вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" березня 2026 р. Справа№ 910/8979/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шаратова Ю.А.
суддів: Бестаченко О.Л.
Скрипки І.М.
При секретарі судового засідання Кафлановій А.С.
за участю представників згідно протоколу судового засідання від 12.03.2026
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Груп», з урахуванням заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УДК-ІНВЕСТ» про приєднання до апеляційної скарги
на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 (повний текст складено 15.01.2026)
у справі № 910/8979/25 (суддя Марченко О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Груп»
до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації
про стягнення 20 236 954,57 грн
Історія справи. Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Груп» (далі - Товариство, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (далі - відповідач) 20 236 954,57 грн збитків.
Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- Товариство для проведення своєї господарської діяльності орендувало офіс, що знаходиться за адресою: вул. Польова, 24 (Солом'янський район), м. Київ, що підтверджується договором суборенди нежитлового приміщення від 11.03.2025 № 11/03-25 (далі - Договір), укладеним Товариством та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська злагода», відповідно до якого позивач набув права користування нежитловим приміщення загальною площею 100 кв.м на другому поверсі будівлі, яка знаходиться за адресою: вул. Польова, 24, м. Київ; згідно з актом приймання-передачі приміщення за Договором Товариство прийняло в користування зазначене нежитлове приміщення з 11.03.2025 для розміщення офісу;
- з метою тимчасового безпечного зберігання позивач завіз в офіс, що знаходиться за адресою: вул. Польова, 24 (Солом'янський район), м. Київ, майно на загальну суму 20 236 954,57 грн, яке фактично там знаходилась в ніч на 23.06.2025; майно перелічено в довідці Товариства, до якої додано перелік майна;
- в ніч на 23.06.2025 Російська Федерація проводила масований комбінований ракетно - дроновий обстріл м. Києва та Київської області; значних руйнувань зазнала цивільна та промислова інфраструктура м. Києва; за даними засобів масової інформації з посиланням на Київському міську військову адміністрацію (далі - КМВА), руйнування та пошкодження внаслідок падіння уламків дронів і ракет фіксували одразу в кількох районах міста - Шевченківському, Святошинському, Солом'янському, Подільському, Голосіївському, Деснянському, Дарницькому; зокрема, Солом'янський район наслідки атаки на щонайменше на 5 локаціях, у тому числі, пошкоджено бізнес-центр, навчальний заклад, як повідомила КМВА;
- у ніч на 23.06.2025 внаслідок збройної агресії Російської Федерації в офісному приміщенні, що знаходиться за адресою: вул. Польова, 24, м. Київ, сталася пожежа, офісне приміщення повністю згоріло, як і згоріло все майно Товариства;
- 24.06.2025 Товариство провело інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, було складено інвентаризаційний опис необоротних активів, якими підтверджується знищення майна позивача, що знаходилось в офісному приміщенні за адресою: вул. Польова, 24, м. Київ;
- 27.06.2024 за результатами проведеної інвентаризації складено протокол інвентаризації основних засобів та МНМА, знищених внаслідок пожежі; протокол підписано комісією, що проводила інвентаризацію; згідно з протоколом в результаті пожежі в офісному приміщенні за адресом: вул. Польова, 24, м. Київ, знищено майно, що знаходилося на балансі Товариства на суму 20 236 954,57 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 ухваленим у справі № 910/8979/25 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Груп» до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення 20 236 954,57 грн задоволено частково.
Стягнуто з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Груп» 836 694,42 грн збитків.
