Справа № 610/501/26
Провадження № 3/610/288/2026
23 березня 2026 року суддя Балаклійського районного суду Харківської області Тімонова Валентина Миколаївна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк, проживає у АДРЕСА_1 , зареєстрований у АДРЕСА_2 , старшого офіцера відділу організації бойового забезпечення штабу прикордонної комендатури швидкого реагування інженерної підтримки НОМЕР_1 прикордонного загону ВЧ НОМЕР_2 , відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ,
за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -
08.02.2026 близько 01.30 год військовослужбовець ОСОБА_1 , під час виконання обов'язків військової служби, в умовах особливого періоду на території України, перебував на території Балаклійської територіальної громади Ізюмського району Харківської області у стані алкогольного сп'яніння.
10.03.2026 ОСОБА_1 подав клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, у якому вказав, що він проходить військову службу в Державній прикордонній службі України, тому в порушення вимог статті 255 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення складено не уповноважено на те посадовою особою, оскільки представники військової служби правопорядку мають право складати протоколи про військові адміністративні правопорушення лише відносно військовослужбовців ЗСУ (їх працівників), а Державна прикордонна служба України є самостійним військовим формуванням та структурно до складу ЗСУ не входить. Крім того зазначив, що під час складання вказаного протоколу він не перебував на території Військової частини та не виконував обов'язки військової служби.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, матеріали справи містять його заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП його неявка не перешкоджає розгляду справи.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддею встановлено та підтверджується матеріалами справи, що майор ОСОБА_1 є військовослужбовцем, проходить службу з 31.03.2020 у військовій частині НОМЕР_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) Державної прикордонної служби України, що підтверджується довідкою від 08.02.2026.
Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 266-1 КУпАП, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Під час проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, повністю доведеною та підтвердженою:
- протоколом про військове адміністративне правопорушення, серія ДНХІ № 634 від 08.02.2026;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння № 73 від 08.02.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння (2,552 проміле).
Вважаю вказані докази належними, допустимими, які доповнюють один одний та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Позицію ОСОБА_1 щодо невизнання правопорушення розцінюю як лінію захисту та спробу уникнути відповідальності.
Суддею встановлено, що майор ОСОБА_1 є військовослужбовцем, проходить службу з 31.03.2020 у військовій частині НОМЕР_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) Державної прикордонної служби України, що підтверджується довідкою від 08.02.2026.
Відповідно до ст. 255 КУпАП, органи управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків, - стаття 44, частини друга і третя статті 123, статті 172-10 - 172-20, 173, 174, 178, 182, 184-1, 185 і 185-7 до категорії військовослужбовців відноситься і ОСОБА_1 .
Доводи ОСОБА_1 , що працівники Військової служби правопорядку у Збройних Силах України не мали права складати щодо нього протокол про військове правопорушення, оскільки він відноситься до Державної прикордонної служби України, не ґрунтуються на законі.
Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Державна прикордонна служба України (ДПСУ) є військовим формуванням, оскільки відповідно до закону України «Про Державну прикордонну службу України», безпосередньо веде бойові дії для відсічі збройній агресії, охороняє державний кордон, бере участь у територіальній обороні та забезпечує правовий режим воєнного стану. Також діє у взаємодії із Збройними Силами України та складається з військовослужбовців.
Суддя не погоджується з твердженнями ОСОБА_1 , що матеріали справи не містять доказів, які би підтверджували факт перебування його на території військової частини або/та виконання ним обов'язків військової служби.
Так, згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи ( занять ) протягом робочого ( навчального ) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком ( розкладом занять ); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника ); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Положеннями ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України встановлено, що військовослужбовці зобов'язані свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військовослужбовець має додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Отже, таку об'єктивну сторона правопорушення, як поява на території військової частини ОСОБА_1 , який виконував обов'язки військової служби у стані алкогольного сп'яніння, вважаю доведеною.
Позицію ОСОБА_1 щодо невизнання правопорушення розцінюю як лінію захисту та спробу уникнути відповідальності.
Підстави закриття за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, відсутні.
Дії ОСОБА_1 кваліфікую за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, як виконання обов'язків військової служби в нетверезому стані, в умовах особливого періоду.
Санкція ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, передбачає накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Згідно ч. 1 ст. 32-1 КУпАП, арешт з утриманням на гауптвахті встановлюється і застосовується лише у виключних випадках за окремі види військових адміністративних правопорушень.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне притягти ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, за якою кваліфіковано його дії.
Щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті, в даному випадку суд вважає, що дане адміністративне стягнення буде не співрозмірним та занадто суворим відносно останнього.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, на яку накладено таке стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн (3328,00 х 0,2 = 665,60).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, ч. 3 ст. 172-20, 245, 280, 283-285 КУпАП, суддя,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень) (реквізити для сплати штрафу: населений пункт - Балаклійська міська ТГ; отримувач - ГУК Харків обл/МТГ Балаклія/21081100; код отримувача (ЄДРПОУ) - 37874947; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA628999980314040542000020577; код класифікації доходів бюджету 21081100).
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п'ять гривень 60 копійок) (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення - судовий збір).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: В. М. Тімонова