ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"23" березня 2026 р. Справа № 924/791/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Петухов М.Г.
суддя Мельник О.В.
суддя Олексюк Г.Є.
перевіривши апеляційну скаргу із доданими до неї документами Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурів 3"
на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.09.2024
(ухвалене о 11:11 год. у м. Хмельницькому, повний текст складено 18.09.2024)
у справі № 924/791/24 (суддя Заверуха С.В.)
за позовом Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурів 3"
про стягнення 60 047 грн 98 основної заборгованості, 5 411 грн 30 коп. 3% річних, 26 023 грн 06 коп. інфляційних втрат
Господарський суд Хмельницької області рішенням від 18.09.2024 у справі № 924/791/24 позов задовольнив. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурів 3" на користь Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго" 60 047 грн 98 коп. основної заборгованості, 5 411 грн 30 коп. 3% річних, 26 023 грн 06 коп. інфляційних втрат, 3 028 грн витрат по оплаті судового збору.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, 10.03.2026 до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Проскурів 3", у якій просить, серед іншого, поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.09.2024 у справі №924/791/24, скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким у позові відмовити.
Підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження полягають у неповідомленні скаржника про розгляд справи судом першої інстанції. Зазначає, що про існування оспорюваного рішення йому стало відомо внаслідок вчинення дій щодо примусового виконання такого рішення.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, наявні у справі матеріали, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, з огляду на таке.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно із ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскаржене рішення суду першої інстанції було ухвалене 18.09.2024 та в цей же день було складено його повний текст, а тому, з урахуванням норм ст.256 ГПК України, останнім днем подання апеляційної скарги на вказане судове рішення було 08.10.2024.
Проте, як вказано вище, апеляційна скарга була подана 10.03.2026, тобто більш ніж через рік, після ухвалення судом першої інстанції рішення в цій справі.
Відповідно до вимог ч.2 ст.261 ГПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Таким чином, у разі якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення, пропущений процесуальний строк може бути поновлено виключно у разі, якщо його пропущено внаслідок виникнення обставин непереборної сили, або якщо апеляційну скаргу подано особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі у справі, щодо якої суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки.
Зазначений у ч. 2 ст. 261 ГПК України річний строк є присічним і не застосовується лише у двох випадках, вказаних у цій нормі права.
Як вказано вище, скаржник посилається на те, що не був повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції.
В той же час, із наявних матеріалів справи, суд апеляційної інстанції встановив таке.
Господарський суд Хмельницької області ухвалою від 28.08.2024, серед іншого, відкрив провадження у справі № 924/791/24 в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, призначив судове засідання на 18.09.2024 о 10:30 год. (а. с. 61).
Апеляційний господарський суд вказує, що до подання позову в цій справі, 18.10.2023 був введений в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", яким серед іншого було внесено зміни в Господарський процесуальний кодексу України.
Відтак, відповідно до приписів ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
У відповідності до норм ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
З огляду на вказане, апеляційний господарський суд висновує, що відповідач, станом на момент пред'явлення до нього позову в цій справі мав зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Більше того, Господарський суд Хмельницької області в ухвалі від 28.08.2024 у цій справі повідомив відповідача про такий обов'язок (п. 4 резолютивної частини такої ухвали).
В силу ч. ч. 1, 2, 4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 11 ст. 242 ГПК України).
З врахуванням відсутності у відповідача Електронного кабінету, суд першої інстанції повідомляв Товариство з обмеженою відповідальністю "Проскурів 3" про судове засідання шляхом надіслання вищезгаданої ухвали засобами поштового зв'язку.
Приписами ст. 120 ГПК України визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Апеляційний господарський суд вказує, що ухвала суду першої інстанції було надіслана відповідачу за адресою: 29018, м. Хмельницький, вулю Проскурівська, 62, що підтверджується списком розсилки поштової кореспонденції (а. с. 62).
Вказана адреса було зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 64, 67-68).
Крім того, звертаючись до суду із апеляційною скаргою відповідач зазначає ту ж адресу.
Незважаючи на вказане, ухвала Господарського суду Хмельницької області від 28.08.2024 повернулася із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (а. с. 65-66).
Так само повернулася копія рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.09.2024 у справі № 924/791/24, направлена скаржнику (а. с. 85-90).
Додатково копія рішення суду в цій справі надсилалася і керівнику ТОВ "Проскурів 3" - ОСОБА_1 , що вбачається із відповідного списку розсилки поштової кореспонденції (а. с. 83).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу особи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення цієї особи належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 19.09.2022 у справі № 916/939/15-г).
Таким чином апеляційний господарський суд висновує, що відповідач належним чином повідомлявся судом першої інстанції, як про відкриття провадження в цій справі, так і про ухвалене рішення суду.
З огляду на викладене в сукупності, суд апеляційної інстанції вказує, що відповідач був повідомлений про розгляд справи, а апеляційна скарга подана більш ніж через рік з дня складення повного тексту рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.09.2024 у справі № 924/791/24.
Суд бере до уваги, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників господарського судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ГПК України певних процесуальних дій.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 , пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).
Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010).
Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
Таким чином, враховуючи, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Проскурів 3", яке було повідомлено про розгляд справи, апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.09.2024 у справі № 924/791/24 подано після спливу одного року з дня складення повного тексту такого рішення, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно ч. ч. 3, 4 статті 261 ГПК України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження вирішується не пізніше п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Оскільки апеляційна скарга була подана в електронному вигляді через електронний кабінет, її матеріали судом заявнику не повертаються.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 260, 261 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурів 3" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 18.09.2024 у справі № 924/791/24.
2. Справу № 924/791/24 надіслати Господарському суду Хмельницької області.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у строк відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Петухов М.Г.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Олексюк Г.Є.