Стягнуто з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації в дохід держави України 10 040,33 грн судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги Товариства щодо стягнення збитків у сумі 19 400 260,15 грн, що є вартістю орендованого Товариством майна, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «УДК-Інвест», задоволенню не підлягають з огляду на відсутність у позивача права на звернення до суду з такими вимогами.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Груп» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. У поданій апеляційній скарзі скаржник просить рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі № 910/8979/25 в частині відмові в задоволені позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення в відповідній частині, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:
- у зв'язку з тим, що за Договором оренди обладнання від 07.04.2019 Товариство як орендар несе повну матеріальну відповідальність за стан майна перед власником майна (орендодавцем), орендар відповідає за майно власним коштом, відповідно орендар може позиватися до винуватця, щоб компенсувати шкоду, завдану майну. Позивач вважає, що наявність такої відповідальності в договорі надає йому право на отримання суми збитків за знищене майно;
- позивач вважає, що вибрав здебільшого ефективний спосіб захисту свого права на відшкодування збитків в результаті знищення орендованого майна. Саме цей спосіб захисту майнового права, на його думку, усуває необхідність у зверненні до суду власника майна.
Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс» зареєстрована судом 28.01.2026 за вх. № 09.1-04.1/553/26.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Шаратова Ю.А., суддів: Скрипки І.М., Бестаченко О.Л., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8979/25.
Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/8979/25.
09.02.2026 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі № 910/8979/25.
Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі № 910/8979/25.
Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 12.03.2026 о 10:20 в приміщенні Північного апеляційного господарського суду (м. Київ, вул. Шолуденка, 1а, зал судових засідань № 6).
Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Груп» у строк до 10.03.2026 зробити нотаріально засвідчений переклад на російську мову апеляційної скарги із доданими документами та даної ухвали суду.
Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Груп» власними засобами надіслати в електронній формі на офіційну електронну адресу Міністерства юстиції Російської Федерації: pr@minjust.gov.ru або на інші адреси перекладені на російську мову копії апеляційної скарги з додатками та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 про відкриття апеляційного провадження у справі № 910/8979/25 (докази направлення надати суду).
Запропоновано ТОВ «Глобал Спірітс Груп», зокрема через треті країни, власними засобами надіслати відповідачу копії нотаріально посвідченого перекладу апеляційної скарги з додатками до неї та ухвали Північного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження у справі № 910/8979/25 від 10.02.2026 на російській мові (докази направлення надати суду).
13.02.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УДК-ІНВЕСТ» про приєднання апеляційної скарги від 13.02.2026 (вх. № 09.1-11/454/26) в якій просило приєднати ТОВ «УДК-ІНВЕСТ» до апеляційної скарги позивача.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УДК-ІНВЕСТ», з урахуванням заяви від 16.02.2026 (вх. № 09.1-13/3535/26) про приєднання до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі № 910/8979/25.
Приєднано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УДК-ІНВЕСТ» про приєднання до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Груп» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі № 910/8979/25
Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 12.03.2026.
Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю «УДК-ІНВЕСТ» у строк до 10.03.2026 зробити нотаріально засвідчений переклад на російську мову заяви про приєднання до апеляційної скарги із доданими документами та даної ухвали суду.
Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю «УДК-ІНВЕСТ» власними засобами надіслати в електронній формі на офіційну електронну адресу Міністерства юстиції Російської Федерації: pr@minjust.gov.ru або на інші адреси перекладені на російську мову копії заяви про приєднання до апеляційної скарги з додатками та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 № 910/8979/25 (докази направлення надати суду).
Запропоновано ТОВ «УДК-ІНВЕСТ», зокрема через треті країни, власними засобами надіслати відповідачу копії нотаріально посвідченого перекладу заяви про приєднання до апеляційної скарги з додатками до неї та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 у справі № 910/8979/25 на російській мові (докази направлення надати суду).
Ухвалою суду від 05.03.2026 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УДК-ІНВЕСТ» про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Постановлено проведення засідання суду, яке призначене Північним апеляційним господарським судом на 12.03.2026 та всіх наступних судових засідань здійснити в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку.
ТОВ «Глобал Спірітс» подано Заяву про виконання ухвали суду (вхід. від 10.03.2026 № 09.1-13/5673/26).
ТОВ «УДК-ІНВЕСТ» подано Заяву про виконання ухвали суду (вхід. від 10.03.2026 № 09.1-13/5674/26).
