вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"23" березня 2026 р. Справа№ 911/1694/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Барсук М.А.
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу господарського суду Київської області від 30.10.2025 про зупинення провадження у справі
у справі №911/1694/25 (суддя Бабкіна В.М.)
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1) товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент ВАН";
2) приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Бережний Ярослав Вікторович ;
3) ОСОБА_3 ;
4) товариство з обмеженою відповідальністю "ВОЇНПРОД"
про витребування частки в статутному капіталі з чужого незаконного володіння,
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.10.2025 зупинено провадження у справі господарського суду Київської області №911/1694/25 до набрання законної сили рішенням у справі господарського суду Київської області №911/2798/25.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник ОСОБА_1 адвокат Рябчук Ігор Валерійович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: поновити строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Київської області від 30 жовтня 2025 року по справі №911/1694/25; скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 30 жовтня 2025 року по справі №911/1694/25 та направити справу №911/1694/25 для продовження розгляду до господарського суду Київської області.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2026 апеляційну скаргу у справі №911/1694/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.
Листом Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 витребувано з господарського суду Київської області матеріали справи №911/1694/25.
18.03.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/1694/25.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, проаналізувавши норми чинного господарського процесуального законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як зазначалося вище, апелянт просить суд поновити строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Київської області від 30.10.2025 по справі №911/1694/25, зазначивши, що повний текст ухвали господарського суду Київської області від 30 жовтня 2025 року по справі №911/1694/25 було отримано 18 листопада 2025 року в «Електронному суді».
Також, зазначив про те, що вперше апеляційну скаргу було подано 28 листопада 2025 року. 23 лютого 2026 року із ЄДРСР стало відомо, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12 січня 2026 року апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Київської області від 30.10.2025 у справі №911/1694/25 було повернуто, мотивом такого рішення слугувало те, що в ордері на надання правової допомоги серії АМ №1112480 від 11.04.2025 не було вказано суд апеляційної інстанції.
З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, як свідчать матеріали справи, а саме довідка про доставку електронного листа, ухвала господарського суду Київської області від 30.10.2025 була направлена 18.11.2025 (а.с. 294 том 1).
Окрім того, виходячи з матеріалів справи, перша апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Київської області від 30.10.2025 була подана 28.11.2025. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 була повернута та отримана апелянтом 12.01.2026 о 18:34, згідно довідки Північного апеляційного господарського суду про доставку електронного документа від 15.01.2026 (а.с. 18 том 2).
Друга апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Київської області від 30.10.2025, з усунутими недоліками, була подана повторно 26.02.2026 (з пропуском строку).
Отже, апелянт безпідставно зазначив про те, що дізнався про повернення апеляційної скарги 23.02.2026, оскільки як вже зазначалось, отримав ухвалу Північного апеляційного господарського суду про повернення апеляційної скарги ще 12.01.2026, таким чином строк для звернення слід рахувати з наступного дня від дати отримання (12.01.2026), а саме з 13.01.2026, останній день строку звернення 23.01.2026.
Частиною 1 ст. 256 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Аналізуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта про несвоєчасне подання апеляційної скарги, є необґрунтованими та безпідставними, а тому останній не був позбавлений права, вчасно та в строки звернутись до суду апеляційної інстанції.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У відповідності до частини 3 статті 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є змагальність сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно з вимогами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "…право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що можливість вчасного, повторного подання ОСОБА_1 , належним чином оформленої апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 30.10.2025, залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, якою (можливістю) він вчасно не скористався, а наведені у відповідному клопотанні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними.
В даному випадку, колегія суддів зазначає про те, що обставини зазначені скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення строку не підтвердженні жодними обґрунтованими доказами.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає за необхідне додатково запропонувати апелянту зазначити на поважність причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Київської області від 30.10.2025.
Положеннями ч. 3 ст. 260 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (ч. 2 ст. 260 ГПК України).
За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України з метою надання заявнику можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, обґрунтоване клопотання про поновлення строку.
При цьому колегія суддів зауважує заявникові на тому, що відповідно до приписів п. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Київської області від 30.10.2025 у справі №911/1694/25 залишити без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання відповідного обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Київської області від 30.10.2025.
2. Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
3. Копію ухвали у справі №911/1694/25 надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Барсук