Ухвала від 23.03.2026 по справі 908/1634/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

23.03.2026 м. Дніпро Справа № 908/1634/24(908/3373/24)

Центральний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Мартинюка С.В. (доповідач у справі)

розглянувши заяву ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.08.2025

у справі № 908/1634/24 (908/3373/24)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕНЕЛАЙ», м. Запоріжжя

до відповідача: ОСОБА_2 , м. Дніпро

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Розпорядник майна, арбітражний керуючий Венська Оксана Олександрівна , м. Дніпро

Целік Віктор Віталійович, м. Дніпро

ОСОБА_1 , м. Дніпро

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Петрушенська Інна Романівна, м. Дніпро

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кучмій Наталія Валентинівна, м. Дніпро

про визнання права іпотекодержателя

в межах справи № 908/1634/24

про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕНЕЛАЙ», м. Запоріжжя

кредитор - ОСОБА_3 , м. Дніпро

розпорядник майна - арбітражний керуючий Венська Оксана Олександрівна, м. Дніпро

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2026 у справі №908/1634/24(908/3373/24) позов задоволено. Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕНЕЛАЙ» (ЄДРПОУ 40673981, 69118 Україна, м. Запоріжжя, проспект Героїв Національної гвардії України, буд. 63, прим. 1) право іпотекодержателя за Договором іпотеки №1062-Н/1 від 11 червня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Бондар І.М., зареєстрованого в реєстрі за №5969, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра», право вимоги за яким перейшло до Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕНЕЛАЙ» на підставі Договору про відступлення права вимоги від 04.06.2024 року, посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Мазур Я.В., зареєстрований в реєстрі за №2235 щодо іпотечного майна - квартиру АДРЕСА_1 про що зробити відповідний запис у державному реєстрі. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - на квартиру АДРЕСА_1 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 8/2007/840-К/1062-Н, укладений 11 червня 2007 року шляхом визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем - Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕНЕЛАЙ» (ЄДРПОУ 40673981). Стягнуто з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) на користь Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап./Вознес./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA768999980313131206083008513) 5 865 (п'ять тисяч вісімсот шістдесят п'ять) грн 96 коп. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду, через систему “Електронний суд» ОСОБА_1 звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.08.2025 року у справі №908/1634/24(908/3373/24);

- скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 07.08.2025 року у справі №908/1634/24(908/3373/24);

- розглянути питання визнання поведінки позивача ТОВ “Менелай» зловживанням процесуальними правами і залишення позову без розгляду;

- постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕНЕЛАЙ» до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Розпорядник майна, арбітражний керуючий Венська Оксана Олександрівна , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Петрушенська Інна Романівна, Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кучмій Наталія Валентинівна про визнання права іпотекодержателя в повному обсязі.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.03.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Мартинюка С.В. (доповідач), судді - Джепа Ю.А., Фещенко Ю.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.08.2025 у справі №908/1634/24(908/3373/24) залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків шляхом подання відповідної заяви/клопотання з доказами сплати судового збору у розмірі 52 369,74 грн.

До суду через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.08.2025 у справі № 908/1634/24 (908/3373/24).

У період з 09.03.2026 по 13.03.2026 суддя Мартинюк С.В. відповідно до наказу ЦАГС №7-а від 03.03.2026 перебував у відрядженні.

У період з 16.03.2026 по 20.03.2026 суддя Мартинюк С.В. відповідно до наказу ЦАГС №11-а від 06.03.2026 перебував на підготовці суддів апеляційних господарських судів.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що є пенсіонеркою за віком, а сплата судового збору є для неї надмірним фінансовим тягарем. На підтвердження зазначених обставин до заяви долучено копію пенсійного посвідчення, електронний документ про взяття на облік пенсіонера та довідку про доходи, видану ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

Згідно з наданою довідкою її річний дохід за останні дванадцять місяців становить 44 565,75 грн. Заявник зазначає, що встановлений судом розмір судового збору перевищує 5 відсотків її річного доходу за попередній календарний рік та є для неї непосильним.

Розглянувши подану заяву про звільнення від сплати судового збору, суддя-доповідач зазначає таке.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір", у редакції, що діє з 16.07.2025, передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю;

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Згідно із частиною 2 статті 8 цього Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20).

Разом з тим, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, у якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі №420/1582/19, від 17.09.2020 у справі №460/3138/19 тощо).

Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/ відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.

Так, положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналізуючи право особи на розгляд її скарги в апеляційному суді, слід застосовувати положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є держава Україна, з урахуванням практики ЄСПЛ, зокрема, у Рішенні 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України", яким зазначено, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

При цьому, суд зазначає, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (Рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Встановлення державою обов'язку щодо сплати судового збору за звернення до господарського суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду, у порядку та розмірі, що встановлені Законом України "Про судовий збір", є допустимим обмеженням скаржника у доступі до суду та не становить порушення гарантованого йому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "права на суд".

Положення статей ГПК України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що скаржник належним чином не підтвердив, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік. Відомості з довідки про доходи, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а також надані документи щодо перебування на обліку як пенсіонера не підтверджують наведеного, оскільки не виключена можливість отримання скаржником у відповідному періоді інших видів доходів.

Зважаючи на викладене суд, оцінюючи фінансове становище скаржника на підставі наданих скаржником доказів, дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору.

Водночас суд звертає увагу на позицію, викладену у постанові від 18.10.2023 у справі № 910/10939/22 Великої Палати Верховного Суду за змістом якої вбачається, що у випадку залишення судом клопотання про звільнення/відстрочення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику. Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутися до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.

Аналогічний правовий висновок викладений Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в ухвалі від 02.02.2026 по справі №924/182/25.

Відповідно до ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Суд дійшов висновку про необхідність продовження строку, встановленого ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2026, надавши апелянту строк 5 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору, у сумі 52 369,74 грн.

Водночас, суд зауважує заявникові на тому, що у разі, якщо скаржник не усуне недоліки апеляційної скарги в строк установлений судом, заява (скарга) вважається неподаною та повертається скаржнику (ч. 4 ст. 174, ч.ч.6, 8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 119, 234, 235 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.08.2025 у справі № 908/1634/24 (908/3373/24) - відмовити.

2. Продовжити строк для усунення недоліків апеляційної ОСОБА_5 на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.08.2025 у справі №908/1634/24(908/3373/24) , зазначених в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2026, надавши апелянту строк 5 днів, з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя С.В. Мартинюк