18 березня 2026 р. Справа № 902/1691/25
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Україна" (вул. Черняховського, 29, м. Київ, 04111; код ЄДРПОУ 41323412)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі-Вінниця" (вул. Заводська, 7, смт.Браїлів, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23130; код ЄДРПОУ 37489359)
про відкриття провадження у справі про банкрутство
за участю :
від ТОВ "Сота Україна" : Слободяник І.А.
11.12.2025 року до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява ТОВ "Сота Україна" б/н від 11.12.2025 року (вх. № 1808/25) до ТОВ "Біоенерджі-Вінниця" про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/1691/25) від 11.12.2025 року, вказану заяву передано на розгляд судді Тісецькому С.С.
Ухвалою від 16.12.2025 року прийнято заяву ТОВ "Сота Україна" б/н від 11.12.2025 року (вх. № 1808/25) до ТОВ "Біоенерджі-Вінниця" про відкриття провадження у справі про банкрутство, до розгляду. Призначено підготовче засідання на 11.02.2026 року.
Разом з тим, ухвалою суду від 11.02.2026 року було призначено підготовче засідання на 18.03.2026 року о 14:30 год.. Ухвалено забезпечити участь представника ТОВ "Сота Україна", адвоката Галадія А.М. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/1691/25, яке призначено на 18.03.2026 року о 14:30 год. та всіх наступних судових засіданнях, в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
В судове засідання на визначену дату з'явився представник Заявника. Боржник повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив, відзиву на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до суду не подав.
Водночас, суд зважає на те, що відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, розумні строки розгляду справи судом.
Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. №475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Разом з цим, про дату, час та місце розгляду справи Боржник повідомлений належним чином, а саме ухвалою від 11.02.2026 року, копія якої була надіслана до електронного кабінету ЄСІТС ТОВ "Біоенерджі-Вінниця".
Крім цього, згідно відомостей з КП "ДСС" вказана ухвала була доставлена до електронного кабінету ТОВ "Біоенерджі-Вінниця" 16.02.2026 року - 19:04 год. та в силу положень ч. 6 ст. 242 ГПК України, вважається врученою 17.02.2026 року.
Водночас, згідно ч. 2 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов'язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 39 КУзПБ, неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.
Слід зазначити, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Враховуючи викладене та беручи до уваги те, що Боржника було належним чином повідомлено про дату та час проведення судового засідання у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та можливість розгляду справи за відсутності представника Боржника за наявними матеріалами справи.
В ході розгляду справи представник ініціюючого кредитора просив суд відкрити провадження у справі про банкрутство.
Суд, дослідивши матеріали заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та надані докази, заслухавши пояснення представника ініціюючого кредитора, встановив наступне.
За змістом заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та матеріалів справи, вбачається, що 29 вересня 2023 року між ТОВ «Біоенерджі-Вінниця» (далі - Постачальник) та ТОВ «Сота Україна» (далі - Покупець) було укладено договір поставки №03090 (надалі - «Договір»).
Відповідно до п. 1.1. договору, Постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити Товар, згідно умов Договору. Товаром за даним Договором є Пшениця 4 класу українського походження врожаю 2023 року (п. 1.2. Договору).
Кількість Товару становить 692,000 метричних тон +/- 10% за вибором Постачальника (п. 2.1. Договору).
Згідно з п. 3.1. договору, ціна за одну метричну тону без ПДВ: 5 704,30 грн, ціна за одну метричну тону з ПДВ: 6 502,90 грн. Загальна вартість Договору складає загальну вартість поставленого Товару.
Відповідно до п. 4.1. договору, Постачальник повинен здійснити поставку Товару в місце призначення у строки з 29.09.2023 р. до 31.12.2023 року включно.
Умови та терміни поставки неодноразово змінювалися Сторонами, зокрема, Додатковою угодою № 5 від 30.05.2024 року до договору поставки № 03090 від 29.09.2023 року, Сторони дійшли згоди змінити умови договору та здійснити поставку товару у строки з 29.09.2023 р. до 30.06.2025 року включно.
На виконання умов Договору (п. 6.1.), Кредитор належним чином виконав свої зобов'язання щодо оплати Товару, здійснивши 100% попередню оплату у розмірі 4500001,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 10770 від 29 вересня 2023 року.
