Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/6274/25
Номер провадження 2-зз/299/2/26
23.03.2026 року м. Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Трагнюк В.Р., при секретарі - Конар В.М., розглянувши клопотання представника Виробничого кооперативу “Геліос» - адвоката Шерегі В.М. про скасування арешту майна у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області, Виробничого кооперативу "Геліос", про відсутність права постійного користування земельною ділянкою комунальної власності у ВК "Геліос" площею 1,14 га, скасування рішень Виноградівської міської ради від 20.05.2025 року №4017 та від 01.09.2025 року №4473; скасування державної реєстрації земельної ділянки 2121210100:07:006:0312; скасування записів в ДРРП про право власності і право постійного користування ділянкою 2121210100:07:006:0312,
Адвокат Шерегі В.М. в інтересах Виробничого кооперативу “Геліос» подав до Виноградівського районного суду Закарпатської області клопотання про скасування майна.
Подане клопотання мотивовано тим, що до Виноградівського районного суду Закарпатської області звернувся ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області, Виробничого кооперативу "Геліос", про відсутність права постійного користування земельною ділянкою комунальної власності у ВК "Геліос" площею 1,14 га, скасування рішень Виноградівської міської ради від 20.05.2025 року №4017 та від 01.09.2025 року №4473; скасування державної реєстрації земельної ділянки 2121210100:07:006:0312; скасування записів в ДРРП про право власності і право постійного користування ділянкою 2121210100:07:006:0312.
В подальшому позивач подав до Виноградівського районного суду Закарпатської області заяву про забезпечення позову, згідно вимог якої просить шляхом накладення арешту із забороною вчиняти певні дії до вирішення спору по суті: - відповідачу Виноградівській міській раді Закарпатської області (ЄДРПОУ 04053677) заборонити вирішувати питання щодо поділу, надання в оренду, відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 2121210100:07:006:0312; - відповідачу ВК «Геліос» (код ЄДРПОУ 13586881) заборонити відчужувати збудовані будівлі на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 2121210100:07:006:0312 третім особам.
Ухвалою Виноградівського районного суду від 28.01.2026 року заяву про забезпечення позову задоволено.
Згідно ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Заява мотивована тим, що містобудівні умови видані міськрадою «Геліосу» після незаконного формування промислової земельної ділянки з земель віднесених містобудівною документацією до земель громадської забудови продовжують ланцюг дефектів, які ґрунтуються на нікчемному акті Б 010090.
Наразі, ситуація з земельною ділянкою, якою всупереч інтересам громади і вимогам правопорядку заволодів «Геліос» за сприяння посадових осіб органів влади та місцевого самоврядування, є критичною.
Виноградівська міська рада може піти на поділ, надання в оренду та відчуження ділянки без проведення аукціонів і за ціною, що буде сформована не на конкурентних засадах, тобто всупереч ст. 19 Конституції.
Отже, до вирішення питання правомірності формування промислової ділянки 2121210100:07:006:0312 на підставі акта Б 010092 та заволодіння «Геліос» правом постійного користування, не об'єктом цивільних прав вказаним в акті Б 010092, що має форму прямокутника 1152,5 м. на 75 м, а іншим об'єктом, ділянкою 2121210100:07:006:0312, сформованою у 2025 році, з земель громадської забудови, що має іншу конфігурацію і місцезнаходження, - позивач вважає за необхідне забезпечити позов, щоб усунути ризик вибуття земель з власності територіальної громади за ціною сформованою не на конкурентних засадах.
Згідно роз'яснень, що містяться у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Постановлення судом ухвали про скасування заходів забезпечення позову може мати місце, зокрема, якщо відпали підстави, з яким закон пов'язує можливість застосування таких заходів або змінилися обставини, що зумовили його застосування.