В судовому засіданні, яке відбулось 12.03.2026, представник ТОВ «Глобал Спірітс» та ТОВ «УДК-ІНВЕСТ» підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
До повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992 та згідно якої вручення судових документів відбувається шляхом направлення доручення компетентному суду або іншому органу договірної сторони.
У зв'язку з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, за зверненням Мін'юсту України, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Листом Міністерства юстиції України «,Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» від 21.03.2022 № 25814/12.1.1/32-22, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендовано не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Крім того, у зв'язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану АТ «Укрпошта» з 24.02.2022 припинило обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.
Міністерство юстиції України листом від 06.10.2022 № 91935/114287-22-22/12.1.1 щодо вручення судових документів резидентам Російської Федерації в порядку ст. 8 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року повідомило, що за інформацією МЗС України (лист від 03.10.2022 № 71/14-500-77469) 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною та Російською Федерацією у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією останньої проти України. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території РФ та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено. Комунікація МЗС з органами влади РФ за посередництва третіх держав також не здійснюється.
Враховуючи викладене, відповідач був повідомлений про дати, час та місце проведення судових засідань шляхом надсилання в електронній формі на електронну адресу Міністерства юстиції Російської Федерації pr@minjust.gov.ua перекладених на російську мову копії апеляційної скарги з додатками та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 про відкриття апеляційного провадження по справі.
Також відповідача було повідомлено про день, час та місце розгляду справи шляхом оприлюднення відповідного оголошення на веб-порталі «Судова влада України». Окрім того, ухвали Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 та від 18.02.2026 були розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є в загальному доступі у мережі Інтернет.
Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, обов'язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Північним апеляційним господарським судом не визнавалась, а частиною дванадцятою статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представника відповідача.
Відповідно до частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши представника апелянта та особи яка приєдналась до апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
Товариство для проведення своєї господарської діяльності орендувало офіс, який знаходиться за адресою: вул. Польова, 24 (Солом'янський район), м. Київ, що підтверджується Договором суборенди від 11.03.2025 № 11/03-25, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська злагода», за умовами якого позивач набув права користування нежитловим приміщення загальною площею 100 кв.м на другому поверсі будівлі, яка знаходиться за адресою: вул. Польова, 24, м. Київ. Згідно з актом приймання-передачі приміщення за Договором Товариство прийняло в користування зазначене нежитлове приміщення з 11.03.2025 для розміщення офісу.
За вказаною адресою зареєстровано місцезнаходження Товариства, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
З метою тимчасового безпечного зберігання позивач завіз в офіс, що розташований за адресою: вул. Польова, 24, м. Київ, майно на загальну суму на 20 236 954,57 грн, яке фактично там знаходилась в ніч на 23.06.2025 (повний перелік майна перелічений в наданій Товариством довідці).
В ніч на 23.06.2025 внаслідок збройної агресії Російської Федерації в офісному приміщенні за адресою: вул. Польова, 24, м. Київ, сталася пожежа, офісне приміщення повністю згоріло. Згоріло все майно позивача, яке знаходилося в офісному приміщенні по вул. Польова, 24 в м. Києві.
Листом від 29.07.2025 №7103-7859/711801.7 ГУ ДСНС надало копію акта про пожежу від 23.06.2025, яким встановлено факт пожежі, що виникла 23.06.2025 о 01:37 год (час орієнтовний), за адресою: вул. Польова, 24, м. Київ, у двоповерховій адміністративній будівлі Приватного акціонерного товариства «Український конструкторсько-технологічний інститут зварювального виробництва»; пожежею пошкоджено покрівлю двоповерхової адміністративної будівлі, стіни будівлі, матеріальні цінності, оргтехніка Інституту; причина пожежі - займання оргтех. матеріалів внаслідок потрапляння невідомого літального пристрою або його уламків (війна).
Позивачем до позовної заяви додано інформацію, відео і фото приміщення за адресою: вул. Польова, 24, м. Київ, після пожежі, що взяті з публікацій засобів масової інформації та офіційних джерел.
