сплату землекористувачем ТОВ "ВКФ Базис" нарахованих збитків за користування земельною ділянкою комунальної власності.
Таким чином, Лівобережна окружна прокуратура міста Дніпра звертається із цим позовом в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради як власника землі та отримувача плати за користування земельними ділянками комунальної форми власності на території м. Дніпра.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).
Отже, прокурором належним чином обґрунтовано та доведено наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Дніпровської міської ради у порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2025 справу №904/7507/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Разом з позовною заявою прокурором подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "ВКФ Базис" та будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь - які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав щодо нерухомого майна, а саме: цілісний майновий комплекс загальною площею 16 113 кв. м, що розташовано на вулиці Океанська, 3 у місті Дніпрі (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 543332712101), у тому числі шляхом укладення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, про задоволення вимог іпотекодержателя, поділу об'єкта тощо.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2026 заяву про забезпечення позову судом задоволено.
Ухвалою суду від 05.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09.02.2026.
У підготовчому засіданні 09.02.2026 судом оголошено перерву до 24.02.2026.
24 лютого 2026 року від міської ради до господарського суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме: рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" (зі змінами); рішення Дніпровської міської ради від 20.05.2020 № 12/57 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра".
24 лютого 2026 року від прокуратури до господарського суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме: витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:265:0016 за 2023, 2024, 2025 роки.
Ухвалою суду від 24.02.2026 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 17.03.2026.
17.03.2026 від прокурора надійшла заява, в якій зазначає про допущену в прохальній частині позову технічну описку та просить вважати вірним період нарахування заборгованості з 31.10.2023 по 21.08.2025.
Відповідач у підготовчі та судове засідання з розгляду справи не з'являвся, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Пунктами 2, 5 частини шостої ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення
Ухвали суду від 05.01.2026, від 09.02.2026, від 24.02.2026 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету відповідача 05.01.2026, 09.02.2026, 24.02.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 68, 87 том 1, а.с. 166 том 2).
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Ураховуючи вищевикладене, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження та розгляд справи.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з абз. 1 ч. 2 ст. 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКФ Базис" правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
У судовому засіданні 17.03.2026 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частину) рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи прокурора відділу прокуратури та представника позивача, господарський суд
Згідно з інформаційною довідкою № 458516153 від 26.12.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ Базис" з 23.12.2014 зареєстровано право власності на цілісний майновий комплекс (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 543332712101), який складається з наступних об'єктів:
А - адміністративна будівля, площею 41,1 кв.м.; В - адміністративна будівля, площею 59,4 кв.м.; Г - адміністративна будівля, площею 305,9 кв.м.; Д - навіс, площею 492,9 кв.м.; Е - залізнична вагова, площею 7,8 кв.м.; Е' - навіс, площею 112,2 кв.м.; Ж - адміністративна будівля, площею 132,5 кв.м.; З - адміністративна будівля, площею 429,2 кв.м.; З - сходи; К - будівля насосної, площею 84,3 кв.м.; Л - виробничо- складська будівля, площею 740,9 кв.м.; Л, Л1 - ганки; М - виробничо-складська будівля, площею 593,4 кв.м.; М' - навіс, площею 141,6 кв.м.; Н - побутова будівля, площею 129 кв.м.; О - виробничо-складська будівля, площею 217,7 кв.м.; П - будівля гаражу, площею 361,5 кв.м.; Р - виробничо-складська будівля, площею 879,6 кв.м.; С - виробничо-складська будівля, площею 768 кв.м.; С, СІ - рампа; Т - побутова будівля, площею 193,3 кв.м.; У - виробничо-складська будівля, площею2337,5 кв.м.; У - рампа; УІ - сходи; Ф - виробничо-складська будівля, площею 2732,3 кв.