Справа № 728/3477/25 Головуючий у 1 інстанції Лобода Н. В.
Провадження № 33/4823/312/26
Категорія - - ч.1 ст.173-2 КУпАП
20 березня 2026 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., з участю захисника - Кайрод Т.Г., представника потерпілої - адвоката Ковалюха В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Кайрод Т.Г. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 05 лютого 2026 року,
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 23 грудня 2025 о 17 год. 30 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_3 акт домашнього насильства фізичного характеру, що не спричинило тілесних ушкоджень, а саме штурхав та агресивно себе поводив, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Не погодившись із рішенням суду, захисник Кайрод Т.Г. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову місцевого суду скасувати, а провадження по справі закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях її підзахисного складу даного адміністративного правопорушення. В обґрунтування скарги посилається на те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 існує тривалий конфлікт з приводу спілкування з дитиною; при цьому, ОСОБА_3 створює перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 та їх спільної дитини і даний протокол є способом тиску на ОСОБА_1 . Звертає увагу, що ніякого домашнього насильства психологічного характеру по відношенню до колишньої дружини ОСОБА_1 не вчиняв. При цьому, її підзахисний поводився спокійно, а ОСОБА_3 діяла емоційно, провокувала ОСОБА_1 на конфлікт. Апелянт вказує, що учасниками події також були державні виконавці та психолог, однак про них у протоколі не вказано. Зазначає, що місцем складання протоколу, виходячи з відеозапису, є помешкання ОСОБА_3 , яке не відповідає місцю вчиненню правопорушення; під час складання протоколу ОСОБА_1 та працівники ДВС присутні не були, тому ОСОБА_1 не міг відмовитись від його підписання і факт такої відмови належним чином не зафіксований. Крім того, відеозапис не є цілісним, а тому не дає можливості об'єктивно встановити зміст розмови, хід подій та фактичні обставини, що мають істотне значення для справи, а відтак не може вважатися належним та допустимим доказом. Звертає увагу на те, що на відеозаписі відсутні будь-які дії насильницького характеру з боку ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_3 та докази того, що її підзахисний вирвав потерпілій пасмо волосся. Також зазначає, що не забезпечення участі захисника під час проголошення судового рішення свідчить про істотне порушення процесуальних прав сторони захисту, що є підставою для скасування постанови суду.
У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, що підтвердив його захисник, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Заслухавши пояснення захисника Кайрод Т.Г., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; представника потерпілої Ковалюха В.М., який просив постанову місцевого суду залишити без змін; перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Судом першої інстанції цих вимог закону не було дотримано в повному обсязі
Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до пункту 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VІІІ, під домашнім насильством слід розуміти діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство (п.14 ч.1 ст.1 вказаного вище Закону), як форма домашнього насильства, включає в себе словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, виходячи із зазначених вище норм законодавства, під домашнє насильство, зокрема умисне вчинення діянь психологічного характеру, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 або ч.2 ст.173-2 КУпАП, підпадають лише словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Апеляційний суд зазначає, для того, щоб відрізнити насильство від конфлікту, необхідно звернути увагу на те, що насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, економічних, чи пов'язаних з вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій. Якщо у вказаних діях відсутня хоча б одна з наведених ознак, такі дії не є насильством.
Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби. Під час конфлікту часто відсутні одна чи кілька вищеперерахованих ознак.
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №945582 від 23.12.2025, ОСОБА_1 , 23 грудня 2025 року о 17 год 30 хв, перебуваючи в АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_3 акт домашнього насильства фізичного характеру, що не спричинило тілесних ушкоджень, а саме штурхав та агресивно себе поводив, унаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст.173-2 КУпАП (а.с.2).
З письмових пояснень потерпілої ОСОБА_3 вбачається, що вони з ОСОБА_1 домовилась про їх спільну зустріч із сином, 23.12.2025 о 17:00 год., у м. Бахмач, біля кафе «Серце міста», оскільки є судове рішення з цього приводу; також там були присутні представники соціальної служби. Коли ОСОБА_3 з сином приїхала на зустріч, то дитина відмовилась іти до батька; вона попередила, що буде все фіксувати на мобільний телефон, після чого ОСОБА_1 почав агресивно поводитися, намагався вихопити у потерпілої телефон, вирвав у неї волосся та побіг (а.с.6).
Як убачається з переглянутого апеляційним судом відеозапису, який доданий до протоколу, на ньому зафіксована процедура опитування потерпілої поліцейськими, які опрацьовували повідомлення ОСОБА_3 , отримане на лінію 102 з приводу обставин, які мали місце 23.12.2025 о 17:00 год., в м. Бахмач, біля кафе «Серце міста».
Окрім того, з наданого суду представником потерпілої відеозапису слідує, що дитина, перебуваючи в автомобілі, відмовилася вийти на зустріч з батьком у присутності декількох дорослих людей, які знаходилися на вулиці. ОСОБА_3 попередила, що буде знімати все на мобільний телефон, після чого ОСОБА_1 спокійно попросив без дозволу цього не робити. ОСОБА_3 емоційно відповіла: «Хто ти такий, що я не буду тебе знімати» та попросила ОСОБА_1 не чіпати її телефон. Після чого одна з присутніх жінок попросила ОСОБА_1 відійти, якщо він не бажає, щоб його знімали; потім попередила ОСОБА_1 , що викличе поліцію; а ОСОБА_3 повідомила, що ОСОБА_1 вирвав у неї волосся.
З наведеного вбачається, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виникла суперечка щодо відеозйомки обставин події. Поведінка потерпілої, а саме ведення відеозйомки та її висловлювання при цьому передувала подальшій поведінці ОСОБА_1 , якого такі дії колишньої дружини обурили. Тому стверджувати, що внаслідок сварки потерпіла постраждала чи зазнала шкоди, підстав немає.
При цьому, поведінка ОСОБА_1 в межах конфлікту щодо ведення відеозйомки, який склався між колишнім подружжям, за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_3 , не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди чи можливості її настання в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного правопорушення.
Виходячи з викладеного, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий суд не дотримався вимог ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП, не встановив усі фактичні обставини справи та всі обов'язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а тому дійшов помилкового висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
У відповідності до ст.7 КУпАП, ст.62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку встановлених законом, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, постанову суду першої інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою, вона підлягає безумовному скасуванню, а провадження у справі - закриттю, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Апеляційну скаргу захисника Кайрод Т.Г. в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 05 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП - скасувати, а провадження у справі - закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Заболотний