На вебсайті Київської міської ради та КМДА «Офіційний портал Києва» за посиланням https://kyivcity.gov.ua/news/vorozha_ataka_na_stolitsyu_23_chervnya_informatsiya_onovlyuyetsya/, розміщена оперативна інформація за наслідками ворожої атаки на столицю 23.06.2025.
Також інформація про масований ворожий обстріл ракетами та БПЛА у ніч на 23.06.2025 розміщена в публікаціях засобів масової інформації за посиланнями:
https://suspilne.media/kyiv/1049075-kpi-im-sikorskogo-zaznav-uskodzen-vnaslidok-nicnoi-rosijskoi-ataki-na-kiiv/;
https://renews.com.ua/sport/obstril-kiyeva-23-chervnia-pojeji-poshkodjennia-ta-postrajdali/;
https://www.dw.com/uk/raketnodronova-ataka-rf-na-kiiv-e-zagibli-ta-rujnuvanna/a-3001650;
https://www.rbc.ua/rus/news/sotni-droniv-balistika-ta-krilati-raketi-1750659834.html;
https://suspilne.media/kyiv/1048973-u-kievi-ogolosena-povitrana-trivoga-lunaut-vibuhi-so-vidomo-2/;
https://t.me/suspilnenews/52072 (за цим посиланням міститься фото та відео зруйнованого приміщення офісу позивача, що містяться у матеріалах справи).
За даними засобів масової інформації з посиланням на Київському міську військову адміністрацію (КМВА), руйнування та пошкодження внаслідок падіння уламків дронів і ракет фіксували одразу в таких районах міста: Шевченківському, Святошинському, Солом'янському, Подільському, Голосіївському, Деснянському, Дарницькому.
Солом'янський район: наслідки атаки щонайменше на 5 локаціях. У тому числі пошкоджено бізнес-центр, навчальний заклад, як повідомила КМВА.
Адреси зруйнованих приміщень у повідомленнях КМВА не містяться з причин заборони розголошення інформації під час воєнного стану.
Публікація про події ракетно-дронового обстрілу 23.06.2025 розміщена на Телеграм каналі КМВА https://t.me/VA_Kyiv.
24.06.2025 позивачем проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, складено інвентаризаційний опис необоротних активів, якими підтверджується знищення майна Товариства, яке знаходилося в офісному приміщенні за адресою: вул. Польова, 24, м. Київ.
Інвентаризацію проведено на підставі наказу від 24.06.2025 №55. В ході інвентаризації виконано перевірку наявності фактичних залишків основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних матеріальних активів, які обліковуються на субрахунку(ах) та зберігалися за адресою: вул. Польова, буд. 24, м. Київ, 03056.
На початок проведення інвентаризації усі видаткові та прибуткові документи на товарно-матеріальні цінності здані до бухгалтерії та усі товарно-матеріальні цінності, які поступили на відповідальність, оприбутковані, а ті, що вибули, списані у видаток.
За результатами інвентаризації складено такі інвентаризаційні описи необоротних активів, яким встановлено:
- інвентаризаційний опис на 49 найменувань об'єктів загальною вартістю 20 236 954,57 грн, згідно з яким об'єкти інвентаризації не виявлено, загальна вартість знищеного майна за даними бухгалтерського обліку складає 20 236 954,57 грн;
- загальна вартість майна, що знищено в офісному приміщенні позивача, складає 4 943 025,66 грн.
27.06.2024 за результатами проведеної інвентаризації складено протокол інвентаризації основних засобів та МНМА, знищених внаслідок пожежі, яким затверджено інвентаризаційний опис майна, яке було знищено в кількості 50 шт. на загальну суму 20 236 954,57 грн. Протокол підписано комісією, що проводила інвентаризацію.
Судом першої інстанції було досліджено наведені позивачем вебсайти та встановлено, що вони містить, зокрема, таку інформацію, яка може стосуватися позивача:
https://kyivcity.gov.ua/news/vorozha_ataka_na_stolitsyu_23_chervnya_informatsiya_onovlyuyetsya/:
« 2:59, 23 червня 2025 року…
…У Солом'янському районі зафіксовані загоряння в приватному секторі та в нежитловій будівлі. Також падіння уламків біля житлового будинку. …»;
https://suspilne.media/kyiv/1049075-kpi-im-sikorskogo-zaznav-uskodzen-vnaslidok-nicnoi-rosijskoi-ataki-na-kiiv/ :
«Внаслідок нічної масованої атаки РФ на Київ зазнав ушкоджень кампус Київського політехнічного інститут імені Ігоря Сікорського. Травмованих серед студентів та працівників університету немає.
Про це КПІ повідомляє у Telegram.
Було поруйновано спорткомплекс, кілька навчальних корпусів, чотири гуртожитки, йдеться у повідомленні.
Служби університету усувати наслідки і запрошують охочих долучитися до прибирання.
«Інформація, яка розповсюджується у деяких новинних каналах щодо пожежі будівлі КПІ, руйнувань тощо не відповідає дійсності. Пожежа була у будівлі, яка не належить університету», - зазначили у КПІ.»;
https://renews.com.ua/sport/obstril-kiyeva-23-chervnia-pojeji-poshkodjennia-ta-postrajdali/:
«…Солом'янський район:
У Солом'янському районі було чути багато вибухів, принаймні звуків. Наслідки атаки зафіксовано щонайменше на 5 локаціях.
Зокрема, пошкоджено бізнес-центр, навчальний заклад. Значна кількість вибитих вікон.
Оновлено о 05:30
«За однією з адрес у Солом'янському районі ліквідовано загоряння даху будівлі бізнес-центру, за іншою - виникла пожежа у чотириповерховій офісний будівлі на площі 800 квадратних метрів. Триває гасіння», - розповіли о у ДСНС. …»;
https://www.dw.com/uk/raketnodronova-ataka-rf-na-kiiv-e-zagibli-ta-rujnuvanna/a-73001650:
«У ніч проти понеділка, 23 червня, Київ зазнав чергової російської масованої атаки з повітря з застосуванням дронів-камікадзе, а також балістичних і крилатих ракет.
За даними Київської міської військової адміністрації (КМВА), руйнування та пошкодження внаслідок падіння уламків дронів і ракет фіксували одразу в кількох районах міста - Шевченківському, Святошинському, Солом'янському, Подільському, Голосіївському, Деснянському, Дарницькому. …
…У Святошинському районі пошкоджено один із виходів станції метро «Святошин» і зупинку громадського транспорту, в Солом'янському - бізнес-центр і офісну будівлю. …»;
https://www.rbc.ua/rus/news/sotni-droniv-balistika-ta-krilati-raketi-1750659834.html:
«Російська Федерація у ніч на понеділок, 23 червня, запустила по території України понад 350 безпілотників типу "Шахед", балістичні та крилаті ракети. Основний напрямок удару - Київ. …
…Зафіксовано прямі влучання засобів повітряного нападу противника у 6 локаціях, а також падіння збитих цілей або уламків на 25 локаціях у місті Київ та Київській області. …
…Атака на Київ та область 23 червня
Нагадаємо, ввечері неділі, 22 червня, російська армія розпочала масовану комбіновану атаку по території України. Зокрема, окупанти атакували Київ та Київську область дронами та балістичними ракетами. Було зафіксовано пошкодження у багатьох районах столиці та кількох населених пунктах регіону.
За останньою інформацією вже відомо про 6 загиблих.
Окрім цього під час атаки було пошкоджено інфраструктуру станції метрополітену «Святошин».»;
https://suspilne.media/kyiv/1048973-u-kievi-ogolosena-povitrana-trivoga-lunaut-vibuhi-so-vidomo-2/:
«Із вечора 22 червня до ранку 23 червня російські війська атакували Київ та Київську область дронами та балістичними ракетами. Внаслідок атаки зафіксовані пошкодження у столиці та кількох населених пунктах столичного регіону. У Києві щонайменше дев'ятеро людей загинули, понад 30 дістали поранення. У Шевченківському районі, де поруйновано багатоповерхівку, триває пошуково-рятувальна операція. У області від отриманих поранень померла жінка, є поранені.