Станом на час подання заяви про скасування заходів забезпечення позову - Виноградівська міська рада не здійснює жодних дій щодо поділу, надання в оренду, відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 2121210100:07:006:0312, такі питання на порядку денному засідань Виноградівської міської ради відсутні; - Жодних неправомірних дій або зловживань стосовно даної земельної ділянки не може бути апріорі, а тим більше такі доводи повинні бути доведені відповідними вироками судів; - Ніякі дії щодо підготовки до продажу земельної ділянки не здійснюються; - Позивачем так і не подано доказів безпосереднього порушення його прав та необхідність забезпечення позову з цих підстав та не обґрунтовано неможливість виконання рішення суду на його користь.
Вважає, що обставини які стали підставою для застосування заходів забезпечення позову відсутні.
Накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб є одним із видів забезпечення позову, передбаченого п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, застосування якого, відповідно до частини 3 наведеної норми, має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 лютого 2020 по справі №381/4019/18, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Майнові наслідки для Відповідача - Виноградівської міської ради щодо розпорядження власною земельною ділянкою при наявності заборони здійснення певних дій є беззаперечними, а безпідставність заяви Позивача підтверджена поданими до суду документами.
У зв'язку з цим просить скасувати заходи забезпечення позову.
Відповідно до поданого заперечення на заяву про скасування заходів забезпечення позову позивач просить відмовити у її задоволенні, оскільки позивач є власником земельної ділянки, яка входить в землі Фермерського господарства «Озеро», які є суміжними до земельної ділянки з кадастровим номером 2121210100:07:006:0312 (державні акти та Витяги з ДРРП на окремі земельні ділянки засновників ФГ «Озеро».
Позивач є засновником (учасником) ФГ «Озеро», що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та Статутом ФГ «Озеро».
В січні 2017 року ФГ «Озеро» подало до Виноградівської міської ради заяву на розробку робочого проекту благоустрою земельної ділянки площею орієнтовно 1,5 га, яка є прилеглою до господарства, що по вул. Комунальна в м. Виноградів (контур №69) з метою покращення її санітарно-екологічного стану та для покращення гідрологічного режиму р. Бельва.
Рішенням від 24.01.2017 року Виноградівська міська рада надала дозвіл ФГ «Озеро» для розроблення робочого проекту території.
Рішенням від 18.08.2017 року №136 Виноградівська міська рада затвердила робочий проект «Благоустрій території та реконструкція берегоукріплення р. Бельва біля вул. Комунальна б/н у м. Виноградів». Були погоджені міською радою та затверджені ФГ «Озеро» завдання на проектування, де Виноградівська міська рада діє як замовник, а ФГ «Озеро» як інвестор (платник) (Титульна сторінка Ескізного проекту).
Рішенням від 26.03.2019 року Виноградівська міська рада дозволила розроблення Містобудівної документації, а саме детального плану території забудови земельної ділянки площею .2,2 га для будівництва та обслуговування об'єктів торгівлі в АДРЕСА_1 . Міською радою були затверджені, а ФГ «Озеро» погоджені завдання на проектування «Благоустрій водовідводного каналу та прилеглої території, біля АДРЕСА_1 .
Рішенням від 30.07.2020 року №140 Виноградівська міська рада затвердила проект детального плану території для перспективного розвитку території для влаштування малих архітектурних форм, будівництва об'єктів торгівлі по вул. Комунальна на земельній ділянці площею 2,2 га ( ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 ).
ФГ «Озеро» здійснило в повному обсязі капітальний ремонт благоустрою водовідводного каналу та прилеглої території по вул. Комунальна б/н, на території Виноградівської міської ради, про що ФГ «Озеро» подало Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, реєстраційний номер ЗК101210821546.
Таким чином, після благоустрою водовідводного каналу та прилеглої території до земель ФГ «Озеро», на цій території віднесеній до зони громадської забудови (Г-1, Г-2) у 2025 році, неправомірно появляється промислова земельна ділянка з кадастровим номером 2121210100:07:006:0312 на праві постійного користування ВК «Геліос» згідно акту 1992 року.
Те, що на території даної земельної ділянки благоустрій виконувало і облагороджувало ФГ «Озеро» визнається міською радою. Про це свідчить скарга міськради до Мінюсту від 12.09.2025 року №02-1-22/3087. Така ситуація та розташування підтверджується геодезичною зйомкою.