У свою чергу, Боржник свої зобов'язання щодо поставки Товару у строки, встановлені Договором (та змінені Додатковими угодами № № 1-5), не виконав.
У зв'язку з неможливістю виконання Постачальником своїх зобов'язань, 30 червня 2025 року між Кредитором та Боржником було укладено Додаткову угоду № 6 до Договору поставки № 03090 (надалі - «Додаткова угода № 6»).
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 6, Сторони дійшли взаємної згоди закрити Договір без виконання та без накладання штрафних санкцій за умови дотримання графіку повернення коштів, який зазначено в п. 3 цієї Додаткової угоди.
Пунктом 2 Додаткової угоди № 6 встановлено обов'язок Постачальника повернути Покупцю грошові кошти, сплачені як попередня оплата.
Згідно п. 3 Додаткової угоди № 6, Сторони погодили наступні строки повернення коштів:
- в сумі 676 000,00 грн - строк сплати до 02 липня 2025 року включно;
- в сумі 3 824 001,80 грн - строк сплати до 15 липня 2025 року включно.
Боржник виконав взяті на себе зобов'язання лише частково, 02.07.2025 року Боржником було повернуто грошові кошти в сумі 676 000,00 грн.
Однак, решту грошових коштів у розмірі 3 824 001,80 грн Боржник у встановлений строк (до 15.07.2025 року) не повернув.
Таким чином, наразі у ТОВ «БІОЕНЕРДЖІ-ВІННИЦЯ» існує грошове зобов'язання перед ТОВ «СОТА УКРАЇНА» щодо повернення попередньої оплати у розмірі 3 824 001,80 грн, яке є простроченим з 16 липня 2025 року та залишається невиконаним на момент подання цієї заяви.
Посилаючись на наведені обставини Заявник просить суд : відкрити провадження у справі про банкрутство ТОВ «БІОЕНЕРДЖІ-ВІННИЦЯ»; визнати грошові вимоги ТОВ «СОТА УКРАЇНА» до ТОВ «БІОЕНЕРДЖІ-ВІННИЦЯ» у розмірі 3 854 281,80 грн; включити відповідні грошові вимоги до реєстру кредиторів; розпорядником майна боржника призначити арбітражного керуючого Новика Євгенія Миколайовича.
З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 29.09.2023 року між ТОВ «Біоенерджі-Вінниця» (Постачальник) та ТОВ «Сота Україна» (Покупець) було укладено договір поставки № 03090, згідно умов якого Покупець здійснив 100% попередню оплату товару у розмірі 4 500 001,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 10770 від 29.09.2023 року (копія наявна у справі) із призначенням платежу : оплата за товар згідно рах. № 64 від 29.09.2023 р., договір № 03090 від 29.09.2023 р., у т.ч. ПДВ 14 % 552 631,80 грн.
Водночас, згідно п. 1 Додаткової угоди № 5 від 30.12.2024 року до договору поставки № 03090 від 29.09.2023 року (копія наявна у справі), Сторони дійшли згоди читати п. 4.1. у такій редакції: « 4.1. Постачальник повинен здійснити поставку Товару в Місце призначення у строки з 29.09.2023 р. до 30.06.2025 року включно».
Отже, зважаючи на умови зазначеного вище договору, між сторонами виникли договірні правовідносини щодо поставки товару та його оплати.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписи ст. 610 ЦК України визначають, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
В силу ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України, передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Разом з цим, як повідомлено Заявником у заяві, Боржник свої зобов'язання щодо поставки Товару у строки, встановлені Договором (та змінені Додатковими угодами № № 1-5), не виконав.
Натомість, судом встановлено, що 30.06.2025 року між ТОВ «Біоенерджі-Вінниця» (Постачальник) та ТОВ «Сота Україна» (Покупець) було укладено Додаткову угоду № 6 до договору поставки № 03090 від 29.09.2023 р. (копія наявна у справі), якою обумлено, що через неможливість виконання Постачальником своїх зобов'язань щодо поставки Товару, Сторони дійшли взаємної згоди закрити Договір поставки № 03090 від 29.09.2023 р. (надалі - Договір) без виконання та без накладання штрафних та фінансових санкцій за умови дотримання графіку повернення коштів, який зазначено в п. 3 цієї Додаткової угоди (п. 1).