Атака РФ на Київ
Повітряну тривогу у Києві оголосили за сім хвилин до опівночі. Перед цим Повітряні сили повідомляли про рух «шахедів», випущених російськими військовими з кількох напрямків, у бік столиці.
Після опівночі міський голова Києва Віталій Кличко заявив, що у столиці працює протиповітряна оборона. Кореспонденти Суспільного повідомили, що у низці районів чутно звуки вибухів. Згодом Кличко поінформував про падіння уламків у Солом'янському районі Києва.»;
https://t.me/suspilnenews/52072, міститься відео зруйнованих будівельно, під яким наявний допис «Такий вигляд має бізнес-центр та пошкоджені поруч об'єкти в Солом'янському районі столиці.».
Отже, розміщені на веб-сайтах статті містять інформацію, яка підтверджує обстріл м. Києва в ніч на 23.06.2025.
Відео, розміщене в телеграм-каналі «СУСПІЛЬНЕ НОВИНИ» містить декілька зруйнованих об'єктів: а саме Бізнес центр IBC Capital, розташований на вул. вул. Польова, 24, та БЦ Гранд Степ (Grand Step), розташований на вул. Польова, 24.
Позиція суду апеляційної інстанції.
Щодо відсутності судового імунітету у відповідача.
Визначаючи, чи поширюється на Російську Федерацію судовий імунітет у справі, яка розглядається, судом враховано наступне: предметом позову є відшкодування шкоди, завданої збройною агресією РФ проти України; місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна; передбачається, що шкода завдана агентами РФ, які порушили принципи та цілі, закріплені у Статуті ООН, щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави - України; вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов'язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН. У зв'язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, що, у свою чергу, з цієї дати унеможливлює направлення різних запитів та листів до посольства Російської Федерації в Україні, у зв'язку із припиненням його роботи на території України. До таких висновків щодо розірвання дипломатичних відносин між Україною і Російською Федерацією, на основі аналізу наведених вище норм права та фактичних обставин, дійшов Верховний Суд у постановах від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19, від 18 травня 2022 року № 760/17232/20, а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2022 року у справі № 635/6172/17, провадження № 14-167цс20 (пункт 58).
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 990/80/22, Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.
При цьому, Верховний Суд виходив з того, що країна-агресор діяла поза межами свого суверенного права на самооборону, навпаки, віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, тому безумовно Російська Федерація надалі не користується в такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Такі висновки наведено в постановах Верховного Суду від 08 та 22 червня 2022 року у справах № 490/9551/19 та № 311/498/20.
Таких самих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18.05.2022 у справі № 428/11673/19 та у справі № 760/17232/20-ц, зазначивши додаткові аргументи непоширення судового імунітету Російської Федерації у спірних правовідносинах, а саме: підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції; судовий імунітет російської федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004); підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним з міжнародно-правовими зобов'язаннями України у сфері боротьби з тероризмом; судовий імунітет російської федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення нею державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням російською федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.
Норми права які підлягають застосуванню.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про міжнародне приватне право» права та обов'язки за зобов'язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.
Оскільки подія, яка стала підставою для вимог про відшкодування шкоди (а саме - знищення майна позивача) мала місце на території України, то застосовним матеріальним законом при розгляді даного спору є матеріальний закон України.
Поряд з цим, слід зазначити, що відповідно до статті 17 Загальної декларації прав людини (прийнята і проголошена резолюцією 217A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року) кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Згідно зі статтею 1 Протоколу № 1 від 20.03.52 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно із частиною першою, пунктом 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За приписами частини третьої статті 386 Цивільного кодексу України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною першою, пунктом 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Шкода це зменшення кількості майнового блага (внаслідок знищення майна втрата можливості отримати майно, яке особа неодмінно отримала б за нормального перебігу подій) або погіршення його якості (пошкодження речі, зіпсуття, приведення її у стан, у якому вона не здатна виконувати всі свої функції). Грошовим вираження завданої шкоди є збитки. Тобто збитки це грошова оцінка (еквівалент) заподіяної матеріальної шкоди.
