вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про роз'єднання позовів
"19" березня 2026 р. Cправа № 902/46/26
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Соболєва В.А.,
представниці позивача - Михайлишеної Л.Л.
у відсутності представників відповідачів,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (вул. Єреванська, буд. 1, м. Київ, 03087)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна 24" (вул. Козацька, буд. 9, с. Гавришівка, Вінницький район, Вінницька область, 23202)
до: Приватного підприємства "Кедр-ВВ" (вул. Савченка, буд. 1, кв. 26, м. Вінниця, 21011)
до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про солідарне стягнення 889141,88 грн,
Господарським судом Вінницької області в порядку загального позовного провадження розглядається справа № 902/46/26 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна 24", Приватного підприємства "Кедр-ВВ" та ОСОБА_1 889141,88 грн.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна 24" Договору про приєднання №1401/2024/ВОД-МСБ-ВВКЛ від 30.10.2024 (Кредитного договору), у забезпечення зобов'язань за яким між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" (позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна 24" (відповідач 1, позичальник) та Приватним підприємством "Кедр-ВВ" (відповідач 2, поручитель) укладено Договір поруки №1401/2024/ВОД-МСБ-ВВКЛ-П2 від 30.10.2024, а також між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" (позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна 24" (відповідач 1, позичальник) та ОСОБА_1 (відповідач 3, поручитель) укладено Договір поруки №1401/2024/ВОД-МСБ-ВВКЛ-П1 від 30.10.2024.
У зв'язку з невиконанням відповідачем 1 (позичальник) умов Кредитного договору в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів, банк звернувся до відповідачів 1, 2, 3 з позовом про солідарне стягнення з них 889141,88 грн заборгованості.
За результатами слухання справи 19.02.2026 підготовче засідання відкладено на 19.03.2026 об 11:00 год. Поряд з цим відкладено вирішення клопотання ОСОБА_1 (вх. №01-34/1106/26 від 03.02.2026) про зупинення провадження у справі, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.
В підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання представниці позивача вих. № 117/7040/2026 від 06.03.2026 (вх. канцелярії суду № 01-30/2368/26 від 06.03.2026) про роз'єднання позовних вимог у справі №902/46/26, виділивши вимогу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 889141,88 грн в самостійне провадження.
На визначений час у судове засідання 19.03.2026 з'явилася представниця позивача, яка підтримала клопотання Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" про роз'єднання позовних вимог.
Дослідивши клопотання позивача про роз'єднання позовних вимог, суд враховує таке.
Подане клопотання подане тим, що роз'єднання заявлених вимог не перешкоджатиме встановленню всіх обставин справи, з'ясуванню спірних правовідносин сторін, не утруднить вирішення спору та не порушить прав відповідачів, оскільки кожен із них щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно та цивільне законодавство передбачає право банку вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Зупинення провадження у справі на невизначений строк затягне строки розгляду справи і учасники процесу (позивач та інші відповідачі) будуть перебувати у стані невизначеності, а також порушить право АБ "Укргазбанк" на своєчасне повернення наданих коштів та плати за користування ними, що завдасть збитків Банку, якому Наказом Міністерства фінансів України від 27.03.2024 № 151 підтверджено статус як критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Так, відповідно до ч. 6 ст. 173 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
В силу приписів абз.1 ч.1 ст.173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Під вимогою розуміють матеріально-правову вимогу, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об'єднані можуть бути вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Об'єднаними можуть бути позовні вимоги, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоч і різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними є позовні вимоги, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №904/4376/20 та від 12.08.2022 у справі №911/2401/21.
При солідарній множинності на стороні боржника (стаття 543 ЦК) кредитор має право вимагати виконання обов'язку в частині або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Надання кредиторові у такому випадку права вимагати виконання обов'язку у повному обсязі від будь-якого з боржників полегшує можливість отримання належного виконання, адже солідарні боржники залишаються зобов'язаними до того моменту, доки їх обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Поряд з цим суд враховує, що від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі в зв'язку із тим, що з 28.10.2025 року він перебуває на військовій службі.
Загальновідомим фактом є те, що 24 лютого 2022 року російська федерація розпочала чинити злочин агресії проти України у формі широкомасштабного військового нападу.
У зв'язку із цим Президент України Указом від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (далі - Указ), ввів в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався. Станом на даний час воєнний стан не скасований.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно із п. 2 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
У відповідності до ст. 16 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку Указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
Статтями 1 та 3 Закону України "Про Збройні Сили України" визначено, що Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості.
Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об'єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв'язку та кібербезпеки; органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи з вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Обставини перебування ОСОБА_1 на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України підтверджено довідкою військової частини № НОМЕР_2 від 06.11.2025 та витягом з наказу №310 від 28.10.2025.
Пунктом 3 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Суд акцентує увагу, що норма п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України вказує на імперативний обов'язок суду зупинити провадження у справі з відповідних підстав.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку встановленому пунктом 3 частини першої статті 227 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.11.2025 у справі № 754/947/22 виснувала, що під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:
1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що "переведені на воєнний стан";
2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;
3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.
Отже, враховуючи імперативний обов'язок зупинити провадження в силу п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України, наявність відповідного клопотання ОСОБА_1 , а також належні докази перебування вказаного відповідача у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, провадження у даній справі підлягає зупиненню до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України в умовах воєнного стану.
Поряд з цим зупинення у справі № 902/46/26 в цілому, враховуючи, що ОСОБА_1 є одним із солідарних боржників, унеможливить на тривалий час вирішити спір по суті щодо решти солідарних боржників.
З урахуванням викладеного суд вважає за необхідне задовольнити відповідне клопотання позивача та роз'єднати позовні вимоги в справі № 902/46/26, залишивши в межах цієї справи вимоги про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна 24" та Приватного підприємства "Кедр-ВВ" 889141,88 грн, виділивши в самостійне провадження вимогу щодо стягнення з ОСОБА_1 889141,88 грн. Водночас, враховуючи обґрунтованість клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, суд приходить до висновку про доцільність зупинення провадження за окремим номером справи, присвоєним за позовною вимогою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про стягнення з ОСОБА_1 889141,88 грн.
Керуючись ст. 8, 12, 162, 164, 172, 173, 234, 235 ГПК України, суд
1. Задовольнити клопотання представниці Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" вих. № 117/7040/2026 від 06.03.2026 (вх. канцелярії суду № 01-30/2368/26 від 06.03.2026) про роз'єднання позовних вимог у справі №902/46/26.
2. Роз'єднати позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" у справі № 902/46/26.
3. Залишити у межах справи № 902/46/26 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортуна 24" та Приватного підприємства "Кедр-ВВ" 889141,88 грн.
4. Виділити в самостійне провадження з присвоєнням окремого номера справи позовну вимогу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про стягнення з ОСОБА_1 889141,88 грн.
5. Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства.
6. За приписами ч. 1 ст. 255 ГПК України ця ухвала окремо від рішення суду першої інстанції оскарженню не підлягає.
7. Примірник ухвали надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Дата складання повного тексту ухвали 23.03.2026.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи.