ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04 березня 2026 рокум. ОдесаСправа № 915/1513/24
м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного
апеляційного господарського суду №6
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Діброви Г.І.,
Ярош А.І.,
секретар судового засідання - Полінецька В.С.,
за участю представників учасників судового процесу:
від позивача: Промах А.В., у порядку самопредставництва;
від відповідача: Бендюга М.Д., за ордером;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агентство Стела Маріс»
на рішення Господарського суду Миколаївської області
від 04 серпня 2025 року (повний текст складено 21.08.2025)
у справі № 915/1513/24
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Українське дунайське пароплавство»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агентство Стела Маріс»
про: стягнення 2 798 483,36 грн.,-
суддя суду першої інстанції: Мавродієва М.В.
місце винесення рішення: м. Миколаїв, вулиця Фалєєвська, 14, Господарський суд Миколаївської області.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 04.03.2026, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У грудні 2024 року Приватне акціонерне товариство (ПрАТ) “Українське дунайське пароплавство» (далі також - позивач, Дунайське пароплавство) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Агентство Стела Маріс» (далі також - відповідач, Товариство) про стягнення з останнього коштів у загальному розмірі 2 798 483,36 грн, з яких: 2 347 204,67 грн - основний борг за виконані роботи з буксирування пошкодженого судна VYSSOS; 289 182,48 грн - пеня; 116 614,32 грн - інфляційні втрати; 47 783,0 грн - 3% річних.
Позов мотивований тим, що ТОВ “Агентство Стела Маріс» як морський агент судна VYSSOS не оплатив вартість виконаних робіт під час рятувальної операції по буксируванню у період з 28.12.2023 по 01.01.2024 пошкодженого судна VYSSOS (27.12.2023 під час прямування до порту Ізмаїл судно підірвалося на ворожій міні у Чорному морі та отримало пробоїну в кормовій підводній частині корпусу) та подальшого надання послуг з обслуговування останнього, у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 04.08.2025 у справі №915/1513/24 (суддя Мавродієва М.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агентство Стела Маріс» на користь Приватного акціонерного товариства “Українське дунайське пароплавство» 2 347 204,67 грн. основного боргу, 116 614,32 грн. інфляційних втрат, 35 490,0 грн. - 3% річних та 29 991,70 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
Місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, оскільки матеріалами справи підтверджено факт відсутності оплати з боку відповідача як морського агента судна VYSSOS вартості виконаних робіт під час рятувальної операції по буксируванню у період з 28.12.2023 по 01.01.2024 пошкодженого судна VYSSOS, з подальшим наданням послуг з обслуговування вказаного судна, що не спростовано належними та допустимими доказами відповідача. Вказане зумовлює правомірність заявлення вимог про стягнення з відповідача основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Водночас, частково відмовляючи у задоволенні позовних вимог, судом першої інстанції було встановлено неправильне визначення позивачем першого дня прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за кожним рахунком. Тому, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що належною до стягнення сумою 3% річних є 35 490,0 грн, а сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню, становить 180 937,96 грн. При цьому, враховуючи, що позивач заявив до стягнення лише 116 614,32 грн інфляційних втрат та з огляду на те, що суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог, то місцевий господарський суд зазначив, що інфляційні втрати підлягають стягненню саме у розмірі заявлених позивачем 116 614,32 грн., разом з тим, у стягненні 3% річних у розмірі 12 293,00 грн - слід відмовити.
Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 289 182,48 грн пені, суд першої інстанції вказав, що останні пред'явлені без посилання на укладений сторонами у письмовій формі договір щодо умов її нарахування. Разом з тим, оскільки ні договором у письмовій формі, ні законом не встановлено правових наслідків порушення відповідачем грошового зобов'язання у спірних правовідносинах, то суд дійшов висновку, що такі вимоги не основані ані на договорі, ані на законі, і тому в їх задоволені належить відмовити.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю “Агентство Стела Маріс» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.08.2025 у справі №915/1513/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга відтворює доводи ТОВ “Агентство Стела Маріс», наведені у відзиві Товариства на позовну заяву та узагальнено зводяться до того, що відповідальність за надані послуги з рятування судна “VYSSOS», у тому числі послуги буксирів, повинні бути стягнені з судновласника, тобто Компанії “LYRA MARE LTD.», та Компанії “NAVA SHIPPING LIMITED», як менеджера судна “VYSSOS».
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 11.09.2025, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ “Агентство Стела Маріс» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.08.2025 у справі №915/1513/24 та призначено її розгляд на 10.12.2025 об 11:00 год. Позивачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз'яснено учасникам справи про їх право протягом цього строку подати до суду заяви чи клопотання стосовно процесуальних питань.
21.10.2025 від ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач не погоджується з доводами останньої, вважає їх необґрунтованими та, виклавши свою позицію, просить суд у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Агентство Стела Маріс» відмовити в повному обсязі, а оскаржуване рішення у даній справі залишити без змін.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач, зокрема, зазначив, що спірна рятувальна операція проводилася на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №227, у якої серед суб'єктів пошуку і рятування на морі зазначено ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство", і саме апелянт як морський агент судна VYSSOS в порту Ізмаїл 03.01.2024 особисто звернувся до ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» із заявою за вих. №003, з проханням виставити рахунки за надані послуги буксиром «Звездний» та надані послуги ліхтерів ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», які брали участь в зазначеній рятувальній операції по буксируванню пошкодженого судна VYSSOS. Проте, відповідач відповідні рахунки не оплатив.
Позивач наполягає на тому, що ТОВ «Агентство Стела Маріс» жодними належними та допустимими доказами не спростував вимоги та доводи Дунайського пароплавства, а також висновки Господарського суду Миколаївської області, які викладені у рішенні від 04.08.2025 у даній справі, яке, на переконання позивача, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відтак, законних підстав для задоволення апеляційної скарги апелянта та зміни судового рішення, за позицією позивача, не вбачається.
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 27.10.2025 задоволена заява представника ПрАТ “Українське дунайське пароплавство» - адвоката Промах Алли Володимирівни щодо надання їй можливості брати участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів - через систему відеоконференцзв'язку “EasyCon». Вирішено здійснювати розгляд справи №915/1513/24 в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 10.12.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 04.03.2026 об 11:30 год та продовжено розгляд апеляційної скарги ТОВ «Агентство Стела Маріс» на розумний строк.
02.03.2026 задоволено заяву представника ТОВ “Агентство Стела Маріс» - адвоката Бендюги Маргарити Дмитрівни про надання їй можливості брати участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів - через систему відеоконференцзв'язку “EasyCon», про що винесена відповідна ухвала суду.
04.03.2026, перед початком судового засідання, від ТОВ “Агентство Стела Маріс» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копії пропозиції відповідача щодо укладення з ПрАТ “Українське дунайське пароплавство» Мирової угоди, а саме: Мирової угоди від 26.02.2026 та Мирової угоди від 03.03.2026, а також, листа ПрАТ “Українське дунайське пароплавство» від 03.03.2026.
У цьому клопотанні ТОВ “Агентство Стела Маріс» посилається на те, що 26.02.2026 ТОВ “Агентство Стела Маріс» запропонувало ПрАТ “Українське дунайське пароплавство» укласти між сторонами Мирову угоду, проект якої надіслало позивачу.
Однак, 03.03.2026 від ПрАТ “Українське дунайське пароплавство» до відповідача надійшла відповідь позивача щодо відхилення запропонованих Товариством умов.
Тому, ТОВ “Агентство Стела Маріс» звернулось до Дунайського пароплавства з іншим проектом Мирової угоди від 03.03.2026, в якій запропонувало інші умови здійснення щомісячних платежів.
04.03.2026, в судовому засіданні представник ТОВ “Агентство Стела Маріс» підтримав свою позицію щодо можливості укладення з позивачем Мирової угоди на умовах редакції від 03.03.2026 та зазначив, що відповідач пропонує здійснення щомісячних платежів щонайменше у розмірі 35 000,00 грн. Проте, представник ПрАТ “Українське дунайське пароплавство» категорично заперечував проти можливості укладення з відповідачем Мирової угоди на будь-яких умовах, запропонованих останнім, через систематичні порушення ТОВ «Агентство Стела Маріс» на досудовому етапі та в період судового розгляду справи №915/1513/24 по суті в Господарському суду Миколаївської області та в Південно-західному апеляційному господарському суді принципу добросовісності.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про долучення наданих відповідачем проектів Мирових угод до матеріалів справи №915/1513/24, але останні апеляційним судом не враховуються з огляду на відповідні заперечення позивача, та додатковий час для укладення Мирової угоди сторонами з боку суду апеляційної інстанції не надається.
У судовому засіданні 04.03.2026, яке за клопотанням представників сторін проводилось в режимі відеоконференції, представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити; представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення суду - залишити без змін.
В судовому засіданні 04.03.2026 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
ТОВ “Агентство Стела Маріс» виконує обов'язки з морського агентування в порту Ізмаїл судна “VYSSOS», про що свідчить нотіс (інформація про підхід судна) від 23.12.2023 №765, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю “Агентство Стела Маріс» є номінованим агентом т/х “VYSSOS», факт чого встановлено в межах розгляду справи №915/1637/24.
27.12.2023 судно “VYSSOS» (IMO 9385790, прапор Панама, судновласник - Компанія “LYRA MARE LTD.») під час прямування до порту Ізмаїл підірвалось на міні у Чорному морі.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, у період з 28.12.2023 по 01.01.2024 буксиром “Звездний» та ліхтером УДП-ДМ-1077, що належать ПрАТ “Українське дунайське пароплавство» на праві приватної власності (свідоцтво ПВ №004253 про право власності на судно від 26.09.2005 під №01228, свідоцтво СЕ №09985 про право власності на судно від 04.06.1990 під №90.0147.183), проводилась рятувальна операція по буксируванню пошкодженого судна VYSSOS кількома буксирами до порту призначення (порт Ізмаїл).
Вказана рятувальна операція проводилася на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №227, у якій серед суб'єктів пошуку і рятування на морі зазначено ПрАТ “Українське дунайське пароплавство».
Після буксирування пошкодженого судна VYSSOS буксиром “Звездний» до порту Ізмаїл, судно обслуговувалося ліхтером УДП-ДМ-1038, що належить позивачу на праві приватної власності.
03.01.2024 ТОВ “Агентство Стела Маріс», як агент морський судна VYSSOS в порту Ізмаїл, звернувся до позивача із заявою за вих.№003 з проханням виставити рахунки за послуги буксиру “Звездний» та послуги ліхтерів, які брали участь рятувальній операції по буксируванню пошкодженого судна VYSSOS.
У матеріалах справи наявні підписані між позивачем та відповідачем та скріплені печатками без жодних зауважень та заперечень акти виконаних робіт (наданих послуг) за Договором №003 від 03.01.2024 (т. 1 а.с 11-25), а саме:
- акт виконаних робіт (наданих послуг) від 16.01.2024 на суму 1 142 895,43 грн;
- акт виконаних робіт (наданих послуг) від 24.01.2024 на суму 16 180,30 грн;
- акт виконаних робіт (наданих послуг) від 24.01.2024 на суму 3 842,82 грн;
- акт виконаних робіт (наданих послуг) від 24.01.2024 на суму 21 573,73 грн;
- акт виконаних робіт (наданих послуг) від 24.01.2024 на суму 7 685,64 грн;
- акт виконаних робіт (наданих послуг) від 08.05.2024 на суму 464 014,25 грн;
- акт виконаних робіт (наданих послуг) від 08.05.2024 на суму 165 305,08 грн;
- акт виконаних робіт (наданих послуг) від 31.05.2024 на суму 89 424,22 грн.;
- акт виконаних робіт (наданих послуг) від 31.05.2024 на суму 31 857,38 грн.;
- акт виконаних робіт (наданих послуг) від 30.06.2024 на суму 116 747,71 грн.;
- акт виконаних робіт (наданих послуг) від 30.06.2024 на суму 41 591,38 грн.;
- акт виконаних робіт (наданих послуг) від 31.07.2024 на суму 122 102,60 грн.;
- акт виконаних робіт (наданих послуг) від 31.07.2024 на суму 43 499,05 грн.;
- акт виконаних робіт (наданих послуг) від 19.08.2024 на суму 59 343,84 грн.;
- акт виконаних робіт (наданих послуг) від 19.08.2024 на суму 21 141,24 грн.
Загальна сума вартості виконаних ПрАТ «Українське дунайське пароплавство» робіт (наданих послуг) за Договором Заява №003 від 03.01.2024 та підтверджених апелянтом шляхом підписання всіх Актів виконаних робіт дорівнює 2 347 204,67 грн. (1 821 497,26 грн.+ 525 707,42 грн.).
При цьому, позивач вказує, а відповідач не спростовує, що з метою запобігання забруднення навколишнього середовища з машинного відділення в ліхтер УДП-ДМ-1038 закачували забруднені води з судна VYSSOS, пошкодженого в результаті підриву на міні. Для забезпечення безпечної стоянки ліхтеру позивача долучалася шкіперна підміна команда з числа працівників ПрАТ “Українське дунайське пароплавство», що разом із наданням ліхтеру у виставлених рахунках та Актах виконаних робіт визначено як послуги з обслуговування флоту.
З огляду на підписані відповідачем Акти виконаних робіт, Дунайським пароплавством також виставлено ТОВ “Агентство Стела Маріс» до сплати рахунки на загальну суму 2 347 204,67 грн: від 16.01.2024 №1001/24 на суму 1 142 895,43 грн; від 24.01.2024 №30075/24 на суму 16 180,30 грн; від 24.01.2024 №30076/24 на суму 3 842,82 грн; від 24.01.2024 №30077/24 на суму 21 573,73 грн; від 24.01.2024 №30078/24 на суму 7 685,64 грн; від 08.05.2024 №30338/24 на суму 464 014,25 грн; від 08.05.2024 №30339/24 на суму 165 305,08 грн; від 31.05.2024 №30395/24 на суму 89 424,22 грн; від 31.05.2024 №30396/24 на суму 31 857,38 грн; від 30.06.2024 №30393/24 на суму 116 747,71 грн; від 30.06.2024 №30394/24 на суму 41 591,38 грн; від 31.07.2024 №30480/24 на суму 122 102,60 грн; від 31.07.2024 №30481/24 на суму 43 499,05 грн; від 19.08.2024 №30522/24 на суму 59 343,84 грн; від 19.08.2024 №30523/24 на суму 21 141,24 грн.
Вказані рахунки також підписані відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень.
Ціна послуг ПрАТ “Українське дунайське пароплавство» з буксирування та обслуговування флоту визначалась на засіданнях постійно діючої тарифної комісії позивача та закріплена у відповідних протоколах засідань даної комісії:
- протоколом №33 від 27.12.2023 затверджено плату за використання ліхтеру типу ДМ для обслуговування флоту на рівні 108,5 доларів США (еквівалент в гривні) за добу без урахування ПДВ;
- протоколом №12 від 01.04.2024 затверджено тариф на послуги буксиру т/х “Звездний», який відноситься до суден типу “Рига-Іваново», у розмірі 350 доларів США (еквівалент в гривні) за судно-годину.
У зв'язку з несплатою вищевказаних рахунків за послуги з надання допомоги зі спасіння пошкодженого судна VYSSOS, 13.05.2024 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №1036/03-02.3.1/03-02 з вимогою виконати свої зобов'язання належним чином та перерахувати на рахунок позивача суму заборгованості в розмірі 1 821 497,26 грн (рахунки №1001/24 від 16.01.2024; від 24.01.2024 №30075/24 - №30078/24; від 08.05.2024 №30338/24, №30339/24).
Вказана претензія відповідачем отримана 27.05.2024 (повідомлення про вручення поштового відправлення №6860913993595), проте, залишена останнім без задоволення.
Наведені вище обставини стали підставою для звернення Дунайського пароплавства до господарського суду із позовом про стягнення відповідної заборгованості, на яку позивач нарахував пеню, інфляційні втрати та 3% річних.
Дослідивши апеляційну скаргу в межах її доводів, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.
Насамперед судова колегія зазначає, що у даній справі апелянтом не спростовується обставин щодо:
- надання відповідачу допомоги зі спасіння судна VYSSOS, морським агентом якого є ТОВ “Агентство Стела Маріс», та подальшого надання послуг з обслуговування вказаного судна;
- відсутності будь-яких заперечень відповідача з приводу відсутності оплати зазначених послуг з боку ТОВ “Агентство Стела Маріс».
Доводи та вимоги апеляційної скарги полягають у незгоді відповідача з тим, що таку оплату має здійснювати саме відповідач, оскільки, на переконання останнього, відповідні вимоги мають бути пред'явлені до судновласника, тобто Компанії “LYRA MARE LTD.», та Компанії “NAVA SHIPPING LIMITED», як менеджера судна “VYSSOS».
У контексті вказаного судова колегія зазначає, що відносини, що виникають з торговельного мореплавства, зокрема, особливості агентування морських суден, врегульовані нормами Кодексу торговельного мореплавства України (далі - КТМ України).
При цьому, всі компанії повинні надавати послуги та здійснювати свою діяльність відповідно до зводу звичаїв порту, обов'язкових постанов порту, згідно з чинними правилами на дату надання цих послуг, умов договорів. Крім того, правила надання послуг у морських портах України, порядок провадження на їх території господарської діяльності, у тому числі, надання послуг морського агентування суден, встановлені Законом України «Про морські порти України» №4709-VI від 17.05.2012 й Наказом Міністерства інфраструктури України №348 від 05.06.2013, яким затверджені Правила надання послуг у морських портах України.
За положеннями (ч.ч. 3, 4 ст.19 Закону України «Про морські порти України», виключно державними підприємствами, установами та організаціями надаються послуги з: регулювання руху суден; забезпечення проведення аварійно-рятувальних робіт; навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства; картографічного забезпечення мореплавства; забезпечення запобігання і ліквідації розливу забруднюючих речовин. Послуги, визначені у частині третій цієї статті, надаються в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.
Як вже зазначалось вище, спірна рятувальна операція проводилася на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №227, у якій серед суб'єктів пошуку і рятування на морі зазначено ПрАТ “Українське дунайське пароплавство».
Відповідно до ст. 116 КТМ України, у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства. При виконанні договору морського агентування морський агент, що діє від імені судновласника, може також діяти на користь іншої договірної сторони, якщо вона її на те уповноважила і якщо судновласник не заперечує.
Тобто, положення вказаної статті надають агенту, зокрема, можливість не тільки представництва інтересів судновласника шляхом укладення угод від його імені, а й діяти в інтересах останнього в інших ситуаціях, у тому числі - виступати від свого імені на користь судновласника (схожа позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2021 у справі №815/5012/15).
Згідно з п. 2.1 Правил надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013 № 348, морський агент - суб'єкт господарювання, який відповідно до договору морського агентування діє від імені та за дорученням судновласника як постійний представник судновласника та за винагороду надає послуги в галузі торговельного мореплавства.
Згідно зі ст. 117 КТМ України, морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, місцевими органами виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні. Морський агент зобов'язаний: а) здійснювати добросовісно свою діяльність відповідно до інтересів судновласника або іншого довірителя і звичайної практики морського агентування; б) діяти в межах своїх повноважень; в) не передавати здійснення своїх функцій іншій особі (суб'єкту), якщо тільки він не був уповноважений на це своїм довірителем.
Судновласник або інший довіритель зобов'язані: а) надавати морському агенту кошти, достатні для здійснення його функцій; б) відшкодовувати морському агенту будь-які витрати, зроблені ним від їх імені або за їх згодою; в) нести відповідальність за наслідки будь-яких дій морського агента в межах його повноважень. У разі обмеження довірителем звичайних повноважень морського агента будь-яка угода, укладена ним з третьою особою, яка діяла добросовісно, є дійсною і обов'язковою для довірителя, якщо тільки третій особі не було відомо про таке обмеження (ст. 118 КТМ України).
Апеляційний суд вказує, що з аналізу викладених норм КТМ України вбачається, що морський агент виконує функцію посередника між портом та судновласником або капітаном судна згідно зі ст. 58 КТМ України. При цьому, взаємовідносини між судновласником та морським агентом можуть регулюватись як договором морського агентування, так і оформленням номінації - формою агентського договору у вигляді офіційного документу, що видається судновласником, та яким повідомляється про вибір морського агенту щодо конкретного судна у конкретному порту.
При цьому, кожна номінація по суті є окремим договором морського агентування, який містить необхідні умови та діє протягом періоду перебування конкретно визначеного у ній судна у певному морському порту.
Важливим наслідком такої номінації є те, що з дати номінації принципал - особа, яка бере участь в угоді за свій рахунок, уповноважує іншу особу діяти в якості агенту, а при номінації морський агент надає посередницькі послуги (комерційне представництво), тобто виконує лише формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і посередництвом судна і тому подібне, при цьому, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана суми, пов'язані з перебуванням у порту, коштами які йому не належать.
Колегія апеляційного суду враховує, що між Компанією “NAVA SHIPPING LIMITED» та ТОВ «Агентство Стелла Маріс» укладено договір морського агентування у спрощений спосіб - шляхом надсилання відповідачу номінацій на надання послуг в галузі торговельного мореплавства, у зв'язку з заходом судна “VYSSOS» до морського порту Ізмаїл.
Таким чином, посилання апелянта на те, що оплата за надані послуги з рятування судна “VYSSOS», у тому числі послуги буксирів, має бути стягнута саме з судновласника - Компанії “LYRA MARE LTD.» та Компанії “NAVA SHIPPING LIMITED», як менеджера судна “VYSSOS», колегія суддів не приймає до уваги, оскільки обов'язки з морського агентування в порту Ізмаїл судна “VYSSOS» виконувало особисто ТОВ “Агентство Стелла Маріс», про що, як зазначалось вище, свідчить нотіс (інформація про підхід судна) від 23.12.2023 №765, згідно з яким ТОВ “Агентство Стела Маріс» є номінованим агентом т/х “VYSSOS».