Відповідно до частин першої, другої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право (частина третя статті 22 Цивільного кодексу України).
Згідно із статтею 1192 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Частинами першою, другою статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Тобто, нормами частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв'язку із наявністю вини іншої особи або у зв'язку із дією об'єктивних обставин).
Отже, тягар доказування відсутності вини у випадку заподіяння шкоди (наявності збитків) покладений на відповідача.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки збитків (шкоди); 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Суд враховує висновки викладені у пунктах 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18, згідно із якими, доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Отже, при розгляді цієї справи, № 910/8979/25, встановлення елементів складу правопорушення здійснюється в такій послідовності: 1) доведення позивачем протиправності поведінки заподіювача, факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками; 2) доведення відповідачем відсутності його вини за наявності шкоди (збитків).
Щодо протиправної поведінки відповідача, суд зазначає наступне.
Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 02.03.2022 ES-11/1 військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов'язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.
Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 р. у справі щодо звинувачень в геноциді за Конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти російської федерації) зобов'язав російську федерацію припинити військову агресію проти України.
В преамбулі Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Відповідно до частини третьої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Отже, протиправність діяння відповідача як складового елементу правопорушення у вигляді завдання збитків в розумінні частини третьої статті 75 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомою обставиною, яка закріплена державою на законодавчому рівні та яка доказування не потребує.
Щодо факту наявності збитків та їх розміру, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 23.06.2025 внаслідок збройної агресії Російської Федерації в офісному приміщенні за адресою: вул. Польова, 24, м. Київ, сталася пожежа, офісне приміщення повністю згоріло. Згоріло все майно позивача, яке знаходилося в офісному приміщенні по вул. Польова, 24 в м. Києві.
27.06.2024 за результатами проведеної інвентаризації складено протокол інвентаризації основних засобів та МНМА, знищених внаслідок пожежі, яким затверджено інвентаризаційний опис майна, яке було знищено на загальну суму 20 236 954,57 грн. Протокол підписано комісією, що проводила інвентаризацію.
Інвентаризаційний опис від 24.06.2025 містить перелік 49 об'єктів та їх сумарну вартість 20 236 954,57 грн
До матеріалів справи позивачем додано договір оренди обладнання від 07.04.2019 № 07/04/19-О, укладений Товариством (орендар) і Товариством з обмеженою відповідальністю «УДК-Інвест» (орендодавець), додаткові угоди до нього, та акти приймання-передачі обладнання.
Перелік такого обладнання вказаний в інвентаризаційному описі від 24.06.2025 за такими порядковими номерами: з 1 по 6; з 10 по 26; з 28 по 30; з 32 по 42. Загальна вартість орендованого майна становить 19 400 260,15 грн.
За умовами пункту 1.1 Договору від 07.04.2019 № 07/04/19-О орендодавець зобов'язався передати орендареві, а орендар зобов'язався прийняти в строкове платне користування обладнання спиртосховища, яке зазначено в додатку № 1 до даного договору, та зобов'язався сплачувати орендодавцеві орендну плату.
Тобто ТОВ «Глобал Спірітс Груп» є орендарем, а не власником вищенаведеного майна вартістю 19 400 260,15 грн.
Колегія суддів відхиляє довід апелянта, що умови Договору оренди обладнання від 07.04.2019 № 07/04/19-О про наявність відповідальності орендаря за стан майна надає йому право на отримання суми збитків за знищене майно з винуватця у завданні шкоди, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 779 Цивільного кодексу України, наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини.
Отже, згідно із наведеною нормою, у разі якщо погіршення відбулися з вини наймача, він зобов'язаний їх усунути, а саме, привести стан речі у відповідність із станом, в якому річ передавалася йому в найм, з урахуванням нормального зношення.
