Справа № 354/1631/25
Провадження № 2/354/243/26
(вступна та розулютивна частина)
20 березня 2026 року м.Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Ваврійчук Т.Л.
за участю секретаря судового засідання Римарук-Штим'як М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» до ОСОБА_1 про відшкодування вартості необлікованої електроенергії,-
Публічне акціонерне товариство «Прикарпаттяобленерго» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування вартості необлікованої електроенергії відповідно до якого просило стягнути з відповідача заборгованість за спожиту необліковану електричну енергію у сумі 120159,90 грн.
Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 31.12.2025 відкрито провадження у вказаній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
05.02.2026 представник позивача через підсистему «Електронний суд» подала заяву про закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки відповідач добровільно у повному обсязі погасив усю суму заборгованості за спожиту необліковану електричну енергію після пред'явлення позову. Одночасно представник позивача просила стягнути з відповідача на рахунок позивача сплачений судовий збір за подання позовної заяви у сумі 3028 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн. Розгляд справи просила провести у відсутності представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 20.03.2026 повторно не з'явився, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час розгляду справи належно повідомлявся, шляхом направлення телефонограми, яку прийняв та судових повісток про виклик за зареєстрованим місцем проживання, які повернуті до суду АТ «Укрпошта» із відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглянув справу у відсутності сторін без фіксації судового процесу технічними засобами.
Дослідивши подане клопотання про закриття провадження у справі та матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до п.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписами ч.ч.1,3 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої суд повинен винести рішення.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв'язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Отже, підставами закриття провадження в справі є обставини, які підтверджують: 1) неправомірність виникнення процесу, 2) неможливість його подальшого продовження, 3) недоцільність його продовження. Тому закриття провадження в справі виключає можливість повторного порушення в суді тотожної справи.
З урахуванням викладеного відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Згідно висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 20.09.2021 у справі №638/3792/20, закриття провадження у справі можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Як вбачається із долученої до клопотання про закриття провадження у справі квитанції АТ КБ «ПриватБанк» до платіжної інструкції на переказ готівки №1.495794907.1 Полівач М.О. 19.01.2026 сплатив на рахунок ПАТ «Прикарпаттяобленерго» грошові кошти у сумі 120159,90 грн.
За таких обставин, враховуючи те, що на момент розгляду справи заявлена у позові до стягнення заборгованість за використану необліковану електричну енергію погашена відповідачем у повному обсязі , у зв'язку з чим у справі відсутній предмет спору, суд вважає за необхідне закрити провадження у вказаній цивільній справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Згідно із приписами ч.ч.1-3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать серед іншого витрати на професійну правничу допомогу.
При цьому, порядок сплати та повернення судового збору регулюється положеннями Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Згідно ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Як вбачається із матеріалів справи, при зверненні до суду із вищевказаним позовом позивач сплатив на рахунок Яремчанського міського суду Івано-Франківської області судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №V49993/1 від 28.04.2025.
Беручи до уваги, що судом вирішено питання про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору, то посилання представника позивача на ст.142 ЦПК України є необґрунтованим, оскільки позивач не відмовився від позову, відтак суд приходить до переконання, що одночасно із закриттям провадження у справі позивачу слід повернути сплачений судовий збір.
Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Згідно із ч.3 ст.142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
За змістом наведеної норми при відмові позивача від позову на користь позивача присуджується стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача у разі, якщо він не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову.
Визнання позову чи добровільне задоволення вимог відповідачем після пред'явлення позову не звільняє його від відшкодування понесених позивачем судових витрат при ухваленні рішення або при закритті провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову з мотивів задоволення його вимог відповідачем.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 03.04.2024 у справі №461/4349/23 (провадження №61-1св24), тлумачення зазначеної норми дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за виключенням, якщо позивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову. Тобто друге речення частини третьої статті 142 ЦПК України повинно застосовуватися у системному зв'язку із першим реченням, де йдеться про відмову від позову позивача.
Із матеріалів справи вбачається, що вимоги позивача про відшкодування вартості необлікованої електроенергії задоволено відповідачем вже після звернення до суду з відповідним позовом та до ухвалення рішення суду і вирішення спору, а закриття провадження у справі у зв'язку із цим провадження у справі зумовлено фактом задоволення відповідачем заявлених вимог, відтак суд дійшов переконання, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною шостою ст.137 ЦПК України передбачено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до п.п.1,2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
Згідно наведеного у позовній заяві попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, позивач очікує понести наступні витрати на професійну правничу допомогу: складання позовної заяви-9000,00 грн; складання відповіді на відзив-4000,00 грн; складання інших клопотань та заяв-2000,00 грн; участь адвоката у судових засіданнях суду першої інстанції (за одне судове засідання) -2000,00 грн.
Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 13000,00 гривень долучено:
-договір про надання професійної правничої допомоги №2025/20 від 01.01.2025, укладений між ПАТ «Прикарпаттяобленерго» та адвокатом Мороз О.М, відповідно до п.п.1,1, 1.3, 4.1, 4.2, 4.4 якого за цим договором Адвокат зобов'язується надавати Клієнту необхідну професійну правничу допомогу під час цивільного, господарського, адміністративного та кримінального провадження, пов'язаного з діяльністю Клієнта та його посадових осіб на підставі чого їй надаються повноваження представляти інтереси товариства в усіх підприємствах, установах, організаціях, судових, правоохоронних та державних органах з усіма правами, передбаченими діючим законодавством. Представництво та захист прав та законних інтересів Клієнта, а також надання йому необхідної професійної правничої допомоги під час цивільного, господарського, адміністративного, кримінального провадження та провадження у справах про адміністративні правопорушення, пов'язаного з діяльністю Клієнта, відповідно до умов цього Договору, здійснюється на платній основі. Сторони погодили, що винагорода Адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомги Клієнту у судових справах обчислюється у фіксованому розмірі та зазначається в Актах приймання-передачі наданих послуг. Розмір, вартість та порядок розрахунків за надані Адвокатом послуги відповідно до умов цього Договору підтверджується погодженими сторонами актами приймання-передачі наданих послуг. Клієнт перераховує Адвокату кошти згідно суми, обумовленої в акті приймання-передачі наданих послуг;
-Акт приймання-передачі послуг від 29.01.2026 за Договором про надання професійної правничої допомоги №2025/20 від 02.01.2025, відповідно до якого Адвокат надав, а Клієнт отримав професійну правничу допомогу по здійсненню представництва, інших видів правничої допомоги у справі №354/1631/25 за позовною заявою ПАТ «Прикарпаттяобленерго» до ОСОБА_1 про відшкодування вартості необлікованої електроенергії, а саме: складання позовної заяви вартістю 9000,00 грн; складання інших клопотань та заяв (2 од. по 2000,00 грн) вартістю 4000,00 грн; участь адвоката у судових засіданнях суду першої інстанції (2 засідання по 2000,00 грн) вартістю 4000,00 грн, а всього на загальну суму 17000,00 грн;
-платіжну інструкцію №V62510/1 від 29.01.2026 відповідно до якої ПАТ «Прикарпаттяобленерго» перерахувало на рахунок адвоката Мороз О.М. грошові кошти у сумі 17000,00 у якості оплати за Договором про надання професійної правничої допомоги №2025/20 від 02.01.2025 у справі №354/1631/25 та Акту б/н від 29.01.2026;
-ордер серії АТ №1123157 від 18.12.2025 на надання правничої допомоги ПАТ «Прикарпаттяобленерго» адвокатом Мороз О.М. у Яремчанському міському суді Івано-Франківської області за договором №2025/20 від 02.01.2025;
-копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 24.09.2025 відповідно до якого ОСОБА_2 24.09.2025 зареєструвала шлюб із ОСОБА_3 та після одруження змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».
Суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу (правову) допомогу підтверджені належними та допустимими доказами,
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 в справі №362/3912/18 від 31.07.2020 у справі №301/2534/16-ц, додатковій постанові Верховного Суду від 19.11.2020 в справі №734/2313/17.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Окрім того, у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Із урахуванням вищенаведеного, дослідивши подані представником позивача докази щодо понесених позивачем витрат на правничу допомогу у даній справі, зважаючи на незначну складність даної справи, фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, закриття провадження у справі за відсутністю предмета спору у зв'язку із добровільною сплатою заборгованості відповідачем до початку розгляду справи по суті, керуючись критеріями реальності та розумності, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір на правничу допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, а тому вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 133, 137, 141, 255, 258-261, п.15 ч.1 ст.353, ст.354 ЦПК України, суд,-
Провадження у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» до ОСОБА_1 про відшкодування вартості необлікованої електроенергії -закрити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч гривень) 00 коп.
Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у м.Яремче повернути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» ( 76014, вул. Індустріальна, 34 м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 00131564) сплачену суму судового збору згідно платіжної інструкції №V49993/1 від 28.04.2025 (отримувач - ГУК в Івано-Франківській області/ТГ Яремче/22030101, код отримувача-37951998, рахунок - UA348999980313191206000009674, надавач платіжних послуг отримувача - Казначейство України) в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.
Роз'яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддя: Тетяна ВАВРІЙЧУК