вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"23" березня 2026 р. Справа№ 910/15974/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Спаських Н.М.
суддів: Яценко О.В.
Горбасенка П.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги від 19.03.2026 Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2026
у справі № 910/15974/25 (суддя Пукас А.Ю.)
за позовом Військової частини НОМЕР_1
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (м. Київ)
про стягнення 62 114, 10 грн,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2026 у справі № 910/15974/25 позов Військової частини НОМЕР_1 - задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (код 22868348) на користь Військової частини НОМЕР_1 (код НОМЕР_2 ) суму страхового відшкодування 52 106,18 грн. та судовий збір 2 032, 10 грн.
У задоволенні іншої частини позову - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 19.03.2026 через систему «Електронний суд» звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 19.03.2026, в якій просить:
- відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2026 у справі №910/15974/25;
- апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити повністю, рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2026 у справі № 910/15974/25 в частині відмовлених позовних вимог скасувати, прийняти нове, яким задоволити повністю позов Військової частини НОМЕР_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування шкоди у сумі 62 114,10 грн;
- стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь Військової частини НОМЕР_1 витрати по сплаті судового збору в повному обсязі.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Спаських Н.М., суддів: Яценко О.В., Горбасенко П.В.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку про невідповідність скарги вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень;
2) докази сплати судового збору;
3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу;
4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Судом встановлено, що до скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 2 ст. 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Так, згідно цього Закону за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Оскільки рішення оскаржується скаржником в частині відмовлених позовних вимог, сума судового збору за подання апеляційної скарги, яка підлягає сплаті, становить 3 633, 60 грн з такого розрахунку:
62 114, 10 грн (сума, яка була заявлена позивачем в позовній заяві) - 52 106,18 грн (сума, яка була задоволена судом в оскаржуваному рішенні) х 1,5% = 150, 12 мін. ставка 3028,00)
3028,00 х 150% х 0,8 (понижуючий коефіцієнт по ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).
Згідно Постанови КГС у складі ВС від 06.11.2024 у справі № 910/3881/24 - пониження ставки судового збору застосовується кожен раз при вчиненні такої процесуальної дії через систему «Електронний суд», тобто розрахунок судового збору за подання апеляційної скарги ведеться не від пониженої ставки за подання позову, а від звичайної ставки, яка підлягала сплаті за подання позову.
Судовий збір має бути перерахований за такими реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA668999980313121206082026001
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*; 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Північний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа) та необхідно надати документи щодо сплати судового збору апеляційному суду.
Отже скаржником в порушення п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК не додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору за її подання у встановлених законом порядку та розмірі, як і не надано доказів звільнення від сплати судового збору.
Натомість скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2026 у справі № 910/15974/25.
Підстави для відстрочення скаржником не наведено.
Вирішуючи клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
З аналізу зазначеної статті доцільно зробити висновок, що правом на відстрочення або розстрочення сплати судового збору наділяються фізичні особи за наявності певних умов, а також юридичні особи за наявності підстав, зазначених у п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Заявником поданої апеляційної скарги є юридична особа (Військова частина НОМЕР_1 ).
Колегія суддів звертає увагу на висновок Великої Палати Верховного Суду, зроблений у постанові від 21.01.2026 у справі № 925/1293/19, в якому зазначено, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону № 3674-VI до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що:
« 70. У справі, що переглядається, національні суди відмовили ТОВ «Скайсіті-груп» у відстроченні або звільненні від сплати судового збору з мотивів, що стаття 8 Закону № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) передбачає таку можливість виключно для фізичних осіб за наявності відповідних умов. Суд першої інстанції в ухвалі від 11.11.2019, а згодом суди апеляційної та касаційної інстанцій не надали оцінки поданим Товариством доказам його критичного майнового стану (фінансовий звіт за 2018 рік, виписка з банківського рахунку, документи про безрезультатні спроби стягнення заборгованості у 2015-2018 роках тощо), обмежившись формальним тлумаченням суб'єктного складу норми.».