Так, згідно п. 3 зазначеної вище Додаткової угоди, Сторони домовилися про наступні строки повернення коштів:
- в сумі 676 000,00 (шістсот сімдесят шість тисяч гривень 00 копійок) гривень в т.ч. ПДВ - до 02 липня 2025року включно;
- в сумі 3 824 001,80 (три мільйони вісімсот двадцять чотири тисячі одна гривня 80 копійок) гривень в т.ч. ПДВ - до 15 липня 2025року включно.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Біоенерджі-Вінниця» були повернуті ТОВ «Сота Україна» грошові кошти в сумі 676 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2099 від 02.07.2025 року (копія наявна у справі) із призначенням платежу : повернення коштів згідно листа № 669 від 02.07.2025 по договору № 03090 від 29.09.2023 р., в т.ч. ПДВ 14% 83 017,54 грн.
Разом з цим, судом встановлено, що станом на момент проведення підготовчого засідання у цій справі, матеріали справи не містять доказів щодо повернення Боржником Кредитору решти грошових коштів в сумі 3 824 001,80 грн згідно умов зазначеної вище Додаткової угоди № 6 від 30.06.2025 р. до договору поставки № 03090 від 29.09.2023 р..
Водночас, наведені вище обставини стали підставою звернення ТОВ «Сота Україна» до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Біоенерджі-Вінниця».
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Приписи ст. 1 КУзПБ, передбачають, що боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
Грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".
Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.
Відповідно до абз. 1 ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 5, ч. 6 ст. 39 КУзПБ, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість.
За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; заяву подано про порушення справи про банкрутство оптового постачальника електричної енергії.
Суд звертає увагу на те, що у цій справі судом не встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Частина 13 ст. 39 КУзПБ, передбачає, процедура розпорядження майном вводиться господарським судом на строк, визначений частиною другою статті 44 цього Кодексу, одночасно з постановленням ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно ч. 2 ст. 44 КУзПБ, процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 КУзПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.
Також, частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.04.2025 року у справі № 910/9327/24, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника та інших учасників, ухваленню відповідного рішення суду (відкриття провадження у справі про банкрутство або відмова у відкритті) має передувати системний аналіз обставин, пов'язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з'ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі.
Системний аналіз ст.ст. 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить про те, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов'язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.
Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка: обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов'язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності або відсутності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань (постанова Верховного Суду від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.03.2025 року у справі № 903/439/24, доведення обставин можливості виконати майнові зобов'язання, строк яких настав, покладено саме на боржника (частина третя статті 39 КУзПБ). Водночас, положеннями статті 39 КУзПБ на господарський суд покладено обов'язок перевіряти можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав.
Отже, на ініціюючого кредитора покладено обов'язок документально довести наявність грошового зобов'язання боржника перед таким кредитором та зазначити обставини його невиконання, в той час, як боржник наділений правом такі обставини або спростувати, або підтвердити.
Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова Верховного Суду від 07.10.2020 у справі N 914/2404/19, а також постанова Верховного Суду від 28.01.2021 у справі N 910/4510/20).
Судом встановлено, що заборгованість в розмірі 3 824 001,80 грн Боржником не погашена та не спростована.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені ТОВ «Сота Україна» до Боржника - ТОВ «Біоенерджі-Вінниця» грошові вимоги в розмірі 3 824 001,80 грн - є обґрунтованими і підтверджені наданими доказами та підлягають визнанню, а представлені матеріали є достатніми для відкриття провадження у справі № 902/1691/25 про банкрутство ТОВ «Біоенерджі-Вінниця» та введення процедури розпорядження майном боржника на 170 календарних днів.
Крім того, визнанню підлягають вимоги кредитора в розмірі 30 280,00 грн - судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, з огляду на наступне.
Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 64 КУзПБ, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому: у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2020 року у справі № 904/4387/19, викладені такі правові висновки.
Системний аналіз норм статті 123 ГПК України, статті 64 КУзПБ свідчить, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді не є у розумінні статті 1 КУзПБ зобов'язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження. Тому такі витрати не відносяться до поточних вимог у справі та відносяться згідно із пунктом 1 частини першої статті 64 КУзПБ до першої черги задоволення вимог кредиторів.