м.; Ф1 - перехід, площею 62,1 кв.м.; Х - виробничо-складська будівля, площею 2439,1 кв.м.; Х1 - пандус; Х2 - навіс (тимчасовий), площею 26,5 кв.м.; Х3-козирець; Х4 - пандус; Ц - ангар (тимчасовий), площею 316,1 кв.м.; Ч - ангар (тимчасовий), площею 259,2 кв.м.; Ш - вбиральня, площею 7,2 кв.м.; Щ - склад (тимчасовий), площею 100 кв.м.; Ю - склад (тимчасовий), площею 15 кв.м.; Я - трансформаторна, площею 43 кв.м.; АА - навіс (тимчасовий), площею 153,4 кв.м.; АБ - навіс (тимчасовий), площею 381,5 кв.м.; АВ - навіс (тимчасовий), площею 507,7 кв.м.; АВ - пандус; АГ - навіс (тимчасовий), площею 136,5 кв.м.; АЗ - навіс (тимчасовий), площею 72 кв.м.; АИ - навіс (тимчасовий), площею 412,5 кв.м.; АЛ - навіс (тимчасовий), площею 9,1 кв.м.; АМ - навіс (тимчасовий), площею 9,7 кв.м.; ЮГ - навіс (тимчасовий), площею 6,9 кв.м.; ЮД - навіс (тимчасовий), площею 9,7 кв.м.; ЮЕ - навіс (тимчасовий), площею 3,4 кв.м.; Н - ганок; Т-ганок; Ф - ганок; Х - ганок; С2, Ф1 - сходи; № 1-7 - огорожа; № 11, 14, 15, 56 - огорожа, № 16, 17, 55 - підпірні стінки; № 8-10 - ворота;, № 12, 13, 57, 58 - хвіртки; № 18-41 - цистерни; № 43-49 - резервуари;, № 50 - колектор, площею 4,8 кв.м.; № 51 -колектор, площею 3,7 кв.м.; № 52 - залізничні ворота; № 53 - залізнична колія 378,3 пог.м.; № 54 - кранова колія 80 пог.м.; № 59 - водоколонка; № 60, 61, 62, 63 - зливні ями; № 65 - огорожа; № 66 - ємність металева; І - замощення, площею 23576 кв.м.; ІІ - замощення, площею 52 кв.м (а.с. 52-54 том 1).
Цілісний майновий комплекс розташований за адресою м. Дніпро, вул. Океанська, 3 на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:09:265:0016, площею 5,0133 га, яка зареєстрована за державою в особі Територіальної громади міста Дніпропетровська в особі Дніпровської міської ради 23.01.2018 на підставі витягу з Державного земельного кадастру, серія та номер:НВ-0001193562018, від 23.01.2018.
Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:265:0016 між Дніпровською міською радою та ТОВ "ВКФ Базис" був укладений з 21.05.2008 до 30.10.2023. Земельна ділянка надавалась в користування ТОВ "ВКФ Базис" на підставі договору оренди землі, укладений між вказаним суб'єктом господарювання та Дніпровською міською радою 29.07.2008, зареєстрований в реєстрі № 4999, строком на 15 років (до 29.07.2023).
Цільове призначення 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об'єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком. Категорія земель: Землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення).
Після закінчення строку дії договору договір оренди земельної ділянки на новий термін не укладався, земельна ділянка залишена в користуванні відповідача, за актом приймання-передачі не передавалась.
У березні 2025 року інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки комунальної власності, яка розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Океанська, буд.3 (кадастровий номер 1210100000:09:265:0016), за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки за № 0097 від 11.03.2024 (а.с.142-150 том 1).
Цим Актом встановлено, що на земельній ділянці розташовано цілісний майновий комплекс (будівлі та споруди), який належить на праві власності ТОВ "ВКФ Базис".
За результатами обстеження встановлено, що земельна ділянка має обмежений доступ. По периметру ділянка огороджена парканом з цегли, зверху якого розміщений колючий дріт "йогоза". У паркан вмонтовані автоматичні металеві ворота, встановлено автоматичний шлагбаум. Ліворуч від воріт розташована сторожка, в якій під час обстеження знаходився охоронець. За воротами, на території обстежуваної земельної ділянки, розташовано будівлі та споруди, складські приміщення, вишки. Місцями вздовж паркану прокладені залізничні колії. Зі слів охоронця, майно розташоване на обстежуваній земельній ділянці, належить ТОВ "ВКФ Базис".
Відповідно до актуального графічного матеріалу детального плану М 1:500 площа обстежуваної земельної ділянки становить 5,0133 га.
Листами від 12.08.2025 № 1/5-306 та від 16.07.2025 № 1/5-277 Комісією Дніпровської міської ради з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок (далі Комісія), на адресу відповідача були надіслані запрошення на 21.08.2025 та 24.07.2024 для участі в засіданні Комісії з метою досудового врегулювання використання спірної земельної ділянки та сплати коштів за користування нею (а.с. 119-120, 128-129 том 1).
Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок (далі - Комісія), розглянуто матеріали щодо суми коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, а саме власник майна ТОВ "ВКФ Базис" щодо земельної ділянки за адресою: вул. Океанська, 3 у м. Дніпрі.