Саме тому, позивач, крім того, що є членом Виноградівської територіальної громади по факту проживання, він, як співвласник земель ФГ «Озеро» і власник суміжної земельної ділянки до спірної земельної ділянки, на якій ФГ «Озеро» здійснений капітальний ремонт благоустрою водовідводного каналу та прилеглої території по вул. Комунальна б/н, - має охоронюваний законом інтерес у тому, щоб правовий режим використання сусідньої земельної ділянки був визначений законно та обґрунтовано.
Міськрада надала ВК «Геліос» містобудівні умови на забудову ділянки 2121210100:07:006:0312 складом, після чого останній продав його пов'язаній особі ТОВ «Севлюш маркет» (засновники/ учасники обох осіб сім'ї ОСОБА_5 і ОСОБА_6 ).
Остання операція з нерухомим майном на даній ділянці була вчинена 05.01.2026 року, тобто після початку процесу. З переходом права на будівлю до набувача ТОВ «Севлюш маркет» перейшло право на землю.
Однак навіть після цього, ВК «Геліос», використовуючи зареєстроване або вірніше створене держреєстратором, а не правопорядком, право постійного користування, знову звертається до міськради і остання видає містобудівні умови на будівництво гаражу на даній ділянці, право на яку, вже перейшло до ТОВ «Севлюш маркет» в силу принципу єдності землі і нерухомості, що на ній розміщена.
Таким чином відповідачі після початку процесу здійснили дії, спрямовані для досягнення стану, що відповідає принципу єдності ділянки і нерухомого майна розміщеного на ній, для відчуження права на річ, про яку йде спір, нібито «добросовісному» ТОВ «Севлюш маркет» як власнику будівель.
Оскільки заволодіння ділянкою ВК «Геліос» відбулося на підставі нікчемного держакту, особою, що не може мати землю на праві постійного користування (ст.92 ЗКУ), логічно, що міськрада для легалізації протиправного надання права на землі громади поза конкурсом (ст.135 ЗКУ), повинна надати землю пов'язаній особі - нібито «добросовісному» ТОВ «Севлюш маркет» на умовах оренди, вже як власнику будівель, які на ній розміщені поза конкурсом.
В силу того, що дії відповідачів спрямовані на протиправного надання права на землі громади поза конкурсом (ст.135 ЗКУ), відбулись після початку процесу рішення суду про забезпечення позову.
Факти наведені в клопотанні позивача підтверджуються обставинами які відбулись 27.01.2026 року.
Зокрема на сайті, міськради 27.01.2026 року були розміщено розпорядження міського голови від 27.01.2026 року №26 про скликання 52-ї позачергової сесії міської ради восьмого скликання в якому зазначений порядок денний з питаннями: 1.3 Про припинення права користування земельною ділянкою ВК «Геліос»; 1.4 Про надання земельної ділянки у користування на умовах оренди - ТОВ «Севлюш маркет».
З обставин справи слідує, що ділянкою 2121210100:07:006:0312 ВК «Геліос» не володів з 1992 року, в силу того, що вона сформована як об'єкт цивільних прав у 2025 році. Ділянкою що має форму прямокутника 152,5 м на 75 м з державного акта Б 010092, він не володіє і ніколи не володів, в силу того, що такої ділянки у 1992 році, як об'єкта цивільних прав, створено не було, а на місці вказаному в акті знаходиться майно і ділянки ФОП ОСОБА_7 і ПАТ «Галнафтогаз».
Сам по собі акт Б 010092, який не відповідає вимогам правопорядку, виданий від імені неіснуючого суб'єкта, без зазначення підстав його видачі, на не передбачений законом титул, що підписаний не уповноваженою особою не може породжувати права постійного користування ВК «Геліос» на зображені в ньому ділянки.
Тим більше він не може посвідчувати таке право на ділянку 2121210100:07:006:0312 створену у 2025 році.