Також, суд звертає увагу на необхідність призначення розпорядника майна боржника у цій справі.
В силу п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.
Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.
Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.
Судом встановлено, що ініціюючий кредитор у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство просить суд призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Новика Євгенія Миколайовича.
Водночас, на виконання вищевказаних приписів законодавства, до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство було додано заяву арбітражного керуючого Новика Є.М. № 1-20/313 від 08.12.2025 року про згоду на участь у справі про банкрутство ТОВ «Біоенерджі-Вінниця».
Відповідно до ч. 3 ст. 28 КУзПБ, розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі, а призначені арбітражні керуючі підлягають відстороненню: 1) які є заінтересованими особами у цій справі; 2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; 3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, визначених цим Кодексом; 4) які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів; 6) які є близькими особами боржника - фізичної особи; 7) щодо яких відкрито провадження у справі про неплатоспроможність або з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність минуло менше трьох років; 8) за наявності підстав, визначених статтею 26 цього Кодексу.
До призначення арбітражним керуючим особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до осіб, зазначених у цій частині.
За змістом ч. 8 ст. 39 КУзПБ, в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається, зокрема, про призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 44 КУзПБ, про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.
Як вбачається зі змісту заяви арбітражного керуючого Новика Є.М. № 1-20/313 від 08.12.2025 року, останній надає згоду на участь у справі про банкрутство (неплатоспроможність) Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенерджі-Вінниця» (код ЄДРПОУ 37489359) та просить призначити його розпорядником майна у цій справі.
Також, у цій заяві повідомлено, що відповідно до частини третьої статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий Новик Є. М. : не є заінтересованою особою у цій справі; не є особою, яка здійснювала раніше управління цим боржником; не є особою, якій відмовлено в допуску до державної таємниці; не має реального чи потенційного конфлікту інтересів; не є близькою особою боржника - фізичної особи.
Крім цього, в матеріалах справи наявні копії Свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого Новика Є. М. № 1812 від 22.06.2017 року; договору страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого № АК-24-23294-КФ-0502 від 23.12.2024 року.
Враховуючи викладене, суд дослідивши подану заяву № 1-20/313 від 08.12.2025 року про згоду на участь у справі про банкрутство ТОВ «Біоенерджі-Вінниця» та надані докази, дійшов висновку про задоволення цієї заяви та призначення розпорядником майна ТОВ «Біоенерджі-Вінниця» арбітражного керуючого Новика Є. М..
Керуючись ст. ст. 1, 2, 6, 9, 28, 30, 39, 41, 44 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 122, 169, 196, 232, 234, 235, 236, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Відкрити провадження у справі № 902/1691/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі-Вінниця" (вул. Заводська, буд. 7, смт. Браїлів, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23130; код ЄДРПОУ 37489359).
2. Визнати вимоги Кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Україна" (вул. Черняховського, буд. 29, м. Київ, 04111; код ЄДРПОУ 41323412) до Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі-Вінниця" (вул.Заводська, буд. 7, смт. Браїлів, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23130; код ЄДРПОУ 37489359) в розмірі 3 824 001,80 грн - заборгованості; 30 280,00 грн - судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
3. Ввести процедуру розпорядження майном Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі-Вінниця" (вул. Заводська, буд. 7, смт. Браїлів, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23130; код ЄДРПОУ 37489359) у справі № 902/1691/25 на 170 календарних днів, до 04.09.2026 року.
4. Задоволити заяву арбітражного керуючого Новика Є.М. № 1-20/313 від 08.12.2025 року про згоду на участь у справі про банкрутство ТОВ "Біоенерджі-Вінниця".
5. Призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Новик Євгеній Миколайович (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1812 від 22.06.2017 року (адреса: вул. Патріарха Мстислава Скрипника, буд. 40, оф. 26, м.Київ, 03035; РНОКПП НОМЕР_1 ; ел. пошта - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Встановити грошову винагороду арбітражного керуючого Новика Є.М. за виконання повноважень розпорядника майна в розмірі трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.
У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).
6. Зобов'язати розпорядника майна:
- розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;
- вести реєстр вимог кредиторів;
- повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
- вживати заходів для захисту майна боржника;
- проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства;
- повідомляти правоохоронні органи у разі виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій з майном боржника;
- скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;
- подавати відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
- надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
- за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів;
- виконувати інші повноваження, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства.
Протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про: реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника; створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах; створення філій та представництв; виплату дивідендів; проведення боржником емісії цінних паперів; вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника; відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства; надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника.
Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рішення про: участь боржника в об'єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об'єднаннях юридичних осіб; передачу майна в оренду; одержання та надання позик (кредитів); задоволення вимог поточних кредиторів.
У процедурі розпорядження майном боржник зобов'язаний забезпечити розпоряднику майна можливість безпосереднього доступу до інформації, що зберігається у базах даних (у тому числі електронних), які використовуються посадовими особами боржника для ведення бухгалтерського, податкового та управлінського обліку, а також для формування бухгалтерської, статистичної та податкової звітності, та/або забезпечити можливість розпоряднику майна ознайомитися з такою інформацією в інший спосіб з можливістю друкувати та/або копіювати документи, необхідні для здійснення повноважень розпорядника майна, з урахуванням вимоги частини четвертої статті 10 Кодексу України з процедур банкрутства.
З моменту відкриття провадження у справі:
- пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства, та в межах провадження у справі;
- пред'явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства;
- арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство;
- корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства;
- задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи про виділення частки у майні боржника у зв'язку з виходом із складу його учасників забороняється;
- рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.
7. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.
Зобов'язати розпорядника майна повідомити відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні про запровадження мораторію.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
- забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника) або перебування майна боржника, яке є предметом забезпечення, на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;
- забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;
- не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;
- зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;
- не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Дія мораторію не поширюється на: вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення; будь-які дії довірчого власника щодо об'єкта довірчої власності, довірчим засновником якої є боржник; процедуру обов'язкового звернення стягнення на об'єкт довірчої власності; задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном, керуючим санацією згідно з планом санації, а також ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства; задоволення вимог кредиторів шляхом звернення стягнення на предмет обтяження, що забезпечує виконання зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - сторони генеральної угоди відповідно до вимог статті 94 Кодексу України з процедур банкрутства.
Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.
8. Вжити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.
У процедурі розпорядження майном, заборонити боржнику без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту формування комітету кредиторів) вчиняти значні правочини, вчинення яких не заборонено Кодексом України з процедур банкрутства та здійснювати продаж істотних активів боржника.
9. Розпоряднику майна подати до суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів до 01.05.2026 року.
10. Розпоряднику майна скласти реєстр вимог кредиторів та подати його в попереднє засідання суду.
11. Призначити попереднє засідання у справі № 902/1691/25 на 23 червня 2026 р. 14:30 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул. Пирогова, 29, м.Вінниця; зал № 6).
12. Роз'яснити учасникам справи про можливість участі у судовому засіданні згідно ст. 197 ГПК України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
13. Розпоряднику майна не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі № 902/1691/25 про банкрутство ТОВ "Біоенерджі-Вінниця" (код ЄДРПОУ 37489359) провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість.
14. З метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі № 902/1691/25 про банкрутство ТОВ "Біоенерджі-Вінниця" (код ЄДРПОУ 37489359) на офіційному веб-порталі cудової влади України.
Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство повинне містити ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, найменування та адресу господарського суду, номер справи, дату офіційного оприлюднення повідомлення, відомості про розпорядника майна (ім'я, місцезнаходження), строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника.
15. Копію ухвали надіслати згідно переліку рекомендованим листом, до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні поштові адреси: ТОВ "Сота Україна" - info@sotaukraine.com, представнику ТОВ "Сота Україна" адвокату Галадію А.М. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; арбітражному керуючому Новику Є.М. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Жмеринському відділу державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - info@gm.vn.dvs.gov.ua; Хмельницькому міжрегіональному управлінню Міністерства юстииції України - bankrutvn@gmail.com; Управлінню "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області - chnap@zhmr.gov.ua; Жмеринському міськрайонному суду Вінницької області - inbox@gmm.vn.court.gov.ua; ГУ ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua.
Згідно ч. 12 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство набирає законної сили з моменту її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - Управлінню "Центр надання адміністративних послуг" виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області - вул. Училищна, 9, м. Жмеринка, Вінницька обл., 23100.