ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
10 березня 2026 року Справа № 906/489/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Романюк Ю.Г. , суддя Саврій В.А.
секретар судового засідання Порєчна Т.Г.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: Кулика С.А., адвоката, за довіреністю від 23.12.2025 №007/26
ДВС: Карпенкова С.М., представника за довіреністю від 27.05.2024
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" на ухвалу Господарського суду Житомирської області, постановлену 22.12.25р. суддею Давидюком В.К. о 12:01 у м.Житомирі, повний текст складено 23.12.25р. у справі № 906/489/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЛАЙН ХІМІЯ"
до Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" в особі філії "Іршанський Гірничо-Збагачувальний комбінат"
про стягнення 4 660 004,15 грн
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 22.12.2025 провадження за скаргою АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" на дії державного виконавця від 01.12.2025 у справі № 906/489/25 закрито.
Не погодившись із винесеним рішенням Акціонерне товариство "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" 30.12.2025 через систему "Електронний суд" звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 22.12.2025 у справі №906/489/25 та направити справу до Господарського суду Житомирської області для продовження розгляду скарги на дії державного виконавця по суті.
З посиланням на постанови Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №906/133/23, від 11.09.2024 (справа №310/2210/21) вказує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що для визначення юрисдикції ключовим є характер спору та суд, який видав виконавчий документ. Якщо оскаржуються дії, що стосуються виконання рішення господарського суду, то і скарга розглядається господарським судом. Навіть при наявності зведеного провадження, якщо спір стосується правовідносин, які виникли саме з виконання рішення господарського суду, він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.
На думку скаржника, суд першої інстанції безпідставно застосував висновки ВП ВС щодо зведеного виконавчого провадження до дій, вчинених державним виконавцем до моменту такого об'єднання.
Вважає, що суд першої інстанції помилково застосував норми про закриття провадження (п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України), оскільки справа підлягає розгляду саме в порядку господарського судочинства.
У відзиві на апеляційну скаргу відділ ДВС наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції. Просить відмовити в її задоволенні.
Представник позивача не з'явився, ухвалу про відкриття апеляційного провадження та призначення скарги до розгляду надіслано до його електронного кабінету.
Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представника позивача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали, а тому, колегія суддів, визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника останнього, за наявними у справі доказами.
В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи викладені в скарзі та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить її задоволити.
Представник ДВС заперечив проти задоволення скарги з підстав викладених у відзиві та просить відмовити в її задоволенні.
Заслухавши пояснення представників скаржника та ДВС, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 26.08.2025 стягнуто з Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (03035, місто Київ, вул. Монастирського Дениса, будинок 3, ід. код 36716128) в особі філії "Іршанський Гірничо-Збагачувальний комбінат" (02110, Житомирська обл., Коростенський р-н, смт. Іршанськ, вул.Шевченка, буд. 1, ід. код 39391950) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНЛАЙН ХІМІЯ" (65048, Одеська обл., місто Одеса, вул.Велика Арнаутська, буд. 26, офіс 146, ід. код 41404234): 4 449 600,00 грн основного боргу, 163 593,55 грн інфляційних, 46 810,16 грн 3% річних, 55 920,05 грн судового збору.
На примусове виконання рішення суду 29.09.2025 видано наказ.
02.12.2025 через систему "Електронний суд" від АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" надійшла скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця, згідно з якою останній просить:
- поновити процесуальний строк у справі №906/489/25 згідно заяви про поновлення та продовження процесуальних строків;
- прийняти скаргу на дії старшого державного виконавця до провадження;
- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Коростенського ВДВС у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького МУ МУЮ, Житомирська область Рай Тетяни Сергіївни щодо накладення арешту на банківські рахунки філії "ІГЗК" АТ "ОГХК" у виконавчому провадженні №79445679;
- визнати незаконною та скасувати постанову про арешт коштів філії "ІГЗК" АТ "ОГХК" від 27.10.2025 у виконавчому провадженні №79445679.
Разом зі скаргою АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" подано заяву про поновлення процесуального строку для подання скарги.
Ухвалою від 03.12.2025 суд: поновив АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" строк на подання скарги на дії ДВС, прийняв скаргу до розгляду та призначив судове засідання для розгляду скарги на 22.12.2025.
Як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 22.12.2025 провадження за скаргою АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" на дії державного виконавця від 01.12.2025 у справі № 906/489/25 закрито.
Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно з частиною першою статті 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Натомість, згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Крім того, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби встановлено Законом № 1404-VIII, згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
З наведених правових норм, передбачених частиною першою статті 74 Закону №1404-VIII, з урахуванням вимог статей 339-1, 340 ГПК України, вбачається, що в разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення при виконанні рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таку скаргу розглядає відповідний господарський суд, який ухвалив таке рішення за правилами господарського судочинства відповідно.
Разом з тим, порядок вчинення виконавчих дій регулюється Законом України «Про виконавче провадження», за змістом статті 30 якого виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.
За зведеним виконавчим провадженням виконавець вчиняє виконавчі дії щодо виконання усіх судових рішень, незалежно від того, за правилами якої юрисдикції і якими судами вони ухвалені.
При цьому законодавство не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.
Отже, оскільки чинним законодавством не врегульовано порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, то відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, до вказаних висновків неодноразово доходив і Верховний Суд у своїх постановах.
Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції враховує правові висновки, у яких Великою Палатою Верховного Суду неодноразово наголошено, що для визначення предметної юрисдикції, зокрема й стосовно судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця, вирішальне значення має суть оспорюваних дій.
В постанові від 24.04.2019 у справі №908/2349/14 зазначено, що скарга на дії державного виконавця не стосується судового оскарження дій державного виконавця під час виконання ним зведеного виконавчого провадження, оскільки на момент вчинення оскаржуваних дій (спірне виконавче провадження) вже було виведено зі зведеного виконавчого провадження, а тому повинно розглядатися судом, який видав виконавчий документ, у передбаченому ГПК України порядку, тобто в межах справи за правилами господарського судочинства.
Як зазначалося вище, суд першої інстанції закриваючи провадження за скаргою АТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" на дії державного виконавця від 01.12.2025 у справі №906/489/25 послався на постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року № 660/612/16-ц (провадження № 14-19цс19), від 20 червня 2018 року в справі № 553/1642/15-ц (провадження № 14-207цс18), від 12 вересня 2018 року в справі № 461/5045/16-а (провадження № 11-675апп18) та від 16 січня 2019 року в справі № 657/233/14-ц (провадження № 14-447цс18), від 13.02.2019 року у справі №808/2265/16 (провадження № 11-1334апп18) та від 10.04.2019 року у справі №908/2520/16 (провадження № 12-30гс19), від 05.06.2019 року у справі № 911/100/18(провадження № 12-60гс19), постанови Верховного Суду від 11.07.2025 у справі №911/1459/22, від 14.06.2024 у справі №909/747/22, від 10.03.2025 у справі № 916/183/21 та вказав, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 287 КАС України.
Однак, як убачається із матеріалів справи та наголошувалося скаржником, 27.10.2025 старшим державним виконавцем Коростенського ВДВС у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького МУ МУЮ, Житомирська область Рай Т.С. (далі - держаний виконавець) винесено постанови: про відкриття виконавчого провадження №79445679 з примусового виконання наказу Господарського суду Житомирської області №906/489/25 від 29.09.2025; про стягнення виконавчого збору; про арешт коштів боржника - філії "ІГЗК" АТ "ОГХК" у виконавчому провадженні №79445679.
28.10.2025 державним виконавцем постановлено приєднати виконавче провадження №79445679 з примусового виконання наказу №906/489/25, виданого 29.09.2025 до зведеного виконавчого провадження №71858542, яке веде Корольовський ВДВС у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького МУ МЮУ.
28.10.2025 державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчих дій з виконання наказу №906/489/25 від 29.09.2025 до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації.
Таким чином, колегія суддів зауважує, що вказані постанови Верховного Суду є нерелевантними до даної справи, оскільки в них оскаржувалися дії державного виконавця які здійснені в межах зведеного виконавчого провадження, а у вказаній справі предметом скарги є постанова про арешт коштів від 27.10.2025 у виконавчому провадженні №79445679, яка була винесена до об'єднання у зведене виконавче провадження №71858542. Отже, не стосується судового оскарження дій, вчинених у межах зведеного виконавчого провадження ВП 71858542.
Проте, суд першої інстанції не врахував питання того, що приєднання до зведеного виконавчого провадження відбулося лише 28.10.2025. На момент вчинення оскаржуваної дії (27.10.2025) виконавче провадження №79445679 було самостійним і стосувалося виключно виконання наказу господарського суду, а тому така скарга має розглядатися за правилами господарського судочинства.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.09.2020 у справі №925/819/17 та від 05.05.2020 у справі № 589/117/17.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу, не врахував в сукупності усіх обставин та помилково постановив оскаржувану ухвалу з порушенням наведених вище норм, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в апеляційному порядку з направленням справи на подальший розгляд до Господарського суду Житомирської області.
Згідно із п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції (ч. 3 ст. 271 ГПК України).
З огляду на наведені норми процесуального права, виходячи з повноважень суду апеляційної інстанції, враховуючи встановлення судом апеляційної інстанції обставини порушення місцевим господарським судом норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали про закриття провадження, апеляційний суд вважає за необхідне задоволити апеляційну скаргу, скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу на подальший розгляд до Господарського суду Житомирської області для продовження розгляду скарги на дії державного виконавця по суті.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 22.12.25р. у справі № 906/489/25 задоволити.
2. Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 22.12.25р. у справі № 906/489/25 скасувати.
3. Направити справу до Господарського суду Житомирської області для продовження розгляду скарги на дії державного виконавця по суті.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, встановленому ст. 286-291 ГПК України.
5. Справу № 906/489/25 повернути до Господарського суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений "17" березня 2026 р.
Головуючий суддя Миханюк М.В.
Суддя Романюк Ю.Г.
Суддя Саврій В.А.