Оскільки, предмет позову спрямований на приведення фактичного стану у відповідність до приписів правопорядку, містобудівної документації затвердженої на місцевому рівні та ст.92, ст.135 ЗК України позивач вважає, що ухвала про забезпечення позову законна, відповідає інтересам правопорядку і підстави для її скасування відсутні.
Крім цього, твердження скаржника, що прав позивача не порушено і він не може ставити питання про забезпечення позову у справі є неспроможними.
Так, внесення відомостей до Державного реєстру речових прав про право постійного користування ВК «Геліос», є публічним повідомленням будь-якого члена цивільного обороту про те, що правопорядок визнав за відповідачем похідні від власності абсолютні речові права, та поклав на кожного учасника цивільного обороту, у тому числі й на позивача, обов'язок утримуватися від їх порушення.
Наявність запису про ці права в ДРРП, зобов'язують добросовісного члена цивільного обороту (позивача) рахуватися з правом внесеним в ДРРП.
Якщо право виникло на законних підставах у «активного суб'єкта» (носія прав) то це створює юридичні наслідки, але якщо воно виникло не в силу приписів об'єктивного права, а в силу правопорушення вчиненого відповідачами та державним реєстратором то це не може призвести до юридичних наслідків.
В силу правопорушення, ВК «Геліос» («активний суб'єкт») були присвоєні повноваження претендувати на то, щоб позивач, як і всі інші члени юридично організованого суспільства («пасивні суб'єкти») вели себе так, щоб це дозволило ВК «Геліос» дотриматися свого інтересу.
Таким чином, між ВК «Геліос» і позивачем, внаслідок протиправних дій відповідачів та держреєстраторів і всупереч вимогам правопорядку, виникло правовідношення, яке полягає у вимозі до позивача простого утримання від дій (non facere), які могли би перешкоджати ВК «Геліос» користуватись своїм абсолютним правом.
Отже, там, де позивач та інші добросовісні учасники цивільного обороту мають діяти без будь-яких перешкод, вони зіштовхуються з «фіктивними» абсолютними речовими правами ВК «Геліос», записи про які виникли внаслідок правопорушення.
Право порушено, якщо йому не відповідає фактичний стан проти волі управненого, а правопорушення здійснює той, через якого фактичний стан стає невідповідним праву проти волі управненого.
В силу зазначеного, правовідношення між позивачем і ВК «Геліос» на лице і на переконання позивача, запис про нього у ДРРП виник безпідставно, всупереч Конституції і є таким, що обмежує свободу позивача.
Таким чином, з метою зупинення триваючого правопорушення, що має місце після початку процесу, до винесення судом рішення по суті справи, чинність ухвали, якою забезпечений позов повинні бути збережені.
Отже, суд першої інстанції правильно встановив права та інтереси позивача, яким може бути завдана шкода через можливе невиконання судового рішення, що відповідає правовим висновкам Верховного Суду в постановах від 17.06.2024 в справі №644/1482/22, від 01.05.2024 в справі №638/6777/23, від 21.02.2024 справі №201/9686/23, від 11.08.2022 в справі №522/1514/21.
Судом першої інстанції встановлено негативні наслідки, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів забезпечення позову, з урахуванням права та законного інтересу, за захистом яких позивач звернувся до суду. А саме, негативні наслідки - це поділ, виділ (зникнення) спірної земельної ділянки шляхом відчуження побудованих на спірній земельній ділянці будівель третім особам, з подальшим переоформленням права оренди землі, на яких вони побудовані, або викупом цих земель третіми особа.
Така позиція суду першої інстанції відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.
У зв'язку з тим, що згідно листа міськради від 03.10.2025 року №02.1.-22/3412, рішеннями від 20.05.2025 року №4017 та від 01.09.2025 року №4473, ділянка 2121210100:07:006:0312 в постійне користування ВК «Геліос» не передавалась, то заволодіння цією ділянкою на підставі держакта часів СРСР, в якому зображена не тотожна ділянка, належна іншому суб'єкту (кооперативу «Геліос»), на іншому правовому титулі - виключається.