Відповідно до витягу з протоколу Комісії № 10 від 21.08.2025 були затверджені розрахунки суми коштів, які зберіг у себе землекористувач спірної земельної ділянки за рахунок її власника внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, у загальній сумі 6758763,37грн, за період користування землею з 31.10.2023 по 21.08.2025 (а.с.15-16 том 2).
Відповідно до листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.03.2025 в переліку договорів оренди землі, наданих Дніпровською міською радою у відповідності до п.288.1 ст. 288 Кодексу на 2021-202 роки, земельна ділянка за кадастровим номером 1210100000:09:265:0016, площею 5,0133га надана в користування терміном до 31.10.2023. Інформація щодо поновлення за ТОВ "ВКФ Базис" права користування на земельну ділянку площею 5,0133га з кадастровим номером 1210100000:09:265:0016 не надходила. Станом на 05.03.2025 податкові декларації по платі за землю (орендна плата) на 2023-2025 роки ТОВ "ВКФ Базис" не надавалися, орендна плата не сплачувалася (а.с.59-60 том 2).
Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "ВКФ Базис" у період з 31.10.2023 по 21.08.2025 не сплачувало за користування земельною ділянкою по вул. Океанська, 3 у м. Дніпро плату за землю в установленому законом розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Дніпровської міської ради, як власника земельної ділянки, грошові кошти в розмірі орендної плати за землю в сумі 6758763,37грн.
Наведене і є причиною звернення з позовом до суду.
Предметом доказування в даній справі є обставини фактичного користування земельною ділянкою, сума, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, що залежить від вартості цієї ділянки (її нормативної грошової оцінки), період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.
Відносини, пов'язані з використанням землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.
Відповідно до Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (ст. 2, 3).
Відповідно до статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:
по-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;
по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;
по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України).
Отже, враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що для вирішення даного спору встановленню підлягають обставини, зокрема чи є земельна ділянка, за користування якою Позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти об'єктом цивільних прав та обґрунтованість порядку та підстав здійснення нарахування орендної плати за користування такою.
Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Дніпровська міська рада відповідно до вимог пунктів 3, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" та ч.1 ст. 122 Земельного кодексу України є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки.
У цій справі, як зазначено вище, відповідачу належить на праві власності нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці.
Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
У статтях 122-124 Земельного кодексу України зазначено, що міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Частинами 1 та 2 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 Земельного кодексу України).
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику (див. постанови від 27.09.2022 у справі № 922/423/19, від 20.09.2022 у справі №922/3684/20, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20).
З аналізу глави 15, статей 120, 125, 206 Земельного кодексу України, ст.1212 Цивільного кодексу України вбачається, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташовано цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними (подібний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17).
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17).
З огляду на викладене, із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
За правовою позицією Верховного Суду, для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташовано необхідно, насамперед, з'ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, постанови Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №922/981/18, від 09.02.2021 у справі № 922/3617/19, від 16.08.22 у справі № 922/2095/21).
Таким чином, встановлення саме вказаних вище обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі.
Відповідно до частини першої ст.79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Згідно із частинами 1, 4, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій, сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19, від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20).
Спірна земельна ділянка, розташована за адресою: вул. Океанська, 3 у м. Дніпро, площею 5,0133 га має кадастровий номер 1210100000:09:265:0016, тобто є сформованою.
Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:09:265:0016 припинив свою дію і на новий строк у встановленому законом та договором порядку не продовжено.
Встановлені обставини свідчать про те, що відповідач як власник нерухомого майна у спірний період з 31.10.2023 по 21.08.2025 користувався земельною ділянкою, на якій це майно розташоване, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи коштів за користування нею.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно із частинами 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно з положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
У підпункті 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що річна сума орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
За приписами частини 4 статті 5, абзацу 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру, зокрема, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель").
Статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
Відповідно до частини другої статті 20 і частини третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Згідно з підпунктом 48 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15, витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки видає відповідно до покладених на нього завдань Держгеокадастр (Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру).
Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (ст. 5 Закону України "Про оцінку земель", п. 286.2 ст. 286, пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України).
Отже, нормативна грошова оцінка земель є основною для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативно грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 286.2 статті 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2025 року у справі № 160/5643/23, згідно зі статтею 288 Податкового кодексу України орендна плата має бути визначена в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою ніж 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (як це встановлено підпунктом 288.5.1 статті 288 цього Кодексу), а також не може перевищувати 12%. Зміна орендної плати може бути здійснена лише після внесення змін до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди. Якщо ставка орендної плати в договорі вже відповідає встановленому законодавцем мінімуму (3%), її зміна обов'язково потребує укладення додаткової угоди між сторонами. Лише після цього можна застосовувати нову ставку орендної плати, визначену органами місцевого самоврядування. У разі суперечності між нормами Податкового кодексу України та іншими нормативно- правовими актами, перевага надається нормам цього кодексу, оскільки вони є актами загальнодержавного рівня, що регулюють орендні відносини. Навіть якщо орган місцевого самоврядування ухвалив рішення про зміну орендної ставки, це не дає підстав для автоматичного зменшення орендної плати без внесення змін до укладеного договору оренди.