При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, саме ТОВ “Агентство Стела Маріс» особисто звернулось 03.01.2024 до позивача із заявою за вих.№003 з проханням виставити рахунки за послуги буксиру “Звездний» та послуги ліхтерів, які брали участь рятувальній операції по буксируванню пошкодженого судна «VYSSOS».
Крім того, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що підписанням Актів виконаних робіт (наданих послуг) між Дунайським пароплавством та ТОВ “Агентство Стела Маріс» останні вчинили фактичні дії щодо укладення Договору надання послуг №003 від 03.01.2024 на загальну суму 2347204,67 грн у спрощений спосіб і, відповідно, між сторонами виникли та існують зобов'язальні відносини.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України).
Згідно з нормами ст. 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18) зроблено правовий висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі №910/11210/22, зазначаючи, що у разі якщо договір виконувався обома сторонами, то кваліфікація договору як неукладеного виключається.
Тобто, зобов'язальні відносини існують у позивача не з судновласником - нерезидентом, а саме з ТОВ “Агентство Стела Маріс», і тому саме для відповідача, як для сторони цих правовідносин, встановлено зобов'язання щодо оплати послуг, наданих позивачем, та відповідальність за порушення строків цієї оплати.
Таким чином, будь-які зобов'язання сторін у даних спірних правовідносинах жодним чином не можуть бути залежними від наявності чи відсутності оплати дисбурсментського рахунку, виставленого агентом (апелянтом) третім особам (судновласнику та менеджеру судна «VYSSOS»), на які посилається ТОВ “Агентство Стела Маріс» в своїй апеляційній скарзі.
Також, судова колегія зазначає, що на обов'язок відповідача щодо оплати отриманих послуг позивача не впливає наявність або відсутність спірних правовідносин між агентом та третіми особами (судновласником та менеджером судна «VYSSOS»), на які посилається апелянт, як на підставу невиконання ним своїх зобов'язань перед Дунайським пароплавством.
Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що апелянтом не надано жодних доказів підтвердження того, що послуги за несплаченими рахунками, які становили предмет розгляду у суді першої інстанції, були взаємною співпрацею у рятувальній операції між позивачем та відповідачем, яка була зумовлена підривом 27.12.2023 судна “VYSSOS» на міні у Чорному морі під час прямування останнього до порту Ізмаїл.
За положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Невиконання грошового зобов'язання є його порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).
Таким чином, у зв'язку з несплатою витрат за надання допомоги зі спасіння пошкодженого судна VYSSOS та відсутністю реагування відповідача на претензію позивача з відповідними вимогами щодо сплати боргу, судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції щодо правомірності заявлених позовних вимог в частині стягнення з ТОВ “Агентство Стела Маріс» суми основного боргу та нарахованих на неї інфляційних втрат та 3% річних, з урахуванням здійсненого судом першої інстанції перерахунку визначених Дунайським пароплавством сум.
Оскільки жодних доводів стосовно неправильності проведених розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат апеляційна скарга не містить, а суд апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги при апеляційному перегляді справи, колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду в апеляційному порядку оскаржуване рішення в частині правильності розрахунків не переглядається.
Водночас, апеляційний суд зазначає, що жодна зі сторін не вказує про незаконність рішення суду першої інстанції в частині відмови позовних вимог у стягненні нарахованої позивачем суми пені, а тому, оскаржуване рішення у відповідній частині також не переглядається.
З урахуванням наведеного, судова колегія зазначає, що доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення і ухвалення нового рішення, оскільки вони не спростовують наведених висновків господарського суду, є безпідставними, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржниками норм матеріального і процесуального права та зводяться до намагання відповідача здійснити переоцінку доказів у даній справі.
При цьому, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі “Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У справі “Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Тому, інші доводи ТОВ “Агентство Стела Маріс», що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та, з урахуванням обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок суду.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.08.2025 у справі №915/1513/24 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ “Агентство Стела Маріс» - без задоволення.
Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати апелянта по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 04.08.2025 у справі №915/1513/24 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.
Повний текст постанови складений та підписаний 23.03.2026, у зв'язку із перебуванням з 09.03.2026 по 13.03.2026 судді-члена колегії Діброви Г.І. у відрядженні та участі останньої з 16.03.2026 по 20.03.2026 у підготовці НШСУ для підтримання кваліфікації суддів апеляційних господарських судів.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Діброва Г.І.
Суддя Ярош А.І.