На підставі вищезазначеного, позивач просить суд відмовити в задоволенні клопотання ВК «Геліос», оскільки останній не в праві вимагати скасування заходів забезпечення, що стосуються іншого суб'єкта, як і не вправі відчужувати, після початку процесу річ, законність набуття якої вирішує суд розглядом справи по суті.
Сторони по справі в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову повідомлені належним чином, в силу положень ч. 2 ст. 158 ЦПК України їх неявка не є обов'язковою.
Дослідивши заяву про скасування заходів забезпечення позову, матеріали цивільної справи, суд приходить до наступних висновків.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду (ч.2 ст.158 ЦПК України).
Відповідно до ч.4 ст. 158 ЦПК України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Відповідно до ч.5 ст. 158 ЦПК України ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Виноградівської міської ради Закарпатської області, Виробничого кооперативу "Геліос", про відсутність права постійного користування земельною ділянкою комунальної власності у ВК "Геліос" площею 1,14 га, скасування рішень Виноградівської міської ради від 20.05.2025 року №4017 та від 01.09.2025 року №4473; скасування державної реєстрації земельної ділянки 2121210100:07:006:0312; скасування записів в ДРРП про право власності і право постійного користування ділянкою 2121210100:07:006:0312.
Ухвалою Виноградівського районного суду від 28.01.2026 р. заяву позивача про забезпечення позову у даній справі задоволено.
Представником ВК “Геліос» подано клопотання скасування арешту майна.
Узагальнені доводи клопотання зводяться до того, що станом на 24.02.2026 р.: - Виноградівська міська рада не здійснює жодних дій щодо поділу, надання в оренду, відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 2121210100:07:006:0312, такі питання на порядку денному засідань Виноградівської міської ради відсутні; - Жодних неправомірних дій або зловживань стосовно даної земельної ділянки не може бути апріорі, а тим більше такі доводи повинні бути доведені відповідними вироками судів; - Ніякі дії щодо підготовки до продажу земельної ділянки не здійснюються; - Позивачем так і не подано доказів безпосереднього порушення його прав та необхідність забезпечення позову з цих підстав та не обґрунтовано неможливість виконання рішення суду на його користь.
Згідно ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Станом на 24.02.2026 р. обставини які стали підставою для застосування заходів забезпечення позову відсутні.
Також нічим не підтвердженими є і доводи щодо того, що Виноградівською міською радою жодних дій щодо спірної земельної ділянки на даний час не вчиняється.
Крім того, підстав висловлюватися від імені іншої юридичної особи, яка є окремим самостійним відповідачем у справі - Виноградівської міської ради, у клопотанні не зазначено, і такого не долучено.
Постановлення судом ухвали про скасування заходів забезпечення позову може мати місце, зокрема, якщо відпали підстави, з яким закон пов'язує можливість застосування таких заходів або змінилися обставини, що зумовили його застосування.
Накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб є одним із видів забезпечення позову, передбаченого п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України, застосування якого, відповідно до частини 3 наведеної норми, має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 лютого 2020 по справі №381/4019/18, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Предмет позову спрямований на приведення фактичного стану у відповідність до приписів правопорядку, містобудівної документації затвердженої на місцевому рівні та ст.92, ст.135 ЗК України.
У відповідності до ч. 6 ст. 154 ЦПК України якщо у задоволенні позову було відмолено, провадження у справі закрито або залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Про те суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, а також те, що вжиті заходи до забезпечення позову не вичерпали свою дію, клопотання про скасування заходів забезпечення позову не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 158, 260 ЦПК України, -
У задоволенні клопотання адвоката Шерегі В.М. в інтересах Виробничого кооперативу “Геліос» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Виноградівського районного суду від 28.01.2026 р. по справі №299/6274/25 - відмовити.
Роз'яснити положення ч.6 ст.158 ЦПК України, згідно яких відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Копію ухвали направити сторонам для відома та виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Виноградівський районний суд Закарпатської області.
Головуючий Трагнюк В. Р.