У силу статті 143 Конституції України, статті 12 Податкового кодексу України, частини першої статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Дніпровська міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально - фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Рішенням Дніпровської міської ради від 20.05.2020 № 12/57 "Про затвердження нормативної оцінки земель міста Дніпра" було затверджено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста, розроблену ДП Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "ДІПРОМІСТО" імені Ю.М. Білоконя (п.1); ввести в дію з 01.01.2021 нормативну грошову оцінку земель міста Дніпра, де середня (базова) вартість 1 кв. м землі станом на 01.01.2019 - 644, 05 грн.
Розділом 2 Технічної документації передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для, окрім іншого, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 13/27 "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста" установлено на території міста ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02) у розмірі 3% нормативної грошової оцінки.
У подальшому рішенням Дніпровської міської ради від 13.07.2022 №3/24 вносилися зміни до рішення. Разом з цим вказаним рішенням (у додатку №1) визначено:
2.2. За земельні ділянки, що використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі набуття у власність будівель, споруд (їх частини), але право власності, право постійного користування або право оренди на які в установленому законодавством порядку не оформлено, а також у разі невнесення інформації про земельні ділянки до відомостей Державного земельного кадастру та якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель: (підпункт 2.2 у редакції рішення від 27.11.2019 № 6/50) - 2.2.5 інші - 3,0% (ставка орендної плати).
Таким чином, збережені без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати слід розраховувати із розміру 3% нормативної грошової оцінки на рік.
Позивачем надано розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі несплаченої до місцевого бюджету орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:09:265:0016, площею 5,0133 га за період з 31.10.2023 по 21.08.2025 на суму 6758763,37грн:
за період з 31.10.2023 - 31.12.2023:
114208453,09грн х 3% х 62 дні/365 = 581 993,76 грн, де
114208453,09грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20.11.2023 №НВ-9932140092023 (а.с.35 том 2);
3% - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішенням Дніпровської міської ради №13/27 від 06.12.2017 (із змінами);
за період з 01.01.2024 - 31.12.2024:
120076871,63грнх3%= 3602306,15грн, де
120076871,63грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 04.09.2024 №НВ-9947531462024 (а.с.153 том 1);
3% - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішенням Дніпровської міської ради №13/27 від 06.12.2017 (із змінами);
за період з 01.01.2025 - 21.08.2025 (233 дні):
134431926,21грн х 3% х 233/365 = 2 574 463,46 грн, де
134431926,21грн - нормативна грошова оцінка земельної ділянки за витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.05.2025 №НВ-9965220162025 (а.с.152 том 1);
3% - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішенням Дніпровської міської ради №13/27 від 06.12.2017 (із змінами).
Перевіркою наданого позивачем розрахунку заборгованості за користування земельною ділянкою судом порушень не виявлено.
Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, а також користування Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ Базис" у період з 31.10.2023 по 21.08.2025 без достатніх на те правових підстав сформованою земельною ділянкою, на якій розташована ця нерухомість, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 6758763,37грн.
Відповідно до частини 7 статті 145 Господарського процесуального кодексу України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Застосовані ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2025 заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 82316,36грн (з урахуванням судового збору за забезпечення позову, а також подання позову і заяви про забезпечення позову в електронній формі).
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовну заяву Виконувача обов'язків керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Базис" про стягнення 6 758 763,37грн задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Базис" на користь Дніпровської міської ради (ідентифікаційний код 26510514; просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000) безпідставно збережені кошти за використання земельної ділянки за адресою: м. Дніпро, вулиця Океанська, 3 за період з 31.10.2023 по 21.08.2025 у розмірі 6 758 763,37 грн (шість мільйонів сімсот п'ятдесят вісім тисяч сімсот шістдесят три гривні 37 коп).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ Базис" на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, пр-т. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету 2800) сплачений судовий збір у розмірі 82316,36грн (вісімдесят дві тисячі триста шістнадцять гривень 36 копійок).
Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення складено 23.03.2026
Суддя Н.М. Євстигнеєва