Положення ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» імперативно визначають, що лише враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору.
Колегія суддів зауважує, що скаржником не наведено мотивів та підстав для клопотання про відстрочення сплати судового збору, а також до апеляційної скарги не додано ніяких доказів відсутності фінансової спроможності сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у даній справі в розмірі лише 3 633,60 грн., зокрема, довідки про стан казначейського рахунку.
При зверненні із позовом до Господарського суду м. Києва позивачем, В/ч НОМЕР_1 , було повністю сплачено судовий збір у належній сумі 2422,40 грн. платіжною інструкцією № 33872 від 17.12.2025 року.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що вирішення питання про наявність підстав для відстрочення, розстрочення, звільнення чи зменшення розміру судового збору за змістом ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» є правом, а не обов'язком суду. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.08.2022 у справі № 910/19043/21).
Крім того, «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції не знаходить правових підстав для задоволення клопотання скаржника, позивача по справі Військової частини НОМЕР_1 , про відстрочення сплати судового збору через його необґрунтованість та не підтвердження доказами.
Крім того, колегією суддів встановлено наступне:
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.
Відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з частиною першою статті 58 ГПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами. Визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 від 19.03.2026 подано через «Електронний суд» представником Поліщуком Романом Анатолійовичем.
На підтвердження наявності повноважень у Поліщука Р.А. підписувати та подавати апеляційну скаргу від імені скаржника додано наступні документи:
- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який сформовано в системі «Електронний суд» 08.08.2024, де керівником вказано Лозінського Сергія Миколайовича, а також
- довіреність у порядку передоручення від 11.04.2025, яка сформована в системі «Електронний суд», відповідно до якої Лозінський Сергій Миколайович на підставі Довіреності Витягу з ЄДР від 08.08.24 р., виданої щодо Військової частини НОМЕР_1 уповноважує в порядку передоручення Поліщука Романа Анатолійовича представляти інтереси скаржника в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред'являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців).
При цьому відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який було роздруковано судом із сайту Міністерства юстиції України станом на 23.03.2026, в графі «Назва атрибута» зазначено «Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо» і визначено таку особу, яка представляє інтереси юридичної особи, а саме - Дейнеко Сергій Васильович з 03.03.2026 року.
Отже апеляційну скаргу підписано Поліщуком Р.А. на підставі довіреності колишнього керівника Військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2025, яка була чинною на час вирішення спору в суді першої інстанції. Однак чинність цієї довіреності станом на 19.03.2026 (на час подання апеляційної скарги) новим керівником військової частини не підтверджена. Відсутні й докази повноважень Поліщука Р.А. як адвоката, його посадове становище не вказано.
Таким чином, подані документи не є достатніми доказами на підтвердження повноважень Поліщука Романа Анатолійовича підписувати/подавати апеляційну скаргу від імені скаржника до Північного апеляційного господарського суду, що потребує від скаржника додаткового пояснення.
Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
У свою чергу, частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За вказаних обставин, апеляційна скарга від 19.03.2026 Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2026 у справі № 910/15974/25 підлягає залишенню без руху на підставі вищезазначених приписів процесуального законодавства з огляду на неподання доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі та для надання скаржнику можливості надати до Північного апеляційного господарського суду докази наявності повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо скаржник не усунув вищезазначені недоліки у строк встановлений судом, питання про повернення апеляційної скарги буде вирішення колегією суддів протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 6 ст. 260 ГПК України).
Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Відмовити у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2026 у справі № 910/15974/25.
2. Апеляційну скаргу від 19.03.2026 Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2026 у справі № 910/15974/25 залишити без руху.
3. Встановити Військовій частині НОМЕР_1 строк п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги і зобов'язати надати суду докази сплати судового збору в розмірі 3 633, 60 грн та належні докази наявності повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу з урахуванням мотивувальної частини цієї ухвали.
4. Попередити Військову частину НОМЕР_1 , що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Н.М. Спаських
Судді О.В. Яценко
П.В. Горбасенко