23.03.2026 м.Дніпро Справа № 904/6114/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Золотарьової Я.С. (доповідач у справі), суддів Віннікова С.В., Фещенко Ю.В..
розглянув клопотання Державного промислового підприємства “Кривбаспромводопостачання» про відстрочення сплати судового збору за апеляційною скаргою Державного промислового підприємства “Кривбаспромводопостачання» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2026 (повне рішення 18.02.2026), суддя Панна С.П.
у справі №904/6114/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль-Південь", м. Одеса
до Державного промислового підприємства "КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ", Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості у розмірі 63 459 661,80грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2026 у справі №904/6114/25 позовні вимоги задоволено повністю та присуджено до стягнення з відповідача суму основного боргу за договором №226 від 24.08.2023 у розмірі 45 199 573,90 грн з урахуванням ПДВ, завдані збитки у розмірі 1 202 967,71грн., інфляційне збільшення у розмірі 8 419 736,92 грн., 3% річних у розмірі 2 329 849,86 грн., пеню із розрахунку облікової ставки НБУ - 6 307 533,40 грн. та судовий збір у розмірі 761 515,94 грн.
Не погодившись з рішенням суду, через систему “Електронний суд» Державне промислове підприємство “Кривбаспромводопостачання» звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/6114/25 від 15.01.2026 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Золотарьової Я.С. (доповідач), суддів -Віннікова С.В., Фещенко Ю.В.
Ухвалою центрального апеляційного господарського суду від 12.03.2026 апеляційну скаргу Державного промислового підприємства “Кривбаспромводопостачання» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2026 у справі №904/6114/25 залишено без руху. Апелянту протягом 10 днів з дати отримання ухвали було необхідно усунути недолік апеляційної скарги, а саме надати докази сплати судового збору у розмірі 913 819,13 грн.
Вказану ухвалу апелянтом отримано 12.03.2026 о 11:28 годині, що підтверджується довідкою суду про доставку процесуального документу до електронного кабінету апелянта в ЄСІТС.
Тобто, недоліки мали бути усуненні у строк до 22.03.2026.
12.03.2026 від Державного промислового підприємства “Кривбаспромводопостачання» надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
Клопотання обґрунтовано тим, що підприємство входить до переліку підприємств та організацій, які забезпечують перекидання води у маловодні регіони каналами і водогонами міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.1997р. №524.
У Криворізькому регіоні підприємство єдине, що має матеріально технічну базу та персонал, які задіяні в експлуатації обладнання та устаткування, що забезпечує збір та перекидання води з одного джерела до іншого у маловодні регіони.
6 червня 2023 року російські окупаційні війська підірвали греблю Каховської ГЕС, внаслідок чого підприємство зупинило свій основний вид діяльності з перекидання технічної напірної води, яке виконує згідно п. 2.1 Статуту.
Внаслідок вищезазначених дій агресора, органом досудового розслідування відкрито кримінальне провадження № 22023230000000307 від 06.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1, 2 ст. 438, ст. 441 КК України та визнано наше Підприємство потерпілою юридичною особою.
Після зупинення роботи каналу Дніпро - Кривий Ріг та, як наслідок, втрати основного джерела доходу, значною мірою погіршилося матеріальне становище підприємства.
Крім перекидання води в маловодні регіони підприємство займалося виробництвом питної води за допомогою комплексу будівель та споруд Каховського водопровідного комплексу розташованого у с. Грушівка Криворізького р-н. Дніпропетровської області. Водозабір для даних цілей також здійснювався з Каховського водосховища.
Після знищення греблі Каховської ГЕС та зміління Каховського водосховища, підприємство зосередило всі наявні ресурси на забезпечення безперебійною роботою Каховський водопровідний комплекс (прокладання трубопроводу до нового місця водозабору, притоки р. Дніпро - р. Підпільної близько 10 км., будівництво насосної станції у місці нового водозабору, забезпечення стабільної і безперервної закупівлі хлору та коагулянту необхідного для виробництва питної води).
Зазначені вище дії підприємства забезпечили населення частини Криворізького району питною водою, за збитковим тарифом.
Незважаючи на складний фінансовий стан та майже повну відсутність розрахунків комунальних підприємств, які у подальшому розподіляють послугу з централізованого питного водопогстачання населенню, підприємство продовжує виконувати свої зобов'язання та безперебійно забезпечує водопостачанням населені пункти чотирьох громад Криворізького району Дніпропетровської області (Апостолівську міську, Зеленодольську міську, Грушівську сільську та Вакулівську сільську об'єднані територіальні громади), а також частково Першотравенську сільську об'єднану територіальну громаду Нікопольського району Дніпропетровської області, що нерозривно пов'язано з подальшим споживанням енергоресурсів.