Тобто, матеріальна відповідальність наймача (орендаря) наступає на загальних підставах, за наявності усіх вищенаведених чотирьох елементів складу правопорушення, зокрема, доведеності вини.
Матеріальна відповідальність за втрату або пошкодження майна незалежно від вини може наступати лише у випадках прямо визначених законом (для професійного зберігача - частина друга статті 950 ЦК України) або у разі встановлення її умовами договору.
Пунктом 2.2 Договору оренди обладнання від 07.04.2019 № 07/04/19-О, на який посилається позивач, визначено, що орендар несе повну відповідальність за стан майна, що орендується та за його належне використання відповідно до його використання, з моменту підписання Акта передавання-приймання майна, що орендується.
Тобто, наведені умови договору оренди обладнання передбачають повну відповідальність орендаря за стан майна, але не встановлюють її незалежно від наявності чи відсутності вини.
А відтак, повна відповідальність орендаря за стан орендованого майна виникає на загальних підставах за наявності усіх елементів складу правопорушення. А в разі відсутності хоча б одного із цих елементів, як, у даному випадку, вини орендаря, відповідальність у вигляді відшкодування збитків для позивача перед орендодавцем не настає.
Як вже зазначалось, відповідно до частини першої статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
А відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Отже, право на відшкодування завданих реальних збитків має особа яка їх зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням її речі. А, у даному випадку, потерпілою особою, яка понесла втрати внаслідок дій відповідача є саме власник орендованого майна - ТОВ «УДК-Інвест», якому й належить право відповідної вимоги.
А відтак, ТОВ «Глобал Спірітс Груп» не є належним позивачем щодо вимоги про стягнення з відповідача суми збитків у розмірі 19 400 260,15 грн, що є вартістю орендованого товариством майна, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «УДК-Інвест».
Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо того, що текст Договору оренди обладнання від 07.04.2019 № 07/04/19-О не містить положень щодо надання орендодавцем прав орендарю звертатися до суду з позовом про стягнення збитків з особи, яка їх завдала. А матеріали справи не містять й інших документів, які б підтверджували наявність у товариства права звертатися до суду з даним позовом щодо майна, власником якого є ТОВ «УДК-Інвест», а не позивач.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність завдання збитків позивачу у розмірі 836 694,42 грн, сумі, яка є різницею між вартістю орендованого майна (19 400 260,15 грн) та сумою, визначеною у Протоколі інвентаризації основних засобів та МНМА, знищених внаслідок пожежі від 27.06.2024, яким затверджено інвентаризаційний опис майна, яке було знищено в кількості 50 шт. на загальну суму 20 236 954,57 грн.
Щодо причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, суд зазначає наступне.
Суд вважає, що позивачем доведено наявними в матеріалах справи доказами причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача (збройною агресією РФ) і збитками завданими ТОВ «Глобал Спірітс Груп».
Отже ТОВ «Глобал Спірітс Груп» доведено наявність таких елементів складу правопорушення, як: 1) протиправної поведінки (дії) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки збитків (шкоди) - в межах встановлених судом; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками. А відповідачем не спростовано презумпцію його вини у заподіянні шкоди. А відтак, наявні усі чотири елементи складу правопорушення, що є підставою для настання відповідальності відповідача.
Висновки суду апеляційної інстанції
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як зазначено у пункті 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, з огляду на все наведене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі № 910/8979/25 відповідає нормам процесуального та матеріального права, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається, а у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Розподіл судових витрат
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за їх подання та розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 74, 129, 269, 270, 276, 277, 281 - 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Спірітс Груп", з урахуванням заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УДК-ІНВЕСТ» про приєднання до апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі № 910/8979/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі № 910/8979/25 - залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Справу повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 23.03.2026.
Головуючий суддя Ю.А. Шаратов
Судді О.Л. Бестаченко
І.М. Скрипка