Згідно звіту про фінансові результати за 2025 рік, з коду рядків 2350, вбачається, що чистий прибуток відповідача від операційної діяльності за цей рік був відсутній, при цьому із коду рядка 2355 збитки у 2025 році становили 17 770 млн. грн. При цьому за аналогічний період попереднього року прослідковується тенденція на зменшення збитків відносно 2024 року, оскільки з коду рядка 2355 вбачається, що за попередній рік збитки підприємства становили 90 273 млн.грн. Незважаючи на зростання витрат різного характеру ДПП “КПВП» продовжує працювати і провадити господарську діяльність. Згідно бухгалтерської довідки ДПП “КПВП» вбачається, що станом на 12.03.3026 року Підприємство має заборгованість контрагентів за товари та послуги у загальному розмірі 40 578 млн. грн.
Заявник посилається на частину 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір», яка передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити сплату судового збору.
Розглянувши клопотання скаржника про відстрочку від сплати судового збору, дослідивши всі подані до нього докази, колегія суддів доходить висновку про відмову в задоволенні такого клопотання, враховуючи таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.01.2026 по справі №925/1293/19 наголосила, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону № 3674-VI до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.
Характер порушення, встановленого ЄСПЛ у справі "Король та інші проти України" від 09.10.2025 (CASE OF KOROL AND OTHERS v. UKRAINE; заява № 82560/17 та 6 інших заяв), в частині заяви № 36465/21(обмеження доступу до суду через непосильний судовий збір без оцінки майнового стану юридичної особи), ставить під сумнів результат національного провадження в частині повернення позовної заяви.
Аналіз вище наведених положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення (за умов, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір") або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.
При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору.
Необхідно зазначити, що звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є дискрецією суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір.
Тобто право звільнення від сплати судового збору (виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності) перебуває у межах дискреції суду (судового розсуду), а не є його обов'язком, що випливає з вимог ГПК України та Закону України "Про судовий збір".
Подібні правові висновки містять постанова Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 303/7754/21 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 906/308/20.
В той же час, необхідно враховувати те, що судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно позбавлена права, зокрема на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у судових справах (такий висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 08.03.2024 у справі №910/14313/23).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №906/308/20 зазначено, що: "сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин цієї справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні, та чи мала “розгляд судом». Враховуючи ці чинники, далі Суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду. Отже, судовий збір сам по собі не обмежує право особи на справедливий суд, однак при цьому такий збір повинен встановлюватись з урахуванням спроможності заявника його сплатити та стадії, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено".
Отже, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від сплати судового збору з урахуванням вимог, передбачених законодавством, та з урахуванням майнового стану скаржника, який оцінюється судом на підставі наданих доказів.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України покладає на суд обов'язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд (постанови від 21.10.2022 у справі №905/1059/21, від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21, від 02.02.2023 у справі №320/2083/21), оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland") від 26 липня 2005 року; "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland") від 26 липня 2005 року).
Суд наголошує, що відповідні докази фінансового становища заявника мають бути подані апеляційному суду на загальних підставах.
Натомість, апелянтом відповідні докази надані лише частково.
Так, згідно фінансового звіту за 2025 рік, на який посилається у заяві апелянт, Державне промислове підприємство "КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ" є збитковим підприємством, збиток за 2025 рік складає 90 273 млн. грн. (код рядка 2355).
Однак, заявником не зазначено про наявність/відсутність грошових коштів на рахунках. Крім того, не зазначено у клопотанні й про наявність рухомого та нерухомого майна тощо.
Водночас, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що апелянт звертається до судів з позовами, сплачуючи при цьому судовий збір.
Тому, заявником не доведено належними доказами власного фінансового становища на момент звернення з заявою, у зв'язку з чим в її задоволенні слід відмовити.
В той же час, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що за висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постанові від 18.10.2023 у справі № 910/10939/22, у разі коли після постановлення судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку на усунення її недоліків, а саме подання доказів сплати судового збору, скаржник звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, суд може залишити таке клопотання без розгляду з підстав пропущення строку його подання або за заявою скаржника поновити цей строк та розглянути клопотання по суті.
У випадку залишення судом клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику.
Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.
Для цього перед постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги з підстави не усунення скаржником її недоліків суд має переконатись, що скаржник отримав ухвалу про залишення без розгляду або відмову в задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору та має розумний строк для сплати судового збору і подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до частини шостої статті 260 ГПК України такий строк не повинен перевищувати п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Тобто, повернення скарги з розглядом клопотання не має збігатись у часі, а суд при розгляді клопотання сторони має пересвідчитись в отриманні заявником ухвали з результатом її розгляду судом та достатності часу на усунення недоліку, визначеного ухвалою про залишення скарги без руху, який не повинен перевищувати п'яти днів (за нормою ч.6 ст.260 ГПК України).
Керуючись ст.8 Закону України “Про судовий збір», ст.ст. 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Клопотання Державного промислового підприємства "КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ" про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2026 у справі №904/6114/25 - залишити без задоволення.
Державному промисловому підприємству "КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ" протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали:
- виконати вимоги ухвали від 12.03.2026 про залишення апеляційної скарги без руху.
В разі невиконання вимог суду, настають наслідки, визначені ч. 4 ст. 174, ч. 6 ст. 260 ГПК України, а саме повернення апеляційної скарги заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Я.С. Золотарьова
Суддя С.В. Вінніков
Суддя Ю.В. Фещенко